У Львові вимагали вивести російські війська з Білорусі
Представники білоруської діаспори, які проживають в Україні, протестували біля приміщення російського генконсульства у Львові, вимагаючи виведення російських військ і бойової техніки з території Білорусі.
«Навчання вже завершились. Ми проти того, щоб руками нелегітимного Лукашенка втягнути у війну Білорусь із Україною», – сказав Радіо Свобода Олексій Францкевич, представник білоруської діаспори у Львові.
Учасники акції тримали у руках плакати «Ні війні», «Білорусь – не Росія», «Вимагаємо вивести російські війська з Білорусі».
«Це неправильно забирати в українців їхню землю. Це російська агресія, те, що і відбувається в Білорусі. Я для себе вирішив, що залишаюсь в Україні, бо ховатись вже набридло», – каже Максим Праженик, який нелегально потрапив в Україну торік у грудні. Проти нього була порушена кримінальна справа в Білорусі і винесений вирок. Правозахисні організації визнали його політичним в’язнем.
Представники російського консульства відмовились виходити і білоруси надіслали звернення поштою на адресу російського посольства в Україні.
«Навчання в Білорусі завершились і подальше перебування російських військ буде сприяти нарощенню напруженості на кордонах Білорусі та України і можливому втягуванню Білорусі в якості країни-агресора у збройний конфлікт між Росією і Україною. Вимагаємо від керівництва Росії негайно вивести російські війська і бойову техніку з території Білорусі», – йдеться у зверненні білоруської громади.
Учасники акції скандували «Ні війні!», «Руки геть від Білорусі!», «Руки геть від України!».
Генеральне консульство Росії у Львові припинило запис і прийом громадян, через, як інформує офіційний сайт дипустанови, «складну епідситуацію».
Після рішення Росії визнати «незалежність» збройних угруповань «ЛНР» і «ДНР» і введення на окуповані українські території російських військ львів’яни прийшли пізно ввечері 22 лютого з протестом до Генконсульства Росії. Учасники акції прикріпили плакати на ворота будівлі, зранку їх уже не було.
За словами правоохоронців, які чергують біля приміщення, знімали плакати не поліцейські. У консульстві перебуває певна частина співробітників.
Німеччина зупиняє сертифікацію «Північного потоку-2» – Шольц
Канцлер Німеччини Олаф Шольц зупинив сертифікацію газопроводу «Північний потік-2» на тлі визнання Москвою угруповань «ДНР» та «ЛНР» як «незалежних держав». Про це він повідомив 22 лютого на пресконференції.
Шольц заявив, що Росія порушила свої міжнародні домовленості та вдалася до «незбагненного, невиправданого» кроку, визнавши незалежність територій, контрольованих угрупованнями «ДНР» та «ЛНР».
На запитання щодо залежності Берліна від російського газу голова уряду сказав, що «Німеччина має намір диверсифікувати імпорт газу спільно з іншими європейськими країнами, а також продовжує працювати над розвитком відновлюваних джерел енергії».
Газопровід «Північний потік-2» прокладений дном Балтійського моря від російського міста Усть-Луга до німецького Грайфсвальда. Роботи з укладання труб газопроводу завершилися у вересні 2021 року.
Після того, як восени 2021 року Росія стала концентрувати війська біля українських кордонів, США неодноразово погрожували зупинкою «Північного потоку» в разі нової російської агресії проти України.
Олаф Шольц раніше ухилявся від прямої відповіді на запитання про санкції щодо «Північного потоку».
Десантники зі США розбили табір у Польщі, на кордоні з Україною – відео
Американські військовослужбовці, переведені зі США до Європи, облаштовують табір на кордоні Польщі й України. Країни НАТО, в тому числі Сполучені Штати, побоюються, що криза довкола України може загрожувати східному флангу альянсу.
Близько 20 порушень «тиші» до полудня, втрат серед військових і цивільних немає – ООС щодо Донбасу
У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що до полудня 11 лютого гібридні сили на Донбасі здійснили 17 обстрілів, 14 – зі зброї, забороненої Мінськими домовленостями.
«Противник задіяв артилерійські системи калібру 122 мм, міномети калібру 120 мм та 82 мм, гранатомети різних систем, великокаліберні кулемети та стрілецьку зброю. Втрат серед військовослужбовців Об’єднаних сил внаслідок дій ворога немає. Агресор продовжує розміщувати свої артилерійські системи в межах населених пунктів та провокувати українських захисників на вогонь у відповідь», – йдеться в повідомленні.
