Атака РФ: у Києві вибухотехніки вилучили два нерозірвані БпЛА з квартири та балкону
Вибухотехніки вилучили два нерозірвані БпЛА з квартири та балкону, які влетіли у багатоквартирні будинки в Деснянському та Оболонському районах Києва, повідомляє столична поліція.
За даними поліції, під час вчорашнього вечірнього російського обстрілу у багатоповерхівки впали шахеди, які не здетонували.
Правоохоронці забрали вибухові частини безпілотників, перевели їх у безпечний стан, після чого завантажили у спеціальні вибухозахисні пересувні контейнери та вивезли для подальшого знищення на полігоні.
За даними КМВА, цієї ночі 23 жовтня, російські дрони знову атакували Київ, на 10 локаціях в Подільському, Оболонському і Деснянському районі є пошкодження. Влада повідомила, що зафіксувала прямі влучання дронів по житлових будинках. Відомо про сімох постраждалих.
Перед цим, у ніч проти 22 жовтня, російські війська масовано атакували Україну ракетами і дронами, під головним ударом була критична інфраструктура, проте були уражені й житлові будинки. У Києві від цього удару загинули дві людини, постраждали 30, зокрема діти.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
В Україну повернули 1000 тіл загиблих – Координаційний штаб
В Україну повернули 1000 тіл загиблих, повідомляє Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.
За твердженням російської сторони, вони належать українським військовослужбовцям.
Найближчим часом буде проведена ідентифікація репатрійованих тіл.
У червні відбувся завершальний етап репатріаційних заходів, проведених згідно зі Стамбульськими домовленостями, загалом Україна отримала 6057 тіл. Тепер проводяться експертизи й ідентифікація репатрійованих тіл.
В Україні понад 70 тисяч осіб вважаються зниклими безвісти за особливих обставин. Такі дані у червні цього року озвучив уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Артур Добросердов. За його словами, встановити долю багатьох із них буде можливо лише після завершення війни або активної фази бойових дій.
Литва про американські санкції проти РФ: це справді може змінити ситуацію
Президент Литви Ґітанас Наусєда назвав нові санкції Сполучених Штатів проти російських компаній «Роснефть» і «Лукойл» поворотним моментом у тиску на Москву. Про це він заявив перед початком саміту Європейської ради 23 жовтня у Брюсселі.
«Ми отримали дуже позитивні новини зі США. Я думаю, це справді може змінити ситуацію. Ці санкції безпосередньо вдарять по нафтово-газовій галузі, яка забезпечує надходження для російської військової машини», – сказав Наусєда.
За його словами, досвід показує, що з РФ можна домовлятися лише з позиції сили: «Настав час зрозуміти, з Росією можна домовлятися лише з позиції сили – коли «пістолет лежить на столі».
Окремо Наусєда висловив сподівання, що ЄС зможе подолати розбіжності навколо використання заморожених російських активів для підтримки України.
«Сподіваюся, що й у цій дискусії ми досягнемо переломного моменту. Дев’ятнадцятий пакет санкцій – це дуже добра новина. Наступна добра новина буде, коли ми переконаємо наших бельгійських партнерів використати заморожені активи для фінансування та відбудови української економіки», – сказав він.
22 жовтня Міністерство фінансів США оголосило про санкції проти російських нафтових компаній «Роснефти» і «Лукойлу», а також їхніх дочірніх компаній. В адміністрації США наголосили, що ці дії були «результатом відсутності серйозної відданості Росії мирному процесу для припинення війни в Україні».
Ці заходи покликані посилити тиск на енергетичний сектор Росії й «погіршити» здатність Кремля отримувати доходи для своєї військової машини, йдеться у пресрелізі Міністерства фінансів.
Президент США Дональд Трамп сказав, що вирішив рухатися вперед із санкціями, бо «просто відчув, що настав час» і сподівається, що це змусить Путіна бути «розсудливим».
22 жовтня країни Євросоюзу також затвердили 19-й пакет санкцій проти Росії, остаточно схваливши його 23 жовтня. Нові заходи спрямовані проти головних джерел доходів Росії через енергетичні, фінансові й торговельні обмеження і мають послабити її здатність вести війну проти України. Вони включають, зокрема, внесення до «чорного списку» нафтових танкерів, що використовуються Москвою, обмеження на поїздки російських дипломатів і поступову заборону на імпорт зрідженого природного газу з Росії до 2027 року.
Росія називає західні санкції незаконними.
Медведєв назвав санкції США і скасування саміту з Путіним «актом війни» проти РФ
Заступник голови Ради безпеки Росії, експрезидент РФ Дмитро Медведєв заявив 23 жовтня, що рішення адміністрації президента США Дональда Трампа скасувати саміт із російським лідером Володимиром Путіним у Будапешті й запровадити санкції проти російських нафтових компаній показали, що Сполучені Штати стали «на стежку війни» з РФ.
«США – наш супротивник, а їхній балакучий «миротворець» тепер повноцінно став на стежку війни з Росією… Ухвалені рішення – це акт війни проти Росії. І тепер Трамп повністю солідаризувався з божевільною Європою», – написав Медведєв у соцмережах.
