Прем’єрка Данії вважає «геніальною» ідею використати заморожені активи для допомоги Україні
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен закликала використати заморожені російські активи в Європі як джерело фінансування для України та наголосила на необхідності одночасного посилення військової та фінансової підтримки Києва.
Вона назвала ідею «геніальною» та закликала до колективного підходу й юридичної чіткості.
«Росія має платити за українську економіку. Саме Росія зруйнувала великі частини країни. Тому цілком природно, що саме Росія має платити за зброю, необхідну Україні для самозахисту», – сказала Фредеріксен, прибуваючи на саміт лідерів ЄС, передає кореспондентка Радіо Свобода.
Очільниця уряду Данії, що головує в Раді ЄС, підтвердила, що лідери ЄС працюють над політичним рішенням, яке дозволить забезпечити фінансові потреби України на 2026-2027 роки, зокрема для закупівлі озброєнь, та пообіцяла просування пропозиції Єврокомісії після погодження політичних мандатів.
«Сподіваюся, що сьогодні ми зможемо узгодити достатньо, щоб наступним кроком стала конкретна пропозиція від Єврокомісії… Ми перебуваємо в особливій безпековій ситуації, з великою залежністю від нафти, тому ця європейська оборонна модернізація – надзвичайно важлива», – заявила прем’єрка.
Фредеріксен також похвалила ідею використати саме заморожені російські активи як «кредитну лінію», що дозволить перераховувати кошти Україні, «не змушуючи європейців оплачувати все з власної кишені».
«Данія вже кілька років говорить: хай Росія платить за воєнні збитки… Але тепер ми можемо сказати, що робимо ще один крок – фактично фінансуємо українську армію, українську оборону. Ми зробимо все можливе, щоб, коли настане день укладення мирної угоди, це питання також було її частиною», – додала вона.
Прем’єрка наголосила на необхідності гарантій і колективного розподілу ризиків між країнами ЄС і партнерами з G7 – інакше можливі контрзаходи Росії можуть виявитися болючими для окремих держав. Водночас вона підкреслила, що альтернативи такому підходу обмаль: «якщо Україна не зможе вистояти, то… існує ризик, що війна перекинеться далі».
Єврокомісія запропонувала використати 175 мільярдів євро готівки, що надійшли з заморожених російських державних активів, інвестованих у західні державні облігації, для фінансування репараційного кредиту Україні на суму 140 мільярдів євро та погашення попереднього кредиту G7. Наразі ці кошти простоюють на депозиті в Європейському центральному банку (ЄЦБ) під керівництвом Euroclear.
Досі Україна отримувала допомогу від G7 завдяки прибуткам, згенерованим російськими замороженими активами. Саму готівку не чіпали, побоюючись фінансових ризиків, зокрема дестабілізації євро, і юридичних – тобто судових позовів із Москви.
21 жовтня єврокомісар із економіки Валдіс Домбровскіс заявив, що Україна отримала 25,3 мільярда євро за рахунок прибутків, що генерують російські заморожені активи, а найближчими тижнями Єврокомісія готова презентувати свою пропозицію щодо репараційного кредиту.
Генштаб повідомив про пів сотні зіткнень на Покровському напрямку за добу
На фронті протягом минулої доби відбулося 126 бойових зіткнень, найбільше боїв було на Покровському напрямку, повідомив у ранковому зведенні 23 жовтня український Генштаб.
«На Покровському напрямку відбулося 50 бойових зіткнень у районах населених пунктів Володимирівка, Мирноград, Новоекономічне, Червоний Лиман, Никанорівка, Родинське, Промінь, Лисівка, Новопавлівка, Покровськ, Котлине, Удачне, Молодецьке, Звірове, Дачне, Філія та в напрямку Гришиного», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними командування ЗСУ, бойові дії тривали на Північно-Слобожанському, Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Костянтинівському, Олександрівському, Гуляйпільському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.
«Противник завдав по позиціях українських підрозділів і населених пунктах одного ракетного удару із застосуванням 29 ракет, 95 авіаційних ударів, скинувши при цьому 176 керованих бомб. Крім цього, здійснив 4847 обстрілів, з них 106 – із реактивних систем залпового вогню, та залучив для ураження 6530 дронів-камікадзе», – йдеться у зведенні.
Раніше Генштаб повідомляв, що на території Покровського району Донецької області українські сили звільнили 182,8 квадратних кілометра, ще 230,1 квадратних кілометра зачистили від ДГР противника.
У британській розвідці нещодавно вкотре заявили, що Покровськ, ймовірно, залишається пріоритетним для Росії напрямком, із найбільшою часткою тут російських атак порівняно з рештою лінії фронту.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 1 жовтня заявив, що українські військові розсікли так званий «Добропільський виступ» російських військ.
