Дві людини загинули, 17 поранені в Херсоні через удари РФ 24 жовтня – ОВА
У Херсоні вночі і вранці 24 жовтня внаслідок російських ударів загинули дві людини, ще щонайменше 17, серед яких підліток, постраждали, повідомили в обласній військовій адміністрації.
За повідомленням, вночі і вдосвіта війська РФ вдарили по Дніпровському району. «БпЛА типу «Шахед» поцілив у багатоповерхівку. Зайнялась пожежа. Постраждали 80-річна жінка і 52-річний чоловік. В обох – вибухові травми і термічні опіки… Близько 6:00 окупанти скинули вибухівку з дрона на херсонця у Дніпровському районі. 59-річний чоловік дістав вибухову травму та уламкові поранення черевної стінки», – заявили в ОВА.
Крім того, вранці під російськими артилерійськими ударами був Корабельний район Херсона. Тут, за останніми даними ОВА, загинули дві жінки, ще 14 людей зазнали травм, серед них – 16-річний хлопець. У підлітка – мінно-вибухова травма, струс головного мозку, а також уламкові поранення тулуба й обличчя, кажуть в ОВА.
ISW: заяви Путіна і Медведєва щодо США є «значним поворотом» у риториці
Високопоставлені чиновники Кремля публічно назвали Сполучені Штати Америки і президента США Дональда Трампа супротивниками Росії і «недружніми» до РФ у відповідь на санкції, запроваджені США проти енергетичного сектору Росії, і це є «значним поворотом» у риториці влади РФ, заявив у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
Аналітики, зокрема, прокоментували вчорашні заяви заступника голови Ради безпеки Росії, експрезидента РФ Дмитра Медведєва і російського лідера Володимира Путіна.
«Путін й інші високопосадовці Кремля за час адміністрації Трампа до 23 жовтня публічно не визнавали США супротивником Росії і були обережними у своїй критиці Сполучених Штатів, ймовірно, щоб домогтися поступок у війні Росії в Україні, уникнути санкцій США і спробувати укласти двосторонні економічні угоди. Заяви Путіна і Медведєва є значним поворотом у риториці, який, ймовірно, має на меті виправдати Росію за відмову вести переговори з Україною або погодитися на припинення вогню, раніше запропоноване Сполученими Штатами й Україною», – йдеться в повідомленні.
Генштаб ЗСУ: Росія втратила понад 900 військових за добу
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 135 080 своїх військових, зокрема 910 – за останню добу, такі дані станом на ранок 24 жовтня навів Генштаб ЗСУ.
Крім того, в українському командуванні назвали втрати РФ у техніці:
- танки – 11 283 (+1 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 23 458 (+5)
- артилерійські системи – 33 972 (+34)
- РСЗВ – 1 526 (+1)
- засоби ППО – 1 230
- літаки – 428
- гелікоптери – 346
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 73 826 (+440)
- крилаті ракети – 3 880
- кораблі / катери – 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 65 356 (+128)
- спеціальна техніка – 3 981.
На фронті відбулося понад 100 боїв з початку доби – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 23 жовтня на фронті відбулося 103 бойові зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Противник завдав 48 авіаційних ударів, скинув 105 керованих авіабомб. Крім того, застосував 2 665 дронів-камікадзе та здійснив 3 653 обстріли населених пунктів та позицій наших військ», – ідеться у вечірньому зведенні.
Третина атак зафіксована на Покровському напрямку в Донецькій області.
«На Покровському напрямку ворог здійснив 31 атаку. Окупанти намагалися просунутися поблизу населених пунктів Никанорівка, Мирноград, Родинське, Лисівка, Звірове, Удачне, Молодецьке, Червоний Лиман, Новоекономічне, Котлине, Новопавлівка, Дачне. Чотири бойові зіткнення досі тривають», – указано в повідомленні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Костянтинівському, Олександрівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
РФ внесла до списку «екстремістів» і «терористів» білоруський полк, який воює за Україну
Білоруський полк імені Кастуся Калиновського, який воює на боці України, включено до російського списку «організацій та осіб, щодо яких є інформація про причетність до екстремістської діяльності або тероризму».