22 жовтня президент США Дональд Трамп заявив, що зустріч із російським президентом Володимиром Путіним у Будапешті була скасована. «Мені це просто здалося неправильним. Не було відчуття, що ми досягнемо того, чого повинні досягти. Тож я скасував її, але ми зробимо це в майбутньому», – сказав він.
Відповідаючи на запитання журналістів під час зустрічі з генсекретарем НАТО Марком Рютте у Вашингтоні, Трамп сказав, що «настав час» для посилення санкцій проти Росії. Незадовго до цього Міністерство фінансів США оголосило про санкції проти «Роснефти» і «Лукойлу», а також їхніх дочірніх компаній.
Трамп знову сказав, що хоча його розмови з Путіним були приємними, вони нічого не дали. Останнім прикладом їхньої розмови був дзвінок минулого тижня, після якого Трамп оголосив, що вони з Путіним проведуть саміт в Угорщині. Проте 21 жовтня президент США заявив, що не хоче ризикувати можливістю «марної зустрічі» після того, як високопоставлений представник Білого дому заявив, що зустріч не відбудеться «найближчим часом».
Тим часом, у Росії 22 жовтня заявили, що підготовка до зустрічі президентів Росії і США Володимира Путіна і Дональда Трампа все ще триває.
Кличко: цьогорічний опалювальний сезон в Києві буде найскладнішим за час повномасштабної війни
Міський голова Києва Віталій Кличко заявив, що цьогорічний опалювальний сезон буде найскладнішим за всі роки повномасштабної війни.
«Сьогодні перед нами виклики проходження найскладнішого за всі роки повномасштабної війни опалювального сезону. Бо ворог особливо оскаженіло та систематично атакує одночасно всі енерго- та теплогенеруючі обʼєкти. Масовані атаки дронами, ракетами. Робить усе, щоб рознести, знищити критичну інфраструктуру. Ми це бачимо й на прикладі інших міст, де склалася вже критична ситуація – Чернігів та область, Славутич, Сумщина, інші міста та селища в різних областях країни», – написав він у телеграмі.
Водночас, як стверджує Кличко, місцева влада готувалася до опалювального сезону, враховуючи досвід попередніх років – ремонтували найбільш зношені та пошкоджені ударами РФ ділянки мереж, проводили гідравлічні випробування, ремонт і оснащення котелень.
Тому Київрада має сьогодні ухвалити, за його словами, необхідні й важливі в ситуації російських атак на знищення критичної інфраструктури бюджетні рішення.
«Які дадуть можливість реалізувати додаткові заходи зважаючи на різні безпекові сценарії. Зокрема, йдеться про реконструкцію системи водовідведення та водопостачання шляхом впровадження альтернативних та/ або резервних джерел живлення. А саме додатковими до тих, що маємо, генераторами для забезпечення водовідведення. Кошти нам доведеться перерозподіляти з інших запланованих статей», – додав Кличко.
У Києві можливість отримувати централізоване теплопостачання для лікарень, шкіл, дитсадків та інших закладів соціальної сфери діє з 3 жовтня, повідомив на початку місяця міський голова Віталій Кличко.
Водночас голови Київської міської державної адміністрації (КМДА) Петро Пантелєєв заявив, що у Києві технічні можливості дозволяють запустити опалення «прямо зараз», але наразі погода дозволяє не починати опалювальний сезон у будинках.
Пантелєєв каже, що опалення для житлових будинків у столиці можуть запустити вже у листопаді – зараз газ потрібно використовувати «виважено» через російські теракти проти газової інфраструктури.
Це відбувається на тлі посилення російських атак на українську енергетику та газову інфраструктуру, яка забезпечує людей газом під час опалювального сезону.
Прем’єр Фінляндії розповів, що може стати переломним моментом у війні
Прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо заявив перед початком засідання Європейської ради, що ухвалення рішення щодо використання заморожених російських активів для підтримки України може стати «переломним моментом» у війні.
«Ми маємо знайти рішення, як рухатися далі, і вважаю, що зараз у нас на столі є реалістична пропозиція. Ми маємо дати Єврокомісії чітке завдання підготувати конкретний план, щоб у найближчі роки ми могли забезпечити стабільне фінансування України», – сказав глава уряду Фінляндії перед початком саміту в Брюсселі.
Він наголосив, що поєднання санкцій проти Росії та фінансової підтримки України здатне змінити ситуацію на полі бою.
«Санкції проти Росії та сильне фінансування України разом можуть стати переломним моментом. Це може стати зміною гри», – вважає прем’єр.
За його словами, Фінляндія підтримує ухвалення 19-го пакета санкцій ЄС і вважає важливим, що нові обмеження супроводжуються рішенням США.
«Я радий, що ми ухвалили 19-й пакет санкцій. Разом із рішенням США запровадити додаткові санкції проти Росії – це сильний сигнал. Я впевнений, що цей спільний тиск боляче вдарить по Москві», – сказав він.
Глава фінського уряду також підтвердив, що Гельсінкі серйозно ставиться до побоювань Бельгії щодо правових і фінансових гарантій у межах компенсаційного механізму:
«Ми дуже серйозно ставимося до бельгійських застережень. Рішення має бути юридично обґрунтованим. Ми готові розділити ризики, і, думаю, що рішення вже близьке».
