Росія, одночасно з проєктом федерального бюджету на 2026 рік, отримала оновлену версію прогнозу соціально-економічного розвитку на найближчі три роки. Саме на основі цього прогнозу складають державний бюджет, планують надходження і видатки.
Про те, який саме прогноз ліг в основу російського федерального бюджету, внесеного 29 вересня до Державної думи, за словами експертів, можна лише здогадуватися.
То що ж відбувається?
Холодний душ
Якщо порівнювати нову версію макроекономічного прогнозу з квітневою його версією, то складається враження, що аналітики, які готували документ, встигли прийняти холодний протверезний душ.
Зростання економіки Росії у 2025 році тепер очікується у 2,5 рази скромнішим, ніж у квітні – 1%. І це при тому, що середньорічна ціна на нафту сорту Urals тоді очікувалася на рівні 56 доларів за барель, а в нинішній, оновленій версії – 58 доларів.
Прогнозоване зараз Міністерством економіки РФ одновідсоткове зростання безпосередньо стосується дискусії про технічну рецесію, що розгорнулася зовсім нещодавно.
Пів року тому «Интерфакс» процитував одного з авторів макроекономічного прогнозу, який заявив буквально наступне:
«Щоб вийти на зростання на 1,5% за підсумками 2025 року – це в якомусь кварталі має бути технічна рецесія – ми в базовому сценарії на таке не закладаємося»
Але повернімося до прогнозу.
Наступного року стагнація фактично продовжиться. Прогноз щодо ВВП знижено рівно у 2 рази порівняно з версією річної давності – з 2,6% до 1,3% (квітневий прогноз передбачав 2,4%).
Зате знизили прогноз щодо інфляції, яка вже за результатами наступного року має становити омріяні 4% завдяки жорсткій грошово-кредитній політиці та скороченню так званого бюджетного стимулу.
Але які це матиме наслідки?
Перетерпіти
За логікою міністерства економіки Росії, це дозволить Цетробанку РФ знизити ставку, бізнес підбадьориться і почне нарощувати виробництво товарів та послуг, повертаючи економіку до здорового збалансованого зростання.
А наступний рік треба просто перетерпіти. У чому це «перетерпіти» виражається, зрозуміти нескладно.
почнеться обвальне падіння та масові банкрутства
По-перше, інвестиції у 2026 році згідно з прогнозом підуть у мінус. А це означає, що будівельники, металурги, виробники будівельної техніки, верстатів, обладнання, а слідом за ними і низка інших секторів – вугільники, енергетики, і так далі – будуть весь наступний рік, м’яко кажучи, не при справі.
Враховуючи нинішній стан більшості перерахованих галузей, виникають серйозні сумніви, що там не почнеться обвальне падіння та масові банкрутства.
За кілька днів до засідання уряду, на якому Мінекономіки РФ представило оновлений прогноз, Центр макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування опублікував презентацію доповіді, де порівнюються криза в російській економіці, що розвивається з 2024 року, з наслідками шоків 2020 та 2022 років – (тобто наслідками обмежень через коронавірусні карантини та санкцій, що послідували після початку повномасштабної війни проти України).
Аналітики Центру стверджують, що зараз у так званій «зоні фінансової вразливості» (її визначали фахівці за моделлю банкрутств), перебувають компанії, які генерують майже чверть виторгу в російській економіці. А наступного року, внаслідок нинішніх умов, ця частка зросте до 32,5%. Абсолютний рекорд для 20-х, який свідчить про те, що нинішня криза є куди більш руйнівною, ніж дві попередні.
Ще один антирекорд, який у півтора рази перевищив попередні піки – частка прибутку, що йде на виплату відсотків за кредитами.
У 2020 році було 24%, у 22-му – 18%, а зараз – 36%. Витрати на обслуговування боргів, які в докризовий час були в півтора–два рази нижчі за інвестиції в машини та обладнання, у 2024 році зрівнялися з інвестиціями. А зараз перевищують їх у півтора з лишнім рази.
Власне, й інвестувати зараз жодного економічного сенсу немає.