Після місяця блекауту енергетики відновили живлення окупованої ЗАЕС – Міненерго
Енергетики відновили живлення тимчасово окупованої Запорізької атомної електростанції, що дозволило вивести станцію з режиму десятого блекауту, повідомила міністерка енергетики Світлана Гринчук.
За її словами, після завершення ремонту лінії 750 кВ «Дніпровська» триває ремонт лінії 330 кВ «Феросплавна».
«Причиною місячного знеструмлення стали дії російських окупаційних військ, які систематично обстрілюють та пошкоджують лінії електропередач, що з’єднують ЗАЕС з об’єднаною енергосистемою України. 42 рази від початку повномасштабного вторгнення українські енергетики відновлювали лінії живлення станції», – написала вона у фейсбуці.
Міністерка додала, єдиним шляхом до гарантування довгострокової ядерної безпеки є повна демілітаризація, деокупація Запорізької АЕС та повернення її під повний законний контроль українського оператора – «Енергоатом».
Директор Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаель Маріано Ґроссі повідомив, що відновлення зовнішнього електропостачання ЗАЕС України триває після завершення ремонту лінії 750 кВ «Дніпровська». За його словами, МАГАТЕ продовжує координувати з обома сторонами подальший ремонт лінії 330 кВ «Феросплавна».
23 вересня «Енергоатом» заявив про десятий блекаут на окупованій РФ Запорізькій АЕС – була відключена остання лінія електропередачі, через яку АЕС отримувала живлення від української енергосистеми. Відтоді станція забезпечувалася електроенергією аварійними дизельними генераторами, що створювало ризики для її безпеки.
Запорізька АЕС – найбільша атомна електростанція Європи. Російські війська окупували місто Енергодар і розташовану поблизу нього Запорізьку АЕС на початку березня 2022 року.
Територія станції періодично зазнає обстрілів, в яких Україна і Росія звинувачують одна одну. Українська сторона час від часу заявляє, що Запорізька атомна електростанція опиняється на межі блекауту через російські обстріли і як наслідок пошкодження ліній живлення.
Також Київ заявляв, що російська армія використовувала ЗАЕС для зберігання військової техніки і дислокації своїх військовослужбовців.
Зеленський розповів, за яких умов можливе перемир’я
Президент України Володимир Зеленський вважає перемир’я з Росією можливим, але за умови посилення тиску на Росію. Про це він заявив, прибуваючи на саміт лідерів ЄС 23 жовтня, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Перемир’я можливе, звісно. І всі ми його потребуємо. Але для цього потрібно збільшити тиск на Росію… Ми заявили, що готові підтримати перемир’я, готові підтримати будь-який формат переговорів, але зміст переговорів має бути справедливим», – зазначив Зеленський.
Український лідер привітав схвалення Євросоюзом 19-го пакету санкцій синхронно з запровадженням енергетичних обмежень Сполученими Штатами – вони стали першими санкціями, накладеними США на Росію за президентства Дональда Трампа. Зеленський у зв’язку з цим висловив сподівання, що і надання Україні далекобійних ракет «Томагавк» у перспективі теж стане можливим.
«19-й пакет від європейських лідерів дуже важливий, але американські санкції – теж надзвичайно важливі. Це хороший сигнал іншим країнам світу, щоб приєднувалися до санкцій. Потрібно не лише зупинити енергетичну співпрацю, але й «тіньовий флот» тощо – і продовжувати тиск, доки Путін не зупинить війну», – наголосив Зеленський.
Президент Євроради Антоніу Кошта, даючи спільний брифінг із Зеленським, своєю чергою анонсував політичне рішення на саміті ЄС щодо репараційної позики Україні – лідери мають дати вказівку Єврокомісії розробляти конкретну законодавчу пропозицію щодо її надання.
«Сьогодні ми ухвалимо політичне рішення забезпечити фінансові потреби України на 2026–2027 роки. Технічні деталі ще опрацьовуємо з Єврокомісією, але головне – політичне рішення і чіткий сигнал Росії. Росія має зрозуміти, що ми не втомилися. Ми продовжуватимемо підтримувати Україну –дипломатично, політично, військово та фінансово», – заявив Кошта.
Президент Євроради закликав Росію зупинити війну, вбивства цивільних і прийняти мирну ініціативу президента США.
«Усім зрозуміло, що президент Зеленський погоджується на перемир’я і готовий до переговорів. Тож тепер черга за Росією. Ми продовжимо підтримувати дипломатичні зусилля, але водночас – як і раніше – продовжимо підтримувати Україну всіма можливими засобами», – резюмував Кошта.
Президент США Дональд Трамп днями заявив, що Україні й Росії потрібно зупинитися на поточній лінії фронту. На запитання про те, що потрібно робити з Донбасом, він відповів, що необхідно залишити все, «як є».