Інформація була опублікована на сайті Федеральної служби фінансового моніторингу (Росфінмоніторинг), повідомляє 23 жовтня інформаційне агентство «Позірк».
Зазначається, що полк включений до списку «зі своїми структурними підрозділами».
Путін вирішив, що зустріч із Трампом не скасована, а «переноситься»
Президент Росії Володимир Путін заявив 23 жовтня, що зустріч із президентом США Дональдом Трампом у Будапешті не скасована, а «швидше, переноситься».
«В останній телефонній розмові і сама зустріч, і місце її проведення були запропоновані американською стороною. І я погодився з цим, висловив міркування у зв’язку з цим і сказав про те, що, безумовно, такі зустрічі потрібно добре готувати. Для мене і для американського президента було б помилкою підійти до цієї зустрічі легко і вийти після цієї зустрічі без очікуваного результату», – сказав Путін.
Так він прокоментував заяву Трампа про те, що американський президент вирішив скасувати зустріч у Будапешті, оскільки відчув, що зараз вона не спричинить бажаного результату. Американський президент також зазначив, що саміт міг би відбутися пізніше.
На зустрічі з журналістами Путін також прокоментував нові американські санкції проти Москви. Він назвав їх «недружнім актом щодо Росії». «Звичайно, такими діями адміністрація США завдає шкоди російсько-американським відносинам», – сказав Путін. Він також додав, що для заміщення російської нафти на світовому ринку знадобиться час та великі інвестиції.
Раніше США включили до списку санкцій найбільші нафтові компанії «Роснєфть» і «Лукойл». Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що обмеження запроваджені через «відсутність серйозної прихильності Росії до мирного процесу» в Україні.
Російський президент також пригрозив «приголомшливою відповіддю» на удари вглиб Росії далекобійною зброєю.
«Це спроба ескалації. Але, якщо такою зброєю завдаватимуться удари по російській території, відповідь буде дуже серйозною, якщо не сказати приголомшливою», – сказав Путін.
Трамп скасував зустріч у Будапешті і наклав санкції на російську нафту. Що далі?
ОВА: працівник ДСНС на Запоріжжі поранений через російську атаку
Співробітник Державної служби з надзвичайних ситуацій зазнав поранення через російську атаку, повідомляє голова обласної військової адміністрації Іван Федоров 23 жовтня.
За його даними, це сталося в Пологівському районі.
«43-річний чоловік постраждав внаслідок удару FPV-дрона. Пошкоджений службовий автомобіль», – заявив він.
Федоров додав, що пораненому надали необхідну медичну допомогу.
Прокуратура: за добу через обстріли загинули двоє людей у Херсоні, одна – в Білозерці
Російські війська протягом дня обстрілювали населені пункти Херсонщини, повідомляє обласна прокуратура 23 жовтня.
Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею про воєнні злочини.
За даними слідства, протягом дня російська армія застосовувала для обстрілів Херсонщини артилерію, у тому числі реактивну, і різного типу дрони. На 17:30 відомо про трьох загиблих жителів області та чотирьох поранених.
«Так, від наслідків артилерійських обстрілів у Херсоні загинули чоловік та жінка, ще одна жінка – у Білозерці. Також в обласному центрі дістали травм четверо цивільних: двоє через російські атаки за допомогою дронів, та двоє – від ворожої артилерії», – йдеться в повідомленні.
«Кожен день щось приносить»: Зеленський про переговори з Трампом
Президент Володимир Зеленський прокоментував у Брюсселі результати своєї зустрічі з Дональдом Трампом у Білому Домі. Про це він сказав під час пресконференції після участі в саміті Євроради 23 жовтня, передає кореспондентка Радіо Свобода.
Президент прокоментував повідомлення в медіа, що зустріч завершилася менш вдало, ніж очікувалося. Він сказав, що вважає їх «непоганими».
