Обвинуваченого в організації замахів на активістів у Одесі засудили до 14 років тюрми
Російський агент, який готував замовні вбивства громадських активістів в Одесі, отримав 14 років ув’язнення – про це повідомили Служба безпеки України та Офіс генерального прокурора 23 жовтня.
За їхніми даними, обвинувачений у 2024 році мав ліквідувати місцевого очільника громадського формування з охорони правопорядку Геннадія Бейбутяна та активіста Дем’яна Ганула.
«Відповідно до задуму ворога, це мали бути показові вбивства публічних діячів, які підтримували Сили оборони у війні з агресором. Спочатку агент планував ліквідацію Бейбутяна, а наступною жертвою ворожого поплічника мав стати Ганул», – повідомляє СБУ.
Британія: поліція заарештувала трьох чоловіків за підозрою у шпигунстві, пов’язаному з Росією
Британська поліція заявила про арешт трьох чоловіків, підозрюваних у сприянні іноземній розвідці, і що ці злочини пов’язані з Росією.
«У четвер, 23 жовтня, трьох чоловіків віком 48, 45 та 44 років було заарештовано за адресами у західному та центральному Лондоні. За цими адресами, а також за іншою адресою у західному Лондоні, тривають обшуки», – йдеться у заяві поліції.
Затримані були доставлені до поліцейського відділку в Лондоні.
У поліції зазначають, що країною, якої стосуються ймовірні злочини, є Росія.
«Ми спостерігаємо зростання кількості осіб, яких ми б назвали «проксі», що вербуються іноземними розвідувальними службами, і ці арешти безпосередньо пов'язані з нашими постійними зусиллями щодо припинення такого роду діяльності. Кожен, хто може бути контактований і спокушений до здійснення злочинної діяльності від імені іноземної держави тут, у Великій Британії, повинен добре подумати», – сказав голова Контртерористичної поліції Лондона Домінік Мерфі.
Харківщина: тракторист загинув через атаку російського дрона
Житель села Слобожанське Липецької громади загинув через удар російського дрона, повідомило управління Національної поліції 23 жовтня.
За даними правоохоронці, увечері 22 жовтня чоловік виїхав у справах на власному тракторі та потрапив під російський обстріл.
«Від отриманих травм 68-річний місцевий мешканець загинув на місці», – заявляє поліція.
Слідчо-оперативна група відділення поліції провела огляд місця події. Правоохоронці відкрили досудове розслідування за статтею про воєнні злочини.
Генштаб ЗСУ підтвердив удар по Рязанському НПЗ і повідомив про ураження складу боєприпасів у РФ
Сили оборони України у ніч на 23 жовтня уразили нафтопереробний завод «Рязанський» – «стратегічний об’єкт противника, задіяного у забезпеченні збройних сил РФ», повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, зафіксовано вибухи в районі цілі та масштабну пожежу на території підприємства.
«Рязанський» нафтопереробний завод є одним із найбільших у центральній частині РФ та належить компанії «Роснєфть». Потужності підприємства передбачають переробку понад 17 мільйонів тонн нафти на рік і відіграють важливу роль у забезпеченні пальним військових формувань противника та логістичних ланцюгів забезпечення збройних сил окупантів. Виведення частини виробничих потужностей заводу з ладу знижує можливості російської армії у веденні бойових дій», – йдеться у повідомленні.
Також у Генштабі додають, що цієї ж ночі українські ударні безпілотні системи уразили склад боєприпасів противника в районі населеного пункту Валуйки Бєлгородської області – за наявною інформацією, ціль знищено, спостерігалися детонації та вибухи боєприпасів.
Українські військові додають, що триває реалізація заходів, спрямованих на припинення збройної агресії РФ проти України.
Раніше губернатор Рязанської області Росії Павло Малков заявив про пожежу на одному з підприємств регіону в результаті падіння уламків безпілотника. Російське видання Astra із посиланням на очевидців стверджує, що горить НПЗ.
Війська РФ, ймовірно, розстріляли п’ятьох цивільних у Званівці на Донеччині – прокуратура
Російські війська, ймовірно, розстріляли п’ятьох цивільних у Званівці на Донеччині, повідомляє у телеграмі обласна прокуратура.
За її даними, 20 жовтня подружжя та їхній дорослий син переховувалась у підвалі приватного будинку, а їх молодший син у цей час пішов до сусідів, аби принести воду, невдовзі військовослужбовці РФ увірвалися до сховища та почали допитувати про місце перебування українських військових у населеному пункті.