Видання The Washington Post із посиланням на два високопоставлені джерела повідомляло, що в ході телефонної розмови 16 жовтня з Трампом російський президент Володимир Путін зажадав від України передачі всієї території Донецької області як умову для припинення війни. Натомість Путін запропонував повернути Україні захоплені Росією частини територій у Запорізькій і Херсонській областях.
Київ заявляє про готовність до дипломатії, але не за умови, що Україна має залишити певні райони, подарувавши агресору свою землю.
На тлі активізації розмов про перемир’я та можливу зустріч Трампа та Путіна Росія у ніч на 22 жовтня завдала масованого удару по Україні.
Під російськими ударами вночі проти 22 жовтня в основному була енергетика, але є багато влучань і в житлові будинки, внаслідок чого виникли пожежі в Запоріжжі, Києві. Постраждали Київська, Одеська, Чернігівська, Дніпропетровська, Кіровоградська, Полтавська, Вінницька, Запорізька, Черкаська і Сумська області. У більшості регіонів України запровадили екстрені відключення електроенергії. Відомо про загибель шести людей у Києві й області.
Президент США Дональд Трамп заявив, що зустріч із Путіним у Будапешті була скасована, але допустив, що вона може відбутися в майбутньому. Трамп знову сказав, що хоча його розмови з Путіним були приємними, вони нічого не дали.
За даними американського Інституту вивчення війни (ISW), Кремль продовжує сигналізувати Трампу, що його вимоги щодо негайного припинення війни Росії проти України несумісні з воєнними цілями Росії. Аналітики, які проаналізуючи заяви російського міністра закордонних справ Сергія Лаврова зауважили, що він повторив, що Росія не бажає погоджуватися на негайне припинення вогню в Україні, яке не приведе до повної капітуляції України.
Прем’єр Бельгії закликав урахувати ризики щодо позики Україні, інакше «зроблю все можливе, щоб заблокувати»
Прем’єр Бельгії Барт де Вевер, на території якої зберігається понад 180 мільярдів російських заморожених активів, очікує на юридичну основу потенційного рішення про репараційну позику для України. Про це він сказав, прибуваючи на саміт лідерів ЄС, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Коли йдеться про російську рулетку – гаразд, я готовий до цієї дискусії, але починати треба з самого початку. Спочатку має бути юридична основа для такого рішення. Я її ще не бачив. На що воно спирається – на який договір? На яку правову норму? Навіть під час Другої світової війни такого не робили. Тож це не дрібниця», – зауважив Барт де Вевер.
Очільник бельгійського уряду зауважив, що є три умови, за яких він готовий до прогресу. Де Вевер доручив фаховим юристам викласти їх у письмовій формі – «цей документ або буде прийнятий, або я зроблю все, що можу – політично й юридично, на європейському і національному рівнях – щоб заблокувати це рішення».
«Ризики мають бути спільними, тобто їх не може нести лише Бельгія. Ми можемо очікувати величезних позовів щодо цих грошей і завданих збитків… По-друге, мають бути гарантії повернення коштів, якщо щось піде не так. Йдеться про десятки мільярдів готівки – може, навіть сотні. Бельгія сама цього не потягне, тож усі держави-члени повинні гарантувати, що зможуть виплатити ці суми у разі потреби… І по-третє, ми ніколи не будемо діяти самі. Є ще значні російські активи в інших країнах», – зазначив де Вевер.
Топпосадовець очікує, що російські активи, заморожені в інших країнах, будуть також використані для підтримки України, «інакше Бельгія стане єдиною мішенню для російських контрсанкцій».
«Можуть конфіскувати бельгійські компанії в Росії, арештувати кошти західних банків, а також домагатися виконання своїх рішень у країнах, дружніх до Росії. Подивіться, що сталося з Google – Росія повністю конфіскувала його активи, і така практика починає поширюватися й на інші країни. Отже, ризики – величезні», – пояснив де Вевер.
Бельгійський прем’єр закликав розділити ризики, «або взагалі не починаємо».
«Початкова ідея полягала в тому, що під час мирної угоди саме Росія віддасть ці кошти на відбудову України. Але якщо ми самі порушимо міжнародне право, то цим можемо лише допомогти Путіну – адже він зможе зробити аналогічну конфіскацію і просто повернути собі ці гроші. І тоді ми залишимося лише з проблемами», – резюмував де Вевер.
Єврокомісія запропонувала використати 175 мільярдів євро готівки, що надійшли з заморожених російських державних активів, інвестованих у західні державні облігації, для фінансування репараційного кредиту Україні на суму 140 мільярдів євро та погашення попереднього кредиту G7.
Наразі ці кошти простоюють на депозиті в Європейському центральному банку (ЄЦБ) під керівництвом Euroclear.