За даними штабу, обстріляно населені пункти Щастя, Лобачеве, Трьохізбенка, Південне, Зацеве, Новолуганське, Нью-Йорк, Красногорівка, Водяне, Мар’їнка, Верхньоторецьке, Гранітне.
«Під час обстрілів пошкоджень зазнали 12 житлових будинки в населених пунктах Щастя, Гранітне. Повністю зруйновано 1 житловий будинок в населеному пункті Новогнатівка. Знищено пішохідний міст між населеними пунктами Гранітне та Старомар’їнка. Поранень та загибелі серед цивільного населення не зафіксовано але інформація постійно уточнюється», – вказують у штабі.
Військові зазначають: загалом за останні шість діб було зафіксовано 166 обстрілів по цивільних об’єктах в населених пунктах Донецької та Луганської областей. Загинула одна цивільна особа, двоє поранені, у трьох цивільних – контузія.
В угрупованні «ДНР» звинуватили ЗСУ у запуску понад 100 мін і гранат і пораненні двох бійців угруповання, ресурси угруповання «ЛНР» пишуть про обстріл 6 населених пунктів і ЛЕП у селі Весела Гора, через що виникли проблеми з електрикою.
У Європарламенті пропонують поступово виключити Росію із економіки Євросоюзу
Європейська народна партія закликала Євросоюз негайно запровадити нові санкції для поступового виключення Росії із європейської економіки. Приводом до заяви найбільшої партії Європарламенту стало визнання Москвою угруповань, які контролюють окремі райони Донецької та Луганської областей.
У своїй заяві партія назвала рішення Росії кричущим порушенням міжнародного права, територіальної цілісності України та мінських угод. Крім того, за словами депутатів, Брюссель та НАТО мають надати повноцінну військову підтримку Києву для захисту європейського суверенітету та способу життя.
«Введення російських військ на Донбас підвищує ризик збройного конфлікту» – президент Чехії Земан
Президент Чехії Мілош Земан вважає, що «введення російського війська на території сепаратистських республік підвищує ризик військового конфлікту». У своїй заяві чеський президент також наголосив, що дії Росії «знижують надії на дипломатичне вирішення» конфлікту.
Як повідомляють ЗМІ, Мілош Земан дотепер детально не коментував кризу, спричинену накопиченням російських військ поблизу кордонів України. Раніше він висловив переконання, що Росія не буде вступати у збройний конфлікт із сусідньою країною. На відміну від інших чеських владних та опозиційних політиків, а також інших європейських державних діячів, «президент Земан поведінку Росії не засудив».
Голова уряду Чехії Петр Фіала назвав дії Росії «порушенням міжнародного права і актом агресії щодо сусідньої суверенної країни».
Що думають кияни про «визнання» Росією «незалежності» угруповань «ДНР» і «ЛНР» – відео
«Це повна маячня, яка не повинна відбуватися. Це наші землі». «Це може спровокувати війну, тому що нормальні люди за свою країну воюватимуть» – що говорять жителі Києва про «визнання» Росією «незалежності» угруповань бойовиків «ДНР» і «ЛНР».
В очікуванні війни. Як «жителі Донбасу стали заручниками Путіна»
Події навколо стягнутих до українського кордону російських військ та загострення ситуації на Донбасі змінюються блискавично. Ввечері 21 лютого у Кремлі відбулося підписання документів про «визнання незалежності» незаконних збройних угруповань «ЛНР» і «ДНР» та їхню співпрацю з Росією. Україна і Захід засудили цей крок.
Разом із президентом Росії Володимиром Путіним підписи поставили ватажок «ДНР», до цього функціонер фінансової піраміди «МММ» Денис Пушилін та ватажок «ЛНР», який до цього багато років прослужив у Службі безпеки України, Леонід Пасічник. На відміну від анексії Криму в 2014 році, Володимир Путін демонстративно заручився круговою порукою – рішення озвучила та підтримала російська політична еліта.
У підписаних указах йдеться про те, що Путін доручає збройним силам Росії «функції із підтримки миру» на території на території, контрольованій угрупованнями «ЛНР» і «ДНР». Підтверджених повідомлень про введення військ наразі немає, але у соціальних мережах з'явилися відео з пересуванням колон бронетехніки у Донецьку.
Про те, коли може початися війна, чи є «кадировці» на Донбасі й чому «евакуйовані» в Ростовську область – не наслідки війни, що насувається, а лише декорація до слів Путіна про «геноцид», розповів проєкту Радіо Свобода Кавказ.Реалії засновник розслідувальної групи Conflict Intelligence Team Руслан Левієв.
