«Безпрецедентна зухвалість»

23 вересня у штаб-квартирі альянсу знову зберуться посли держав-членів НАТО й знову через порушення повітряного простору союзників Росією.

Доки в НАТО намагаються встановити, цілеспрямовано кількадесят російських дронів опинилися 10 вересня в Польщі чи ж заблукали, новий інцидент трапився в Естонії.

19 вересня в районі Фінської затоки три російські винищувачі МІГ-31 без дозволу залетіли до Естонії і залишалися там 12 хвилин. За цей час високошвидкісні літаки могли пролетіти над значною частиною країни. Фактично, заявляє влада країни, вони подолали майже сто кілометрів усередині естонської території.

У Таллінні заявили, що МІГ-31 заглибилися майже на десять кілометрів, перш ніж їх витіснили італійські винищувачі.

Подібне відбувалося і раніше. Але останній випадок глава естонського МЗС вважає «безпрецедентно зухвалою провокацією». Вперше за понад тридцять років свого членства в ООН Естонія вдалася до превентивної дипломатії й скликала позачергове засідання Ради безпеки.

«Путін вийшов на новий рівень випробувань НАТО та провокацій, тому це адекватна відповідь з нашого боку… Важливо, щоб НАТО показало Путіну, а також нашим союзникам публічно, що альянс єдиний і що ми ставимося до цієї ситуації дуже серйозно», – заявив глава МЗС Естонії Маргус Цахна.

Влада країни, як і раніше Польща, запросила консультації з НАТО, відповідно до 4-ї статті договору про створення альянсу. Їх ініціюють, якщо вбачають загрозу своїй безпеці чи незалежності.

Ризики збройного конфлікту?

«Не може бути, щоб Росія випадково тричі за два тижні порушила європейський повітряний простір. А якщо це було випадково, то це була помилка. Російська Федерація мала достатньо часу, щоб вибачитися та сказати: «Вибачте, ми помилилися», – зауважила на екстреному засіданні Радбезу ООН 22 вересня чільна дипломатка ЄС Кая Каллас.

Посадовиця зауважила, що російські провокації триватимуть, «доки ми це дозволятимемо».

Інцидент із винищувачами засудила низка країн Європи. Німецький топдипломат Йоганн Вадефуль назвав його «неприйнятним».

Міністр оборони Британії Джон Гілі звинуватив Росію у «безрозсудних та небезпечних діях», а нова очільниця МЗС Британії заявила 22 вересня на Радбезі ООН, скликаному на запит Естонії, що вони є такими «у найкращому випадку».

«У найгіршому випадку вони є навмисною спробою підірвати територіальну цілісність суверенних держав… Президенту Путіну я кажу: ваші безрозсудні дії ризикують призвести до прямого збройного протистояння між НАТО та Росією…Якщо нам потрібно буде протистояти літакам, які діють у повітряному просторі НАТО без дозволу, ми це зробимо», – наголосила Іветт Купер.

Міноборони Франції вказало на грубе порушення міжнародного права.

«Росія порушила повітряний простір Естонії трьома винищувачами, які перебували там майже 12 хвилин. Ці елементи змушують нас вважати, що це навмисне порушення…

Нема місця для сумнівів: Росія обирає ескалацію та провокацію», – заявив представник Франції в ООН 22 вересня на засіданні Радбезу.

Міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево охарактеризував те, що сталося, як «чергову небезпечну провокацію з боку Росії». Дипломат вважає, що Володимир Путін випробовує рішучість НАТО.

І на цьому тлі багато хто замислюється, якою буде відповідь США – ключової військової сили альянсу. На запитання журналістів, чи США прийдуть на допомогу союзникам на кордоні з Росією, Дональд Трамп відповів ствердно, перед цим заявивши, що йому «не подобається» інцидент в Естонії. Ширше позицію Вашингтона виклав посол США в ООН Майк Волц на засіданні Радбезу 22 вересня.

«Сполучені Штати та наші союзники захищатимуть кожен сантиметр території НАТО. Росія повинна терміново зупинити цю небезпечну поведінку. В той час, як президент Трамп і США витратили величезну кількість часу та зусиль на припинення цієї жахливої війни між Росією та Україною, ми очікуємо, що Росія шукатиме шляхи деескалації, а не ризикуватиме розширенням [конфлікту – ред.]», – наголосив посол.

Вогнева відповідь?

Деякі країни пропонують відповідати радикальніше. Президент Чехії – генерал Петр Павел – пропонує збивати російські літаки, що порушують кордони альянсу, наголошуючи, що «порушення повітряного простору – привід для введення в дію оборонних механізмів, а саме: збиття такого літака».

