СБУ звітує про знищення 2 російських літаків, які перехоплювали українські дрони
Служба безпеки України 21 жовтня показала легкомоторні літаки, які російська армія використовує для перехоплення українських далекобійних дронів, і звітувала про знищення двох із них.
За повідомленням пресслужби, цілі знищили спецпризначенці Центру спеціальних операцій «А» СБУ на окупованих територіях.
«Цього разу наші спеціалісти «відмінусували» два легкомоторні літаки, які окупанти розмістили на аеродромах та використовували для збиття українських далекобійних дронів», – йдеться в повідомленні.
Відомство додає, що така робота дозволяє здійснювати удари по об’єктах у російському тилу: «СБУ продовжує бити окупантів усіма доступними засобами».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 17 жовтня повідомив, що українські військові від початку 2025 року завдали успішного вогневого ураження по 45 об’єктах паливно-енергетичного і військово-промислового комплексу Росії.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони, а також окуповані РФ території регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників.
Українська сторона наголошує, що проводить роботу з ослаблення тилових баз армії РФ, щоб знизити наступальний потенціал агресора.
Видання Financial Times 12 жовтня опублікувало статтю з посиланням на неназваних українських і американських посадовців, за якою США протягом кількох місяців передають Україні розвіддані, які допомагають завдавати ударів по російських енергетичних об’єктах.
Україна отримає від Чехії супутник спостереження
Чехія побудує та передасть Україні супутник спостереження за поверхнею Землі. Він зможе фіксувати об’єкти на поверхні планети, незалежно від погодних умов, повідомило 21 жовтня чеське міністерство транспорту.
Апарат збиратиме дані за допомогою технології сканування радіолокації, що дозволяє вести спостереження вночі і в погану погоду. Його можна буде використовувати в розвідувальних та цивільних цілях.
Як ідеться в повідомленні міністерства, новий супутник буде розроблений усередині країни, а його передача відбувається в рамках урядової програми Чехії з відновлення України. Із повідомлення випливає, що Україна отримає більше таких апаратів. Хто виводитиме їх на орбіту, не уточнюється.
У Празі розташована штаб-квартира агентства ЄС із космічної програми. Організація забезпечує роботу супутників ЄС, зокрема розроблених дослідницьким Європейським космічним агентством.
Суми: через удар російського дрона постраждали 9 людей
Російська армія вдарила по цивільній інфраструктурі Сум, повідомляє обласна військова адміністрація 21 жовтня.
За повідомленням, внаслідок удару постраждали дев’ять цивільних.
«Ворожий ударний БпЛА прицільно вдарив по перехрестю. Пошкоджено автомобілі, цивільну інфраструктуру. Усім постраждалим надається необхідна медична допомога», – заявляє ОВА.
Місцева влада додає, що працюють екстрені служби, і закликає не ігнорувати сигнали повітряної тривоги.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Шмигаль обговорив із головою Міноборони Іспанії зміцнення ППО й програму PURL
Міністр оборони Денис Шмигаль провів розмову з іспанською колегою Маргаритою Роблес – про це він повідомив 21 жовтня.
Шмигаль вказав на те, що Україна «критично потребує» зміцнення протиповітряної оборони на тлі посилення російських атак, зокрема шляхом надання ракет для Patriot, NASAMS та IRIS-T.
«Обговорили можливість такої допомоги від Іспанії. Крім того, проговорили перспективні спільні індустріальні проєкти, зокрема, ремонт і виробництво техніки на території наших держав. А також можливості долучення Іспанії до ініціативи PURL», – заявив він.
Міністр подякував Роблес за підтримку України й запросив «відвідати Київ, аби обговорити взаємовигідне партнерство між нашими оборонними галузями».
Міністерство оборони Іспанії наразі не коментувало зустріч.
За повідомленнями генерального секретаря альянсу Марка Рютте, в перші місяці після запуску проєкту PURL владося зібрати понад 2 мільярди євро. Насамперед за ці кошти закуповуються озброєння і боєприпаси, яких не виробляють європейські зброярі. Серед них – системи ППО.
За останніми даними Рютте, до ініціативи долучилась половина країн-членів НАТО – 16 країн. Водночас серед них немає Франції, Британії, Польщі, Іспанії та Італії.
