«Обидві сторони вже надзвичайно виснажені». OSINT-аналітик із Фінляндії розповів, скільки ще може тривати війна

Що відбувається зараз у Покровську й довкола нього? Чому захоплення російськими військами міста на Донеччині, що вважалося стратегічно важливим, є «дуже ймовірним»? Як швидко російські сили зможуть далі просуватися Донбасом? Які висновки зроблять у Вашингтоні?

Радіо Свобода поговорило про це з Пасі Пароіненом – фінським OSINT-аналітиком із групи Black Bird Group. Він моніторить війну в Україні від перших днів повномасштабного вторгнення Росії на основі даних у відкритих джерелах.

Пасі Пароінен, OSINT-аналітик фінської Black Bird Group

– Яка нині ситуація в Покровську та навколишніх районах? Надходять суперечливі повідомлення – Росія стверджує, що оточила українські війська, тоді як навіть російські військові блогери заперечують цей факт. Що ж насправді там зараз відбувається?

– Що ж, суперечливі повідомлення щодо цього сектора, безумовно, не є чимось новим. Здається, кожен має різну картину ситуації і ні в кого нема ідеального розуміння того, що відбувається. Ні в мене, ні, гадаю, в більшості людей.

Але, наскільки ми можемо зрозуміти, росіяни зараз заходять у Покровськ. Досить очевидно, що вони вже всередині міста і діють там значними силами.

Їм вдалося проникнути до Покровська на початку минулого літа, але українці їх вибили. Цього разу, гадаю, малоймовірно, що українці зможуть повністю вибити їх з Покровська.

Покровськ на мапі DeepState станом на 26 жовтня 2025 року

– Чи є інформація, скільки росіян перебуває у місті?

– Вкрай важко сказати щось достовірне з відкритих джерел, але я би припустив, що зараз ідеться про сотні. Це вже не окремі жменьки росіян, що проникають… Українцям важко почати викурювати із Покровська.

Що стосується оточення, то технічно можна сказати, що воно має місце, адже загроза з боку російських дронів і непрямих обстрілів була настільки серйозною для українських сил у цьому виступі – навколо Мирнограда й Покровська, – що часто, особливо росіяни, говорять про «оточення», маючи на увазі, що вони контролюють вогнем маршрути просування або постачання українців.

І певною мірою це справді так: надзвичайно важко й небезпечно перекидати додаткових бійців у цей виступ, як і дуже складно евакуювати з нього будь-що.

Покровськ на сході України під російським обстрілом, Донецька область, травень 2025 року

– Чи зрозумілі цілі Росії в Покровську зараз? Перерізати логістичні шляхи Україні?

– Раніше – і це одна з основних помилкових думок – багато хто запитував, чому Україна так наполегливо утримує Покровськ. Раніше, можливо, рік тому, Покровськ дійсно був важливим логістичним центром: містом-перехрестям, через яке проходила залізниця. Але це було тоді.

З військової точки зору, Покровськ і Мирноград зараз не мають значення для українців. Утримання цих міст – це радше про політичний символізм.

Якщо росіяни захоплять Покровськ, так, вони контролюватимуть перехрестя, і це дасть їм певну перевагу в майбутньому, але кардинальних змін у загальній ситуації не буде.

Українці вже адаптувалися й мають інші логістичні маршрути – у напрямках Краматорська та Костянтинівки. Тож утримувати ці міста нібито через їхню логістичну цінність – не має сенсу, і не мало вже багато місяців.

Покровськ та позиції під Покровськом, робота операторів БПЛА 68-ї ОЄБр, «Шершні Довбуша»

– А якщо говорити про доступ до Дніпропетровської області – то хіба Покровськ уже не має стратегічного значення?

– Ці міста мають певне значення як оборонні позиції. Але якщо дивитися ширше, у стратегічному сенсі вони вже давно не є настільки важливими.

Українське командування чи окремі військові коментатори можуть наполягати, що це важливо саме тому, щоб утримувати позиції.

Але, на мою думку, головні причини – політичні. З військової точки зору, в утриманні цих міст нині мало сенсу.

Сили оборони витісняють російських солдатів з Покровська поблизу залізничного вокзалу. Донецька область, Україна

– Щодо політичного аспекту захоплення Покровська: президент України Володимир Зеленський припускає, що Росія намагається взяти це місто, щоб посилити свої позиції на переговорах зі Сполученими Штатами.

Тож як потенційне захоплення цього стратегічно важливого міста, принаймні в минулому, може вплинути на дипломатичний процес загалом?