Він додав, що використання заморожених російських активів є морально правильним кроком:
«Ми маємо два варіанти. Один – використати заморожені російські активи, що є правильним, бо це гроші Путіна, який зруйнував Україну. Інший – витрачати кошти з наших власних бюджетів. Але в нас бракує ресурсів», – пояснив він.
Прем’єр-міністр також закликав зміцнювати спільну європейську оборону, додавши, що Росія «є і залишиться постійною загрозою» для Європейського Союзу, тому Європа має «близько п’яти років, щоб зміцнити оборону».
Cьогодні лідери ЄС зустрічаються в Брюсселі, щоб обговорити Україну, європейську оборону, останні події на Близькому Сході, конкурентоспроможність, житло та міграцію.
Оскільки Росія продовжує свої невпинні напади на цивільне населення України та її інфраструктуру, лідери ЄС обговорять конкретні кроки щодо посилення підтримки України та посилення тиску на Росію у прагненні до миру.
Мерц оптимістичний щодо домовленості про репараційну позику для України
Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив перед початком засідання Європейської ради 23 жовтня в Брюсселі, що його пропозиція використати заморожені російські активи для фінансування допомоги Україні отримала широку підтримку серед країн ЄС.
«Ми говоритимемо про російські активи. Я вдячний, що мій план отримав широку підтримку. Є, втім, кілька серйозних зауважень – зокрема, від бельгійської сторони щодо питань відповідальності. Це питання сьогодні обговоримо, і я переконаний, що ми зробимо ще один крок уперед», – сказав Мерц.
Канцлер наголосив, що питання використання російських коштів залишається одним із ключових у порядку денному саміту, поруч із обговоренням європейської обороноздатності й підтримки промисловості.
Він зазначив, що Німеччина поділяє занепокоєння Бельгії щодо механізмів гарантій і юридичної відповідальності, однак бачить спільну зацікавленість у виробленні рішення.
«Бельгійський прем’єр-міністр і я неодноразово говорили на цю тему в останні дні й тижні. Я поділяю його занепокоєння, але він зацікавлений у спільному рішенні. Тому я виходжу з того, що сьогодні ми просунемося вперед», – заявив Мерц.
Канцлер також підкреслив, що питання України розглядається у ширшому контексті посилення європейської оборонної політики і відновлення конкурентоспроможності промисловості ЄС, які, за його словами, нині є «актуальними як ніколи».
Тим часом, прем’єр Бельгії Барт де Вевер, на території якої зберігається понад 180 мільярдів російських заморожених активів, заявив 23 жовтня, що очікує на юридичну основу потенційного рішення про репараційну позику для України.
Очільник бельгійського уряду зауважив, що є три умови, за яких він готовий до прогресу. Де Вевер доручив фаховим юристам викласти їх у письмовій формі. «Цей документ або буде прийнятий, або я зроблю все, що можу – політично й юридично, на європейському і національному рівнях – щоб заблокувати це рішення», – сказав він.
Сума готівки, накопичена завдяки облігаціям російського Центробанку в бельгійському центральному депозитарії Euroclear, становить близько 180 мільярдів євро. Росії ці кошти не повертають у зв’язку з санкціями, запровадженими Євросоюзом у відповідь на її повномасштабне вторгнення до України. Ідея надання Україні репараційного кредиту полягає в тому, щоби передати цю готівку ЄС, який «укладе індивідуальний борговий контракт із Euroclear під 0% річних».
Брюссель використає ці кошти, щоб профінансувати позику Україні, яку вона своєю чергою поверне лише у випадку відшкодування завданих їй збитків Росією. Кремль засудив цю ідею як «чисту крадіжку».
30 вересня президент Росії Володимир Путін у свою чергу підписав указ про новий порядок продажу федеральних активів. За даними Bloomberg, Росія готова націоналізувати та швидко розпродати іноземні активи у відповідь на можливе вилучення своїх коштів за кордоном.
Росія нас не виснажить – топдипломатка ЄС
Глава європейської дипломатії Кая Каллас заявила перед початком саміту Європейської ради, що країни ЄС схвалюють 19-й пакет санкцій проти Росії і водночас просувають ініціативу щодо позики на репарації для України, яка має бути забезпечена замороженими російськими активами.
«Ми ухвалюємо 19-й пакет санкцій – щодо енергетики, фінансових установ, усього, що може позбавити Росію можливості фінансувати цю війну. Це важливий сигнал сили – Європа й Америка діють разом», – сказала Каллас.
За її словами, нова фінансова ініціатива покликана не лише підтримати Україну, а й показати Москві та союзникам Європи, що підтримка Києва залишатиметься стабільною.
«Росія несе відповідальність за збитки, завдані Україні, і має за них заплатити. Заморожені активи можуть стати основою для позики, щоб Україна могла захищати себе. Це надсилає три сигнали: перший – Україні, що ми з нею; другий – Росії, що вона нас не виснажить; і третій – США, що Європа бере на себе ініціативу», – наголосила Каллас.
Очільниця Служби зовнішніх зв’язків ЄС також підтвердила, що серед країн-членів ще тривають дискусії щодо розподілу ризиків і гарантій у межах нової фінансової схеми, але загальна політична підтримка рішення є.
