«Страху немає, є впевненість». Чи боїться український бізнес війни з Росією?
За даними опитування від Європейської бізнес-асоціації, третина українських підприємців підготувала «план Б» на випадок військового вторгнення Росії в Україну, а ще 40% активно такий план опрацьовують. Частина українських підприємців, особливо у східних областях країни, взагалі вирішила тимчасово поставити свій бізнес на паузу, інформує телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки». Чи вірить бізнес у велику війну з Росією, як поводитиметься, якщо вона станеться, і як ситуація на кордонах відображається на економіці України?
«Стінгери» від Литви. Чим готова бити Україна: уся збройова допомога (оновлюється)
Протитанкові ракетні комплекси, катери, безпілотники, зброя та боєприпаси: ці та інші системи Україна у ці дні постійно отримує як технічну допомогу на тлі скупчення російських військ на кордонах та бойових дій на Донбасі. У Міністерстві оборони України підрахували, що в 2021 році отримали такої допомоги на майже 450 мільйонів доларів. Надалі США планують передати ще 5 гелікоптерів Мі-17. Останнє надходження – американські зенітно-ракетні комплекси Stinger від Литви.
Радіо Донбас.Реалії розповідає, для чого потрібна зброя, яку вже передають, та поповнюватиме цей список.
Більше читайте тут
Відповідь Росії Україні: РФ «не веде незвичайної військової діяльності»
Росія стверджує, що не веде жодної «незвичайної військової діяльності» на своїй території і, навпаки, звинувачує Україну у «підготовці силової операції» на Донбасі. Про це йдеться у відповіді Росії на запит України, який є у розпорядженні російської служби Радіо Свобода.
Раніше Київ через механізми ОБСЄ запросив у Росії інформацію щодо військової активності біля кордону і в окупованому Криму.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба напередодні заявив, що від Росії не надійшло відповіді на цей запит, тому Україна запросила – у рамках так званого Віденського документа про заходи зміцнення довіри і безпеки – екстрену зустріч із Росією на платформі ОБСЄ.
G7 попереджає Росію про «серйозні і негайні» наслідки через Україну
У «Групі семи» заявляють, що готові колективно накласти на Москву економічні і фінансові санкції, які матимуть «серйозні і негайні» наслідки для російської економіки, якщо Кремль розпорядиться про будь-які агресивні дії щодо України.
У спільній заяві від 14 лютого міністри фінансів з групи великих західних економік заявили, що нарощування російських сил на кордонах України «є приводом для серйозного занепокоєння».
«Ми, міністри фінансів G7, підкреслюємо нашу готовність діяти швидко і рішуче для підтримки української економіки», – йдеться у спільній заяві.
МЗС ініціює український тиждень в ОБСЄ через загрозу вторгнення РФ
Міністерство закордонних справ ініціювало український тиждень в Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) через загрозу російського вторгнення, повідомив речник МЗС Олег Ніколенко на онлайн-брифінгу.
Він зазначив, що голова відомства Дмитро Кулеба виступив з такою ініціативою, аби посилити консультації між країнами-учасницями ОБСЄ, знизити напругу і утримати Росію в руслі дипломатичного діалогу.
Ніколенко нагадав, що 11 лютого Україна офіційно застосувала механізм зменшення небезпеки, відповідно до Віденського документу, та звернулася до Росії із запитом надати детальні роз’яснення щодо військової діяльності.
«Протягом передбачених Віденським документом 48 годин Росія не надала відповідь. Не можемо також вважати відповіддю лист Росії, який вона поширила в ОБСЄ через кілька годин після закінчення передбаченого Віденським документом терміну», – сказав Ніколенко.
Російський лист, за його словами, не містить жодної інформації, яку запитувала Україна.
У СБУ заявили про «чергову потужну хвилю гібридної війни» в Україні через «спроби нагнітання паніки»
Україна зіткнулася зі спробами системного нагнітання паніки, поширенням фейкової інформації і спотворенням реального стану речей, що є черговою потужною хвилею гібридної війни, заявила Служба безпеки України 14 лютого.