«Не отримавши від них жодної інформації, вони згодом пішли. Проте один із окупантів повернувся та відкрив вогонь з автоматичної зброї по цивільних, після чого, вирішивши, що вони загинули, пішов. Коли 57-річна потерпіла отямилась, то побачила рідних вбитими. Переймаючись за молодшого сина, мати пішла до сусіднього підвалу, де виявила його тіло поруч із розстріляними сусідами – 62-річною жінкою і її 30-річним сином», – йдеться у повідомленні.
У прокуратурі додають, що постраждала з вогнепальним пораненням щелепи змогла дістатися підконтрольної Україні території, звідки її доправили до лікарні. Прокурори допитали її та зафіксували свідчення чергового воєнного злочину проти цивільного населення.
Кошта після зустрічі із Зеленським: Росія посилює удари, тож ЄС має посилювати підтримку України
Президент Володимир Зеленський зустрівся з головою Європейської Ради Антоніу Коштою перед участю в саміті Європейського Союзу – обидві сторони прокоментували зустріч.
На думку Кошти, попри великі очікування, створені ініціативами президента Сполучених Штатів Дональда Трампа, сьогодні очевидно, що «ці ініціативи не відповідають долі президента Путіна».
«Росія посилює удари по цивільних, по цивільних об’єктах, що означає, що ми продовжувати підтримувати боротьбу України за справедливий і тривалий мир», – заявив він.
Кошта анонсував, що на засіданні Європейської Ради учасники ухвалять політичне рішення щодо забезпечення фінансових потреб України на 2026 та 2027 роки, зокрема, на придбання військової техніки.
«І це дуже сильне послання для Росії. Ми неодноразово говорили, що підтримуватимемо Україну стільки, скільки буде потрібно, і чого б це не знадобилося. І тепер ми це конкретизували», – додав він.
Зеленський після зустрічі заявив, що було важливо «скоординувати наші позиції». Він подякував Євросоюзу за 19-й пакет санкцій:
«Дуже важливе рішення. Маємо не лише захищатися, але й разом з усією Європою, США тиснути на Путіна, щоб зупинити цю війну».
За словами президента, сторони також говорили про оборонну допомогу, програму SAFE, шлях України до членства в Євросоюзі і кроки, необхідні для відкриття переговорних кластерів. Він подякував Кошті за зустріч і запрошення до участі в засіданні.
«Важливо, щоб ми всі діяли рішуче й обʼєднано. Саме це допоможе змусити Росію завершити агресію», – підсумував він.
Cьогодні лідери ЄС зустрічаються в Брюсселі, щоб обговорити Україну, європейську оборону, останні події на Близькому Сході, конкурентоспроможність, житло та міграцію.
Оскільки Росія продовжує свої невпинні напади на цивільне населення України та її інфраструктуру, лідери ЄС обговорять конкретні кроки щодо посилення підтримки України та посилення тиску на Росію у прагненні до миру.
Зеленський сказав лідерам ЄС, що розраховує на європейські «Томагавки»
Український президент Володимир Зеленський закликав Євросоюз посилити далекобійні можливості України, щоб «режим Путіна відчув реальні наслідки цієї війни». На цьому він наголосив, звертаючись до лідерів ЄС на саміті в Брюсселі 23 жовтня, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Закликаю вас підтримати все, що допомагає Україні отримати такі [далекобійні – ред.] можливості – адже це справді має значення для Росії. І така зброя є не лише у США – вона є й у деяких європейських країн, зокрема «Томагавки». Ми вже ведемо переговори з країнами, які можуть допомогти. Просто подивіться, як занепокоївся Путін, коли ця тема з’явилася. Він розуміє, що далекобійна зброя може справді змінити перебіг війни», – наголосив президент України.
Український лідер додав, що зараз Україна живе у циклі, коли «росіяни руйнують, а ми відновлюємо». Зеленський згадав останні атаки: зокрема, удар дронами по дитячому садку в Харкові, а також регулярні атаки на об’єкти енергетичної інфраструктури на Чернігівщині.
«Це не просто локальна проблема чи конфлікт між двома країнами десь далеко. Це стає частиною того, як можуть виглядати майбутні війни. Росія перетворює будь-що руйнівне на інструмент війни… І якщо Росію не буде покарано за це, вона становитиме загрозу й іншим країнам», – підкреслив Зеленський.
Український президент також закликав колег ефективно впроваджувати схвалений сьогодні 19-й пакет санкцій, і якомога швидше ухвалити рішення про репараційну позику для України, основою якої мають стати російські заморожені активи. Зеленський зауважив, що врахує занепокоєння окремих держав-членів щодо витрат цих коштів Україною.
