Наргіз Хамрабаєва
Азаттик Азія
У Душанбе, столиці Таджикистану, 9–10 жовтня пройдуть два саміти – засідання керівниківОрганізація СНД була утворена колишніми республіками Радянського Союзу у грудні 1991 року (Росія ухвалила Декларацію про державний суверенітет ще 12 червня 1990 року). Спочатку 7-8 грудня очільники України (Кравчук), Білорусі (Шушкевич), Росії (Єльцин) констатували у Біловезькій пущі розпад СРСР і уклали угоду про створення нової організації СНД. Потім 21 грудня 1991 року на зустрічі в Алмати Росія, Білорусь, Азербайджан, Вірменія, Молдова, Казахстан, Туркменістан, Узбекистан, Таджикистан підписали декларацію про створення СНД.
Україна ж фактично була засновницею СНД, але усіх атрибутів членства формально так і не набувала.
Після того, як Росія окупувала Крим українська сторона нотою МЗС від 19.03.2014 року заявила про припинення головування в СНД і, починаючи з квітня того року, співробітництво України в рамках СНД фактично зупинилося. Україна вийшла з низки багатосторонніх угод в рамках СНД та припинила членство у багатьох органах галузевого співробітництва.
У травні 2018 року тодішній президент України Петро Порошенко підписав указ про остаточне припинення участі у статутних органах СНД.
Росія використовує СНД для просування своїх інтересів і нав'язування країнам-членам організації своєї політики. Причому, в Росії грубо порушуються права трудових мігрантів – вихідців із країн Центральної Азії і Північного Кавказу.та зустріч у форматі «Центральна Азія – Росія». Що може запропонувати країнам-членам СНД Росія, яка стикається із економічними проблемами на четвертому році війни проти України?
Найгостріша проблема – це ставлення в Росії до трудових мігрантів із Узбекистану та Таджикистану. Чи скаже Рахмон щось цього разу?
Чому експерти кажуть про зростання геополітичної конкуренції щодо впливу на Центральну Азію між Росією і Китаєм?
Подробиці повідомляє Радіо Азаттик (відділ Центральної Азії «Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода»).
На тлі російсько-української війни, збільшення санкційного тиску та зростаючої міжнародної ізоляції, Кремль зацікавлений у точках опори та партнерах, особливо в Центральній Азії, наголошують аналітики.
Регіон, який охоплює Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан та Узбекистан, став не лише важливим транзитним коридором для обходу Москвою західних санкцій, а й ареною посиленої дипломатичної конкуренції з Китаєм.
Очільника Росії Володимира Путіна, який прибув до Душанбе з державним візитом, супроводжує значна делегація чиновників. Це представники силових та економічних відомств, а також гуманітарного блоку.
І Путіна з усіма почестями приймає влада авторитарний лідер Таджикистану Емомалі Рахмон, попри виданий Міжнародним кримінальним судом (МКС) ордера на арешт ініціатора війни проти України.
У Душанбе запровадили масштабні обмеження – у місті перекривають вулиці, закрили великі ринки і торговельні центри через приїзд високих гостей.
Найгостріша проблема – це ставлення в Росії до трудових мігрантів із Узбекистану та Таджикистану. Чи скаже Рахмон щось цього разу?
Хмари згустилися
Якщо перший саміт «Центральна Азія – Росія» в Астані в жовтні 2022–го відбувався в якісно іншій обстановці – Москва справлялася із санкційними викликами, російська економіка демонструвала хороші показники – то на четвертий рік війни зростання суттєво сповільнилося, фінансисти говорять про стагнацію. Воєнне вторгнення обертається для Кремля все вищою ціною.
Усе це підриває позиції Росії як стабільного та надійного партнераІльхамов
«Росія несе значні втрати на фронті, а удари українських дронів по нафтопереробних заводах уже призвели до перебоїв із паливом усередині країни. На цьому тлі наростає економічний тиск: зростають податки, скорочуються доходи бюджету, посилюється невдоволення серед населення. Усе це підриває позиції Росії як стабільного та надійного партнера – і особливо це помітно в Центральній Азії», – зазначає Алішер Ільхамов, засновник дослідницького центру Central Asia Due Diligence, що базується у Великій Британії.