«Сьогодні вітчизняний інформаційний простір зазнає безпрецедентного впливу… Служба безпеки у межах своєї компетенції постійно аналізує різні сценарії розвитку подій – є чіткий план дій на кожен із них. Разом із керівництвом держави, представниками виконавчої та законодавчої влади, іншими правоохоронними і безпековими органами влади ми готові реагувати на ситуацію не тільки тоді, коли виникне така необхідність, а заздалегідь. І вже робимо це», – йдеться в заяві.
Кличко попросив «бізнес» допомогти Києву в умовах військової загрози з боку Росії
Мер Києва Віталій Кличко звернувся до представників українського та іноземного бізнесу допомогти місту в умовах військової загрози з боку Росії.
«У цей критичний для української держави момент, коли ми об’єднуємо зусилля для оборони наших міст, оборони України від можливої широкомасштабної агресії Росії, я хотів би звернутися також і до представників українського та іноземного бізнесу. Сьогодні важлива ваша посильна допомога. І для забезпечення безперебійної роботи критичної інфраструктури у випадку надзвичайної ситуації, і для кращого оснащення резервістів, і для забезпечення потреб людей у разі військового нападу на нашу країну. Я вдячний тим, хто вже сам звертається і питає: як я можу допомогти? І вдячний дипломатам іноземних держав, які теж пропонують допомогу», – сказав Кличко на брифінгу.
Він закликав всіх, хто хоче допомогти, звертатися в Департамент муніципальної безпеки столиці.
Кличко запевнив, що в столиці створена система управління територіальною обороною, місто працює у взаємодії із ЗСУ та іншими складовими сил оборони та безпеки. За його словами, система життєзабезпечення Києва працює без збоїв.vv
У Кремлі відреагували на заяву Пристайка щодо членства України в НАТО
У Кремлі заявили, що офіційна відмова України від ідеї вступу до НАТО сприяла б формулюванню «значущої відповіді на російські занепокоєння».
«Безумовно, якимось чином зафіксована відмова України, підтверджена відмова України від ідеї вступу до НАТО – це був би, безумовно, крок, який би суттєво сприяв формулюванню більш значущої відповіді на російські занепокоєння», – цитують російські ЗМІ слова речника Кремля Дмитра Пєскова.
Так він прокоментував заяву посла України у Великій Британії Вадима Пристайка про те, що Україна «могла б» відмовитися від членства в НАТО, якщо її до цього змусять обставини.
При цьому Пєсков зауважив, що з Києва попросили посла роз’яснити його думку, тому «навряд чи це можна сприймати як якийсь доконаний факт».
«Ми знаємо, що зовсім інші цілі визначені в Конституції країни», – сказав Пєсков.
Посол України у Великій Британії Вадим Пристайко в інтерв’ю BBC Radio 5 Live припустив, що Україна може відмовитися від вступу в НАТО, якщо її до цього змусять обставини. За його словами, «враховуючи ту загрозу, яка є», Україна могла б бути вимушеною піти на такий крок.
У Міністерстві закордонних справ України заявили Радіо Свобода, що слова посла «вирвані з контексту».
«Безумовно, заради миру і збереження життів наших громадян Україна готова йти на будь-які формати діалогів із країнами та міжнародними організаціями. Водночас посол Пристайко слушно зазначив в інтерв’ю, що перспектива членства в НАТО закріплена в Конституції України, але Україна наразі не є членом НАТО чи іншого безпекового альянсу. Тож ключовим для нашої країни стає питання гарантій безпеки», – заявив у коментарі Радіо Свобода речник МЗС Олег Ніколенко.
Монастирський у зверненні від імені МВС: «Не панікуйте, зараз не 2014 рік»
Міністр внутрішніх справ Денис Монастирський закликав громадян не панікувати в нинішніх умовах загроз безпеці України та зазначив, що нині – не 2014 рік.