Росія стала надсилати нафту на переробку до Грузії на тлі українських атак по НПЗ
Компанія «Русснефть» надіслала першу партію російської нафти на переробку до Грузії на тлі інтенсивних атак дронів по НПЗ, повідомляє Reuters із посиланням на дані відстеження суден та джерела в галузі.
Як пише агентство, 6 жовтня танкер Kayseri (за даними Greenpeace, він належить до тіньового флоту РФ) доставив 105 340 тонн нафти з російського порту в Новоросійську до нафтового терміналу Кулеві.
Це перша партія російського палива, поставлена на грузинський НПЗ, який розпочав роботу в жовтні. Його початкова потужність переробки складе близько 1,2 мільйона тонн нафти на рік, або близько 24 тисяч барелів на добу. Після його відкриття Грузія має намір скоротити залежність від імпорту палива з Росії, Туреччини, Азербайджану, Румунії та Казахстану. До 2028 року річну потужність підприємства планується поступово збільшити до 4 мільйонів тонн з метою постачання палива як на експорт, так і на внутрішній ринок.
Росія і Грузія не мають офіційних дипломатичних відносин із 2008 року, проте владна партія «Грузинська мрія» налагоджує економічні зв’язки з Росією, натомість відносини із західними країнами різко погіршилися, зазначає агентство.
Росія стала надсилати нафту на НПЗ в Грузії на тлі кризи в переробці нафти всередині країни через інтенсивні повітряні удари України по НПЗ. Темпи переробки нафти через українські удари будуть знижені щонайменше до середини 2026 року, повідомляло Міжнародне енергетичне агентство (МЕА).
Як писало агентство Bloomberg, експорт російської нафти зріс до дворічного максимуму на тлі українських ударів по НПЗ. Через зупинення роботи НПЗ нафта, яку неможливо переробити, прямує на експорт через балтійські та чорноморські порти.
ОВА: армія Росії масовано атакувала Новгород-Сіверський, 4 загиблих
Російські війська завдали масованої атаки по Новгород-Сіверському на Чернігівщині, заявив голова обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус 21 жовтня.
За його даними, місто атакували «Шахеди», було близько 20 влучань:
«Вже відомо про чотирьох загиблих. Усі цивільні – двоє чоловік і двоє жінок. Мої співчуття родинам».
Попередньо відомо про сімох постраждалих. Серед них 10-річна дівчинка, її транспортують до дитячої обласної лікарні.
«Один поранений у важкому стані, решта – у стані середньої тяжкості. У місті багато руйнувань», – додав Чаус.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Справляємось... Холодно в хаті»: жителі Чернігова про блекаут внаслідок російської атаки
Напередодні ввечері сили РФ вдарили по об’єктах критичної інфраструктури області. Енергетики працюють над відновленням, передусім для об’єктів критичної інфраструктури, але терміни повного відновлення наразі невідомі. Станом на момент публікації відео, світло почало точково з'являтися.
Вода подається до 4-5 поверху, вище – за графіком. У місті працюють «Пункти незламності», організовано підвезення води, відкриті колонки.
Генштаб ЗСУ повідомляє про понад сотню боїв на фронті від початку доби
Від початку доби на фронті відбулося 108 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України у зведенні на 16 годину 21 жовтня:
«Наші захисники зупиняють ворога, тримають рубежі та руйнують плани росіян».
На Північно-Слобожанському і Курському напрямках українські війська відбили одну російську атаку, на Південно-Слобожанському – сім, ще одне зіткнення триває.
На Куп’янському напрямку тривають п’ять боїв, дві російські атаки відбиті.
Штаб звітує про 10 боєзіткнень на Лиманському напрямку і п’ять спроб армії РФ просунутися на Слов’янському.
На Костянтинівському напрямку російські загарбники 20 разів атакували в районах Білої Гори, Олександро-Шультиного, Щербинівки, Плещіївки, Русиного Яру, бої тривають у двох локаціях.
«На Покровському напрямку 45 разів протягом доби розпочиналися зіткнення різної інтенсивності поблизу населених пунктів Никанорівка, Маяк, Сухецьке, Родинське, Червоний Лиман, Новоекономічне, Миколаївка, Промінь, Лисівка, Покровськ, Звірове, Котлине, Удачне, Молодецьке, Новомиколаївка, Котлярівка, Горіхове та Дачне. Чотири бойові зіткнення тривають дотепер», – йдеться в зведенні.