Британія запровадила нові санкції проти Росії. Критики кажуть, що в списку немає найбільших банків
Премʼєр-міністр Великої Британії Борис Джонсон оголосив про нові обмежувальні заходи проти Росії після того, як президент цієї країни Володимир Путін оголосив про визнання незалежності територій, контрольованих угрупованнями «ДНР» та «ЛНР».
Про це Джонсон заявив під час виступу у Палаті громад 22 лютого.
За повідомленнями, йдеться про санкції проти пʼяти російських банків (Банк «Росія», IS банк, ГенералБанк, «Промсвязьбанк» і Чорноморський банк) та трьох олігархів (Ігоря і Бориса Ротенбергів та Генннадія Тимченка).
Критик Кремля Вільям Браудер вказує, що в списку немає таких важливих для російської економіки фінансових установ, як ВТБ чи «Сбєрбанк», а також близько 50 інших олігархів. «Тих, чиї імена ми не можемо називати, побоюючись звинувачень у наклепі», – вказав Браудер у твітері.
Верхня палата парламенту Росії підтримала угоди з угрупованнями, які контролюють ОРДЛО
Рада федерації Росії 22 лютого одноголосно ратифікувала угоди про «дружбу, співпрацю та взаємну допомогу» між Росією та угрупованнями «ДНР» та «ЛНР», які контролюють окремі райони Донецької та Луганської областей. Раніше у вівторок аналогічне рішення ухвалила Державна дума, нижня палата російського парламенту.
Закони про ратифікацію угод мають набрати чинності з моменту офіційної публікації.
Сторони «угод» зобовʼязуються надавати одна одній допомогу, включно з військовою, а також надавати право будівництва, використання та вдосконалення військової структури та військових баз на своїй території.
Зафіксовано необхідність укладання окремих угод про встановлення державного кордону та його охорону.
Росія «вийшла з Мінських домовленостей» – Верховна Рада
Верховна Рада України 22 лютого ухвалила заяву в зв’язку з визнанням Росією незалежності територій, які угруповання «ДНР» та «ЛНР» контролюють у Донецькій та Луганській областях. За затвердження заяви проголосували 336 депутатів.
«Ухваливши зазначене рішення, Російська Федерація в односторонньому порядку де-факто вийшла з Мінських домовленостей, підписантом яких вона є, а також зруйнувала відповідний переговорний процес на рівні країн-учасниць Нормандського формату та у рамках Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької і Луганської областей України», – ідеться в документі.
У заяві наголошується, що «Україна залишається відданою політико-дипломатичному шляху врегулюванню міжнародного збройного конфлікту».
«Це психологічний терор»: жителі Маріуполя бояться повномасштабної війни
Якою є ситуація на Донбасі сьогодні? Наскільки загострення на Донбасі впливає на настрої у Маріуполі? Чи змінюється обороноздатність Маріуполя у зв'язку з можливістю подальшого вторгнення Росії в Україну? Ці питання обговорили в ефірі програми «Новини Приазов’я» на Радіо Свобода.
- За останні кілька днів безпекова ситуація на сході України суттєво погіршилася. З минулого тижня надходять повідомлення про щільні обстріли на Донбасі.
- За даними пресцентру ООС, того дня було зафіксовано 60 порушень режиму припинення вогню з боку підтримуваних Росією сил, 43 з яких – із застосуванням забороненого Мінськими домовленостями озброєння. Зокрема, снаряди влучали у дитячий садок, на територію школи, в житловий будинок і в локомотивне депо Кіндрашівська-Нова.
- Бойовики традиційно звинувачують в обстрілах українську сторону. Відголос цих обстрілів, за словами місцевих, було добре чути у Маріуполі.
- Далі читайте тут
Горить Луганська ТЕС: передають, що обстріляли із «Градів»
Луганська теплоелектростанція у місті Щастя 22 лютого потрапила під обстріл бойовиків, передає кореспондент проєкту Радіо Свобода Донбас.Реалії.
«З 11 години по Щастю працювали міномети, потім відбулося затишшя. Після 12 години відновилась артилерія, і ближче до 14:00 відстріляли, по звуку, «Гради». Виходячи зі звуку, були гучні влучання. ТЕС горить, горить сильно. На виїзді зі Щастя на блокпосту стоїть п’ять-шість пожежних машин, але їх не відправляли в місто, тобто гасити ніхто не починав», – повідомив він.
Військові підтвердили Донбас.Реалії, що обстріл вівся з «Градів».