«Ми в Міністерстві внутрішніх справ не допустимо жодних сепаратистських проявів на кшталт тих, що були навесні 2014 року в Харкові, Луганську, Донецьку. Повторення Слов’янська ми також не допустимо. Якщо якийсь «гіркін» спробує захопити адмінбудівлі, він буде розстріляний нашим спецназом без попередження та жодних вагань. Чим кожен з вас може зараз допомогти? По-перше, зберігайте спокій. Не панікуйте, зараз не 2014 рік. Україна стала сильнішою та організованішою. По-друге, кожен на своєму місці повинен виконувати свою щоденну роботу, аби функціонували школи, лікарні, дитячі садки, підприємства», – сказав голова МВС у відеозверненні.
Він запевнив, що 300 тисяч поліцейських, нацгвардійців, прикордонників та рятувальників щодня несуть службу на захисті внутрішньої безпеки.
«Незважаючи на будь-які заяви про можливі агресивні дії з боку Російської Федерації, ніхто не панікує і не боїться», – додав він.
12 лютого президент Володимир Зеленський також не вперше закликав громадян зберігати спокій, бо, за його словами, «найкращим другом для ворогів є паніка в нашій країні». Також в МЗС України попросили українців бути спокійними, запевнивши, що українська дипломатія та армія докладають максимум зусиль, аби Україна залишалась стійкою та готовою до різних сценаріїв розвитку подій».
Росія, за даними західних та українських спецслужб, зосередила понад 100 тисяч військовослужбовців біля кордонів України, викликавши побоювання, що Москва планує вторгнення. Кремль наполягає, що не має таких намірів.
Понад тисяча – росіяни. База даних загиблих на Донбасі
Концентрація російських військ біля кордонів України та прямі погрози президента Росії повномасштабним конфліктом у разі рішення офіційного Києва вступити до НАТО призвели до серйозних побоювань щодо того, скільки людей могли б стати жертвами можливої війни, зауважує Російська служба Радіо Свобода.
Газета The New York Times минулого тижня опублікувала дані про те, що у разі широкомасштабного вторгнення Росії жертвами конфлікту можуть стати до 50 тисяч людей, що більш ніж утричі перевищує нинішню кількість убитих на сході України за сім років протистояння. Ці дані були оприлюднені під час зустрічі високопоставлених представників оборонних відомств США (серед них був міністр оборони Ллойд Джеймс Остін III, директор національної розвідки Евріл Гейнс, держсекретар Ентоні Блінкен та генерал армії Марк Міллі) з членами Палати представників.
За їхніми даними, у разі російського вторгнення потенційно жертвами конфлікту можуть стати від 25 до 50 тисяч цивільних осіб, від 5 до 25 тисяч військовослужбовців української армії та від 3 до 10 тисяч військовослужбовців російської армії. Вторгнення також може стати причиною появи більш ніж мільйона біженців, багато з яких, найімовірніше, втечуть від війни до Польщі (за оцінкою оборонних відомств США, біженців може бути до п’яти мільйонів).
Ці цифри, якщо додати їх до оприлюднених списків убитих, складених українською громадською організацією «Мирний берег», можна порівняти з кількістю загиблих у двох чеченських війнах.
«Мирний берег» протягом семи років війни на сході України збирає дані про вбитих на Донбасі мирних громадян, у тому числі дітей, військових української армії, членів підконтрольних Росії угруповань «ДНР» та «ЛНР». У «Книзі пам’яті» цієї організації – 13 910 убитих.
У Міністерстві оборони України повідомили, що очільник відомства Олексій Резніков провів телефонну розмову з міністром оборони Білорусі Віктором Хреніним, в перебігу якої сторони домовились, що аташе обох країн відвідають навчання військових в Білорусі та Україні відповідно.
«Міністр оборони України поінформував білоруського колегу про хід командно-штабних навчань «Заметіль – 2022», підкресливши їх оборонний характер. З метою зміцнення взаємної довіри домовлено про візит аташе з питань оборони Республіки Білорусь в Україні на заходи навчань «Заметіль – 2022», а також про візит аташе з питань оборони України у Республіці Білорусь на заходи білоруско-російських навчань «Союзна рішучість – 2022». Міністри також домовились про продовження контактів з метою розвитку відносин в оборонній сфери в дусі добросусідства», – йдеться в повідомленні.