«Усі погоджуються, що жодна держава не повинна нести цей тягар самостійно. Якщо потрібно розробити механізм гарантій для Бельгії чи інших країн – ми це зробимо», – каже вона.
Каллас підкреслила, що окрім фінансової підтримки Києва, лідери ЄС обговорюватимуть також поглиблення європейської оборонної співпраці.
«Для Європи важливо сприймати оборону як спільну цінність і розвивати спільні проєкти, щоб захистити наш регіон», – резюмувала очільниця європейської дипломатії.
Cьогодні лідери ЄС зустрічаються в Брюсселі, щоб обговорити Україну, європейську оборону, останні події на Близькому Сході, конкурентоспроможність, житло та міграцію.
Оскільки Росія продовжує свої невпинні напади на цивільне населення України та її інфраструктуру, лідери ЄС обговорять конкретні кроки щодо посилення підтримки України та посилення тиску на Росію у прагненні до миру.
У РФ повідомили про пожежу на НПЗ в Рязанській області після української атаки
Губернатор Рязанської області Росії Павло Малков заявив про пожежу на одному з підприємств регіону в результаті падіння уламків безпілотника. Російське видання Astra із посиланням на очевидців стверджує, що горить НПЗ.
Українські військові про атаку не повідомляли.
Рязанський нафтопереробний завод входить до структури ПАТ «Роснефть». Це – одне з найбільших підприємств нафтопереробки в Росії. Нинішній ймовірний удар – не перший по цьому НПЗ.
Зокрема, у вересні український Генштаб підтверджував попередню атаку по Рязанському НПЗ. Як заявляли тоді в українському командуванні, цей НПЗ має проєктну потужність 17,1 мільйона тонн нафти на рік і входить у четвірку найбільших нафтопереробних заводів РФ. Завод продукує бензини, дизель, реактивне пальне, скраплені гази та інші продукти нафтопереробки. За даними штабу, він задіяний у забезпеченні російської окупаційної армії.
У Міноборони Росії заявили, що за ніч проти 23 жовтня російські сили ППО нібито збили або перехопили 139 дронів над Бєлгородською, Брянською, Воронезькою, Рязанською і Ростовською областями РФ.
Від початку 2024 року російські НПЗ регулярно зазнають атак українських безпілотників. На деяких заводах виходили з ладу установки первинної переробки нафти, які вимагали ремонту.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Швеція не виключає передачі Україні Gripen, але зараз зосереджується на літаках-розвідниках – прем’єр
Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон заявив, що нинішня декларація про наміри між Швецією й Україною не передбачає передачу літаків JAS Gripen, але Стокгольм не виключає цього у майбутньому. Про це він сказав під час прибуття на саміт лідерів ЄС 23 жовтня, передає кореспондентка Радіо Свобода у Брюсселі.
«Це не є частиною нинішньої декларації про наміри. Вона стосується продажу абсолютно нових моделей Gripen для України – це довгострокове питання. Але ми ніколи не виключали можливість передачі старіших моделей у межах нашої підтримки України», – зазначив Крістерссон.
За його словами, зараз Швеція зосереджена на тому, щоб доповнити американські літаки, які вже надходять до України, одним-двома шведськими літаками радіолокаційної розвідки, що значно посилять українську систему протиповітряної оборони.
Прем’єр також розповів, що напередодні особисто показав президенту Володимиру Зеленському один із таких літаків. «Він точно знає, що робить Швеція для посилення української протиповітряної оборони під час війни», – додав Крістерссон.
Водночас, відповідаючи на уточнення журналістів, чи може Україна отримати Gripen уже у 2026 році, Крістерссон повторив, що «це питання наразі не стоїть». Він пояснив, що партнери домовилися не вводити одночасно два різних типи бойових літаків під час війни, щоб не ускладнювати навчання й обслуговування.
Напередодні Крістерссон під час спільної пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським у Стокгольмі повідомив, що країни підписали декларацію про наміри продати Україні від 100 до 150 винищувачів Gripen найсучаснішої серії Е. Шведський прем’єр додав, що це початок «довгої подорожі на наступні 10-15 років».
Зеленський, своєю чергою, зауважив, що наступного року слід «зробити все, щоб отримати перші реальні результати й щоб процедури могли бути завершені найближчим часом».
«Україна вже довела, що може досить швидко виконувати такі завдання – навчати пілотів, технічні екіпажі, готувати інфраструктуру, і тепер наші команди повинні зробити все, щоб наступний рік став часом більш суттєвого впровадження наших домовленостей і початку використання техніки», – резюмував президент.
Минулого року в Офісі президента повідомляли, що унікальною частиною безпекової угоди зі Швецією є надання спеціалізованих літаків ASC 890, а також перспектива передачі Україні літаків JAS 39 Gripen, включно з відповідним навчанням.
У серпні 2024 року стало відомо, що українські пілоти розпочали випробування шведських винищувачів Gripen.
Влада України від початку повномасштабного вторгнення Росії просила Захід надати сучасні винищувачі F-16. У 2023 році кілька країн за згодою США ухвалили рішення передати Києву такі літаки. Перші винищувачі F-16, що прибули до України, показали під час урочистостей до Дня Повітряних сил ЗСУ 4 серпня 2024 року.