У Казахстані Росія збиралася побудувати три вугільні ТЕЦ – у Кокшетау, Семеї та Усть-Каменогорську – загальною вартістю майже шість мільярдів доларів, але через фінансові проблеми відмовилася від проєктів. Астана оголосила, що споруджуватиме об’єкти без участі Москви.
Стагнація російської економіки, яку вже фіксує влада (зростання цього року тепер очікується в 2,5 раза скромніше, ніж прогнозували у квітні – 1 відсоток) загрожує скороченням обсягів грошових переказів трудових мігрантів.
Мільйони жителів Киргизстану, Таджикистану та Узбекистану працюють у Росії та відправляють кошти на батьківщину, щоб прогодувати сім’ї.
За три роки після саміту в Астані становище трудових мігрантів у Росії значно погіршилося, що викликає тертя між Москвою та центральноазіатськими країнами.
напруженість пов’язана з погіршенням становища трудових мігрантів з Узбекистану та Таджикистану в РосіїІльхамов
«Хоча країни регіону в економічному плані стали бенефіціарами війни в Україні, різко збільшивши свій експорт до Росії, усе ж останнім часом зросла напруженість між сторонами. І ця напруженість пов’язана з погіршенням становища трудових мігрантів з Узбекистану та Таджикистану в Росії», – зазначає Ільхамов.
Мігранти з Центральної Азії стали «мішенню» внутрішньої політики Росії.
Їх вербують на фронт, заманюючи високими виплатами за контракт із Міноборони та обіцянками надати громадянство – десятки тисяч вихідців із регіону опинилися на чужій війні.
Деякі завербовані заявили, що погодилися воювати під пресингом та погрозами.
Після теракту в підмосковному «Крокус Сіті Холі», у скоєнні якого звинуватили таджикистанців, у Росії посилилися антимігрантські рейди.
Ксенофобські настрої посилено підтримує прокремлівська пропаганда. Дітям тисяч мігрантів відмовили в прийомі до російських шкіл, політики в Москві пропонують заборонити тим, хто приїжджає на заробітки, привозити із собою сім’ї.
Паралельно в Росії розробляються закони та підзаконні акти, які погіршують становище мігрантів. Одна з недавніх ініціатив – заборонити мігрантам переказувати додому більше грошей, ніж вони офіційно заробляють.
Міграційна політика підриває стратегічні інтереси Росії в регіоні Центральної АзіїУмаров
«Мігранти стали однією з уразливих груп, на яких російська держава відпрацьовує методи соціального контролю, – коментує Темур Умаров , дослідник Берлінського Центру Карнегі. – Ці практики потім можуть масштабуватися вже на решту населення. Крім того, жорстка міграційна політика дозволяє певним політичним силам усередині Росії заробляти очки – вона використовується для консолідації суспільства, формування «ворога» та зміцнення національної ідентичності. У цьому й полягає внутрішнє протиріччя: міграційна політика підриває стратегічні інтереси Росії в регіоні, але нею займаються відомства, не пов’язані із зовнішньополітичним блоком»
Умаров не виключає, що один із лідерів країн регіону може обережно висловити невдоволення російською міграційною політикою, але різких заяв, на його думку, чекати не варто.
Однак, на те, що ця найгостріша проблема у взаєминах Москви із Душанбе та Ташкентом буде обговорюватися, опосередковано може вказувати те, що Путін прибув на саміти разом і керівниками силових відомств РФ.
Чого очікувати від самітів у Душанбе?
На саміті в Астані 2022–го увагу до себеПрезидент Таджикистану Емомалі Рахмон на саміті «Центральна Азія — Росія» закликав російського лідера Володимира Путіна з повагою ставитись до своїх партнерів. Про це повідомляє таджицька служба Радіо Свобода – Радіо Озоді.
Рахмон, виступаючи 14 жовтня у столиці Казахстану, сказав, що Душанбе дотримується інтересів Москви, але не отримує натомість аналогічного відношення.