Російські війська шість разів намагалися просунутися на Олександрівському напрямку, точаться два зіткнення.
Штаб звітує про відбиття російської атаки на Гуляйпільському напрямку, поблизу Полтавки, ще п’ять спроб РФ просуватися зафіксовані на Оріхівському.
Раніше Генштаб повідомляв, що на території Покровського району Донецької області українські сили звільнили 182,8 квадратних кілометра, ще 230,1 квадратних кілометра зачистили від ДГР противника.
У британській розвідці вкотре заявили, що Покровськ, ймовірно, залишається пріоритетним для Росії напрямком, із найбільшою часткою тут російських атак порівняно з рештою лінії фронту.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 1 жовтня заявив, що українські військові розсікли так званий «Добропільський виступ» російських військ.
Орбан пропустить «українську частину» саміту ЄС за участі Зеленського – чиновник
Саміт лідерів ЄС стартує в четвер о 10:00, очікується особиста участь Володимира Зеленського. Захід розпочнеться з дискусій з українським президентом про «останні події в Україні та те, як ЄС може найкраще продовжувати свою підтримку», повідомив журналістам на умовах анонімності чиновник ЄС, залучений до підготовки саміту.
За його словами, обговорення України потім продовжаться уже в колі лідерів – без участі Зеленського.
«Лідери ЄС зосередяться насамперед на фінансових потребах України упродовж наступних двох років… По суті ідея полягає в тому, щоб забезпечити широко підтримуваний політичний мандат для Єврокомісії та її роботи над пропозицією, яка також включатиме можливе використання або поступове використання залишків готівки, пов’язаних з іммобілізованими активами», – наголосив посадовець ЄС.
По суті лідери мають дати Єврокомісії дороговказ для створення конкретної пропозиції щодо використання заморожених активів, який врахує занепокоєння держав-членів.
«Якщо [Європейська - ред.] Рада зможе надати мандат, сформульований з певними важливими умовами для держав-членів, гадаю, тоді ми зробили би вкрай вагомий внесок у просування цих дебатів і змогли б мати сталу, життєздатну та сильну пропозицію щодо фінансового рішення для України», – наголосив чиновник.
За його словами, також сподівання на прогрес щодо 19-го пакету санкцій, схвалення якого блокує Словаччина.
«Сподіваємося, що ми досягнемо політичної згоди щодо 19-го пакету санкцій, а також щодо тіньового флоту», – зауважив посадовець.
Чиновник також згадав дипломатичні зусилля, спрямовані на забезпечення миру в Україні.
«Ми знаємо, що Україна готова долучитися до цих дипломатичних зусиль. Ми також готові підтримати Україну в цьому… Сподіваємося, що дипломатичні зусилля, які докладаються, і які ми вітаємо, можуть призвести до хорошого результату. А хороший результат – це той, який є сталим, справедливим і прийнятим Україною», – зазначив чиновник, повторивши, що «саме Україна має ухвалювати рішення щодо територіальних питання і своїх кордонів, і що всі переговори повинні мати відправну точку – існуючу лінію зіткнення».
Коментуючи можливий саміт президентів США і Росії в Будапешті, посадовець зауважив, що наразі чимало інформації про цю подію бракує, й не став передбачати, чи будуть лідери ЄС порушувати дискусію про це з прем’єром Угорщини на саміті.
«Не хочу передбачати, що лідери обговорять з прем’єр-міністром Орбаном безпосередньо чи двостороньо. Але, згідно з нашим планом, прем’єр-міністр Орбан не братиме участі в обговоренні щодо України, оскільки він прибуває лише в середині дня, а обговорення України буде першим пунктом», – наголосив посадовець.
Раніше сьогодні була оприлюднена спільна заява Володимира Зеленського і низки європейських лідерів, у якій, серед іншого, наголошується, що Україна є єдиною стороною війни, що серйозно ставиться до миру, а тиск на Росію слід посилити.
«Ми всі єдині в нашому прагненні до справедливого і тривалого миру, на який заслуговує народ України. Ми рішуче підтримуємо позицію президента Трампа про те, що бойові дії мають бути негайно припинені, а нинішня лінія зіткнення має бути відправною точкою переговорів», – йдеться в заяві лідерів.