«Лягають спати одягненими, чекаючи на ФСБ». Правозахисники заявляють про переслідування жінок в окупованому Криму
Затримання ФСБ та арешт кримчанок Есми Німетулаєвої, Насіби Саїдової, Ельвізи Алієвої та Февзіє Османової за підозрою в організації та участі в терористичній організації викликало резонанс у кримському суспільстві. Активісти та правозахисники вимагають від Росії їх негайного звільнення. Вони впевнені: жінки на окупованому Росією українському півострові стали «новою групою», яка «переслідується цілеспрямовано». Що відбувається, розповідаємо в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Крим.Реалії».
У Краматорську через удар російського дрона загинули журналісти – ОВА
У Краматорську на Донеччині через удар російського дрона загинули журналісти, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«Внаслідок удару ворожого БПЛА «Ланцет» у Краматорську загинули журналістка телеканалу Freedom Олена Губанова та оператор Євген Кармазін», – написав він у телеграмі.
За даними Інституту масової інформації, станом на червень в Україні від початку російсько-української війни у 2014 році загинули 113 медійників, з них 106 – від початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році.
Прем’єрка Данії вважає «геніальною» ідею використати заморожені активи для допомоги Україні
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен закликала використати заморожені російські активи в Європі як джерело фінансування для України та наголосила на необхідності одночасного посилення військової та фінансової підтримки Києва.
Вона назвала ідею «геніальною» та закликала до колективного підходу й юридичної чіткості.
«Росія має платити за українську економіку. Саме Росія зруйнувала великі частини країни. Тому цілком природно, що саме Росія має платити за зброю, необхідну Україні для самозахисту», – сказала Фредеріксен, прибуваючи на саміт лідерів ЄС, передає кореспондентка Радіо Свобода.
Очільниця уряду Данії, що головує в Раді ЄС, підтвердила, що лідери ЄС працюють над політичним рішенням, яке дозволить забезпечити фінансові потреби України на 2026-2027 роки, зокрема для закупівлі озброєнь, та пообіцяла просування пропозиції Єврокомісії після погодження політичних мандатів.
«Сподіваюся, що сьогодні ми зможемо узгодити достатньо, щоб наступним кроком стала конкретна пропозиція від Єврокомісії… Ми перебуваємо в особливій безпековій ситуації, з великою залежністю від нафти, тому ця європейська оборонна модернізація – надзвичайно важлива», – заявила прем’єрка.
Фредеріксен також похвалила ідею використати саме заморожені російські активи як «кредитну лінію», що дозволить перераховувати кошти Україні, «не змушуючи європейців оплачувати все з власної кишені».
«Данія вже кілька років говорить: хай Росія платить за воєнні збитки… Але тепер ми можемо сказати, що робимо ще один крок – фактично фінансуємо українську армію, українську оборону. Ми зробимо все можливе, щоб, коли настане день укладення мирної угоди, це питання також було її частиною», – додала вона.
Прем’єрка наголосила на необхідності гарантій і колективного розподілу ризиків між країнами ЄС і партнерами з G7 – інакше можливі контрзаходи Росії можуть виявитися болючими для окремих держав. Водночас вона підкреслила, що альтернативи такому підходу обмаль: «якщо Україна не зможе вистояти, то… існує ризик, що війна перекинеться далі».
Єврокомісія запропонувала використати 175 мільярдів євро готівки, що надійшли з заморожених російських державних активів, інвестованих у західні державні облігації, для фінансування репараційного кредиту Україні на суму 140 мільярдів євро та погашення попереднього кредиту G7. Наразі ці кошти простоюють на депозиті в Європейському центральному банку (ЄЦБ) під керівництвом Euroclear.
Досі Україна отримувала допомогу від G7 завдяки прибуткам, згенерованим російськими замороженими активами. Саму готівку не чіпали, побоюючись фінансових ризиків, зокрема дестабілізації євро, і юридичних – тобто судових позовів із Москви.
21 жовтня єврокомісар із економіки Валдіс Домбровскіс заявив, що Україна отримала 25,3 мільярда євро за рахунок прибутків, що генерують російські заморожені активи, а найближчими тижнями Єврокомісія готова презентувати свою пропозицію щодо репараційного кредиту.
Генштаб повідомив про пів сотні зіткнень на Покровському напрямку за добу
На фронті протягом минулої доби відбулося 126 бойових зіткнень, найбільше боїв було на Покровському напрямку, повідомив у ранковому зведенні 23 жовтня український Генштаб.
«На Покровському напрямку відбулося 50 бойових зіткнень у районах населених пунктів Володимирівка, Мирноград, Новоекономічне, Червоний Лиман, Никанорівка, Родинське, Промінь, Лисівка, Новопавлівка, Покровськ, Котлине, Удачне, Молодецьке, Звірове, Дачне, Філія та в напрямку Гришиного», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними командування ЗСУ, бойові дії тривали на Північно-Слобожанському, Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Костянтинівському, Олександрівському, Гуляйпільському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.