–Не думаю, що у Вашингтоні когось справді турбує Покровськ чи Мирноград. Не думаю, що адміністрація президента Трампа взагалі звертає увагу на міста такого масштабу.

Тож говорити, що це дасть Росії якісь переваги на переговорах – навряд. Звісно, для Росії мета очевидна – захопити всю Донецьку область, і Покровськ – це лише один із кроків у цьому напрямку. Але, з точки зору переговорів, відверто сумніваюся, що це матиме велике значення.

Дональд Трамп та Володимир Зеленський перед зустріччю в Білому домі, Вашингтон, США, 17 жовтня 2025 року

– А як би ви оцінили шанси російських збройних сил захопити всю Донеччину? Луганщина, якщо не помиляюся, вже майже повністю під контролем Росії – близько 98%. Тож якщо говорити про всю територію Донбасу, яку Путін вимагає віддати йому в обмін на припинення вогню, чи здатна Росія досягти цього військовим шляхом?

– Якщо дати їм кілька років – можливо. Багато хто покладає великі надії на те, що Росія суттєво ослабне економічно або втратить політичну волю продовжувати цю війну. Але я не бачу жодних суттєвих змін у цьому напрямку.

Мені здається, Росія все ще готова платити високу ціну за дуже повільні, але все ж стабільні просування. Питання радше в тому, чи здатна Україна витримати цей рівень бойових дій і чинити опір.

У цьому сенсі утримання складних позицій, як-от навколо Покровська чи Мирнограда, виснажує українські ресурси, коштує життів і техніки значно більше, ніж потенційний відступ на більш вигідні рубежі.

Мирноград, Донецька область, Покровський напрямок фронту

Найважливіше зараз – зберегти українську армію, зосередитись на її відновленні та ресурсах, аби реагувати на нові загрози. Якщо Україна зможе втримати свою армію боєздатною, не допустивши критичного виснаження, тоді йдеться про роки: так, Росія може зрештою захопити Донеччину, але це буде дуже дорого й довго.

Якщо ж ситуація з людськими ресурсами стане критичною, а втрати – надмірними, тоді, звісно, лінія фронту може почати рухатися швидше, ніж за останні два-три роки.

– Чи можна покращити ситуаційну обізнаність українського війська у Покровську, щоб ЗСУ краще бачили райони концентрації ворога? Експерти кажуть, що зараз це одна з головних проблем: росіяни просуваються непоміченими, і навіть неможливо точно сказати, де саме в місті вони перебувають.

– Щодо самого Покровська – бої в міських умовах, особливо коли не вистачає піхоти, – це надзвичайно складно. Головна проблема українців у тому, що їм бракує достатньої кількості піхоти для боїв у такому середовищі.

Для оборони міста, навіть середнього розміру, потрібно набагато більше особового складу, ніж для утримання інших ділянок фронту. Міська місцевість дуже складна – багато укриттів, будівель, місць, де можна непомітно пересуватися. І навіть за наявності доброго дронового забезпечення утримати місто без достатньої кількості піхоти дуже важко.

Щодо ситуаційної обізнаності – так, справді, тут є багато простору для покращення. Але головні проблеми – системного характеру.

Є серйозні труднощі з передачею інформації від фронту до вищого командування. Наприклад, командири бригад можуть не передавати точні дані своїм начальникам, або ті, у свою чергу, неправильно інтерпретують отриману інформацію. У результаті дані спотворюються.

І такі проблеми у Збройних силах України існують уже багато років – це неодноразово визнавали, але реально нічого не зроблено, щоб це виправити.

Військовослужбовці 93-ї окремої механізованої бригади Холодного Яру Збройних сил України у багажнику пікапа у прифронтовому місті Костянтинівка, Донецька область, Україна, 21 вересня 2025 року

– Ви раніше сказали, що велике питання – чи може Україна витримувати такий рівень атак, який ми бачимо зараз. На вашу думку, чи здатні на це Збройні сили України? Які їхні реальні можливості з огляду на нестачу піхоти, яку ви згадували?

– В мене є враження, що ситуація з особовим складом в Україні за літо дещо стабілізувалася. Найгостріша криза, можливо, минула. Інше питання – скільки людських ресурсів зараз коштує бій за Покровськ і Мирноград, а також контратаки трохи північніше, біля Добропілля, де у росіян нещодавно була доволі небезпечна спроба прориву.

Українські контратаки не є безкоштовними – вони теж коштують життів і виснажують людські ресурси.