«Не буду вдаватися в подробиці – отже, результатом цієї зустрічі є санкції щодо російської енергетики, відсутність саміту в Угорщині без України, і у нас ще немає «Томагавків». Ось і все. Це результат. Гадаю, непоганий. Побачимо. Я не знаю насправді. Кожен день щось приносить. Не знаю, можливо, завтра у нас будуть «Томагавки». Я не знаю», – сказав Зеленський.
Читайте також: Медведєв назвав санкції США і скасування саміту з Путіним «актом війни» проти РФ
Український президент також прокоментував можливу вимогу Путіна до української сторони відійти з підконтрольних їй територій Донбасу буцімто в обмін на звільнення російськими силами окупованих частин Херсонщини і Запоріжжя:
«Це не обмін, коли ви обмінюєте свою територію на свою територію… Це не обмін, а щось божевільне – я не знаю, що це означає».
22 жовтня президент США Дональд Трамп заявив, що зустріч із російським президентом Володимиром Путіним у Будапешті була скасована. «Мені це просто здалося неправильним. Не було відчуття, що ми досягнемо того, чого повинні досягти. Тож я скасував її, але ми зробимо це в майбутньому», – сказав він.
Відповідаючи на запитання журналістів під час зустрічі з генсекретарем НАТО Марком Рютте у Вашингтоні, Трамп сказав, що «настав час» для посилення санкцій проти Росії. Незадовго до цього Міністерство фінансів США оголосило про санкції проти «Роснефти» і «Лукойлу», а також їхніх дочірніх компаній.
Україна вибрала винищувач майбутнього. Але чому це шведські Gripen, а не літаки США?
- Україна та Швеція підписали угоду про наміри щодо поставок до 150 винищувачів JAS 39 Gripen E для Повітряних сил України.
- Програма включає підготовку українських пілотів та створення технічної бази для обслуговування літаків.
- Шведські Gripen обрано через їхню маневровість, надійність та економічність, а також здатність злітати з коротких смуг.
Військові експерти називають це «стратегічним рішенням», яке означає, що у майбутньому українські військові пілоти літатимуть на шведських літаках. Швеція є надійним партнером України і саме літаки Gripen вважають найкращою пропозицією в плані «ціна-якість».
Але чому Україна не обрала американські літаки F-16, на яких вже літають ВПС в час війни?
Президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон підписали 22 жовтня Угоду про наміри, яка передбачає можливість придбання до 150 багатоцільових винищувачів JAS 39 Gripen E для ВПС ЗСУ.
Програма розрахована на 10-15 років і вартість її оцінюють десь в 10 мільярдів доларів. Угода передбачає не лише постачання літаків, а й підготовку українських пілотів та створення спільної технічної бази для обслуговування цих винищувачів.
«Ми відкриваємо, безумовно, нову й дуже змістовну сторінку наших відносин – відносин України і Швеції, та й більше – загалом безпекових відносин у Європі. Це (Gripen) сильні авіаційні платформи, які дозволяють виконувати великий спектр завдань. Ми розраховуємо, що майбутній контракт дозволить отримати не менше 100 таких літаків», – сказав Зеленський у шведському Лінчепінгу, де якраз і виробляють ці винищувачі.
А шведський прем’єр зауважив, що його країна допоможе «збудувати нові і дуже потужні українські Повітряні сили».
Далі читайте тут
Італійський суд відклав рішення про екстрадицію українця в справі «Північних потоків»
Італійський суд 23 жовтня відклав рішення щодо екстрадиції до Німеччини підозрюваного в учасниках атак на трубопроводи «Північний потік», повідомляє німецька агенція DPA.
Після кількох годин обговорення апеляційний суд у Болоньї не зміг ухвалити рішення, повідомив адвокат українського відповідача.
Залишається незрозумілим, коли судді оголосять рішення.
У справі йдеться про українця, відомого як Сергій К. Раніше цього місяця його екстрадиція була заблокована головним чином із процедурних причин. Його юридична команда вважає, що рішення суду у Варшаві, який відмовив у депортації, зміцнить їхню позицію.