«Противник завдав по позиціях українських підрозділів і населених пунктах одного ракетного удару із застосуванням 29 ракет, 95 авіаційних ударів, скинувши при цьому 176 керованих бомб. Крім цього, здійснив 4847 обстрілів, з них 106 – із реактивних систем залпового вогню, та залучив для ураження 6530 дронів-камікадзе», – йдеться у зведенні.
Раніше Генштаб повідомляв, що на території Покровського району Донецької області українські сили звільнили 182,8 квадратних кілометра, ще 230,1 квадратних кілометра зачистили від ДГР противника.
У британській розвідці нещодавно вкотре заявили, що Покровськ, ймовірно, залишається пріоритетним для Росії напрямком, із найбільшою часткою тут російських атак порівняно з рештою лінії фронту.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 1 жовтня заявив, що українські військові розсікли так званий «Добропільський виступ» російських військ.
Після місяця блекауту енергетики відновили живлення окупованої ЗАЕС – Міненерго
Енергетики відновили живлення тимчасово окупованої Запорізької атомної електростанції, що дозволило вивести станцію з режиму десятого блекауту, повідомила міністерка енергетики Світлана Гринчук.
За її словами, після завершення ремонту лінії 750 кВ «Дніпровська» триває ремонт лінії 330 кВ «Феросплавна».
«Причиною місячного знеструмлення стали дії російських окупаційних військ, які систематично обстрілюють та пошкоджують лінії електропередач, що з’єднують ЗАЕС з об’єднаною енергосистемою України. 42 рази від початку повномасштабного вторгнення українські енергетики відновлювали лінії живлення станції», – написала вона у фейсбуці.
Міністерка додала, єдиним шляхом до гарантування довгострокової ядерної безпеки є повна демілітаризація, деокупація Запорізької АЕС та повернення її під повний законний контроль українського оператора – «Енергоатом».
Директор Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаель Маріано Ґроссі повідомив, що відновлення зовнішнього електропостачання ЗАЕС України триває після завершення ремонту лінії 750 кВ «Дніпровська». За його словами, МАГАТЕ продовжує координувати з обома сторонами подальший ремонт лінії 330 кВ «Феросплавна».
23 вересня «Енергоатом» заявив про десятий блекаут на окупованій РФ Запорізькій АЕС – була відключена остання лінія електропередачі, через яку АЕС отримувала живлення від української енергосистеми. Відтоді станція забезпечувалася електроенергією аварійними дизельними генераторами, що створювало ризики для її безпеки.
Запорізька АЕС – найбільша атомна електростанція Європи. Російські війська окупували місто Енергодар і розташовану поблизу нього Запорізьку АЕС на початку березня 2022 року.
Територія станції періодично зазнає обстрілів, в яких Україна і Росія звинувачують одна одну. Українська сторона час від часу заявляє, що Запорізька атомна електростанція опиняється на межі блекауту через російські обстріли і як наслідок пошкодження ліній живлення.
Також Київ заявляв, що російська армія використовувала ЗАЕС для зберігання військової техніки і дислокації своїх військовослужбовців.
Зеленський розповів, за яких умов можливе перемир’я
Президент України Володимир Зеленський вважає перемир’я з Росією можливим, але за умови посилення тиску на Росію. Про це він заявив, прибуваючи на саміт лідерів ЄС 23 жовтня, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Перемир’я можливе, звісно. І всі ми його потребуємо. Але для цього потрібно збільшити тиск на Росію… Ми заявили, що готові підтримати перемир’я, готові підтримати будь-який формат переговорів, але зміст переговорів має бути справедливим», – зазначив Зеленський.
Український лідер привітав схвалення Євросоюзом 19-го пакету санкцій синхронно з запровадженням енергетичних обмежень Сполученими Штатами – вони стали першими санкціями, накладеними США на Росію за президентства Дональда Трампа. Зеленський у зв’язку з цим висловив сподівання, що і надання Україні далекобійних ракет «Томагавк» у перспективі теж стане можливим.
«19-й пакет від європейських лідерів дуже важливий, але американські санкції – теж надзвичайно важливі. Це хороший сигнал іншим країнам світу, щоб приєднувалися до санкцій. Потрібно не лише зупинити енергетичну співпрацю, але й «тіньовий флот» тощо – і продовжувати тиск, доки Путін не зупинить війну», – наголосив Зеленський.
Президент Євроради Антоніу Кошта, даючи спільний брифінг із Зеленським, своєю чергою анонсував політичне рішення на саміті ЄС щодо репараційної позики Україні – лідери мають дати вказівку Єврокомісії розробляти конкретну законодавчу пропозицію щодо її надання.
«Сьогодні ми ухвалимо політичне рішення забезпечити фінансові потреби України на 2026–2027 роки. Технічні деталі ще опрацьовуємо з Єврокомісією, але головне – політичне рішення і чіткий сигнал Росії. Росія має зрозуміти, що ми не втомилися. Ми продовжуватимемо підтримувати Україну –дипломатично, політично, військово та фінансово», – заявив Кошта.
Президент Євроради закликав Росію зупинити війну, вбивства цивільних і прийняти мирну ініціативу президента США.