Досі Україна отримувала допомогу від G7 завдяки прибуткам, згенерованим російськими замороженими активами. Саму готівку не чіпали, побоюючись фінансових ризиків, зокрема дестабілізації євро, і юридичних – тобто судових позовів із Москви.
Росія: у Челябінській області стався вибух на військовому заводі, загинули 10 людей
У Росії в Копейську Челябінської області стався вибух на заводі, загинули 10 людей, повідомив губернатор Олексій Текслер.
За його даними, госпіталізовано 5 людей, їхній стан стабільно тяжкий, тривають пошукові роботи.
Губернатор заявив, що причини вибуху встановлюються, але виключив атаку БпЛА.
«Йде слідство, будуть встановлені всі обставини трагедії. Хочу ще раз наголосити - про атаку БПЛА не йдеться», – написав він у телеграмі.
У Копейському міському окрузі запроваджено режим муніципальної надзвичайної ситуації. Після вибуху відкрито кримінальне провадження щодо порушення вимог промислової безпеки небезпечних виробничих об’єктів.
За даними слідства, увечері 22 жовтня 2025 року «на території одного з промислових підприємств міста Копейська внаслідок порушення правил безпеки у технологічному процесі в цеху стався хлопок».
Офіційно про це не повідомляють, але у соцмережах пишуть, що йдеться про вибух на військовому заводі «Пластмасс» у Копейську.
Як зауважує телеграм-канал ASTRA, «ПластмасС» належить холдингу АТ «Технодинаміка» держкорпорації «Ростех». Завод виробляє боєприпаси та вибухові речовини.
ISW про навчання стратегічних ядерних сил у РФ: хочуть відвернути увагу США від війни
Кремль використовує заздалегідь заплановані випробування стратегічних ядерних сил для своїх зусиль, спрямованих на те, щоб змусити Сполучені Штати погодитися на поступки щодо війни в Україні в обмін на переговори між США й Росією щодо контролю над озброєннями, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
Аналітики зазначили, що на тлі проведених 22 жовтня навчань заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков заявив, що нібито «агресивна політика» НАТО змусила РФ вжити «компенсаційних військово-технічних заходів» і що Росія не дозволить НАТО втягнути її в «дуже дорогу гонку озброєнь». Рябков також сказав, що немає можливостей для діалогу між Росією і США «з будь-яких питань, пов’язаних з нерозповсюдженням».
Рябков вимагав, щоб США відповіли на пропозицію Росії продовжити дію договору про обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО-III), і заявив, що Сполучені Штати несуть відповідальність за рішення Росії вийти з Договору про всеохопну заборону ядерних випробувань.
В ISW кажуть, що згадка Рябоквим численних договорів про контроль над озброєннями на тлі випробувань стратегічних ракет, «ймовірно, є частиною узгоджених і навмисних зусиль Кремля».
«Кремль використовує недіючі американсько-російські договори про контроль над озброєннями для налагодження двосторонніх відносин між Росією і США в надії отримати в майбутньому поступки щодо України. Протягом останніх місяців Росія рухається до виходу з низки договорів про контроль над озброєннями, зокрема Договору про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності й угоди щодо утилізації плутонію, одночасно пропонуючи продовжити дію нового договору СНО на один рік. Використовуючи як «батоги», так і «пряники», Росія прагне змусити США відвернути увагу від війни і зосередитися на двосторонніх відносинах із РФ», – йдеться в повідомленні.
Аналітики також заявили, що Кремль далі демонструє власне небажання брати участь у добросовісних переговорах щодо припинення війни проти України і створює умови, щоб перекласти провину за відсутність прогресу на ЄС і Захід, незважаючи на те, що Росія продовжує дотримуватися своїх максималістських воєнних цілей.
Росія 22 жовтня заявила про проведення тренування стратегічних ядерних сил із залученням їх наземної, морської та авіаційної складових. Це сталося через день після того, як Сполучені Штати оголосили про відтермінування планів другого саміту між президентами Володимиром Путіним і Дональдом Трампом.
Кремль опублікував відео, на якому начальник Генерального штабу Валерій Герасимов звітує Путіну про навчання. Вони включали практичні запуски міжконтинентальних балістичних ракет, здатних вразити США.
У ключові моменти війни в Україні Путін часто нагадував про ядерну міць Росії як попереджувальний сигнал для Києва та його союзників на Заході. НАТО також проводить навчання з ядерного стримування цього місяця.
21 жовтня стало відомо, що анонсований раніше Трампом саміт президентів США і Росії в Будапешті щодо припинення війни РФ проти України не планується «в найближчому майбутньому».
МВС: на Харківщині через повторний удар РФ загинув рятувальник, ще п’ятеро – поранені
На Харківщині внаслідок повторного російського удару вночі 23 жовтня загинув рятувальник – головний майстер-сержант служби цивільного захисту Чистіков Юрій, ще п’ятеро його колег були поранені, повідомляє у телеграмі преслужба Міністерства внутрішніх справ.