«Де і що ми порушили? Де і з ким ми не так привіталися? Здоровались і ніколи нічого не порушували. Ми завжди поважали інтереси свого головного стратегічного партнера, але хочемо, щоб нас поважали. Ми що, якісь чужинці нарівні з африканськими країнами?», – виступив Рахмон.
Звертаючись до Путіна, Рахмон попросив його не проводити стосовно країн Центральної Азії політику «як до колишнього Радянського Союзу».
«У кожної країни є свої проблеми, свої питання, свої традиції та звичаї. Потрібно знаходити золоту середину і працювати з кожною з республік окремо», – заявив він.
Емомалі Рахмон зауважив, що за радянських часів малим країнам Центральної Азії, таким як Таджикистан, не приділялося належної уваги. На його думку, однією з причин розпаду Радянського Союзу була ця зневага до малих народів. За його словами, країни регіону використовувалися лише як джерело сировини, такої як бавовна та молоко, а натомість не надавалася належна підтримка у розвитку.
У відео, оприлюдненому медіа ЗМІ Казахстану та Киргизстану, промова Емомалі Рахмона триває понад 7 хвилин. У якийсь момент президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв, який приймає саміт Росії, намагався зупинити Рахмона «на правах голови», але президент Таджикистан продовжив, заявивши: «Ми для цього зібралися»
президент Таджикистану Емомалі Рахмон, який заявив про неприпустимість зневажливого ставлення до країн регіону.
Його промова стала найбільш обговорюваним моментом тієї зустрічі, затьмаривши навіть порядок денний саміту.
Чи можливий зараз подібний випад? Експерти кажуть, що це малоймовірно, але виключати нічого не можна.
За словами Темура Умарова, увага Москви зосереджена на Узбекистані та Казахстані – країнах із більш розвиненими економіками та великими інвестиційними перспективами. Тоді як Таджикистан, Киргизстан та Туркменістан залишаються на периферії інтересів Кремля – через слабку економіку чи політичну специфіку.
«Тому я не думаю, що будуть якісь зміни у форматі, і, можливо, це ще більше збільшить невдоволення Рахмона. Я не виключаю, що він може знову висловитися критично, – каже Умаров.
Однак, як припускає Мухаммад Шамсуддінов, політолог із Душанбе, швидше за все, сторона, що приймає, дотримуватиметься протоколу й поводитиметься стримано.
«Усе-таки Рахмон виступає в ролі сторони, що приймає, і, з точки зору дипломатичного протоколу, дотримуватиметься гостинної лінії поведінки. Проте повністю виключати можливість подібних заяв із боку інших лідерів – наприклад, президента Узбекистану – теж не можна, хоча ймовірність цього невелика», – вважає експерт.
Що може дати регіону другий саміт «Центральна Азія – Росія»?
Захід навряд чи принесе реальні вигоди регіону і точно не стане поворотним моментом у геополітиці, вважає Шамсуддінов.
Сам формат «Центральна Азія – Росія» та зустріч у межах СНД – це швидше символічні платформи, ніж реальні інструменти ухвалення рішень.
Найбільш важливі питання в регіоні сьогодні вирішуються, на думку Шамсуддінова, в інших форматах – у межах Організації Договору про колективну безпеку (до ОДКБ входять Росія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан та Таджикистан, Вірменія призупинила членство), Євразійського економічного союзу (членами ЄАЕС є Росія, Білорусь, Вірменія, Казахстан та Киргизстан) – або на двосторонньому рівні.
«Структури, у межах яких відбуватимуться зустрічі – СНД та формат «Центральна Азія – Росія» – відіграють скоріше символічну, аніж практичну роль. Співдружність Незалежних Держав уже давно функціонує більше як платформа для дипломатичної риторики. Лідери зустрічаються, щоб підкреслити історичну спільність, наголосити на «дружбі народів», згадати про роль російської мови та спільну пам’ять про Другу світову війну. Однак за цим рідко йдуть конкретні рішення або відчутні результати, – каже Шамсуддінов, підкреслюючи, що участь Центральної Азії в СНД – це, швидше, жест ввічливості, а формат «Центральна Азія – Росія» поки що також не став ефективним інструментом взаємодії»
Душанбе заявив, що на саміті глави держав обговорять «широкий спектр питань», а також «заходи щодо координації дій у боротьбі з тероризмом, екстремізмом, незаконним обігом наркотиків та іншими транснаціональними викликами».