«Усім зрозуміло, що президент Зеленський погоджується на перемир’я і готовий до переговорів. Тож тепер черга за Росією. Ми продовжимо підтримувати дипломатичні зусилля, але водночас – як і раніше – продовжимо підтримувати Україну всіма можливими засобами», – резюмував Кошта.
Президент США Дональд Трамп днями заявив, що Україні й Росії потрібно зупинитися на поточній лінії фронту. На запитання про те, що потрібно робити з Донбасом, він відповів, що необхідно залишити все, «як є».
Видання The Washington Post із посиланням на два високопоставлені джерела повідомляло, що в ході телефонної розмови 16 жовтня з Трампом російський президент Володимир Путін зажадав від України передачі всієї території Донецької області як умову для припинення війни. Натомість Путін запропонував повернути Україні захоплені Росією частини територій у Запорізькій і Херсонській областях.
Київ заявляє про готовність до дипломатії, але не за умови, що Україна має залишити певні райони, подарувавши агресору свою землю.
На тлі активізації розмов про перемир’я та можливу зустріч Трампа та Путіна Росія у ніч на 22 жовтня завдала масованого удару по Україні.
Під російськими ударами вночі проти 22 жовтня в основному була енергетика, але є багато влучань і в житлові будинки, внаслідок чого виникли пожежі в Запоріжжі, Києві. Постраждали Київська, Одеська, Чернігівська, Дніпропетровська, Кіровоградська, Полтавська, Вінницька, Запорізька, Черкаська і Сумська області. У більшості регіонів України запровадили екстрені відключення електроенергії. Відомо про загибель шести людей у Києві й області.
Президент США Дональд Трамп заявив, що зустріч із Путіним у Будапешті була скасована, але допустив, що вона може відбутися в майбутньому. Трамп знову сказав, що хоча його розмови з Путіним були приємними, вони нічого не дали.
За даними американського Інституту вивчення війни (ISW), Кремль продовжує сигналізувати Трампу, що його вимоги щодо негайного припинення війни Росії проти України несумісні з воєнними цілями Росії. Аналітики, які проаналізуючи заяви російського міністра закордонних справ Сергія Лаврова зауважили, що він повторив, що Росія не бажає погоджуватися на негайне припинення вогню в Україні, яке не приведе до повної капітуляції України.
Прем’єр Бельгії закликав урахувати ризики щодо позики Україні, інакше «зроблю все можливе, щоб заблокувати»
Прем’єр Бельгії Барт де Вевер, на території якої зберігається понад 180 мільярдів російських заморожених активів, очікує на юридичну основу потенційного рішення про репараційну позику для України. Про це він сказав, прибуваючи на саміт лідерів ЄС, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Коли йдеться про російську рулетку – гаразд, я готовий до цієї дискусії, але починати треба з самого початку. Спочатку має бути юридична основа для такого рішення. Я її ще не бачив. На що воно спирається – на який договір? На яку правову норму? Навіть під час Другої світової війни такого не робили. Тож це не дрібниця», – зауважив Барт де Вевер.
Очільник бельгійського уряду зауважив, що є три умови, за яких він готовий до прогресу. Де Вевер доручив фаховим юристам викласти їх у письмовій формі – «цей документ або буде прийнятий, або я зроблю все, що можу – політично й юридично, на європейському і національному рівнях – щоб заблокувати це рішення».
«Ризики мають бути спільними, тобто їх не може нести лише Бельгія. Ми можемо очікувати величезних позовів щодо цих грошей і завданих збитків… По-друге, мають бути гарантії повернення коштів, якщо щось піде не так. Йдеться про десятки мільярдів готівки – може, навіть сотні. Бельгія сама цього не потягне, тож усі держави-члени повинні гарантувати, що зможуть виплатити ці суми у разі потреби… І по-третє, ми ніколи не будемо діяти самі. Є ще значні російські активи в інших країнах», – зазначив де Вевер.
Топпосадовець очікує, що російські активи, заморожені в інших країнах, будуть також використані для підтримки України, «інакше Бельгія стане єдиною мішенню для російських контрсанкцій».
«Можуть конфіскувати бельгійські компанії в Росії, арештувати кошти західних банків, а також домагатися виконання своїх рішень у країнах, дружніх до Росії. Подивіться, що сталося з Google – Росія повністю конфіскувала його активи, і така практика починає поширюватися й на інші країни. Отже, ризики – величезні», – пояснив де Вевер.
Бельгійський прем’єр закликав розділити ризики, «або взагалі не починаємо».
«Початкова ідея полягала в тому, що під час мирної угоди саме Росія віддасть ці кошти на відбудову України. Але якщо ми самі порушимо міжнародне право, то цим можемо лише допомогти Путіну – адже він зможе зробити аналогічну конфіскацію і просто повернути собі ці гроші. І тоді ми залишимося лише з проблемами», – резюмував де Вевер.
Єврокомісія запропонувала використати 175 мільярдів євро готівки, що надійшли з заморожених російських державних активів, інвестованих у західні державні облігації, для фінансування репараційного кредиту Україні на суму 140 мільярдів євро та погашення попереднього кредиту G7.
Наразі ці кошти простоюють на депозиті в Європейському центральному банку (ЄЦБ) під керівництвом Euroclear.