«Ви тримаєте величезні кошти, які можуть реально підтримати стійкість України – і водночас сприяти розвитку самої Європи. Ми плануємо використати значну частину цих коштів для закупівлі європейської зброї», – наголосив Зеленський. Цей момент був принциповим для, зокрема, Франції.
Український президент закликав колег до гнучкості в питанні протиповітряної оборони. За його словами, на американські системи Patriot, що довели свою ефективність у збитті балістики в Україні, існує черга – «деякі країни стоять попереду нас».
«Ми пропонуємо змінити порядок – якщо ми отримаємо системи зараз, ми готові потім їх повернути або замінити… У час війни порятунок життів має бути пріоритетом», – зазначив Зеленський.
Коментуючи програму PURL, у межах якої союзники НАТО купують для України американську зброю, український президент зауважив, що «не всі обіцяні внески вже надійшли». Також принагідно закликав держави приєднуватися. Сьогодні про це рішення оголосила Іспанія, яку президент США критикував за недостатні витрати на оборону.
Зеленський також закликав об’єднувати зусилля у спільному виробництві зброї й наголосив, що очікує на прогрес у переговорах із ЄС про членство України.
«Це несправедливо – і це не на користь ні нам, ні Європі. Україна виконала всі вимоги, щоб відкрити ці кластери вчасно. Блокування є штучним, і ми повинні знайти спосіб рухатися вперед. Я закликаю знайти спосіб, щоб ЄС дотримувався своїх обіцянок, так само як Україна дотримується своїх», –резюмував Зеленський.
Cьогодні лідери ЄС зустрічаються в Брюсселі, щоб обговорити Україну, європейську оборону, останні події на Близькому Сході, конкурентоспроможність, житло та міграцію.
Оскільки Росія продовжує свої невпинні напади на цивільне населення України та її інфраструктуру, лідери ЄС обговорять конкретні кроки щодо посилення підтримки України та посилення тиску на Росію у прагненні до миру.
Прем’єр Нідерландів підтримав використання заморожених активів РФ, але закликав не перекладати ризики на Бельгію
Прем’єр-міністр Нідерландів Дік Схооф заявив перед початком засідання Європейської ради, що його країна підтримує використання заморожених російських активів для фінансування потреб України, але закликав до спільного підходу всіх країн ЄС і «Групи семи».
«Ми виступаємо за використання цих коштів. Але рішення має бути технічно й фінансово здійсненним. Ризики потрібно розділити між усіма європейськими країнами, а не перекладати їх лише на Бельгію», – наголосив Схооф.
За словами прем’єра, заморожені активи Росії можуть стати «важливим джерелом фінансування» для України, яка потребує допомоги «як зараз, так і в довгостроковій перспективі – для оборони й відбудови».
«Це російські кошти, а Росія – агресор. Маємо знайти спосіб, щоб ці гроші працювали на відновлення України», – додав він.
Політик також підкреслив, що нині на засіданні Євроради лідери обговорюють збереження тиску на Росію і подальшу військову й фінансову підтримку Києва. Наступного дня голови держав говоритимуть про гарантії безпеки для України.
«Сьогодні ми зосереджені на тому, як продовжувати тиск на Росію і підтримувати Україну. Завтра говоритимемо про безпекові гарантії та про те, як досягти припинення вогню», – сказав прем’єр.
Тим часом, прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон заявив, що ризики «завжди є – у всьому».
«Але існують і величезні ризики, якщо не робити нічого. Я почуваюся досить упевнено, що Єврокомісія працює над цим питанням… Звісно, Бельгія не може самостійно нести юридичні ризики цього рішення. Це всі розуміють, і Єврокомісія теж врахувала це. Але так само очевидно, що Європа не може допустити, щоби заморожені російські активи просто так, без жодних наслідків, повернулися до Росії – попри триваючу війну. Думаю, усі це усвідомлюють, і я теж», – наголосив він.
Тим часом, прем’єр Бельгії Барт де Вевер, на території якої зберігається близько 180 мільярдів євро російських заморожених активів, заявив 23 жовтня, що очікує на юридичну основу потенційного рішення про репараційну позику для України.
Очільник бельгійського уряду зауважив, що є три умови, за яких він готовий до прогресу. Де Вевер доручив фаховим юристам викласти їх у письмовій формі. «Цей документ або буде прийнятий, або я зроблю все, що можу – політично й юридично, на європейському і національному рівнях – щоб заблокувати це рішення», – сказав він.