За даними МВС, під час гасіння пожежі після удару російського дрона по селу Зелений Гай Куп’янського району сили РФ повторно обстріляли рятувальників.
Про російські атаки по рятувальниках, які працюють на місці ударів РФ, повідомляється регулярно.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
ЄС остаточно схвалив 19-й пакет санкцій проти Росії
Європейський Союз остаточно схвалив 19-й пакет санкцій проти Росії.
Як повідомила верховна представниця Євросоюзу з закордонних справ Кайя Каллас, пакет санкцій спрямований, серед іншого, проти російських банків, криптовалютних бірж, організацій в Індії та Китаї.
«ЄС обмежує пересування російських дипломатів, щоб протидіяти спробам дестабілізації. Путіну дедалі важче фінансувати цю війну», – написала вона у соцмережі Х.
Напередодні Рада Євросоюзу розпочала письмову процедуру із затвердження санкцій.
Нові заходи спрямовані проти головних джерел доходів Росії через енергетичні, фінансові та торговельні обмеження і мають послабити її здатність вести війну проти України.
Серед ключових положень:
- Поступова заборона імпорту зрідженого природного газу (ЗПГ) – через шість місяців для короткострокових контрактів і з 1 січня 2027 року для довгострокових.
- Санкції проти «тіньового флоту» – 117 нових суден потраплять під заборону заходу в порти ЄС і перестрахування, загалом під санкціями вже 558 суден.
- Фінансові обмеження – повна заборона транзакцій для п’яти російських банків, обмеження для платіжних систем «Мир» і СПФС, а також санкції проти кількох банків у Білорусі, Казахстані, Таджикистані, Киргизстані, Парагваї, ОАЕ та Гонконгу.
- Заборона надання криптопослуг громадянам і компаніям РФ.
- Розширення експортних заборон на товари подвійного призначення, промислові матеріали, зокрема сіль, гуму та будівельні матеріали.
- Заборона надання туристичних і технологічних послуг у Росії, зокрема у сфері штучного інтелекту, високопродуктивних обчислень і комерційних космічних сервісів.
Крім того, ЄС запроваджує новий механізм обмеження пересування російських дипломатів у межах Союзу через систему повідомлень і дозволів держав-членів.
Окремий блок санкцій стосується викрадень українських дітей російськими силами та військового сектору досліджень і розробок РФ.
Раніше стало відомо, що 19-й пакет санкцій припинила блокувати Австрія, але вето на пакет зберігала Словаччина.
«Укрзалізниця» повідомила про ускладнення в русі поїздів на тлі удару РФ
На Сумському напрямку через загрозу повітряного удару рух низки потягів ускладнений, повідомила вранці 23 жовтня «Укрзалізниця».
«Внаслідок обстрілу пошкоджено рухомий склад і залізничну інфраструктуру. Двох працівників локомотивної бригади було госпіталізовано для обстеження. На окремих ділянках Сумщини відсутня напруга в контактній мережі. До поліпшення безпекової ситуації призупинено рух потягів №144 Рахів – Суми і №787 Терещенська – Київ. Час затримки буде повідомлено додатково», – йдеться в повідомленні.
Також, за даними «УЗ», приміський поїзд №6888 Суми – Лебединська затримується на відправлення на невизначений час, внесені зміни до маршрутів приміського сполучення: поїзд №6012 курсуватиме за маршрутом Суми – Тростянець-Смородине (замість Ворожба – Тростянець-Смородине).
В області застосовується комбінований рух: автобус + поїзд, через відсутність напруги низка приміських рейсів курсуватиме із затримками, додали в компанії.
Крім того, як повідомили в «Укрзалізниці», на Дніпропетровщині й Харківщині через підвищену небезпеку і відсутність напруги на окремих ділянках у приміських рейсах можливі зміни маршрутів і затримки орієнтовно до 1,5 години.
Росія систематично атакує залізничну інфраструктуру України, намагаючись паралізувати логістику, включаючи перевезення військових вантажів.
Повітряні сили: армія РФ вночі запустила 130 дронів, зафіксовано влучання на 11 локаціях
Російські військові в ніч проти 23 жовтня атакували Україну 130 ударними БпЛА, близько 80 із них – «Шахеди», повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 08:30, протиповітряною обороною збито/подавлено 92 ворожі БпЛА типу Shahed, «Гербера» і дрони інших типів на півночі та сході країни», – йдеться в повідомленні.
За словами військових, зафіксовано влучання 25 ударних БпЛА на 11 локаціях, а також падіння уламків на 11 локаціях.