Досі Україна отримувала допомогу від G7 завдяки прибуткам, згенерованим російськими замороженими активами. Саму готівку не чіпали, побоюючись фінансових ризиків, зокрема дестабілізації євро, і юридичних – тобто судових позовів із Москви.
Росія: у Челябінській області стався вибух на військовому заводі, загинули 10 людей
У Росії в Копейську Челябінської області стався вибух на заводі, загинули 10 людей, повідомив губернатор Олексій Текслер.
За його даними, госпіталізовано 5 людей, їхній стан стабільно тяжкий, тривають пошукові роботи.
Губернатор заявив, що причини вибуху встановлюються, але виключив атаку БпЛА.
«Йде слідство, будуть встановлені всі обставини трагедії. Хочу ще раз наголосити - про атаку БПЛА не йдеться», – написав він у телеграмі.
У Копейському міському окрузі запроваджено режим муніципальної надзвичайної ситуації. Після вибуху відкрито кримінальне провадження щодо порушення вимог промислової безпеки небезпечних виробничих об’єктів.
За даними слідства, увечері 22 жовтня 2025 року «на території одного з промислових підприємств міста Копейська внаслідок порушення правил безпеки у технологічному процесі в цеху стався хлопок».
Офіційно про це не повідомляють, але у соцмережах пишуть, що йдеться про вибух на військовому заводі «Пластмасс» у Копейську.
Як зауважує телеграм-канал ASTRA, «ПластмасС» належить холдингу АТ «Технодинаміка» держкорпорації «Ростех». Завод виробляє боєприпаси та вибухові речовини.
ISW про навчання стратегічних ядерних сил у РФ: хочуть відвернути увагу США від війни
Кремль використовує заздалегідь заплановані випробування стратегічних ядерних сил для своїх зусиль, спрямованих на те, щоб змусити Сполучені Штати погодитися на поступки щодо війни в Україні в обмін на переговори між США й Росією щодо контролю над озброєннями, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
Аналітики зазначили, що на тлі проведених 22 жовтня навчань заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков заявив, що нібито «агресивна політика» НАТО змусила РФ вжити «компенсаційних військово-технічних заходів» і що Росія не дозволить НАТО втягнути її в «дуже дорогу гонку озброєнь». Рябков також сказав, що немає можливостей для діалогу між Росією і США «з будь-яких питань, пов’язаних з нерозповсюдженням».
Рябков вимагав, щоб США відповіли на пропозицію Росії продовжити дію договору про обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО-III), і заявив, що Сполучені Штати несуть відповідальність за рішення Росії вийти з Договору про всеохопну заборону ядерних випробувань.
В ISW кажуть, що згадка Рябоквим численних договорів про контроль над озброєннями на тлі випробувань стратегічних ракет, «ймовірно, є частиною узгоджених і навмисних зусиль Кремля».
«Кремль використовує недіючі американсько-російські договори про контроль над озброєннями для налагодження двосторонніх відносин між Росією і США в надії отримати в майбутньому поступки щодо України. Протягом останніх місяців Росія рухається до виходу з низки договорів про контроль над озброєннями, зокрема Договору про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності й угоди щодо утилізації плутонію, одночасно пропонуючи продовжити дію нового договору СНО на один рік. Використовуючи як «батоги», так і «пряники», Росія прагне змусити США відвернути увагу від війни і зосередитися на двосторонніх відносинах із РФ», – йдеться в повідомленні.
Аналітики також заявили, що Кремль далі демонструє власне небажання брати участь у добросовісних переговорах щодо припинення війни проти України і створює умови, щоб перекласти провину за відсутність прогресу на ЄС і Захід, незважаючи на те, що Росія продовжує дотримуватися своїх максималістських воєнних цілей.
Росія 22 жовтня заявила про проведення тренування стратегічних ядерних сил із залученням їх наземної, морської та авіаційної складових. Це сталося через день після того, як Сполучені Штати оголосили про відтермінування планів другого саміту між президентами Володимиром Путіним і Дональдом Трампом.
Кремль опублікував відео, на якому начальник Генерального штабу Валерій Герасимов звітує Путіну про навчання. Вони включали практичні запуски міжконтинентальних балістичних ракет, здатних вразити США.
У ключові моменти війни в Україні Путін часто нагадував про ядерну міць Росії як попереджувальний сигнал для Києва та його союзників на Заході. НАТО також проводить навчання з ядерного стримування цього місяця.
21 жовтня стало відомо, що анонсований раніше Трампом саміт президентів США і Росії в Будапешті щодо припинення війни РФ проти України не планується «в найближчому майбутньому».
МВС: на Харківщині через повторний удар РФ загинув рятувальник, ще п’ятеро – поранені
На Харківщині внаслідок повторного російського удару вночі 23 жовтня загинув рятувальник – головний майстер-сержант служби цивільного захисту Чистіков Юрій, ще п’ятеро його колег були поранені, повідомляє у телеграмі преслужба Міністерства внутрішніх справ.
За даними МВС, під час гасіння пожежі після удару російського дрона по селу Зелений Гай Куп’янського району сили РФ повторно обстріляли рятувальників.
Про російські атаки по рятувальниках, які працюють на місці ударів РФ, повідомляється регулярно.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.