Сума готівки, накопичена завдяки облігаціям російського Центробанку в бельгійському центральному депозитарії Euroclear, становить близько 180 мільярдів євро. Росії ці кошти не повертають у зв’язку з санкціями, запровадженими Євросоюзом у відповідь на її повномасштабне вторгнення до України. Ідея надання Україні репараційного кредиту полягає в тому, щоби передати цю готівку ЄС, який «укладе індивідуальний борговий контракт із Euroclear під 0% річних».
Брюссель використає ці кошти, щоб профінансувати позику Україні, яку вона своєю чергою поверне лише у випадку відшкодування завданих їй збитків Росією. Кремль засудив цю ідею як «чисту крадіжку».
30 вересня президент Росії Володимир Путін у свою чергу підписав указ про новий порядок продажу федеральних активів. За даними Bloomberg, Росія готова націоналізувати та швидко розпродати іноземні активи у відповідь на можливе вилучення своїх коштів за кордоном.
Атака РФ: у Києві вибухотехніки вилучили два нерозірвані БпЛА з квартири та балкону
Вибухотехніки вилучили два нерозірвані БпЛА з квартири та балкону, які влетіли у багатоквартирні будинки в Деснянському та Оболонському районах Києва, повідомляє столична поліція.
За даними поліції, під час вчорашнього вечірнього російського обстрілу у багатоповерхівки впали шахеди, які не здетонували.
Правоохоронці забрали вибухові частини безпілотників, перевели їх у безпечний стан, після чого завантажили у спеціальні вибухозахисні пересувні контейнери та вивезли для подальшого знищення на полігоні.
За даними КМВА, цієї ночі 23 жовтня, російські дрони знову атакували Київ, на 10 локаціях в Подільському, Оболонському і Деснянському районі є пошкодження. Влада повідомила, що зафіксувала прямі влучання дронів по житлових будинках. Відомо про сімох постраждалих.
Перед цим, у ніч проти 22 жовтня, російські війська масовано атакували Україну ракетами і дронами, під головним ударом була критична інфраструктура, проте були уражені й житлові будинки. У Києві від цього удару загинули дві людини, постраждали 30, зокрема діти.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
В Україну повернули 1000 тіл загиблих – Координаційний штаб
В Україну повернули 1000 тіл загиблих, повідомляє Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.
За твердженням російської сторони, вони належать українським військовослужбовцям.
Найближчим часом буде проведена ідентифікація репатрійованих тіл.
У червні відбувся завершальний етап репатріаційних заходів, проведених згідно зі Стамбульськими домовленостями, загалом Україна отримала 6057 тіл. Тепер проводяться експертизи й ідентифікація репатрійованих тіл.
В Україні понад 70 тисяч осіб вважаються зниклими безвісти за особливих обставин. Такі дані у червні цього року озвучив уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Артур Добросердов. За його словами, встановити долю багатьох із них буде можливо лише після завершення війни або активної фази бойових дій.
Литва про американські санкції проти РФ: це справді може змінити ситуацію
Президент Литви Ґітанас Наусєда назвав нові санкції Сполучених Штатів проти російських компаній «Роснефть» і «Лукойл» поворотним моментом у тиску на Москву. Про це він заявив перед початком саміту Європейської ради 23 жовтня у Брюсселі.
«Ми отримали дуже позитивні новини зі США. Я думаю, це справді може змінити ситуацію. Ці санкції безпосередньо вдарять по нафтово-газовій галузі, яка забезпечує надходження для російської військової машини», – сказав Наусєда.
За його словами, досвід показує, що з РФ можна домовлятися лише з позиції сили: «Настав час зрозуміти, з Росією можна домовлятися лише з позиції сили – коли «пістолет лежить на столі».
Окремо Наусєда висловив сподівання, що ЄС зможе подолати розбіжності навколо використання заморожених російських активів для підтримки України.
«Сподіваюся, що й у цій дискусії ми досягнемо переломного моменту. Дев’ятнадцятий пакет санкцій – це дуже добра новина. Наступна добра новина буде, коли ми переконаємо наших бельгійських партнерів використати заморожені активи для фінансування та відбудови української економіки», – сказав він.
22 жовтня Міністерство фінансів США оголосило про санкції проти російських нафтових компаній «Роснефти» і «Лукойлу», а також їхніх дочірніх компаній. В адміністрації США наголосили, що ці дії були «результатом відсутності серйозної відданості Росії мирному процесу для припинення війни в Україні».
Ці заходи покликані посилити тиск на енергетичний сектор Росії й «погіршити» здатність Кремля отримувати доходи для своєї військової машини, йдеться у пресрелізі Міністерства фінансів.