«Новизна полягає у польському прецеденті щодо нібито співучасника у тому самому злочині, який, я вважаю, обов’язково врахувати», – заявив адвокат Сергія К., Нікола Канестріні, в письмовому коментарі Радіо Свобода.
Зеленський розповів, коли Україні потрібно отримати репараційну позику і на що її витратять
Україна має отримати кошти з репараційного кредиту наступного року, повідомив президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами 23 жовтня.
«Нам вони (кошти – ред.) потрібні в 2026 році, краще отримати їх на самому початку року. Але я не знаю, чи це можливо. Не все залежить від нас – дещо залежить і це добре, але не все», – заявив він.
Голова держави додав, що Україна розуміє, хто блокуватиме надання позики, й готова працювати з цими людьми.
«Деякі з них до цього готові, але деякі, на жаль, не готові навіть слухати. Але хороші новини – їх не надто багато. Думаю, один чи два – це не надто багато», – додав Зеленський, не уточнюючи, про кого йдеться.
Дипломати Євросоюз, не уповноважені коментувати питання офіційно, пояснювали, що Бельгія має юридичні застереження, також Угорщина виступає проти позики.
Він розповів, що кошти планується витратити насамперед на розвиток українського оборонного виробництва.
Китайські державні нафтові компанії зупинили закупівлю російської нафти через санкції США
Найбільші китайські державні нафтові компанії зупинили морські закупівлі російської нафти після запровадження Сполученими Штатами санкцій проти компаній «Роснефть» і «Лукойл», повідомляє Reuters із посиланням на джерела.
За інформацією агентства, йдеться про компанії Sinopec, CNOOC та Zhenhua Oil.
Китай імпортує близько 1,4 мільйона барелів російської нафти на день морем, і більшу її частину купують незалежні нафтопереробні заводи, зокрема дрібні оператори. На державні компанії, за оцінками аналітиків Vortexa Analytics, припадає менше як 250 тисяч барелів на добу, а за оцінками Energy Aspects – 500 тисяч барелів на добу.
Незалежні нафтопереробні заводи, ймовірно, зупинять закупівлі, щоб оцінити вплив санкцій, але, як і раніше, прагнутимуть продовжувати закупівлі російської нафти, заявили кілька трейдерів.
Китай також імпортує близько 900 тисяч барелів російської нафти на добу трубопроводом, і вся ця нафта надходить до PetroChina, яку, за словами ряду трейдерів, санкції, швидше за все, не зачеплять.
Проте нафтопереробні заводи другого найбільшого покупця сирої російської нафти, Індії, також мають намір різко скоротити імпорт.
Крім того, минулого тижня Велика Британія припинила закупівлі російської нафти після того, як до списку санкцій Великої Британії включили «Роснефть» і «Лукойл», а також судна тіньового флоту і китайські підприємства, включно з великим китайським нафтопереробним заводом, повідомили два джерела Reuters.
Різке падіння попиту на нафту з боку двох найбільших споживачів Росії змусить імпортерів шукати альтернативні джерела постачання, що призведе до зростання світових цін, у тому числі на несанкціоновану нафту з країн Близького Сходу, Африки та Латинської Америки, зазначає агентство.
Генштаб повідомляє про 69 боєзіткнень на фронті від початку дня
Від початку дня 23 жовтня на фронті відбулося 69 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України у зведенні на 16 годину.
Зокрема, російська армія тричі атакувала на Північно-Слобожанському і Курському напрямках. На Південно-Слобожанському напрямку відбулося п’ять бойових зіткнень, три з них тривають.
На Куп’янському напрямку російські війська протягом дня тричі намагалися просунутися до українських позицій у районах Піщаного, Степової Новоселівки та Петропавлівки, дві сутички тривають.
Українські військові відбили три з чотирьох російських наступальних дій на Лиманському напрямку – в районах Надії, Новоселівки, Зарічного та Шандриголового.