У Повітряних силах попередили, що атака триває, в повітряному просторі є декілька російських БпЛА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Bloomberg: після останніх санкцій США закупівлі Індією російської нафти можуть майже повністю припинитися
Очікується, що потоки російської нафти до великих індійських нафтопереробних заводів, що були благом для економік обох країн протягом останніх трьох років, впадуть майже до нуля після того, як США запровадили санкції проти російських нафтових гігантів «Роснефть» та «Лукойл», пише Bloomberg.
Керівники вищої ланки переробних компаній, які попросили не називати їхніх імен, заявили, що останні обмеження, оголошені Вашингтоном, зроблять практично неможливим продовження потоків.
Як зазначає Bloomberg, у короткостроковій перспективі останні санкції означатимуть, що замовлення, які мають бути розміщені протягом наступного тижня – на сиру нафту, яка буде завантажена в листопаді та доставлена в грудні – тепер будуть переважно з інших напрямків. Спотові переговори щодо вантажів Urals вже стримані з середини жовтня, коли Трамп заявив, що Моді пообіцяв припинити закупівлі російської сирої нафти, що змусило покупців неохоче займати великі позиції.
Державні нафтопереробні компанії Indian Oil Corp., Bharat Petroleum Corp., Hindustan Petroleum Corp. Ltd. та Mangalore Refinery & Petrochemicals Ltd. не відповіли на запити Bloomberg. Зазвичай вони купують сиру нафту на спотовому ринку.
За даними аналітичної компанії Kpler, цього року Індія імпортувала трохи більше 36% свого обсягу нафти з Росії.
Історично Індія не була значним імпортером російської сирої нафти, більше залежачи від Близького Сходу. Це змінилося у 2022 році після вторгнення Росії в Україну та встановлення країнами «Групою семи» ліміту ціни в 60 доларів за барель, метою якого було обмежити доходи Кремля від нафти, водночас забезпечуючи постачання по всьому світу. Індія уникає санкційної США сирої нафти з Ірану та Венесуели, але російські вантажі були дозволені та порівняно недорогі, тому закупівлі різко зросли.
Сполучені Штати 22 жовтня запровадили, як заявила американська влада, «значні» санкції проти російських нафтових компаній. У санкційний список потрапили найбільші нафтові компанії РФ «Роснефть» і «Лукойл». Санкції також зачіпають близько 50 їхніх дочірніх компаній. Раніше цього місяця ці компанії потрапили під санкції Великої Британії.
У Києві число потерпілих через удар РФ зросло до семи, «сильно постраждав» Поділ – МВА
У Києві кількість постраждалих внаслідок нічної російської атаки зросло до семи, пошкодження інфраструктури зафіксовані у трьох районах, повідомив очільник міської військової адміністрації Тимур Ткаченко.
«Цієї ночі ворожі дрони знову атакували місто. Це була принципово цивільна, житлова інфраструктура. На 10 локаціях в Подільському, Оболонському і Деснянському районі маємо пошкодження. Фіксуємо прямі влучання дронів по житлових будинках. Це всі ознаки цілеспрямованого терору», – написав він у телеграмі вранці 23 жовтня.
За словами Ткаченка, сьогодні «сильно постраждав» Подільський район. «Пошкоджені заклади освіти, релігійні споруди, музей, ділові квартали. В Оболонському районі дрон просто влетів в 15 поверх житлового будинку, у Деснянському – таке саме пряме влучання в 21 поверх», – йдеться в повідомленні.
У постраждалих – травми різного ступеня тяжкості, кажуть у КМВА.
Міський голова Віталій Кличко заявив, що в Подільському районі були пожежі в трьох житлових будинках, в одній зі шкіл району вибило понад 40 вікон, у дитячому садочку пошкоджена частина вікон, уламки впали біля синагоги.
У Державній службі з надзвичайних ситуацій зазначили, що загасили всі пожежі.
Раніше повідомляли про чотирьох потерпілих.
У ніч проти 22 жовтня російські війська масовано атакували Україну ракетами і дронами, під головним ударом була критична інфраструктура, проте були уражені й житлові будинки. У Києві від цього удару загинули дві людини, постраждали 30, зокрема діти.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Трамп про «Томагавки»: лише ми можемо їх запустити, а ми цього не зробимо
Президент США Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати не зможуть задовольнити запит України на крилаті ракети далекого радіусу дії «Томагавк».
Як сказав Трамп журналістам у Білому домі 22 жовтня під час зустрічі з генсекретарем НАТО Марком Рютте, проблема з «Томагавками», «про яку багато людей не знають», полягає в тому, що знадобиться щонайменше шість місяців, а зазвичай рік, щоб навчитися користуватися ними.
