Російський штурм у напрямку Куп'янська став третьою російською атакою із використанням мереж за час війни, й показав, що агресор ймовірно має доступ до схем критичної інфраструктури України (які є закритими саме задля безпеки).
Операції з «трубами» (назвімо так умовно всі інженерні комунікації) є вкрай небезпечними для самих атакуючих. Агресор не лише поніс втрати безпосередньо під час пересування трубопроводом, а після авдіївської та суджанської операції російські військові гинули від отриманих там уражень легень.
Проте, це не стає перешкодою для РФ використовувати тактику знову.
Чи можуть Сили оборони прогнозувати, де такі атаки можуть відбутися ще, та протидіяти їм?
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) проаналізували відкриті дані, які публікує Україна, на основі яких можна хоча б приблизно зрозуміти, де є така небезпека – та запитали органи влади і командування, чи надається детальніше інформація військовим.
Наприкінці минулого тижня російські війська здійснили наступ на Куп'янськ, використавши для цього газову трубу, повідомили проект DeepState і Генштаб ЗСУ.
До цього подібні операції окупанти вже провели під Суджею(це була теж газова труба) та Авдіївкою(каналізаційний колектор). Пробували йти і по трубах водоканалу Сіверський Донець-Донбас в Часовому Ярі – ці мережі розташовані на поверхні землі, пересування окупантів помітили захисники, труби тоді підірвали.
«Шкода, що досвід Авдіївки та Суджі не був врахований. Але вчергове хочемо вірити, що ця «труба» нарешті послужить уроком», – зазначили у проєкті DeepState.
На основі відео з дронів військових DeepState встановив, що окупанти зайшли в трубу біля Лиману Першого, а вийшли біля Радьківки, фактично на околиці Куп’янска. Вони проповзли під руслом ріки Оскол. Це близько 4-х кілометрів.
Це не було несподіваним, запевняють військові
За даними Генерального штабу, яку також підтвердили в ефірі Радіо Донбас Реалії командир 429 окремого полку безпілотних систем «АХІЛЛЕС» Юрій Федоренко і офіцер відділення комунікацій 116 ОМБр 10-го армійського корпусу Валерій Кисельов, трубу підірвали. Вже вдруге.
«Першого разу, коли противник тримав під вогневим контролем правий берег Куп'янська, трубу не було можливості викопати, тому усе, що можна було зробити, це закрити газові заслони та інженерними боєприпасами її підірвати, що було зроблено достатньо успішно», – відповідає Юрій Федоренко.
Після цього російські військові тривали час штурмували правий берег, перетинаючи Оскіл на надувних камерах і човнах. Після розширення окупованої зони біля правобережної Радьківки (передмістя Куп'янська) частина труби опинилась під контролем РФ.
«Вони провели роботу, яка дала можливість їм зробити цю трубу придатною для проходження їхньої живої сили. Потім противник викопався, вони понаривали багато отворів, через які можна вийти – в тому числі, і в лісі, а він досить густий», – розповідає Юрій Федоренко.
Про відновлення труби, за його словами, Силам оборони стало відомо з даних розвідки, а не у момент появи штурмовиків:
Труба проходить на глибині 2 плюс метри, і в місцях, де її могло затопити Осколом, по ній були завдані удари відповідними вогневими засобамиЮрій Федоренко
«Ви маєте розуміти, що труба проходить на глибині 2 плюс метри, і в місцях, де її могло затопити Осколом, по ній були завдані удари відповідними вогневими засобами. Вона стала непрохідною», – пояснює Федоренко.
«Використання труби було ситуативним, її закрили, наразі цим шляхом вони не користуються, бо він не працює. Іде операція із зачистки тих, хто залишився», – каже Донбас Реалії спікер 116-ї ОМБр Валерій Кисельов.
Зі слів цих військових можна зробити висновок: хоч штурм на північну частину Куп'янська і посилився, це зумовлено не так самою операцією у трубі, як попереднім накопиченням окупантів на правому березі.
Як протидіяти
Для подібних операцій агресор може використовувати труби великого діаметру, де може пересуватися штурмовик. Це можуть бути магістральні газопроводи, великі водопроводи, каналізаційні мережі та нафтопроводи. Звісно, порожні.
Це державна схема магістральних газопроводів України, вона не є детальною – розташування критичної інфрструктури є закритою інформацією саме з міркувань її захисту від диверсій, а тепер і від ворога.
Нескладно помітити, що те, чим досі скористалися загарбники, на ній – є. Це і трубопровід в районі Суджі на території Росії, і труба, що веде на Куп'янськ.
