З огляду на те, що можливий саміт між президентом США Трампом та очільником Росії Путіним у Будапешті, вочевидь, відкладається, європейські союзники України пропонують свій план досягнення миру.
Європа намагається зробити себе значущою у будь-якому потенційному врегулюванні війни в Україні.
Цього разу це – 12-пунктний план із її завершення. Його ініціювала Фінляндія, а останніми тижнями ця ідея поширюється європейськими столицями.
Це не проєкт готової мирної угоди, про що свідчить обтічна назва «Елементи до миру в Україні». І цей план також не обговорювався на вищому рівні ЄС, і поки не заручився офіційною підтримкою жодної з країн.
Це радше те, над чим від весни 2025-го працювала «Коаліція охочих» – це близько двох десятків країн на чолі з Великою Британією та Францією, які хочуть надати Україні військові гарантії безпеки після досягнення перемир'я у російсько-українській війні., що об’єднує зо три десятки держав, готових гарантувати Україні безпеку в післявоєнних реаліях.
Що пропонується?
12 пунктів розписані довкола двох фаз: «припинення вогню» і «переговорів».
На необхідності того, що процес завершення війни має стартувати з «припинення вогню», в унісон з Україною наполягає більшість європейських країн, відколи адміністрація Трампа почала переговори з Кремлем.
У документі зазначено, що припинення вогню «розпочнеться через 24 години після того, як сторони приймуть цей план», і що лінія зіткнення «буде заморожена в точці, де вона пролягає на початку припинення вогню».
З огляду на провідну роль Сполучених Штатів у переговорах, також пропонується, що моніторинг припинення вогню розпочнеться «негайно під керівництвом США, з використанням супутників, безпілотників та інші технологічних засобів».
Також планується, що Україна та Росія узгодять «пакт про ненапад», що означає, що Київ також повинен утримуватися від спроб повернути військовим шляхом контрольовані Росією території в українських регіонах – Криму, на Донбас, Херсонщині, Запоріжжі.
Запорізьку атомну електростанцію пропонують передати під контроль неназваній третій стороні й почати домовлятися про її повернення Україні.
Згідно з планом, також будуть «заходи зміцнення довіри», що передбачають, зокрема, скасування «символічних санкцій після того, як припинення вогню триватиме узгоджену кількість днів».
Є також ідея повернення Росії до міжнародних організацій. Яких саме – прямо не зазначено. Та можна припустити, що йтиметься про Раду Європи, з якої Росію виключили у 2022 році, та Міжнародний олімпійський комітет.
Також пропонується створити під час фази припинення вогню «Раду миру» під головуванням президента Трампа для нагляду за реалізацією остаточного мирного плану – ідеї, яка, очевидно, запозичена з нещодавно оприлюдненого 20-пунктного мирного плану для Гази.
Другий етап – переговори – спочатку передбачає перемир'я.
А далі пропонується узгодити остаточну лінію зіткнення, «яка залишатиметься чинною, доки сторони не домовляться про постійне управління окупованими територіями».
Це також включатиме створення безпекових зон навколо лінії зіткнення, де буде заборонена будь-яка військова діяльність, та їхній моніторинг із обох боків лінії багатонаціональною цивільною місією.
Гарантії безпеки, над якими «Коаліція охочих» працює вже кілька місяців, є 8-м пунктом, хоча жодних додаткових деталей не надається.
9-й пункт є суперечливим, оскільки він стосується діалогу на високому рівні між Києвом та Москвою для «посилення взаєморозуміння та поваги до різноманітності мов, культур та релігій».
Посадовці зі східних країн ЄС, з якими зв'язалося Радіо Свобода, вважають, що цей пункт відображає російські звинувачення, які часто вважаються безпідставними, що російськомовні носії в Україні зазнавали дискримінації та потребували захисту з боку Москви.
Наступний пункт є суперечливим для багатьох європейських урядів, оскільки в ньому згадується «початок переговорів щодо постійного управління окупованими територіями».
Це суперечить «максималістським» поглядам багатьох столиць ЄС, що Україна не повинна відмовлятися від жодних нових територій, а її територіальна цілісність має вирішальне значення.
Нарешті, є пункт про поступове скасування санкцій проти Росії в міру реалізації плану.
Згадується, що Україна та Росія розпочнуть процес узгодження компенсацій за воєнні збитки. Заморожені активи на Заході, загальною сумою понад 200 мільярдів євро (233 мільярди доларів США), пропонується повернути після досягнення угоди між Києвом та Москвою.
Пропонується так званий механізм швидкого повернення, за яким усі санкції та ізоляційні заходи автоматично запроваджуються, якщо на Україну знову нападуть.
Наскільки це реально?
Тож які шанси на успіх має цей план? «Ймовірно, небагато», – визнає один європейський чиновник, коментуючи анонімно тему. І хоча деякі досі вважають, що Сполучені Штати можуть бути зацікавлені принаймні в деяких аспектах пропозицій, мало хто вірить, що Росія найближчим часом долучиться.
Як сказав один європейський дипломат: «У нас може бути план із 12 пунктів, але «миру не буде» – це план Путіна з одного пункту».
Скептичний щодо налаштованості президента РФ на завершення війни й Володимир Зеленський. Український президент закликає партнерів тиснути на Росію задля підвищення рівня її зацікавленості в мирі.
28 жовтня Зеленський заявив, що «риси цього плану» Коаліції охочих наприкінці тижня обговорять безпекові радники.
Форум