Президент США Дональд Трамп сказав, що вирішив рухатися вперед із санкціями, бо «просто відчув, що настав час» і сподівається, що це змусить Путіна бути «розсудливим».
22 жовтня країни Євросоюзу також затвердили 19-й пакет санкцій проти Росії, остаточно схваливши його 23 жовтня. Нові заходи спрямовані проти головних джерел доходів Росії через енергетичні, фінансові й торговельні обмеження і мають послабити її здатність вести війну проти України. Вони включають, зокрема, внесення до «чорного списку» нафтових танкерів, що використовуються Москвою, обмеження на поїздки російських дипломатів і поступову заборону на імпорт зрідженого природного газу з Росії до 2027 року.
Росія називає західні санкції незаконними.
Медведєв назвав санкції США і скасування саміту з Путіним «актом війни» проти РФ
Заступник голови Ради безпеки Росії, експрезидент РФ Дмитро Медведєв заявив 23 жовтня, що рішення адміністрації президента США Дональда Трампа скасувати саміт із російським лідером Володимиром Путіним у Будапешті й запровадити санкції проти російських нафтових компаній показали, що Сполучені Штати стали «на стежку війни» з РФ.
«США – наш супротивник, а їхній балакучий «миротворець» тепер повноцінно став на стежку війни з Росією… Ухвалені рішення – це акт війни проти Росії. І тепер Трамп повністю солідаризувався з божевільною Європою», – написав Медведєв у соцмережах.
22 жовтня президент США Дональд Трамп заявив, що зустріч із російським президентом Володимиром Путіним у Будапешті була скасована. «Мені це просто здалося неправильним. Не було відчуття, що ми досягнемо того, чого повинні досягти. Тож я скасував її, але ми зробимо це в майбутньому», – сказав він.
Відповідаючи на запитання журналістів під час зустрічі з генсекретарем НАТО Марком Рютте у Вашингтоні, Трамп сказав, що «настав час» для посилення санкцій проти Росії. Незадовго до цього Міністерство фінансів США оголосило про санкції проти «Роснефти» і «Лукойлу», а також їхніх дочірніх компаній.
Трамп знову сказав, що хоча його розмови з Путіним були приємними, вони нічого не дали. Останнім прикладом їхньої розмови був дзвінок минулого тижня, після якого Трамп оголосив, що вони з Путіним проведуть саміт в Угорщині. Проте 21 жовтня президент США заявив, що не хоче ризикувати можливістю «марної зустрічі» після того, як високопоставлений представник Білого дому заявив, що зустріч не відбудеться «найближчим часом».
Тим часом, у Росії 22 жовтня заявили, що підготовка до зустрічі президентів Росії і США Володимира Путіна і Дональда Трампа все ще триває.
Кличко: цьогорічний опалювальний сезон в Києві буде найскладнішим за час повномасштабної війни
Міський голова Києва Віталій Кличко заявив, що цьогорічний опалювальний сезон буде найскладнішим за всі роки повномасштабної війни.
«Сьогодні перед нами виклики проходження найскладнішого за всі роки повномасштабної війни опалювального сезону. Бо ворог особливо оскаженіло та систематично атакує одночасно всі енерго- та теплогенеруючі обʼєкти. Масовані атаки дронами, ракетами. Робить усе, щоб рознести, знищити критичну інфраструктуру. Ми це бачимо й на прикладі інших міст, де склалася вже критична ситуація – Чернігів та область, Славутич, Сумщина, інші міста та селища в різних областях країни», – написав він у телеграмі.
Водночас, як стверджує Кличко, місцева влада готувалася до опалювального сезону, враховуючи досвід попередніх років – ремонтували найбільш зношені та пошкоджені ударами РФ ділянки мереж, проводили гідравлічні випробування, ремонт і оснащення котелень.
Тому Київрада має сьогодні ухвалити, за його словами, необхідні й важливі в ситуації російських атак на знищення критичної інфраструктури бюджетні рішення.
«Які дадуть можливість реалізувати додаткові заходи зважаючи на різні безпекові сценарії. Зокрема, йдеться про реконструкцію системи водовідведення та водопостачання шляхом впровадження альтернативних та/ або резервних джерел живлення. А саме додатковими до тих, що маємо, генераторами для забезпечення водовідведення. Кошти нам доведеться перерозподіляти з інших запланованих статей», – додав Кличко.
У Києві можливість отримувати централізоване теплопостачання для лікарень, шкіл, дитсадків та інших закладів соціальної сфери діє з 3 жовтня, повідомив на початку місяця міський голова Віталій Кличко.
