Azattyq Asia, Uzbek Service, Kazakh Service
Фарангіс Наджибулла
Сундет Пернебек торік переїхав до Росії у пошуках нової роботи, яка дозволила би йому оплатити весілля.
Але в травні 26-річний уродженець Казахстану поповнив перелік іноземців, які загинули, воюючи за Росію на війні Україні.
Його ім'я було опубліковано державним українським проєктом «Хочу жити». В такий спосіб ідентифікують іноземців, що воюють на боці російських військ.
«Впродовж п'яти-шести місяців після того, як мій син поїхав до Росії, він регулярно телефонував своїй матері», – розповів казахській службі Радіо Свобода батько Пернебека – Бауиржан.
«Під час нашої останньої телефонної розмови він сказав: «Їду працювати в лісисту місцевість на 10 днів, і там поганий зв'язок, тому не хвилюйтеся [якщо я не подзвоню]. Ми більше ніколи не чули його голосу», – каже Бауиржан.
За допомогою в пошуках сина, батьки Пернебека звернулися до посольства Казахстану в Москві. Однак жодної відповіді не отримали. Батьки кажуть, що йому запропонували добре оплачувану роботу в Росії, і не знають, як він опинився в Україні.
Батько Пернебека сказав, що родина влаштувала символічний похорон для його сина. Але Бауиржан не збирається припиняти його пошуки.
«Ми молилися за нього, ми провели його похорон», – сказав він. «Але поки я не побачу його на власні очі і сам не покладу його до спочинку, я не припиню пошуки».
Відповідно до даних проєкту «Хочу жити», що регулярно оновлює списки, Пернебек – серед сотень вихідців із Центральної Азії, які були вбиті або зникли безвісти від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022-му. У переліку значиться понад 400 таджиків, майже 300 казахів, понад 100 узбеків та десятки туркменів і киргизів.
Вважається, що тисячі чоловіків з Центральної Азії приєдналися до російських військ в Україні. Деяким здалися привабливими пропозиції вигідної роботи. Інших, переважно засуджених та ув'язнених, змусили вступити до лав російської армії.
Точна кількість вихідців з Центральної Азії, які воювали в Україні, невідома.
За оцінками проєкту «Хочу жити», це щонайменше 3000 чоловіків, однак зауважується, що реальна цифра може бути набагато вищою.
Український проєкт пояснює походження своїх даних звітами з поля бою, допитами полонених та зверненнями сімей, що шукають своїх зниклих безвісти близьких.
Радіо Свобода не змогло незалежно перевірити імена чи цифри, опубліковані проєктом.
«Список не є повним», – сказав Радіо Свобода речник проєкту Віталій Матвієнко. «Реальна кількість громадян Казахстану, які загинули або зникли безвісти, ймовірно, у кілька разів вища…Щомісяця лише з Казахстану ми отримуємо понад 50 запитів від сімей, які шукають своїх родичів».
Російська пропаганда
Експерти кажуть, що бідність та брак можливостей працевлаштування в Центральній Азії, а також успіх російської пропаганди є основними факторами, що спонукають вихідців з Центральної Азії іти на війну на боці Росії.
«Деякі люди перебувають під впливом російської пропаганди. Вони дивляться російське телебачення й вірять, що борються за благородну справу», – сказав казахський військовий аналітик Ермек Сеітбатталов Радіо Свобода. – «Інших просто обманюють обіцянками високої оплати праці або російського громадянства»
Сеітбатталов додав, що повсюдне безробіття та низька заробітна плата в регіоні полегшили російським вербувальникам пошук вихідців з Центральної Азії, які відчайдушно прагнуть забезпечити свої сім'ї їжею.
«Ви відкриваєте будь-який сайт вакансій і бачите оголошення про роботу в Сибіру, Іркутську чи на Далекому Сході – високі зарплати, легка робота. За деякими з цих пропозицій стоять [військові] вербувальники, які відправляють людей у зону бойових дій», – сказав Сеітбатталов.
Акбар Курбонов, 23-річний трудовий мігрант з Узбекистану, сказав, що прийняв вигідну пропозицію роботи водієм у російському Ростові-на-Дону, що межує з Україною.
У відеозаписі, отриманому Радіо Свобода, Курбонов сказав, що пізніше зрозумів – робочий контракт насправді був угодою про вступ до російської армії. В результаті він опинився на сході України – на Луганщині, яка значною мірою контролюється російськими силами. На відео видно, як Курбонов благає узбецьку владу допомогти йому повернутися додому.
Радіо Свобода не змогло незалежно перевірити його заяви.
Мати Курбонова Рузігуль Бобоєва повідомила Радіо Свобода, що вона просила узбецьку владу повернути її сина з України, та допомоги практично не отримала.
Москва також завербувала сотні вихідців із Центральної Азії з в'язниць, слідчих ізоляторів та імміграційних центрів утримання по всій Росії.
Уряди Центральної Азії неодноразово застерігали своїх громадян від участі у військових конфліктах за кордоном. Це кримінальний злочин, що карається тривалими термінами ув'язнення. Але до суду поки дійшло лише кілька справ.
Форум