Голова Луганської обласної державної адміністрації Сергій Гайдай раніше вдень 22 лютого повідомив, що загасити пожежу наразі неможливо, тому що обстріл триває.
«Банди обстріляли ТЕС, вони потрапили безпосередньо в трансформатор, він зараз палає і його не можна загасити, тому що обстріл триває і туди нереально під’їхати», – сказав він.
Читайте також: У Щасті внаслідок обстрілів повністю зупинилася Луганська ТЕС, місто знеструмлене
За словами Гайдая, адміністрація розглядає варіант евакуації Щастя, якщо обстріли триватимуть.
За даними управління ДСНС у Луганській області, пожежа почалася через влучання снаряда в трансформатор на території ТЕС, згодом вогонь перекинувся на сусідній трансформатор.
«Ситуація з пожежею трансформатору на території ТЕС м. Щастя на даний час без суттєвих змін, обстріли продовжуються, техніка ДСНС знаходиться в готовності. Зі слів персоналу, розповсюдження пожежі за межі трансформаторної площадки на даний час немає», – повідомляє служба.
Раніше в штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що до полудня 22 лютого гібридні сили на Донбасі здійснили 17 обстрілів, 14 – зі зброї, забороненої Мінськими домовленостями.
Читайте також: Верхня палата парламенту Росії підтримала угоди з угрупованнями, які контролюють ОРДЛО
За останні кілька днів безпекова ситуація на сході України суттєво погіршилася.
21 лютого після засідання Ради безпеки Росії президент Володимир Путін заявив про «визнання» незаконних збройних угруповань «ЛНР» і «ДНР». Укази Путіна, зокрема, передбачають виконання російськими військами «функцій із підтримки миру» на території, контрольованій бойовиками. Так звані «миротворчі» війська РФ на Донбасі США назвали «нісенітницею».
22 лютого російська Держдума ухвалила закон про дружбу з угрупованнями, які контролюють ОРДЛО.
Тимчасовий повірений Києва в Росії вже повертається до України – голова МЗС
Тимчасовий повірений України в Росії вже прямує на батьківщину, повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. Про це він заявив 22 лютого в Сполучених Штатах, виступаючи на брифінгу в українському посольстві у Вашингтоні.
Таким чином Кулеба прокоментував своє подання на президента Володимира Зеленського з пропозицією розірвати дипломатичні відносини з Росією.
Міністр висловив думку, що Київ мав вдатися до цього кроку ще в 2014 році.
«Щойно президент ухвалить відповідне рішення, то далі ми вийдемо з офіційною позицією, і це означатиме розірвання дипломатичних стосунків. Але вже зараз тимчасовий повірений України в Російській Федерації – тому що ми не маємо там посла з 2014 року – перебуває в дорозі до України», – сказав він.
Читайте також: Росія «вийшла з Мінських домовленостей» – Верховна Рада
Кулеба додав, що йдеться саме про «чіткий політичний сигнал», а не про відрядження українського дипломата.
«Це в дипломатії є надзвичайно чітким сигналом про те, що відносини між двома країнами опустилися... знаєте, як то кажуть, вони й так були на дні, а зараз вони ще опустилися нижче дна. Тому чекаємо на остаточне рішення щодо дипломатичних відносин, але пропозиція мною внесена», – сказав міністр.
Раніше 22 лютого президент України Володимир Зеленський повідомив, що отримав запит від МЗС про розірвання дипломатичних відносин із Росією після рішення Москви визнати незалежними державами територій, контрольованих угрупованнями «ДНР» та «ЛНР». Він не виключив, що може ухвалити таке рішення.
Путін підписав закони щодо ратифікації «договорів про дружбу» з угрупованнями, які контролюють ОРДЛО
Президент Росії Володимир Путін підписав закони, які передбачають ратифікацію «договорів про дружбу та взаємну допомогу» з незаконними збройними угрупованнями, які контролюють частини Донецької та Луганської областей. Про це повідомляє його сайт 22 лютого.
Закони про «дружбу, співробітництво та взаємну допомогу» між Росією та незаконними збройними угрупованням «ЛНР» і «ДНР» набувають чинності з дня офіційного оприлюднення.
Раніше Державна дума Росії одностайно підтримала ці документи.
Читайте також: Тимчасовий повірений Києва в Росії вже повертається до України – голова МЗС
Також Путін вніс до Ради Федерації пропозицію ухвалити постанову про «згоду на використання Збройних сил поза межами Російської Федерації».