Водночас голови Київської міської державної адміністрації (КМДА) Петро Пантелєєв заявив, що у Києві технічні можливості дозволяють запустити опалення «прямо зараз», але наразі погода дозволяє не починати опалювальний сезон у будинках.
Пантелєєв каже, що опалення для житлових будинків у столиці можуть запустити вже у листопаді – зараз газ потрібно використовувати «виважено» через російські теракти проти газової інфраструктури.
Це відбувається на тлі посилення російських атак на українську енергетику та газову інфраструктуру, яка забезпечує людей газом під час опалювального сезону.
Прем’єр Фінляндії розповів, що може стати переломним моментом у війні
Прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо заявив перед початком засідання Європейської ради, що ухвалення рішення щодо використання заморожених російських активів для підтримки України може стати «переломним моментом» у війні.
«Ми маємо знайти рішення, як рухатися далі, і вважаю, що зараз у нас на столі є реалістична пропозиція. Ми маємо дати Єврокомісії чітке завдання підготувати конкретний план, щоб у найближчі роки ми могли забезпечити стабільне фінансування України», – сказав глава уряду Фінляндії перед початком саміту в Брюсселі.
Він наголосив, що поєднання санкцій проти Росії та фінансової підтримки України здатне змінити ситуацію на полі бою.
«Санкції проти Росії та сильне фінансування України разом можуть стати переломним моментом. Це може стати зміною гри», – вважає прем’єр.
За його словами, Фінляндія підтримує ухвалення 19-го пакета санкцій ЄС і вважає важливим, що нові обмеження супроводжуються рішенням США.
«Я радий, що ми ухвалили 19-й пакет санкцій. Разом із рішенням США запровадити додаткові санкції проти Росії – це сильний сигнал. Я впевнений, що цей спільний тиск боляче вдарить по Москві», – сказав він.
Глава фінського уряду також підтвердив, що Гельсінкі серйозно ставиться до побоювань Бельгії щодо правових і фінансових гарантій у межах компенсаційного механізму:
«Ми дуже серйозно ставимося до бельгійських застережень. Рішення має бути юридично обґрунтованим. Ми готові розділити ризики, і, думаю, що рішення вже близьке».
Він додав, що використання заморожених російських активів є морально правильним кроком:
«Ми маємо два варіанти. Один – використати заморожені російські активи, що є правильним, бо це гроші Путіна, який зруйнував Україну. Інший – витрачати кошти з наших власних бюджетів. Але в нас бракує ресурсів», – пояснив він.
Прем’єр-міністр також закликав зміцнювати спільну європейську оборону, додавши, що Росія «є і залишиться постійною загрозою» для Європейського Союзу, тому Європа має «близько п’яти років, щоб зміцнити оборону».
Cьогодні лідери ЄС зустрічаються в Брюсселі, щоб обговорити Україну, європейську оборону, останні події на Близькому Сході, конкурентоспроможність, житло та міграцію.
Оскільки Росія продовжує свої невпинні напади на цивільне населення України та її інфраструктуру, лідери ЄС обговорять конкретні кроки щодо посилення підтримки України та посилення тиску на Росію у прагненні до миру.
Мерц оптимістичний щодо домовленості про репараційну позику для України
Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив перед початком засідання Європейської ради 23 жовтня в Брюсселі, що його пропозиція використати заморожені російські активи для фінансування допомоги Україні отримала широку підтримку серед країн ЄС.
«Ми говоритимемо про російські активи. Я вдячний, що мій план отримав широку підтримку. Є, втім, кілька серйозних зауважень – зокрема, від бельгійської сторони щодо питань відповідальності. Це питання сьогодні обговоримо, і я переконаний, що ми зробимо ще один крок уперед», – сказав Мерц.
Канцлер наголосив, що питання використання російських коштів залишається одним із ключових у порядку денному саміту, поруч із обговоренням європейської обороноздатності й підтримки промисловості.
Він зазначив, що Німеччина поділяє занепокоєння Бельгії щодо механізмів гарантій і юридичної відповідальності, однак бачить спільну зацікавленість у виробленні рішення.
«Бельгійський прем’єр-міністр і я неодноразово говорили на цю тему в останні дні й тижні. Я поділяю його занепокоєння, але він зацікавлений у спільному рішенні. Тому я виходжу з того, що сьогодні ми просунемося вперед», – заявив Мерц.
Канцлер також підкреслив, що питання України розглядається у ширшому контексті посилення європейської оборонної політики і відновлення конкурентоспроможності промисловості ЄС, які, за його словами, нині є «актуальними як ніколи».