«Вони – дуже складні. Тож єдиний спосіб, яким «Томагавк» можна запустити, це якщо ми це зробимо. А ми цього не зробимо. Існує величезна крива навчання з «Томагавками». Це – дуже потужна зброя, дуже точна зброя, і, можливо, саме це робить її такою складною. Але це займе рік інтенсивних тренувань, щоб навчитися користуватися нею. Ми знаємо, як її використовувати. І ми не збираємося навчати інших людей», – сказав Трамп журналістам у Білому домі 22 жовтня під час зустрічі з генсекретарем НАТО Марком Рютте.
17 жовтня Трамп зустрівся в Білому домі з президентом України Володимиром Зеленським. Основною темою розмови були постачання зброї Києву, зокрема можливий продаж крилатих ракет «Томагавк», здатних вражати цілі на відстані до 2500 кілометрів.
За даними видання Axios, Трамп відмовив Зеленському у постачанні «Томагавків» і дав зрозуміти, що зараз його пріоритетом є дипломатія. Сам президент України заявив, що «Трамп не сказав «ні», але й не сказав «так».
19 жовтня Трамп в інтерв’ю телеканалу Fox News заявив, що Сполучені Штати не можуть передати Україні все озброєння, на яке розраховує Київ, оскільки країна має зберігати запаси для власної безпеки. «Я був дуже добрим до президента Зеленського і до України, але ми не можемо віддавати все, тому що у нас самих буде недостатньо. Я не хочу цього робити. Я не можу поставити під загрозу Сполучені Штати», – зазначив американський лідер.
Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати Росії у війні
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 134 170 своїх військових, зокрема 920 осіб – за останню добу, такі дані станом на ранок 23 жовтня навів Генштаб ЗСУ.
Щодо військової техніки, то, за даними українського командування, російська армія втратила таку:
- танки – 11 282 (+2 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 23 453 (+6)
- артилерійські системи – 33 938 (+24)
- РСЗВ – 1 525 (+1)
- засоби ППО – 1 230 (+1)
- літаки – 428
- гелікоптери – 346
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 73 386 (+626)
- крилаті ракети – 3 880 (+16)
- кораблі / катери – 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 65 228 (+106)
- спеціальна техніка – 3 981.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
1 серпня президент США Дональд Трамп навів дані про втрати України й Росії у повномасштабній війні, яку Москва веде з лютого 2022 року. «Мені щойно повідомили, що майже 20 тисяч російських солдатів загинули цього місяця у безглуздій війні з Україною. З початку року Росія втратила 112,5 тисячі солдатів… Україна, однак, також сильно постраждала. З 1 січня 2025 року вона втратила приблизно 8 тисяч солдатів, і це число не включає зниклих безвісти», – написав Трамп у власній мережі TruthSocial, не вказавши, хто саме надав йому ці дані.
Війська РФ атакували залізничну станцію в Сумах, постраждали двоє працівників – ОВА
Російські військові в ніч проти 23 жовтня атакували залізничну станцію в Сумській громаді, внаслідок чого постраждали двоє працівників залізниці, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Григоров.
«35-річного чоловіка з пораненням госпіталізували, медики надають необхідну допомогу – загрози життю немає. Другому постраждалому допомогу надали на місці», – написав він у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Трамп заявив, що його зустріч із Путіним у Будапешті скасована
Президент США Дональд Трамп заявив, що зустріч із російським президентом Володимиром Путіним у Будапешті була скасована, але допустив, що вона може відбутися в майбутньому.
Трамп знову сказав, що хоча його розмови з Путіним були приємними, вони нічого не дали. Останнім прикладом їхньої розмови є дзвінок минулого тижня, після якого Трамп оголосив, що вони з Путіним проведуть саміт в Угорщині.
Проте 21 жовтня президент США заявив, що не хоче ризикувати можливістю «марної зустрічі» після того, як високопоставлений представник Білого дому заявив, що зустріч не відбудеться «найближчим часом».
22 жовтня Трамп заявив журналістам, що скасував зустріч: «Мені це просто здалося неправильним. Не було відчуття, що ми досягнемо того, чого повинні досягти. Тож я скасував її, але ми зробимо це в майбутньому».
Відповідаючи на запитання журналістів під час зустрічі з генсекретарем НАТО Марком Рютте у Вашингтоні, Трамп сказав, що «настав час» для посилення санкцій проти Росії. Незадовго до цього Міністерство фінансів США оголосило про санкції проти «Роснефти» і «Лукойлу», а також їхніх дочірніх компаній.
Тим часом, у Росії 22 жовтня заявили, що підготовка до зустрічі президентів Росії і США Володимира Путіна і Дональда Трампа все ще триває, попри заяву американського лідера про її відтермінування.
Путін підписав плани повернення людей на окуповані території. Чи вони реальні?