Рентабельність в середньому по економіці впала на 10%
Аналітики Центру фіксують фронтальне, часто різке (це їхня оцінка) зниження рентабельності, яка в середньому по економіці впала на 10%. Але це ще не найнеприємніше.
Проблема в тому, що з кінця 2023 року вона стала нижчою за відсотки за кредитами, а дотепер цей розрив став більш ніж двократним.
Брати під 22% річних кредит, щоб купити нове обладнання для бізнесу з рентабельністю трохи вище 10 відсотків – прямий шлях до банкрутства.
Ті, хто брав кредити і змушений їх рефінансувати, перестають платити за рахунками. За своїм масштабом стрибок неплатежів в обробній промисловості суттєво перевершує і шок 2020-го, і шок 2022 року.
Причому, як зазначається у презентації доповіді, на відміну від тих епізодів, після трьох кварталів шоку немає виразних ознак нормалізації ситуації.
Ну і закономірний проміжний підсумок: випуск продукції цивільних обробних виробництв з початку року впав на 5,5%, і це гірше, ніж у 2020-му році, але поки що краще, ніж після розриву ланцюжків постачання у 2022 році, після введення санкцій.
Усі надії на приватне споживання
Усе це якось не дуже вкладається в концепцію планомірної «м’якої посадки» економіки офіційного макропрогнозу. Там йдеться, що витягнути економіку в плюс має приватне споживання. Але навіть там, у новій версії макропрогнозу ніщо не вказує на сприятливий розвиток подій.
майже до нуля – скорочення зростання роздрібного товарообігу
Зокрема, у прогноз закладено різке – майже до нуля – скорочення зростання роздрібного товарообігу, і таке ж уповільнення реальних доходів і зарплат та зростання безробіття з нинішніх історичних мінімумів.
Роздрібний товарообіг – це приблизно кількість товарів, які куплять росіяни за рік.
І якщо цього року при очікуваному зростанні інвестицій на 1,7% та зростанні роздрібної торгівлі на 2,5% економіка має зрости на відсоток, незрозуміло, як вона зможе зрости сильніше наступного року при негативних інвестиціях (мінус пів відсотка) і зростанні роздрібної торгівлі на відсоток.
Що стосується подальших перспектив, то є ще одна невелика деталь, яка дещо знецінює плани Мінекономіки.
Там чекають на зниження ключової ставки, після якого почнеться пожвавлення в цивільному секторі. А в «Основних напрямах грошово-кредитної політики» Банку Росії все відбувається у зворотному порядку: спочатку інвестиції минулих років починають насичувати споживчий ринок та задовольняти розігрітий бюджетною щедрістю попит, а лише потім починається зниження ставки.
Варіант Центробанку РФ виглядає якимось зовсім уже фантастичним, але й вважати зниження ставки – а на ньому тримається вся конструкція Мінекономіки – вважати зумовленим теж не варто.
Бензинова криза в країні-бензоколонці
Додайте сюди ще те, що внаслідок атак Сил оборони України російські нафтопереробні заводи (НПЗ) втратили 38% потужностей, підрахувало агентство Сіала.
нафтопереробні заводи (НПЗ) втратили 38% потужностей
У зв'язку з цим виробництво бензину в Росії скоротилося на 1 млн тон, а дефіцит на внутрішньому ринку досяг приблизно 20% від потреб.
Швидко відновити потужності не вдасться, як і ефективно захиститися від нових атак.
Щоб зупинити поглиблення рекордної кризи на паливному ринку – в Росії знайшли вихід.
Рада Євразійської економічної комісії (ЄЕК) тимчасово запровадила (до 30 червня 2026 року) нульові ставки ввізного мита на бензин, пальне для реактивних двигунів, дизельне паливо.
Йдеться про ввізні мита на імпорт із Китаю. Також збільшать постачання білоруського бензину.
До того ж, влада в Росії планує дозволити тимчасове використання присадки монометиланиліну, якою розбавлять бензин.
Тож, уряд Росії уряд готує бізнес і населення до важкого 2026 року без будь-яких гарантій того, що 2027-й виявиться легшим.
Форум