Наголошується також, що міжнародні кордони не повинні змінюватися силою, – це відповідає загальноприйнятій лінії Європи. Росія, сказано в документі, обрала тактику зволікання, що свідчить про серйозність намірів щодо мирних переговорів виключно в України.
«Несподіваний штурм»: Росія кидає броню на Оріхів?
Російська армія розпочала масований механізований штурм на Оріхівському напрямку – про це повідомила 118-та окрема механізована бригада ввечері 20 жовтня. За даними бригади, агресор кинув у бій до двох мотострілецьких рот, які застосували близько 26 одиниць техніки: танки, БМП, БТР і бронеавтомобілі «Тигр». Атака відбувалася кількома хвилями по 5–8 одиниць бронетехніки в кожній.
Основний удар російські війська спрямували по селу Мала Токмачка, розташованому на південний схід від Оріхова Запорізької області. Бригада повідомила, що штурм відбили силами артилерії, FPV-дронів і дронів зі скидами, а також танка Т-72, який прямим наведенням бив по російських солдатах і броні.
Штурм цей відзначили і аналітики з проєкту DeepState – за їхніми словами, більшість російських солдатів були знищені, але деяким групам вдалося дістатися до Малої Токмачки.
«Це гучний дзвіночок від ворога, який напередодні перекинув додаткові сили в цей район», – написали в DeepState.
За даними Генштабу на ранок 21 жовтня, на цьому напрямку за добу відбулося 20 бойових зіткнень – показник, що свідчить про інтенсивність боїв.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
МЗС: з наближенням зими Швеція збільшує свою підтримку Фонду допомоги Україні на 35 мільйонів євро
Швеція збільшить підтримку фонду URTF Світового банку для допомоги України на 35 мільйонів євро з наближенням зими, повідомили в МЗС країни.
«З наближенням зими Швеція збільшує свою підтримку Фонду допомоги, відновлення, реконструкції та реформування України (URTF) Світового банку на 385 мільйонів шведських крон (35 мільйонів євро – ред.). Фонд дає змогу задовольнити найнагальніші потреби, зміцнити стійкість України та її довгострокове відновлення», – йдеться у повідомленні, оприлюдненому в соцмережі Х.
Станом на вересень, за Мінфіну, від лютого 2022 року Україна отримала понад 145 млрд доларів міжнародної фінансової допомоги, що дозволило зберегти макрофінансову стабільність в умовах повномасштабної війни та гарантувати усі необхідні соціальні видатки.
Станом на вересень 2025 року, URTF мобілізував понад 2,4 мільярда доларів США внесків донорів, з яких 2 мільярди доларів США було запрограмовано, а 1,4 мільярда доларів США було виплачено. Заходи, що підтримуються URTF, охопили понад 20 мільйонів українців, з яких 10,2 мільйона – жінки.
Програма URTF спрямована на три напрямки: спроможність уряду та допомога; відновлення, реконструкція та реформи; міжгалузевий напрямок ефективності розвитку та управління.
З 24 лютого 2022 року вторгнення Росії в Україну спричинило жертви та труднощі серед цивільного населення, пошкодження інфраструктури та виробничих активів, а також порушило роботу економіки. Згідно з Четвертою швидкою оцінкою збитків та потреб (RDNA4) Світового банку, прямі збитки досягли 176 мільярдів доларів, а загальна вартість реконструкції та відновлення оцінюється в 524 мільярди доларів протягом наступного десятиліття. Найбільше постраждали житло, транспорт, енергетика, торгівля та промисловість, а також освіта.
Альянс підвів Україну, а Вашингтон «схилявся до поразки». Закулісся війни у мемуарах колишнього генсекретаря НАТО Столтенберга
Єнс Столтенберг, який очолював НАТО протягом десятиліття, у своїх мемуарах «Під моїм наглядом: як я керував НАТО в часи війни» критикує союзників за недостатню підтримку України.
Він згадує, що ще до вторгнення 2022 року Росія не виявляла інтересу до переговорів, а частина країн НАТО – Франція та Німеччина – недооцінили загрозу.
Столтенберг називає позицію Вашингтона «пасивною і схильною до поразки», зазначаючи, що Захід діяв занадто повільно. Колишній генсек вважає, що лише сила може змусити Росію говорити про мир.