Керівник Кремля Володимир Путін підписав указ, яким затвердив концепцію державної міграційної політики РФ на 2026-2030 роки – у ній підбивають підсумки міграційних процесів за останні 6 років та визначають плани на міграцію у Росію на найближчі 5 років. Серед них – повернення людей на окуповані Росією території. Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) вивчили цей документ : ось які там є цікавинки щодо самої країни-агресорки та що у ньому стосується окупованої частини України.
У Києві через вечірню атаку РФ постраждали 4 людини, під удар потрапила синагога
Чотири людини постраждали в Києві внаслідок вечірньої російської атаки дронами 22 жовтня, повідомив очільник міської військової адміністрації Тимур Ткаченко.
За його словами, в Деснянському районі пошкоджень зазнав багатоквартирний будинок, тут, попередньо, минулося без пожежі й постраждалих.
«У Подільському районі зафіксовані пошкодження на пʼяти локаціях. Серед них – дитячий садок. Також відомо про п’ять пошкоджених автомобілів», – додав Ткаченко.
Головний рабин України Моше Асман повідомив, що запущений Росією безпілотник вдарив по території синагоги на Подолі.
«Тільки що синагога на Подолі в Києві потрапила під удар ірансько-російського дрона», – написав він у соцмережах, показавши наслідки на відео.
У ніч проти 22 жовтня російські війська масовано атакували Україну ракетами і дронами, під головним ударом була критична інфраструктура, проте були уражені й житлові будинки. У Києві від цього удару загинули дві людини, постраждали 30, зокрема діти.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
США запровадили «суттєві» санкції проти нафтових компаній РФ через відмову Путіна зупинити війну
Сполучені Штати 22 жовтня запровадили, як заявила американська влада, «значні» санкції проти російських нафтових компаній, наголосивши, що ці дії були «результатом відсутності серйозної відданості Росії мирному процесу для припинення війни в Україні».
Ці заходи покликані посилити тиск на енергетичний сектор Росії й «погіршити» здатність Кремля отримувати доходи для своєї військової машини, йдеться у пресрелізі Міністерства фінансів.
У санкційний список потрапили найбільші нафтові компанії РФ «Роснефть» і «Лукойл». Санкції також зачіпають близько 50 їхніх дочірніх компаній. Раніше цього місяця ці компанії потрапили під санкції Великої Британії.
Про майбутнє посилення санкцій стало відомо 22 жовтня всього за кілька годин до того, як про нього оголосили.
«Враховуючи відмову президента Путіна припинити цю безглузду війну, Міністерство фінансів запроваджує санкції проти двох найбільших російських нафтових компаній, які фінансують військову машину Кремля», – цитують у повідомленні міністра фінансів Скотта Бессента.
Президент США Дональд Трамп заявив, що це «дуже важливий день» щодо дій США проти Росії.
«Це величезні санкції. Вони дуже масштабні – проти двох їхніх великих нафтових компаній. І ми сподіваємося, що вони не триватимуть довго. Ми сподіваємося, що війна буде врегульована», – сказав Трамп журналістам у Білому домі після зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.
Міністр фінансів США Бессент заявив журналістам у Білому домі, що санкції будуть запроваджені після того, як Путін «не сів за стіл переговорів чесно і прямолінійно, як ми сподівалися». Пізніше він сказав Fox Business, що Трамп «розчарований тим, на якому етапі ми перебуваємо в цих переговорах».
Трамп місяцями утримувався від нових санкцій, кажучи, що сподівається переконати Путіна домовитися про врегулювання війни в Україні. 22 жовтня він сказав, що вирішив рухатися вперед із санкціями, бо «просто відчув, що настав час» і сподівається, що це змусить Путіна бути «розсудливим».
У квітні американські сенатори Ліндсі Грем і Річард Блюменталь внесли законопроєкт, що передбачає 500-відсоткове мито на імпорт із країн, які купують російські енергоносії і сировину, якщо Москва не погодиться на довгостроковий мир із Україною.
Просування ініціативи призупинили після заяв президента Дональда Трампа про намір домогтися врегулювання конфлікту.
20 жовтня лідер республіканської більшості у сенаті Джон Тун повідомив, що розгляд законопроєкту відклали до зустрічі Трампа з президентом Росії Володимиром Путіним.
Переговори планувалися у Будапешті, але, як уточнили у Білому домі, Трамп не планує зустріч із російським лідером найближчим часом.
Також 22 жовтня країни Євросоюзу затвердили 19-й пакет санкцій проти Росії. Він може бути ухвалений 23 жовтня. Нові заходи спрямовані проти головних джерел доходів Росії через енергетичні, фінансові й торговельні обмеження і мають послабити її здатність вести війну проти України. Вони включають, зокрема, внесення до «чорного списку» нафтових танкерів, що використовуються Москвою, обмеження на поїздки російських дипломатів і поступову заборону на імпорт зрідженого природного газу з Росії до 2027 року.
Росія називає західні санкції незаконними.