У Міноборони наголосили, що бесіда відбулася «заради відновлення атмосфери діалогу, зниження градусу публічних проявів та гарантування безпеки у регіоні».
«Ми обговорили речі, які зараз на порядку денному і визначили алгоритм подальшої взаємодії. Сприймаю це як позитивний сигнал і перший крок до плідної співпраці», – прокоментував міністр оборони України Олексій Резніков.
У Міноборони Білорусі заявили, що розмова відбулася з ініціативи української сторони.
Посол України у Великій Британії Вадим Пристайко в ексклюзивному коментарі Радіо Свобода пояснив, що мав на увазі під своїм припущенням, що Україна може відмовитися від вступу в НАТО, якщо її до цього змусять обставини.
Зеленський заперечив відʼїзд дружини і дітей за кордон
Президент України Володимир Зеленський на спільній пресконференції з канцлером Німеччини Олафом Шольцем прокоментував повідомлення, нібито члени його родини виїхали з України.
«Моя родина завжди зі мною, завжди з Україною, і це без пафосу. Я президент, моя дружина – не просто дружина, вона перша леді, і повинна показувати своїм прикладом, як повинні себе вести сімʼї. Це необовʼязково для всіх інших, але це принципова річ, дуже важлива для держави, для суспільства – підтримувати Україну, бо ти є українець. Громадянин – не той, у кого паспорт, а той, хто сьогодні в Україні», – сказав Зеленський.
Раніше в соціальних мережах стали ширитися чутки, нібито президент України відправив дружину і дітей до Італії.
Видання «Українська правда» повідомило ввечері 12 лютого, що українські олігархи та бізнесмени залишають Україну чартерними рейсами, лише у неділю з Києва вилетіло близько 20 чартерів та приватних літаків.
Шольц заявив про санкції проти РФ у «будь-який день». Позиція щодо постачання зброї – незмінна
Захід у будь-який день може ухвалити необхідні рішення щодо впровадження санкцій проти Росії, заявив канцлер Німеччини Олаф Шольц на спільному з Володимиром Зеленським брифінгу у Києві.
«Справді, ми дуже інтенсивно працюємо над тим, щоб підготувати пакет санкцій. Ми в будь-який момент дієздатні. Ми це дуже добре обговорювали з нашими друзями в США, з американським президентом, у рамках ЄС. Ми інтенсивно дискутуємо, і ми у будь-який день можемо ухвалити необхідні рішення», – сказав Шольц.
Прямої відповіді на запитання, чи готова Німеччина надати Україні зброю, Шольц не надав.
Водночас сказав: «Ви знаєте ставлення Німеччини щодо експорту озброєння».
За його словами, що Німеччина є «найбільшим фінансовим донором для України, і питання це ми перевіряємо знову і знову, і щойно будуть нові результати – ми вам повідомимо».
CIT: підготовка Росії до можливого вторгнення в Україну «практично завершена»
Підготовка російських військ до можливої операції проти України практично завершена або буде завершена впродовж найближчих днів. Це стверджує група дослідників Conflict Intelligence Team на основі своїх спостережень за зосередженням російських військ біля українських кордонів. 14 лютого фахівці оприлюднили докладну доповідь із висновками, які ґрунтуються на відкритих джерелах, насамперед відео з переміщенням військової техніки.
Як стверджує CIT, йдеться не тільки про сухопутні війська Збройних сил РФ, але також про авіацію, флот і національну гвардію.
У публікації вказується на переміщення значної кількості російських військ, включно з десантними, до Білорусі, де зараз відбуваються масштабні навчання. Згадана також концентрація військ на південному заході Брянської та Курської областей. До Білгородської області, як стверджується, перекидають техніку 1-ї гвардійської танкової армії, а також важкі САУ «Піон», які здатні обстрілювати Харків без перетину кордону. Спостерігається також перекидання сил до анексованого Криму, а для можливої організації десанту російський флот має у Чорному морі угруповання з 11 великих десантних кораблів, 6 із яких прибули із баз Балтійського та Північного флотів. До Білорусі та до кордону з Україною перекинуто також авіацію і до 60 пускових установок «Іскандер».