До цього міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров повідомляв, що у фокусі обговорення буде тематика торговельно–економічних відносин.
Конкуренція за Центральну Азію: Росія проти Китаю?
Ця зустріч відбудеться після самітів «Центральна Азія – Китай» та «Центральна Азія – Європейський союз». Перша пройшла в червні в Астані за участю президента Китаю Сі Цзіньпіна.
У підсумковій декларації сторони заявили, що високо оцінюють амбітну ініціативу Пекіна «Один пояс – один шлях» (ОПОШ) і готові нарощувати роботу з її сполучення зі своїми національними стратегіями.
Прокладений у межах ініціативи Серединний коридор, який пов’язує Китай з Європою через Центральну Азію та Південний Кавказ, став популярнішим за три з лишком роки війни проти України: перевізники та бізнес прагнуть оминути територію Росії, щоб не потрапити під санкції.
У Киргизстані розпочато будівництво залізниці, яка пройде через Узбекистан і Туркменістан і стане додатковою гілкою для транспортування товарів.
Сі Цзіньпін на саміті в Астані пообіцяв виділити близько 208 мільйонів доларів для «проєктів із забезпечення засобами до існування та розвитку в усій Центральній Азії».
Зустріч «Центральна Азія – Європейський союз» у Самарканді в квітні 2025 року показала зацікавленість Заходу в отриманні доступу до критично важливих корисних копалин.
ЄС запропонував стратегію Global Gateway, заявивши про прагнення поглибити торговельні зв’язки та розширити співпрацю у сфері транспорту, критично важливої сировини, цифрового зв’язку, водних ресурсів та енергетики. Брюссель оголосив про пакет інвестицій на суму понад 13,2 мільярда доларів.
Росія в поточній ситуації навряд чи здатна запропонувати великі інвестиції в регіон, зазначають експерти.
І в умовах, коли Центральна Азія дедалі активніше вибудовує зв’язки з іншими країнами – Китаєм, Туреччиною, державами Перської затоки, Росія намагається зберегти свій вплив, але вже не з позиції сили, а швидше за інерцією, прагнучи не втратити залишки колишнього авторитету.
«Думаю, однією з цілей візиту Путіна буде трохи розрядити атмосферу у сфері взаємин Москви з країнами Центральної Азії. Будуть давати якісь посили та обіцянки у сфері торгівлі та інвестицій у регіон. Але можливості для цього в Росії набагато менші, ніж два роки тому», – каже Ільхамов.
Таджикистан проігнорував ордер МКС на арешт Путіна
Президент Росії Володимир Путін 8 жовтня прибув із візитом до столиці Таджикистану Душанбе. Він опинився там уперше з червня 2022 року. Таджикистан є член Міжнародного кримінального суду (МКС), країна була зобов’язана виконати ордер МКС на арешт російського президента.
Раніше 8 жовтня міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch закликала Таджикистан відмовити у в’їзді Путіну або заарештувати його після прибуття. Організація вимагає від країн-членів суду, ОБСЄ та ЄС натиснути на Душанбе, щоб влада виконала свої міжнародні зобов’язання.
«Путін має постати перед судом у Гаазі, а не відвідувати міжнародні саміти у країнах-членах МКС», – цитує таджицька служба Радіо Свобода директора з міжнародного правосуддя Human Rights Watch Ліз Евенсон.
Влада Таджикистану запит проігнорувала. Путіна біля літака зустрів президент країни Емомалі Рахмон. Вулиці столиці Душанбе у вечір приїзду російського президента розфарбували в кольори державного прапора РФ. На будинках вивісили екрани з фотографіями Путіна та Рахмона. Під час візиту Путін візьме участь у саміті «Центральна Азія – Росія» та засіданні Ради глав держав Співдружності незалежних держав (СНД).
Міжнародний кримінальний суд оголосив Путіна в розшук у березні 2023 року. Російського президента звинувачують у воєнних злочинах в Україні. Москва звинувачення заперечує та заявляє, що не визнає юрисдикцію суду.
Форум