«Суспільне» не змінить правила Нацвідбору на прохання Полякової: «дата початку війни є незмінною»
Суспільний мовник 21 жовтня відповів на звернення співачки Ольги Полякової щодо зміни правил Нацвідбору для участі в пісенному конкурсі «Євробачення».
«Суспільне» уточнило, що отримало звернення Полякової 16 жовтня «без уточнення, що саме пропонується змінити». Мовник вказує на те, що визначає, затверджує та оприлюднює на офіційному сайті «Євробачення» правила національного відбору, які не можуть бути змінені після його початку. Національний відбір цього року почався 3 вересня 2025 року.
«Правила відбору розроблено з урахуванням багаторічного досвіду проведення національного відбору. Їхня мета – забезпечити належну організацію відбору та участь його переможця як представника України у Пісенному конкурсі Євробачення», – йдеться в повідомленні.
За заявою компанії, механізми обрання учасника «Євробачення» в різних країнах відрізняються. В Україні це «масштабна подія, завдяки якій артисти отримують унікальну можливість стати голосом нашої країни для мільйонів глядачів у всьому світі».
Мовник визнає, що протягом 11 років у деяких людей могло змінитися усвідомлення початку російсько-української війни, яка почалася в 2014 році.
«Суспільне цінує внесок кожного та кожної в підтримку української армії та розвиток української культури. Водночас дата початку війни є незмінною – її неможливо «пересунути» з огляду на особисті історії чи заслуги», – повідомляє компанія.
«Суспільне» зазначає, що несе відповідальність перед суспільством, враховує реалії воєнного часу і відтак вважає неприпустимою участь у відборі артистів, які виступали на території держави-агресора або на окупованих територіях України після 15 березня 2014 року, а також на території Білорусі після 24 лютого 2022 року.
«Обов’язок Суспільного – діяти в інтересах суспільства, зберігати незалежність і захищати довіру до прозорих правил національного відбору», – додає мовник.
Ольга Полякова раніше заявила, що правила Нацвідбору є дискримінаційними і обмежують «права великої кількості артистів, які працюють в Україні, працюють для українців, працювали до війни і у найважчі часи залишаються з країною і працюють в Україні». Як передавало видання «Гордон», співачка заявила про готовність «йти до суду» і висловила надію на «здоровий глузд Суспільного».
Україна не брала участі в «Євробаченні» 2019 року після того, як Національна суспільна телерадіокомпанія і переможниця нацвідбору Maruv не підписали контракт про участь. На адресу співачки лунала критика через те, що раніше вона їздила виступати до Росії і також мала заплановані концерти там у майбутньому.
Після цього Суспільний мовник змінив правила Нацвідбору – відтоді участь може взяти лише виконавець або колектив, який «не виступає на території РФ із 2014 року, не планує та не анонсує її під час конкурсу й до фіналу Євробачення, а також не в’їжджав на територію Криму з порушенням законодавства України».
Рада схвалила збільшення видатків на оборону у держбюджеті-2025
Верховна Рада підтримала одразу за основу та в цілому проєкт закону №14103 щодо збільшення видатків державного бюджету 2025 року на 324,7 млрд грн для сектора нацбезпеки і оборони.
«За» проголосували 297 народних депутатів.
Перед цим Роксолана Підласа повідомила, що бюджетний комітет Ради, який вона очолює, підтримав законопроєкт.
«Закликаю усіх народних депутатів підтримати сьогодні в залі голосування цього законопроекту за основу і в цілому, оскільки 1-2 листопада кошти на виплати грошового забезпечення мають бути перераховані у війська. Затримок за весь час повномасштабного вторгнення не було», – написала вона в фейсбуці.
За її словами, покрити цю суму планується з кількох джерел, зокрема, 295 млрд грн – міжнародна допомога (це 6 млрд євро «безповоротної позички» ERA loans з європейської частки).
«Уряд активно «пушив» на цьому тижні, щоб уникнути затримок зарплат військових. Але паралельно відмовився порізати недолугі видатки типу кешбеків та доріг. Ми подавали такі альтернативні пропозиції. Але Мінфін виступив категорично проти», – прокоментував цю законодавчу ініціативу депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк.
Міністр оборони розповів, коли Бельгія зможе передати винищувачі F-16 Україні
Бельгія передасть Україні свої винищувачі F-16 після того, як отримає й запустить у дію нові літаки F-35. Про це заявив міністр оборони Тео Франкен, виступаючи 21 жовтня на форумі Центру європейської політики (EPC), повідомляє кореспондентка Радіо Свобода в Брюсселі.