Тим часом, прем’єр Бельгії Барт де Вевер, на території якої зберігається понад 180 мільярдів російських заморожених активів, заявив 23 жовтня, що очікує на юридичну основу потенційного рішення про репараційну позику для України.
Очільник бельгійського уряду зауважив, що є три умови, за яких він готовий до прогресу. Де Вевер доручив фаховим юристам викласти їх у письмовій формі. «Цей документ або буде прийнятий, або я зроблю все, що можу – політично й юридично, на європейському і національному рівнях – щоб заблокувати це рішення», – сказав він.
Сума готівки, накопичена завдяки облігаціям російського Центробанку в бельгійському центральному депозитарії Euroclear, становить близько 180 мільярдів євро. Росії ці кошти не повертають у зв’язку з санкціями, запровадженими Євросоюзом у відповідь на її повномасштабне вторгнення до України. Ідея надання Україні репараційного кредиту полягає в тому, щоби передати цю готівку ЄС, який «укладе індивідуальний борговий контракт із Euroclear під 0% річних».
Брюссель використає ці кошти, щоб профінансувати позику Україні, яку вона своєю чергою поверне лише у випадку відшкодування завданих їй збитків Росією. Кремль засудив цю ідею як «чисту крадіжку».
30 вересня президент Росії Володимир Путін у свою чергу підписав указ про новий порядок продажу федеральних активів. За даними Bloomberg, Росія готова націоналізувати та швидко розпродати іноземні активи у відповідь на можливе вилучення своїх коштів за кордоном.
Росія нас не виснажить – топдипломатка ЄС
Глава європейської дипломатії Кая Каллас заявила перед початком саміту Європейської ради, що країни ЄС схвалюють 19-й пакет санкцій проти Росії і водночас просувають ініціативу щодо позики на репарації для України, яка має бути забезпечена замороженими російськими активами.
«Ми ухвалюємо 19-й пакет санкцій – щодо енергетики, фінансових установ, усього, що може позбавити Росію можливості фінансувати цю війну. Це важливий сигнал сили – Європа й Америка діють разом», – сказала Каллас.
За її словами, нова фінансова ініціатива покликана не лише підтримати Україну, а й показати Москві та союзникам Європи, що підтримка Києва залишатиметься стабільною.
«Росія несе відповідальність за збитки, завдані Україні, і має за них заплатити. Заморожені активи можуть стати основою для позики, щоб Україна могла захищати себе. Це надсилає три сигнали: перший – Україні, що ми з нею; другий – Росії, що вона нас не виснажить; і третій – США, що Європа бере на себе ініціативу», – наголосила Каллас.
Очільниця Служби зовнішніх зв’язків ЄС також підтвердила, що серед країн-членів ще тривають дискусії щодо розподілу ризиків і гарантій у межах нової фінансової схеми, але загальна політична підтримка рішення є.
«Усі погоджуються, що жодна держава не повинна нести цей тягар самостійно. Якщо потрібно розробити механізм гарантій для Бельгії чи інших країн – ми це зробимо», – каже вона.
Каллас підкреслила, що окрім фінансової підтримки Києва, лідери ЄС обговорюватимуть також поглиблення європейської оборонної співпраці.
«Для Європи важливо сприймати оборону як спільну цінність і розвивати спільні проєкти, щоб захистити наш регіон», – резюмувала очільниця європейської дипломатії.
Cьогодні лідери ЄС зустрічаються в Брюсселі, щоб обговорити Україну, європейську оборону, останні події на Близькому Сході, конкурентоспроможність, житло та міграцію.
Оскільки Росія продовжує свої невпинні напади на цивільне населення України та її інфраструктуру, лідери ЄС обговорять конкретні кроки щодо посилення підтримки України та посилення тиску на Росію у прагненні до миру.
У РФ повідомили про пожежу на НПЗ в Рязанській області після української атаки
Губернатор Рязанської області Росії Павло Малков заявив про пожежу на одному з підприємств регіону в результаті падіння уламків безпілотника. Російське видання Astra із посиланням на очевидців стверджує, що горить НПЗ.
Українські військові про атаку не повідомляли.
Рязанський нафтопереробний завод входить до структури ПАТ «Роснефть». Це – одне з найбільших підприємств нафтопереробки в Росії. Нинішній ймовірний удар – не перший по цьому НПЗ.
Зокрема, у вересні український Генштаб підтверджував попередню атаку по Рязанському НПЗ. Як заявляли тоді в українському командуванні, цей НПЗ має проєктну потужність 17,1 мільйона тонн нафти на рік і входить у четвірку найбільших нафтопереробних заводів РФ. Завод продукує бензини, дизель, реактивне пальне, скраплені гази та інші продукти нафтопереробки. За даними штабу, він задіяний у забезпеченні російської окупаційної армії.
