Нещодавно оприлюднений архів із 800 сторінок контрактів та супровідних документів показує, що Росія допомагає Китаю у підготовці військових до можливого вторгнення на Тайвань. Про це повідомляє незалежний британський аналітичний центр, який отримав документи та провів незалежну верифікацію їхньої автентичності. Олександр Данилюк, асоційований науковий співробітник Королівського інституту об’єднаних служб (RUSI) отримав витік разом зі своїм співавтором, доктором Джеком Вотлінгом. Він розповів Радіо Свобода про значення цих даних для майбутньої військової співпраці між Китаєм і Росією та чому Москва може бути зацікавлена в тому, щоб Китай вторгся на Тайвань – самоврядний острів із населенням 23 мільйони людей, який Пекін вважає своєю територією.
Документи, які отримали в британському інституті, свідчать, що Москва у 2023 році погодилася продати Народно-визвольній армії Китаю (НВАК) комплекс військової техніки, враховуючи штурмові машини, протитанкові гармати та повітряно-десантні бронетранспортери. Ця техніка мала бути адаптована під китайські стандарти, а Росія мала навчити батальйон китайських спецпризначенців користуватись нею. У контрактах також йдеться про передачу технологій, що дозволить Китаю виготовляти подібну зброю самостійно.
Ця угода зміцнює повітряно-десантні можливості Китаю – одну з небагатьох сфер, де Росія досі має перевагу над китайською армією – і викликає занепокоєння, що Пекін зможе захоплювати інфраструктуру вглиб материка, одночасно штурмуючи порти й пляжі в разі потенційної інвазії.
RUSI зазначає, що ці приблизно 800 сторінок документів «виглядають справжніми», і окремі деталі були незалежно підтверджені. Водночас не виключена можливість, що деякі частини могли змінити або вилучити.
Москва поки що не прокоментувала витік.
Інтерв’ю з Олександром Данилюком (скорочене та відредаговане для ясності):
– Можете коротко пояснити, які ключові елементи цих угод і чому вони важливі для Пекіна в контексті потенційного вторгнення на Тайвань?
Йдеться про дуже специфічне обладнання для десантних операцій
– Якщо коротко, йдеться про дуже специфічне обладнання для десантних операцій. Це набір техніки для висадки важкого повітряного батальйону, а також обладнання для спецпризначенців. Обидва компоненти потрібні для повітряного вторгнення, яке, своєю чергою, відкриває шлях для морського вторгнення.
Ідея полягає в тому, що команда спецпризначенців зможе висадитися на територію Тайваню, стрибнувши з вантажних цивільних літаків із великої висоти, залишаючись непоміченими. Вони також використовуватимуть автоматизовані системи доставки обладнання – як-от російські десантні танки й бойові машини, – щоб не кожен десантник мав би парашутом приземлятись на острів. Багато хто може ще до цього легально потрапити на Тайвань – як туристи.
Цього вистачило б, щоб взяти під контроль порт у Тайбеї – головна ціль такої операції
Ми вважаємо, що цей батальйон буде лише частиною більшого контингенту – можливо, один батальйон з російською технікою та два-три з китайською.
Цього вистачило б, щоб взяти під контроль принаймні порт у Тайбеї – на нашу думку, це головна ціль такої операції, оскільки контроль над портом відкриває шлях для повномасштабного морського вторгнення НВАК.
– Раніше вважалося, що Росія дуже обережна у передачі сучасних технологій Китаю через ризик копіювання. Чому, на вашу думку, це змінилося, і що це означає на майбутнє?
– Політично така військова співпраця дуже важлива для Росії, бо вона не хоче бути в клубі повністю ізольованих країн. Можна сказати, що існує певна вісь країн-однодумців (деякі аналітики називають координацію між Китаєм, Росією, Іраном і Північною Кореєю «віссю нестабільності» – ред.), і для Росії найважливішим партнером у цій вісі є Китай.
Росія вклала колосальні ресурси у війну, і єдиний спосіб перетворити це у геополітичну силу – це глобальна війна. Найбажанішим театром для цього є Індо-Тихоокеанський регіон.
Росія, схоже, готова на все, аби підштовхнути Китай до вторгнення в Тайвань – особливо якщо це призведе до конфлікту між США і Китаєм
Тож Росія, схоже, готова на все, аби підштовхнути Китай до вторгнення в Тайвань – особливо якщо це призведе до конфлікту між США і Китаєм.
І, я думаю, Росія не хоче сценарію на зразок Криму, де було мало спротиву та міжнародної реакції. Вони хочуть, щоб Китай напав, але блискавична атака зірвалась і перетворилась на затяжну війну – це створює умови для ескалації.
Це могло б втягнути у війну США та інші країни, наприклад, Японію, чого, я вважаю, Росія прагне.
– Тобто, не лише Росія підтримує ідею вторгнення Китаю до Тайваню, але й шукає способи вплинути на ситуацію, щоб це сталося?
– Так, абсолютно. Наразі ви не можете впливати на китайське суспільство так само, як на демократичне. Але я припускаю, що Росія має певні важелі впливу на китайський уряд, хоча я цього точно не знаю. Проте найлегший шлях для Росії створити передумови для війни – це впливати на тайванське суспільство, а також на американське суспільство та політику США.
Нинішня політична ситуація на Тайвані є розділеною. Це ідеальне підґрунтя для розпалювання політичної кризи, необхідної для дестабілізації системи командування та управління
Нинішня політична ситуація на Тайвані, де парламент контролює партія Гоміньдан (KMT), а президент Лай Чін-де представляє Демократичну прогресивну партію (DPP), є розділеною. Протягом останнього року сторони блокували законопроєкти та затягували призначення до конституційного суду, що призвело до сутичок у парламенті та масових протестів. Це ідеальне підґрунтя для розпалювання політичної кризи, необхідної для дестабілізації системи командування та управління на Тайвані – як у політичному, так і у військовому вимірах.
– Окрім повітряних можливостей, описаних у документах, які ще сфери китайська армія, на вашу думку, прагне вдосконалити за допомогою Росії у контексті можливого вторгнення на Тайвань?
– Очевидним прикладом є досвід Росії у ракетних та дронових атаках. Йдеться про те, як придушувати системи ППО та як виснажувати їхні запаси боєприпасів. У Росії є багатий, щойно здобутий практичний досвід у цій сфері, і він цілком застосовний до сценарію з Тайванем.
– Враховуючи цю військову співпрацю, за чим ще ви спостерігаєте в контексті ситуації навколо Тайваню?
Ключове питання – наскільки тайванське суспільство здатне уникнути конфронтації та поляризації і чи зможе воно об’єднатися навколо необхідності захисту острова
– Я вважаю, що ключове питання – наскільки тайванське суспільство здатне уникнути конфронтації та поляризації і чи зможе воно об’єднатися навколо необхідності захисту острова. А це ще складніше завдання.
Природною реакцією Вашингтона є надання Тайваню більшої кількості озброєння, але, на мою думку, військових можливостей їм уже вистачає. Проблема не в техніці, а в тому, чи зможе суспільство бути згуртованим і рішучим у протидії вторгненню.
Вторгнення на Тайвань буде надзвичайно дорогим для Китаю, тому справжній «імунітет» Тайваню – не лише в озброєнні, а в моральному дусі, єдності та здатності США чітко продемонструвати свою підтримку.
Тому що реальність дуже проста: Китай стає сильнішим, а в Європі все ще триває криза. Тож подивимось.
Форум