«Ми продовжуємо отримувати поставки за графіком: перші три F-35 (а не чотири) вже прибули. Тепер вони мають стати оперативними – це займе, думаю, рік або півтора. Коли ми отримаємо оперативну спроможність, ми зможемо передати наші F-16 Україні», – сказав Франкен.
Він наголосив, що процес розгортання F-35 є «дуже важливою фазою» для бельгійських ВПС і напряму пов’язаний із передачею літаків Україні.
«Це дуже важлива фаза, я завжди пояснюю це українцям. Як тільки ми зможемо – ми передамо. Але не забувайте, що наша країна має потужності DCA (Defensive Counter Air) і відіграє важливу роль у політиці ядерного стримування НАТО. Це наріжний камінь нашої доктрини», – наголосив міністр.
Франкен також нагадав, що Бельгія є частиною ядерного стримування НАТО, тому її перехід на F-35 має стратегічне значення.
Бельгія входить до коаліції країн, які готують передачу Україні винищувачів F-16. Раніше міністр оборони Тео Франкен заявляв, що Брюссель «спробує зробити це навіть раніше за запланований термін», хоча точну дату не називав.
За даними бельгійського уряду, передача літаків пов’язана з графіком постачання нових F-35, а попередньо очікується у 2026 році.
У березні в уряді Бельгії повідомляли про затримки постачання Україні F-16 через затримку з постачанням нових F-35 зі США до Бельгії.
«Вода токсична, солоність зростає, дані приховують»: як війна та окупація «убивають» Азовське море
В Азовському морі зафіксували рекордні показники солоності. Про це днями повідомили у російському Науково-дослідному інституті рибного господарства та океанографії. За їхніми даними, у Таганрозькій затоці солоність становить майже 12%, а в центральній частині моря – близько 16%.
- Чим загрожує підвищення солоності Азовського моря?
- Як пояснюють причини цього явища українські і російські вчені?
- Як вплинула війна і окупація на стан Азовського моря, і наскільки це небезпечно для жителів Приазов'я?
Про все це читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Розвідка Румунії заявила про спробу диверсії проти місцевого штабу української компанії доставки
Румунська розвідувальна служба (SRI) запобігла спробі диверсії, організованої Росією проти штабквартири приватної української кур’єрської компанії в Бухаресті – про це відомство заявило 21 жовтня, передає румунська служба Радіо Свобода.
За повідомленням, операцію провела в співпраці низка безпекових органів Румунії спільно із зовнішніми партнерськими службами. У спробі диверсії, ймовірно, брали участь «двоє громадян України під безпосередньою координацією представників російських спецслужб», повідомляє SRI.
Служба уточнює, що в ході диверсії планувалося підпалити штабквартиру української компанії з доставки NOVA POST. За даними SRI, між 14 та 15 жовтня двоє підозрюваних доставили до штаб-квартири компанії в Бухаресті «дві посилки, що містили дистанційно увімкнені запальні пристрої ручної роботи, заховані в навушниках та автомобільних деталях». Пристрої були ідентифіковані та знешкоджені до того, як їх вдалося активувати.
Читайте також: LRT: у Литві затримали групу підозрюваних у здійсненні й плануванні терактів в Європі
За заявою, підозрювані в’їхали до Румунії з Польщі. Отримані дані «підтверджують приналежність двох громадян України до розгалуженої мережі диверсантів, що націлені на європейські країни, контрольованої російськими спецслужбами», мережі, яка націлена на інфраструктуру компанії NOVA POST.
Заява SRI з’явилася того ж дня, коли польські розвідувальні служби оголосили про затримання вісьмох людей, підозрюваних у плануванні диверсійних дій, підтримуваних Росією.
Польська розвідувальна служба затримала підозрюваних, яких звинувачують у дослідженні військових об’єктів та частин критичної інфраструктури, підготовці актів диверсії та нападів.
«Попередня інформація свідчить про те, що вони створили маршрут для переправки вибухівки через Польщу та Румунію до України», – сказав журналістам речник польських спецслужб Яцек Добжинський.