На необхідність цих кроків натякнула і міністерка оборони Литви Довіле Шакалієне. Чиновниця нагадала всім про події десятирічної давності. Тоді у своєму небі російський бомбардувальник збила Туреччина.

Третьої світової війни не сталося, й експерти не вбачають ризиків цього зараз.

«Україна вже дуже багато разів перейшла усі червоні лінії, які є у російській ядерній доктрині щодо застосування ядерної зброї. І Україна не має жодної ядерної зброї! Ви вважаєте, що буде Третя світова війна, якщо одна країна НАТО збиває російський літак?» – зауважила в ефірі телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время», створеній Радіо Свобода для російськомовної аудиторії, аналітикиня Сhatham House Саманта Де Бендерн.

Очільник українського МЗС Андрій Сибіга на засіданні Радбезу ООН теж натякнув, що винищувачі в Естонії варто було приземлити.

«Сильна відповідь означає, що загрозу не можна супроводжувати: ні протягом дванадцяти хвилин, ні протягом однієї хвилини. Її слід нейтралізувати», – сказав Сибіга. Український дипломат підтвердив готовність України ділитися власним досвідом протистояння російським атакам.

Пояснення Росії

У Кремлі відкидають звинувачення Естонії та висувають зустрічні: у нагнітанні напруженості.

22 вересня заступник постпреда Росії в ООН Дмитро Полянський заявив, що три винищувачі планово летіли з Карелії на авіабазу в Калінінградській області «у суворій відповідності до міжнародних правил використання повітряного простору».

«Їхній політ проходив над нейтральними водами Балтійського моря… Дані бортових самописців це підтверджують. Якби Естонія хотіла, вона могла б сама це перевірити.

Але Таллінн не переслідує такої мети. Їхня мета інша – йти всупереч здоровому глузду та фактам, розпалювати істерію та звинувачувати Росію у провокаціях», – заявив Полянський.

Глава МЗС Естонії заперечив російському дипломату на засіданні Радбезу скриншотом із «найсучаснішого радара» повітряного спостереження Естонії.

«Є й фотографії цих винищувачів, і дуже чітко видно, що ці винищувачі також несуть ракети… Росія знову бреше, як кілька разів брехала раніше. Ми пам'ятаємо окупацію Грузії в 2008 році, Крим в 2014 році, агресію проти України в 2022 році», – наголосив Цахна, підкресливши, що з усіх чотирьох цьогорічного випадків порушення естонського повітряного простору Росією цей був найсерйознішим. Найкращою відповіддю на загрозу Цахна вважає подальшу підтримку України.

Подальші провокації

Того ж 19 вересня, коли російські винищувачі залетіли до Естонії, про схожий випадок повідомила Польща. Ще два російські літаки пролетіли над її буровою платформою в Балтійському морі. Але це була економічна зона Польщі – не територіальна.

«Ми ухвалимо рішення збивати літаючі об'єкти, коли вони порушують нашу територію… Коли ми стикаємося з не зовсім зрозумілими ситуаціями, такими як недавній проліт російських винищувачів над платформою Petrobaltic – але без будь-якого порушення, оскільки це не наші територіальні води – треба двічі подумати», – прокоментував інцидент прем’єр Дональд Туск.

«Якщо чергова ракета чи інший об'єкт влетить у наш простір, навмисно чи випадково, і буде збитий, а уламки впадуть на територію НАТО, не приходьте сюди скаржитися. Вас попередили», – повторив 22 вересня меседж прем’єра глава МЗС Польщі Радослав Сікорський, звертаючись до російських колег в ООН.

Експерти, однак, зауважують, що важливо озвучити попередження на рівні НАТО.

21 вересня ще один російський літак привернув увагу НАТО, змусивши підняти в небо союзницькі винищувачі. Розвідувальний ІЛ-20 рухався у міжнародному повітряному просторі без плану польоту та не виходив на зв'язок. Його супроводжували спочатку німецькі винищувачі, потім – шведські. При цьому уточнюється, що не було порушено кордонів жодної країни, кожен сантиметр території якої НАТО зобов'язується захищати.

22 вересня представник Китаю в ООН Ген Шуан висловив припущення, що ці інциденти повторюватимуться, доки війна в Україні триває.

«Фундаментальним рішенням є якомога швидше досягнення політичного врегулювання кризи в Україні та побудова збалансованої, ефективної та стійкої архітектури європейської безпеки», – наголосив Ген Шуан на засіданні Радбезу ООН.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

«Східний вартовий». Деталі стратегії НАТО після дронової атаки Росії