ГУР звітує про вибух у Ставрополі: загинули троє російських десантників
Внаслідок операції Головного управління розвідки «за підтримки сил Руху визволення Кавказу» в Ставрополі ліквідували щонайменше трьох військовослужбовців 247-го Кавказького козачого полку військово-десантних військ Росії. Про це ГУР заявляє 23 жовтня.
За даними управління, вибух стався біля контрольно-пропускного пункту військової частини №54801 у центрі Ставрополя.
«Солдати та офіцери цього підрозділу брали активну участь у бойових діях в Україні ще з 2014 року та «відзначилися» численними воєнними злочинами в ході повномасштабного вторгнення РФ», – додає розвідка.
Клименко: переведення між Нацгвардією та ЗСУ відтепер можна зробити онлайн
Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко заявив, що військовослужбовці Нацгвардії та Збройних сил України відтепер можуть подавати рапорт на зміну місця служби онлайн – через застосунок «Армія+».
«Уряд спростив процедуру: швидко, прозоро, без затягувань. Командир протягом 48 годин має дати відповідь: так чи ні. Немає відповіді? Переведення погоджується автоматично», – йдеться у його дописі у телеграмі.
За його словами, після цього відбувається перевірка кадрової служби (до 7 днів), а наказ про переведення буде наданий через 30 днів.
Забезпечити Києву можливості для глибоких ударів по Росії. Розмова із комісаром ЄС з питань оборони
Андрюс Кубілюс – прем’єр-міністром Литви у 1999- 2000 та у 2008–2012 роках – зараз обіймає посаду комісара Євросоюзу з питань оборони та космосу.
- Наскільки реальною є загроза нападу Росії на ЄС і НАТО?
- Що є необхідним для зміцнення оборони?
- Як ЄС має відповідати на російські удари по Україні?
Ці питання Єврокомісару з питань оборони поставила створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії телевізійна та онлайн-мережа «Настоящее время».
– Перш за все, ми маємо бути готові захищатися від подібних провокацій. І деякі ці провокації показали, що у нас не вистачає можливостей для захисту від безпілотників. У нас немає належних систем виявлення.
Латвія щодо цього – лідер у створенні нових можливостей.
Також нам не вистачає можливостей знищувати безпілотники, навіть якщо ми їх виявимо. Це перше.
По-друге, нам, безумовно, потрібно набагато детальніше розглянути, як ми можемо відповідати на ці провокації політично.
Недостатньо просто заявити про нашу стурбованість чи глибоку заклопотаність, як ми іноді робимо.
Я бачу, що дискусії просуваються вперед – щоб демонструвати більш сильні відповіді на будь-які російські провокації.
Минулого тижня Європарламент ухвалив дуже важливу резолюцію з дуже жорсткими формулюваннями щодо цього питання.
Я готовий працювати з Європарламентом у пошуках нових ідей та нових можливостей.
Однією з відповідей на будь-яку провокацію, і я постійно це повторюю, має бути ще більша підтримка України – військова підтримка, включно із забезпеченням Києву можливостей для глибоких ударів по Росії.
Далі читайте тут
Армія РФ просувається в Дніпропетровській і Запорізькій областях: чому ЗСУ не вдається її зупинити?
Зеленський про зустріч з Макроном: «скоординували позиції напередодні зустрічі коаліції охочих»
Президент України Володимир Зеленський заявив про зустріч з президентом Франції Емманюелем Макроном.
«Скоординували позиції напередодні зустрічі «коаліції охочих». Зараз той час, коли є шанс закінчити війну та зупинити Росію. Для цього потрібно продовжувати посилення тиску на РФ, збільшувати підтримку України та закінчити напрацювання гарантій безпеки», – написав він у телеграмі.
Також, за його словами, з Макроном обговорили наслідки російських ударів по Україні, посилення протиповітряної оборони та стійкості енергетики – це зараз один із ключових пріоритетів.
«У фокусі уваги й оборонна співпраця, конкретні рішення, які можуть зміцнити Україну», – додав він.