Ось інші ділянки, де є потенційно є схожий ризик.
Борова: тут магістральний газопровід, до речі, так само як і в Куп'янську, перетинає велику річку Оскіл. Теоретично, ним можна перейти на протилежний бік і створити ще один плацдарм на протилежному боці Осколу, про що мріє російське командування, щоб сторити загрозу для траси на Ізюм та вільної частини Донецької області.
Відгалуження магістрального газопроводу йде до міста Лиман. Таким чином, тут труба перетинає ще більшу водну артерію – річку Сіверський Донець. Її, до речі, російські війська попри усі намагання так і не змогли жодного разу форсувати за час війни - але подолати її по трубі ще не пробували.
Далі на південь: Костянтинівка, Дружківка, Краматорськ, Слов'янськ – усі лежать на одній гілці магістрального газопроводу. Таким чином, певні відрізки цієї труби також можуть використовуватися для обходу позицій захисників. Наприклад, газопровід заходить у Костянтинівку прямо з окупованих територій під Торецьком.
Відгалуження труби йде також до Покровська. При чому, труба заходить в місто з ділянки сіл Шахове-Новоекономічне-Родинське – це велика територія, що контролюється російськими військами і з якої вони зараз ведуть атаки на покровсько-мирноградську агломерацію.
Крім газової труби великого діаметру, фронтовою територією проходить в нафтопровід від Лисичанська, що веде до Кременчука. Також велика кількість каналізаційних колекторів і водогонів великого діаметру.
Донбас Реалії запитали керівика енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка, звідки противник міг отримати детальні маршрути ГТС, якими вже скористався?
Виїхала до Росії достатня кількість працівників Нафтогазу, оператора ГТС та інших структур. Там навіть є колишній прем'єр-міністр і президент – вони ж виїхали з командамиВолодимир Омельченко
«Виїхала ж до Росії достатня кількість працівників Нафтогазу, оператора ГТС та інших структур, які відповідали за енергетику, – зазначає він. – Там навіть є колишній прем'єр-міністр і президент – вони ж виїхали з командами. Тому я думаю, у них достатньо інформації, яка стосується стратегічних трубопроводів».
Всього Україною проходить 22 тисячі км магістральних газопроводів, з яких 14 тис – це труби великого діаметру від 1020 до 1420 мм (тобто понад метр), зазначає Володимир Омельченко. Він висловлює сподівання, що інформація про них належно передається Силам оборони.
«Це ж не тільки газопроводи, це можуть бути нафтопроводи, водогони, теплотраси. Тут має бути скоординована робота, можливо, координаційний центр з цієї задачі. Я не маю інформації, але думаю, що все ж український Генеральний штаб має взаємодію з Міненерго і переліченими компаніями. Якщо потрібно – підривати ці трубопроводи та робити інші заходи», – каже енергоексперт.
Донбас Реалії надіслали запити до Міністерства енергетики, АТ «Укртрансгаз», КП Вода Донбасу, Донецької ОВА і Генерального штабу із питанням про те, чи дають військовим усі необхідні дані (самі дані ми, що зрозуміло, не запитували). Відповідь отримали лише від військових. В ОСУВ Дніпро запевнили:
ОСУВ «Дніпро» отримує інформацію щодо об’єктів критичної інфраструктури, щодо яких зберігається загроза наступу противника. Особливу увагу становлять газогони та нафтопроводи, об’єкти водопостачання та каналізаціїОСУВ Дніпро
«Представники ОСУВ «Дніпро» отримують інформацію щодо об’єктів критичної інфраструктури у населених пунктах, які входять до переліку зон бойових дій, а також щодо яких зберігається загроза наступу противника. Особливу увагу становлять наявні в таких населених пунктах (здебільшого містах) об’єкти енергетичної сфери – газогони та нафтопроводи (за наявності), а також об’єкти комунального господарства – водопостачання та водовідведення (каналізації). Куп’янськ – промислове місто, тож по самому місту і на його околицях чимало промислових труб (на додачу до труб об’єктів енергетичної сфери та комунального господарства). На жаль, Сили оборони не можуть тримати під контролем всі комунікації Куп’янська. Але основні тримали і тримають», – йдеться у відповіді.
В оперативно-стратегічному угрупованні військ додають також, що газо-, водопостачання і водовідведення у фронтовому Куп'янську не припинялося до останнього – адже з міста станом на серпень відмовлялися виїжджати понад 900 людей.