21 лютого російський президент Володимир Путін спочатку оголосив про визнання Росією незалежності окремих районів Донецької та Луганської областей, а згодом – про введення регулярних російських військ на території, контрольовані російськими гібридними силами на сході України.
США та інші країни Заходу раніше заявляли, що в разі російського збройного вторгнення на територію України запровадять проти Росії жорсткі санкції. Контрольовані «ДНР» та «ЛНР» території всі країни світу, окрім Росії, наразі вважають територією України.
В Кремле неоднократно говорили о геноциде на Донбассе со стороны Киева и о необходимости защитить от этого геноцида граждан России в Донецке и Луганске. Так Россия ищет оправдания вводу регулярной армии на территорию ОРДЛО. Чтобы доказать так называемый «геноцид», россияне организовали рассылку о массовых захоронениях и западным журналистам, и правительствам США и Германии. Радио Донбасс.Реалии выяснило, что имеет ввиду Кремль, и кто на самом деле мог спровоцировать массовые жертвы на Донбассе.
«Как будто и нет ничего: всего этого ужаса, геноцида, которому подвергаются почти 4 миллиона человек. И только потому, что эти люди не согласились с поддержанным Западом переворот на Украине в 2014 году», – сказал президент России Владимир Путин перед тем, как признать группировки «ЛДНР» государствами.
Читайте далі тут
Божевілля чи метод? Чому Путін визнав підтримуваних Росією «сепаратистів» в Україні?
Наприкінці войовничої промови, у якій президент Росії агресивно націлився на Київ і Захід, Володимир Путін заявив, що визнає підтримувані Москвою «сепаратистські утворення» «незалежними країнами», і підписав указ, який зробив це рішення офіційним.
Протягом багатьох років, і навіть останніх місяців, існувала думка, що Путін утримається від такого кроку. Зрештою, це вдарило по потенційно потужному важелю впливу на Київ – по Мінських угодах (домовленості, спрямованій на припинення війни, у результаті якої на Донбасі загинуло понад 13 тисяч людей), а також унеможливило врегулювання конфлікту між «сепаратистами» та українським урядом.
Отже, чому Володимир Путін це зробив?
Ось кілька можливих причин.
Читайте далі тут
Росія: Рада федерації дозволила Путіну використовувати російську армію за кордоном
Рада федерації дозволила президенту Росії Володимиру Путіну застосовувати російську армію за кордоном 22 лютого, повідомляють російські медіа.
За це рішення одностайно проголосували 153 сенатори, документ набуває чинності з моменту його ухвалення.
Як заявила спікерка Ради федерації Валентина Матвієнко, верхня палата російського парламенту виходить із того, що на територію України, контрольовану угрупованнями «ЛНР» і «ДНР», спрямують так звані «миротворчі сили».
Визнання президентом Росії Володимиром Путіним угруповань «ДНР» та «ЛНР» як незалежних держав не дає чіткої відповіді на одне з ключових питань. Чи визнано їх в нинішніх межах, які контролюють бойовики на Донбасі, чи в ширших межах – адміністративних межах Донецької і Луганської областей. Це дуже принципове питання, адже інакше створюється постійний привід для війни, коли російські війська разом з бойовиками захочуть, наприклад, піти «звільняти» решту Донбасу від українських сил. У виторок президент Росії пояснив, що визнання відбулося саме в межах Донецької та Луганської областей.
«Що стосується кордонів, в яких кордонах ми будемо визнавати ци республіки. Ми їх визнали, а відтак визнали і їхні конституції. А в конституциях прописані кордони в рамках Донецьуої та Луганської областей – в той час, коли вони були у складі України», – сказав Володимир Путін 22 лютого.
Це трохи зміна, бо минулого тижня коли дума звернулася до президента Путіна визнати угруповання «ДНР» та «ЛНР» і 21 лютого – в день «визнання» – переважали коментарі, що визнання відбудеться в де-факто межах, які контролюють нині бойовики.
Наприклад, Андрій Клімов, голова комітету у закордонних справах Ради Федерації, говорив 21 лютого: «Ми говоримо про ці території в кордонах, які встановленній тепер».
Але потім коментарі почали більше схилятись в бік, що мовляв, визнано в межах Донецької та Луганської областей.
Читайте далі тут
Прощання із капітаном Антоном Сидоровим (позивний «Варяг») у Києві – фоторепортаж
У Києві відбулося прощання із Антоном Сидоровим (позивний «Варяг»), капітаном, начальником розвідки 3-го механізованого батальйону 30-ї окремої механізованої бригади ЗСУ України.
Дивіться фото тут