У Міноборони Росії заявили, що за ніч проти 23 жовтня російські сили ППО нібито збили або перехопили 139 дронів над Бєлгородською, Брянською, Воронезькою, Рязанською і Ростовською областями РФ.
Від початку 2024 року російські НПЗ регулярно зазнають атак українських безпілотників. На деяких заводах виходили з ладу установки первинної переробки нафти, які вимагали ремонту.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Швеція не виключає передачі Україні Gripen, але зараз зосереджується на літаках-розвідниках – прем’єр
Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон заявив, що нинішня декларація про наміри між Швецією й Україною не передбачає передачу літаків JAS Gripen, але Стокгольм не виключає цього у майбутньому. Про це він сказав під час прибуття на саміт лідерів ЄС 23 жовтня, передає кореспондентка Радіо Свобода у Брюсселі.
«Це не є частиною нинішньої декларації про наміри. Вона стосується продажу абсолютно нових моделей Gripen для України – це довгострокове питання. Але ми ніколи не виключали можливість передачі старіших моделей у межах нашої підтримки України», – зазначив Крістерссон.
За його словами, зараз Швеція зосереджена на тому, щоб доповнити американські літаки, які вже надходять до України, одним-двома шведськими літаками радіолокаційної розвідки, що значно посилять українську систему протиповітряної оборони.
Прем’єр також розповів, що напередодні особисто показав президенту Володимиру Зеленському один із таких літаків. «Він точно знає, що робить Швеція для посилення української протиповітряної оборони під час війни», – додав Крістерссон.
Водночас, відповідаючи на уточнення журналістів, чи може Україна отримати Gripen уже у 2026 році, Крістерссон повторив, що «це питання наразі не стоїть». Він пояснив, що партнери домовилися не вводити одночасно два різних типи бойових літаків під час війни, щоб не ускладнювати навчання й обслуговування.
Напередодні Крістерссон під час спільної пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським у Стокгольмі повідомив, що країни підписали декларацію про наміри продати Україні від 100 до 150 винищувачів Gripen найсучаснішої серії Е. Шведський прем’єр додав, що це початок «довгої подорожі на наступні 10-15 років».
Зеленський, своєю чергою, зауважив, що наступного року слід «зробити все, щоб отримати перші реальні результати й щоб процедури могли бути завершені найближчим часом».
«Україна вже довела, що може досить швидко виконувати такі завдання – навчати пілотів, технічні екіпажі, готувати інфраструктуру, і тепер наші команди повинні зробити все, щоб наступний рік став часом більш суттєвого впровадження наших домовленостей і початку використання техніки», – резюмував президент.
Минулого року в Офісі президента повідомляли, що унікальною частиною безпекової угоди зі Швецією є надання спеціалізованих літаків ASC 890, а також перспектива передачі Україні літаків JAS 39 Gripen, включно з відповідним навчанням.
У серпні 2024 року стало відомо, що українські пілоти розпочали випробування шведських винищувачів Gripen.
Влада України від початку повномасштабного вторгнення Росії просила Захід надати сучасні винищувачі F-16. У 2023 році кілька країн за згодою США ухвалили рішення передати Києву такі літаки. Перші винищувачі F-16, що прибули до України, показали під час урочистостей до Дня Повітряних сил ЗСУ 4 серпня 2024 року.
«Лягають спати одягненими, чекаючи на ФСБ». Правозахисники заявляють про переслідування жінок в окупованому Криму
Затримання ФСБ та арешт кримчанок Есми Німетулаєвої, Насіби Саїдової, Ельвізи Алієвої та Февзіє Османової за підозрою в організації та участі в терористичній організації викликало резонанс у кримському суспільстві. Активісти та правозахисники вимагають від Росії їх негайного звільнення. Вони впевнені: жінки на окупованому Росією українському півострові стали «новою групою», яка «переслідується цілеспрямовано». Що відбувається, розповідаємо в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Крим.Реалії».
У Краматорську через удар російського дрона загинули журналісти – ОВА
У Краматорську на Донеччині через удар російського дрона загинули журналісти, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«Внаслідок удару ворожого БПЛА «Ланцет» у Краматорську загинули журналістка телеканалу Freedom Олена Губанова та оператор Євген Кармазін», – написав він у телеграмі.
За даними Інституту масової інформації, станом на червень в Україні від початку російсько-української війни у 2014 році загинули 113 медійників, з них 106 – від початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році.