Він уточнив, що один із підозрюваних – 21-річний українець, якого затримали в Польщі, поблизу Варшави. Його спільників затримали в Румунії. Національна прокуратура Польщі уточнила, що посилки були перехоплені Румунією до того, як завдали будь-якої шкоди.
Кремль: точних термінів саміту Путіна і Трампа зараз немає
Кремль заявив, що на даний час незрозуміло, коли відбудеться саміт між президентом США Дональдом Трампом і російським лідером Володимиром Путіним щодо припинення війни РФ проти України.
Ані Путін, ані Трамп не називали точної дати своєї зустрічі, для неї потрібна серйозна підготовка і час, сказав 21 жовтня журналістам речник російського президента Дмитро Пєсков.
Він додав, що перед майбутнім самітом потрібно провести «непросту роботу».
«Це може зайняти час. Ось чому, власне, спочатку не було встановлено точних дат», – сказав Пєсков.
Сили оборони України уразили великий російський газопереробний завод (відео)
Псевдо-федерація, імперія навпаки: «Москва бере гроші з Тюмені і розмащує їх по всіх регіонах»
Росія переживає певну економічну турбулентність у зв'язку із переведенням економіки на воєнні рейки. Однак у своїх прогнозах щодо стабільності російської економіки аналітики розходяться: одні прогнозують початок обвалу, а інші вважають, що в економічному плані нічого катастрофічного для Росії не відбувається. Західні санкції Росія навчилася обходити, а Китай є надійним і необмеженим у ресурсах стратегічним партнером.
Проєкт Радіо Свобода Idel.Реалії спробував детально розглянути економічні процеси в Росії на четвертому році повномасштабної війни проти України у розмові із Дмитром Некрасовим, директором та провідним експертом CASE – Європейського центру аналізу і стратегій.
- Який влаштований бюджетний «федералізм» у Росії? Хто кого годує? У чому тут небезпеки?
- Який вплив на економіку Росії мають санкції Заходу, зростання податків на війну та українські удари по нафтопереробних заводах?
- Що чекає на економіку Росії після Путіна? Яким має бути той, хто прийде до влади у Росії, щоб РФ змогла уникнути економічних та соціальних потрясінь?
- Міністерство економіки Російської Федерації оновило прогноз соціально-економічного розвитку на 2026-2028 роки (цей прогноз закладають в основу федерального бюджету) і переглянуло перспективи поточного, 2025 року. Прогноз щодо зростання економіки порівняно з квітнем погіршився для цього року у 2,5 рази, а для 2026-го – майже вдвічі.
Оцінка стану економіки Росії Некрасовим: коротко
- економіка Росії перебуває у стані відносної стагнації від 2014 року (стагнація – відсутність зростання чи навіть дуже повільне падіння), і це може тягнутися ще десятиліттями;
- можливість раптового катастрофічного обвалу виключити не можна, але він може бути пов'язаний тільки із якимось діями самого Кремля, але аж ніяк не з наслідками західних економічних санкцій;
- Війну такого масштабу Росія може вести фактично нескінченно.
- Державний бюджет Росії доволі міцний, але умов для зростання економіки немає.
Як пише Forbes, дефіцит бюджету Росії за дев’ять місяців 2025 року, згідно з попередньою оцінкою Мінфіну, досяг 3,78 трлн рублів, що на 4,36 трлн рублів більше, ніж за аналогічний період минулого року. Роком раніше бюджет було виконано з профіцитом.
Центр і регіони. Хто кого годує у Росії?
– Взагалі-то, більша частина Росії – це абсолютно дотаційні території, які годуються, по великому рахунку, коштом Тюмені. Ці фінансові потоки за нафту, яка видобувається у Тюмені, ідуть у Москву, бо там зосереджене управління цими потоками. Тому, власне, у самій Москві і багато чого з цих потоків, збирається.
У Росії – навіть у бідних регіонах – люди люблять говорити, що Москва все забирає. Але якщо серйозно в цьому розбиратися, то в абсолютній більшості регіонів Росії – ну, Росія – це імперія навпаки: центр утримує регіони коштом нафтових грошей.
Просто треба розуміти, де видобувається основна нафта, причому основна дешева нафта. Вона сконцентрована все-таки в дуже невеликій кількості регіонів, у Сибіру.
Але Москва забирає ці гроші за нафту з Тюмені та розмащує по всій країні, назвемо це так. У цьому суть.
Далі читайте тут