З іншого боку, Україна не проводила великих наступальних операцій, як-от наступ у Курській області влітку. Тож те, що Україна утрималася від масштабних маневрів, певною мірою допомогло їй зберегти сили – вона не втрачала так багато людей у наступах, які зрештою не дали значних результатів.

Український військовий біля знищеного пам’ятника Володимиру Леніну на центральній площі в Суджі, Курська область, Росія, 21 серпня 2024 року

Але системні проблеми у командній культурі, у сфері мобілізації та рекрутингу все ще залишаються – тут потрібно зробити дуже багато, і хоча, ймовірно, є певний прогрес, він надзвичайно повільний. Велике питання, чи вдасться достатньо покращити ситуацію з людськими ресурсами.

Позитивним моментом є те, що Україна останнім часом утрималася від створення нових підрозділів. Раніше – торік і позаторік – ми та інші експерти критикували, що створювалося занадто багато нових бригад, і мобілізованих розподіляли туди, замість того, щоб поповнювати втрати у досвідчених частинах. Тепер, здається, це змінилося, і підхід став дещо більш зваженим.

– Які можливі сценарії розвитку подій на полі бою ви бачите загалом: як у найближчому, так і в більш віддаленому майбутньому?

– Гадаю, важливо зазначити: хоча я був дещо критичним до українського боку, варто пам’ятати, що й для росіян події не розвиваються так, як вони хотіли б.

На мою думку, ми поступово рухаємося до певного глухого кута: росіяни також не здатні просуватися так, як прагнули. Вони витрачають величезні ресурси, втрачають багато людей.

Підбита під час боїв за Гостомель бойова машина десанту (БМД-2) 31-ї ОДШБр армії Росії із вбитими російськими військовими. Київська область, 4 березня 2022 року

Особливо влітку ситуація для них була не надто вдалою – вони, безумовно, хотіли просунутися значно далі, ніж їм це вдалося. Їм також не вдалося створити кілька одночасних криз для українців.

Те саме відбувається й зараз восени: росіяни знову почали здійснювати механізовані атаки. Вони певний час утримувалися від цього, намагаючись зберегти ресурси, але тепер знову кидають у бій свої механізовані резерви – і результати, на мою думку, в найкращому випадку неоднозначні.

Тож якщо дивитися вперед, я очікую приблизно того самого розвитку подій. У міру наближення зими росіяни, ймовірно, матимуть більше можливостей для наступу, користуючись поганою погодою.

Але, зрештою, десь наприкінці грудня або на початку січня ми, найімовірніше, знову побачимо момент, коли росіяни вичерпають сили, змушені будуть перегрупуватися, а далі – новий виток бойових дій уже навесні.

Президент США Дональд Трамп вітає президента Росії Володимира Путіна на злітній смузі в Анкориджі, Аляска, 15 серпня 2025 року

– Дипломатичний процес завершить війну? Чи ви скептичні щодо цього?

– Я дуже обережно ставлюся до будь-яких прогнозів щодо того, що відбувається в голові у Путіна, та, чесно кажучи, і в тому, що зараз відбувається у Вашингтоні, також важко розібратися.

Здається, усі вже починають розуміти, що ситуація може змінюватися щотижня, а іноді навіть щодня. Усі ознаки, наскільки я бачу, вказують на те, що Путін ще не готовий зупинятися. Тож цілком можливо, що бойові дії триватимуть принаймні ще рік.

Але, як завжди, усе можливо – завжди може трапитися щось несподіване. Загалом вважаю, що обидві сторони вже надзвичайно виснажені.

– І неможливо передбачити, коли саме все закінчиться, якщо, як ви кажете, війна триватиме ще щонайменше рік?

– Так, найімовірніше – і, можливо, навіть довше. Усе займає дуже багато часу. Якщо охарактеризувати всю війну за останні півтора-два роки, то навіть найпростіші речі потребують надзвичайно багато часу.

Дуже складно передбачити, наприклад, коли саме росіяни зможуть повністю захопити Покровськ – можливо, за півтора-два місяці, коли останній український військовий залишить місто або буде взятий у полон чи загине. Але це може статися і вже наступного тижня.

– Тобто ви вважаєте, що захоплення Покровська зараз практично неминуче?

– Зважаючи на те, як розвивалися схожі ситуації раніше, це дуже ймовірно – якщо лише українці не здійснять дуже успішний контрнаступ. Це, звісно, можливо, але малоймовірно.