В Україні із занепокоєнням сприйняли ініціативу певних політичних сил щодо запровадження в Польщі на законодавчому рівні засудження УПА та ОУН(б), йдеться у заяві представників історичної спільноти України.
Підписанти заяви наголошують на необхідності уникнення політизації питань спільної з Польщею історичної спадщини, зокрема тих трагічних спільних сторінок історії, які призвели до масових жертв з обох сторін.
«Наразі історики докладають зусиль до створення об’єктивного дослідження усіх обставин не лише вчинення злочинів щодо українського та польського населення на території Волині та Галичини, але й причин, які призвели до такого жорсткого протистояння. Також немає остаточних досліджень і висновків щодо впливу спецпідрозділів окупаційних режимів СРСР та нацистської Німеччини на ці події», – йдеться у заяві, яку опублікував Український інститут нацпам’яті.
Тому, як вважають українські історики, досить сумнівними є спроби прирівняти антиімперську, національно-визвольну за своєю суттю, діяльність УПА та ОУН(б) до «геноцидальних практик, неоімперських тоталітарних режимів нацистів і комуністів, проти яких насамперед і боролися українські повстанці».
Українська сторона запропонувала польським колегам відновити формат фахових дискусій в рамках Форуму істориків України та Польщі, діяльність якого могла б сприяти неупередженому встановленню об’єктивної картини подій минулого.
В умовах збройної агресії Росії українські історики вважають неприпустимими дії, які будуть «послаблювати Україну, а відтак і Польщу, що і є стратегічною метою російського агресора».
Автори заяви зазначають, що схвалення згаданого законопроєкту польською стороною очевидно викличе негативну реакцію в Україні, відповідно до існуючої практики, Київ також буде змушений вживати дзеркальних заходів та схвалювати законодавство щодо оцінки дій окремих підрозділів Армії Крайової та Батальйонів хлопських.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Перша українська пошуково-ексгумаційна експедиція у Польщі. Початок. Репортаж Радіо СвободаУкраїнські історики вважають, що найбільш оптимальним шляхом вирішення питань спільної трагічної історії мало б бути продовження пошуково-ексгумаційних робіт на територіях обох країн, а також спільна робота українсько-польського Форуму істориків.
«Впевнені, що разом з нашими польськими колегами маємо проявити мудрість і відповідальність та знаходити порозуміння щодо найскладніших сторінок нашого минулого заради спільного європейського майбутнього та спільними зусиллями подолати нашого одвічного російського ворога», – додається в заяві.
29 вересня президент Польщі Кароль Навроцький вніс до Сейму законопроєкт про кримінальну відповідальність за «пропаганду ідеології бандеризму» та заперечення Волинської трагедії. Як повідомила канцелярія президента, метою цих законодавчих змін є протидія поширенню у Польщі неправдивих заяв щодо «злочинів, скоєних членами та колаборантами Організації українських націоналістів фракції Бандери та Української повстанської армії, а також іншими українськими формуваннями, що співпрацювали з німецьким Третім Рейхом, зокрема злочину геноциду, скоєного проти поляків на Волині».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Розворот на 180°». Чому у Польщі змінилося ставлення до українців?