Уроки труби
«Є така фраза, можливо вона буде комусь неприємна – розумний вчиться на помилках інших, а свої на своїх», – іронізує спікер 110-ї ОМБр Іван Сєкач, відповідаючи на запитання, чи тепер захисники вимагають надавати їм плани таких комунікацій.
Адже у 2023 році російські війська здійснили першу відому операцію із пересуванням по каналізації. вони зайшли в тил українським підрозділам на півді Авдіївки, у районі ресторану «Царська охота».
«Вони дуже швидко вибігли, розбіглися по хатах: в одній хаті через 10 метрів наші хлопці сидять», – каже спікер бригади.
Він нагадує, що внаслідок цього близько 30-ти захисників потрапили в оточення. Хоча, вважає Сєкач, вирішального впливу на взяття міста ця операція не мала.
«Повпливала тоді відсутність засобів ураження, тоді саме була криза відсутності БК для артилерії, і були великі бронетанкові штурми по 50-60 одиниць. На Суджі спірне питання, бо, здається, більше загинуло від газів (російських військових)», – зазначає він.
Затягувати труби всередині колючим дротом, мінувати, підривати, а також брати під вогневий контроль місця, де противник може вийти назовні – такими мають бути висновки про протидію агресору в трубах, на думку військовослужбовця 225-го окремого штурмового полку, який відбивав атаку окупантів через труби каналу Сіверський Донець-Донбас. Його повідомлення передали Донбас Реалії комунікаційники підрозділу.
Групи, що затягнулися в трубу, були там блоковані. Противника у трубопроводі знищували скидами через пробоїни. Не скажу точно, скільки противника було знищено, орієнтовно до взводу, але ніхто від туди не вийшовВійськовослужбовець 225-го ОШП
«На даній локації труби розташовувалися на поверхні, протяжність трубопроводу між насосними станціями була відносно невелика, орієнтовно 1,5-2 км, – пише учасних боїв, – тому було не складно відстежити аеророзвідці, як групи противника затягувалися через одну з насосних станцій, так як ці сектори цілодобово моніторилися. Далі просування противника трубопроводом відстежувалося дронами по пробоїнах в трубах, які утворилися після артилерійських обстрілів, тому ми приблизно розуміли, на якій ділянці трубопроводу перебуває противник. З нашого боку на початку трубопроводу ми обладнали кулеметну точку, противник у жодному разі не зміг би вийти на наш бік. А з боку, де противник зайшов, у режимі «каруселі» літали бомбери, і при спробі підійти підкріпленню або ж відкотиться назад завдавалося вогневе ураження. Ті групи, що затягнулися в трубу, були там блоковані. Противника у трубопроводі знищували скидами через пробоїни. Не скажу точно, скільки противника було знищено, орієнтовно до взводу, але ніхто від туди не вийшов», – описав військовий 225-го ОШП.
Звісно, відстежувати пересування під землею складніше, як і завдавати ураження в такому разі.
Вони можуть вилізти у будь-якому місці, де проходить трубаЮрій Федоренко
«Вони обрізають трубу різаком і викопують землю, тобто вони можуть вилізти у будь-якому місці, де проходить труба. Вони ж пішли не через газорозподільчу систему, вони можуть викопатися у будь-якому місці», – пояснює Юрій Федоренко з полку СБС «АХІЛЛЕС».
Він ще раз нагадує, що труби на передній лінії не можна викопати («Ти не заженеш трактор, машину, кран) – але от подбати наперед про небезпечні магістралі у зонах, дещо віддалених від нуля, потрібно заздалегідь, вважає командир:
«А якщо говорити про ту частину, яка розташована у глибині, це очевидно – питання обласних військових адміністрацій, бо як можуть ЗСУ знати про ці комунікації на ділянках, за які вони не несуть відповідальність, там, де не точаться бойові дії, де іде нормальне життя? Очевидно, що органи, визначені державою, мають провести роботу, проконсультуватися з військовими, де противник працює максимально інтенсивно і може мати успіх – саме там, у безпечній зоні, використовуючи спецтехніку, газовиків, цю трубу викопати – і покласти на зберігання, а коли завершаться бойові, якщо ми, дасть Бог, цю територію утримаємо – поновити постачання газу».
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:
Поділіться з нами своїм відгуком про статтю: на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви живете на окупованій території – пропонуйте теми, діліться міркуваннями через анонімну форму donbass.realii.info. Донбас Реалії працюють для аудиторії по обидва боки лінії фронту.
Форум