«Усе описане є безпрецедентним зосередженням всіх родів військ, а також інших мілітаризованих силових відомств», – пише СIT. У повідомленні наголошується, що якщо йдеться про блеф, тобто Росія не планує вторгнення, то цей блеф «не відрізняється від підготовки до реального масштабного наступу».
У доповіді немає оцінки загальної кількості російських військ біля кордонів з Україною.
«Соромно за шоломи». Більшість німців підтримують Україну та її суверенітет – німецький журналіст
Новий німецький канцлер Олаф Шольц здійснив візит в Україну 14 лютого, а наступного дня його очікують у Москві. Багато хто помітив, що в якості першого візиту на схід Шольц саме обрав спочатку Україну, а вже потім Росію. Як в Німеччині дивляться на нинішнє загострення між Україною та Росією? Чому Берлін не надає озброєння Україні? Яка доля може спіткати газогін «Північний потік-2» в разі російського вторгнення до України? На ці та інші питання Грузинської редакції Радіо Свобода відповів німецький журналіст, колишній керівник «Німецької хвилі» Крістоф Ланц.
Москва заявила про готовність продовжити переговори із Заходом щодо «гарантій безпеки»
Москва сигналізує, що готова продовжувати переговори із країнами Заходом щодо так званих «гарантій безпеки» та деескалації навколо України.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров 14 лютого на зустрічі з російським президентом Володимиром Путіним заявив, що шанси на домовленості зберігаються. Початок цієї зустрічі був показаний на російському телебаченні.
«Шанси на домовленості є», – сказав Лавров на пряме запитання Путіна про те, чи є такі шанси, чи Захід хоче втягнути Росію в нескінченні переговори. За словами Лаврова, Росія отримала від США та НАТО негативні відповіді з більшості питань, про які йшлося у вимогах Москви, проте останні зустрічі та розмови Путіна з лідерами інших країн показують, що не всі можливості для домовленостей вичерпані.
Завтра, 15 лютого, до Москви прибуває канцлер Німеччини Олаф Шольц, який 14 лютого відвідав із візитом Київ, де заявив, що немає «розумного виправдання» нарощуванню Росією військ у прикордонних районах. Шольц зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським і закликав Росію вжити негайних заходів для зниження напруженості, спричиненої скупченням близько 130 тисяч солдатів біля кордону з Україною.
Дипломати від'їжджають, російські кораблі наближаються – а в Києва спокійний вигляд
Минулими вихідними загроза війни була не найбільшим занепокоєнням Андрія, 21-річного студента-медика київського університету.
Він думав, чи подарувати своїй дівчині коштовну золоту підвіску на День Святого Валентина.
«Я пішов із найкращою», – сказав він, сміючись, стоячи біля ювелірного магазину Love You у центральному київському торговому центрі. «Це набагато важливіше. Крім того, війни не буде. Принаймні ми сподіваємося, що ні».
В Україні все голосніше б'ють барабани війни. Оскільки на півночі, сході та в окупованому Криму на півдні розгорнуто понад сто тисяч військовослужбовців, поряд із новою складною зброєю та обладнанням із меншою видимістю, як-от транспортні засоби для копання траншей, дедалі більше аналітиків кажуть, що важко зробити висновок чи Росія таки вторгнеться в Укражну – вдруге за вісім років.
Міноборони Росії повідомило, що близько трьох десятків військових кораблів вирушили в північну акваторію Чорного моря. До складу морського угруповання входять десантні катери, які можуть використовуватися для десантування піхоти та бронетанкових частин на українське узбережжя.
За оцінками західної розвідки, Україна хоробро протистоїть, але нове вторгнення Росії було б катастрофою для Києва.
Тижні зростаючих попереджень, в основному від офіційних осіб США, досягли нового рівня 11 лютого, оскільки представники Білого дому заявили, що вторгнення може статися протягом наступних п’яти днів.
Президент США Джо Байден і президент Росії Володимир Путін розмовляли по телефону 12 лютого, намагаючись запобігти новій війні.
За словами Білого дому, Байден попередив Путіна, що вторгнення в Україну призведе до «швидких і серйозних» збитків для Росії та спричинить «широкомасштабні людські страждання».
Пізніше представник адміністрації США заявив, що цей дзвінок «не привів до фундаментальних змін у динаміці».
«Залишається незрозумілим, чи зацікавлена Росія в досягненні своїх цілей дипломатичним шляхом, а не шляхом застосування сили», – сказав чиновник.
Тим часом Кремль охарактеризував цей дзвінок як «збалансований» і «діловий», але так само – як такий, що не означав серйозних змін.
На тлі похмурих прогнозів західні країни продовжували вивозити та переміщати свій дипломатичний персонал. Колону автомобілів посольства США помітили, коли вона прямувала на захід від Києва. Державний департамент заявив, що частина його співробітників переїде до Львова.
Канада, у якій проживає велика кількість українських імігрантів, також заявила, що переносить своє посольство з Києва до Львова.
Президент України Володимир Зеленський знову спробував протистояти найстрашнішим застереженням із США, які останніми тижнями викликали нарікання у нього та його головних радників.
«Кращий друг наших ворогів – це паніка в нашій країні. І вся ця інформація тільки провокує паніку і не може нам допомогти», – сказав Зеленський журналістам 12 лютого. «Я не можу погодитися чи не погодитися з тим, чого ще не сталося. Поки що повномасштабної війни в Україні немає».
«Нам є що протиставити» – Зеленський про загрозу вторгнення (відео)
Президент України Володимир Зеленський 14 лютого звернувся до нації, заявивши про розуміння владою та українцями всіх викликів, які перед ними стоять.
«Ми впевнені в собі, але не самовпевнені. Ми розуміємо всі ризики щоденно, ми постійно слідкуємо за ситуацією, прораховуємо різні сценарії, готуємо достойні відповіді на всі можливі агресивні дії. Ми чітко знаємо, де поруч із нашим кордоном чужа армія, її чисельність, її локації, оснащення та її плани. Нам є що протиставити, ми маємо прекрасну армію, наші хлопці і дівчата мають унікальний бойовий досвід і сучасну зброю, це вже в рази сильніша армія, аніж вісім років тому», – сказав Зеленський, жодного разу конкретно не згадавши, яка саме країна загрожує Україні.
В указі президента №53/2022 «Про невідкладні заходи щодо консолідації українського суспільства» йдеться, що 16 лютого належить «підняти Державний Прапор України на будинках і спорудах в усіх населених пунктах; виконати о 10.00 Державний Гімн України; провести закордонним дипломатичним установам України в державах перебування відповідні іміджеві заходи, спрямовані на єднання та підтримку України».
Також указ містить заклик до уряду передбачити «забезпечення з 1 березня 2022 року підвищення грошового забезпечення військовослужбовців Збройних сил України на 30 відсотків та доведення до 20 відсотків від початку 2022 року підвищення грошового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України та Національної гвардії України».
Посольства країн ЄС продовжують роботу в Києві – голова представництва Євросоюзу
Усі посольства країн-членів Європейського союзу, розташовані в Києві, продовжують роботу у столиці України. Про це 14 лютого за підсумками зустрічі послів із міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою написав у твітері голова представництва Євросоюзу в Україні Матті Маасікас.
«Повна підтримка для України у цій ситуації воєнного, економічного та психологічного тиску Росії. Усі посольства країн-членів ЄС продовжують діяльність у Києві», – наголосив Маасікас.
Раніше про тимчасове перенесення роботи посольств із Києва до Львова заявили дипломати США, Канади та Австралії. Ці країни, а також десятки інших держав закликали своїх громадян залишити Україну, поки немає ускладнень у перетині кордону чи в авіасполученні.