РФ може виробляти до 2700 «Шахедів» на місяць – ГУР
Росія може виробляти до 2700 ударних дронів «Шахед» на місяць, повідомив представник Головного управління розвідки Міноборони України Андрій Юсов.
«Наростили виробництво «Герань-2», це «Шахед» звичайний, … цієї модифікації з бойовою частиною вони сьогодні можуть дійти до 2700 на місяць. Плюс окремо значна кількість обманок, без бойової частини», – сказав Юсов в інтерв’ю Новини.LIVE.
«Ми бачимо сотні «Шахедів» у комбінованих атаках разом із ракетами. Масовані удари – це серйозний виклик для наших сил ППО і протиракетної оборони. І це також виклик для наших партнерів, які мають допомагати нам захищати українське небо», – сказав Юсов.
4 вересня головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що в Силах оборони триває робота з нарощування спроможностей для протидії ударним дронам «Шахед», якими РФ атакує Україну. «Ми створюємо ешелоновану систему протидії ворожим «Шахедам» і «Гераням». Наше спільне завдання – формувати більше таких екіпажів, навчати більше операторів-винищувачів, забезпечувати для них більше ефективних засобів ураження і РЛС», – повідомив він.
Іран, за повідомленнями, передав Росії технології з виробництва дронів-камікадзе Shahed-136 восени 2022 року, згодом РФ запустила власне виробництво в Єлабузі. «Шахеди», які в Росії маркують як «Герань-2», зазнали суттєвої модернізації. Армія РФ уже здатна запускати по пів тисячі дронів за одну ніч.
Шість людей загинули за добу на Донеччині й Херсонщині через російські удари – ОВА
На Донеччині минулої доби внаслідок російських атак загинули чотири місцевих жителі, повідомив очільник обласної військової амдіністрації Вадим Філашкін.
За його словами, троє людей загинули в Сіверську, одна людина – в Білицькому. Ще один місцевий житель був поранений.
На Херсонщині, за словами голови ОВА Олександра Прокудіна, через російську агресію дві людини загинули, ще дві – зазнали поранень, серед постраждалих – одна дитина.
«Російські військові били по критичній і соціальній інфраструктурі; житлових кварталах населених пунктів області, зокрема пошкодили багатоповерхівку і вісім приватних будинків. Також окупанти понівечили приватний автомобіль», – повідомив Прокудін.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
На фронті за добу було 184 боєзіткнення – Генштаб
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 184 бойові зіткнення, повідомив у ранковому зведенні 6 вересня Генштаб ЗСУ.
Згідно з наведеними даними, найбільше боїв було на Покровському напрямку, де українські сили зупинили 48 атак агресора в районах населених пунктів Шахове, Никанорівка, Родинське, Новоекономічне, Маяк, Рубіжне, Сухий Яр, Шевченко, Промінь, Покровськ, Котлине, Удачне, Дачне й в напрямку Філії й Новопавлівки.
«На Новопавлівському напрямку Сили оборони відбили 31 ворожу атаку в районах населених пунктів Зелений Гай, Філія, Піддубне, Олександроград, Воскресенка, Темирівка, Шевченко, Маліївка, Комишуваха… На Лиманському напрямку ворог атакував 20 разів, намагаючись просунутися вперед поблизу населених пунктів Карпівка, Андріївка, Дружелюбівка, Колодязі, Дробишеве та в бік Ольгівки й Шандриголового», – йдеться в повідомленні.
Крім того, російські атаки були на Північно-Слобожанському, Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Оріхівському, Придніпровському напрямку.
«Вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів та населених пунктах двох ракетних та 73 авіаційних ударів, застосував шість ракет та 135 керованих авіабомб. Крім цього, здійснив 4 932 обстріли, з них 32 – із реактивних систем залпового вогню, та залучив для ураження 5781дрон-камікадзе», – повідомили у командуванні.
31 серпня президент України Володимир Зеленський після доповіді головкома ЗСУ Олександра Сирського заявив, що російська армія концентрує найбільші зусилля на Покровському напрямку і, «відповідно, зазнає найбільших втрат».
Генштаб ЗСУ: армія РФ втратила 960 військових за добу
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 087 180 своїх військових, зокрема 960 осіб за останню добу – такі дані у своєму зведенні станом на ранок 6 вересня навів український Генштаб.
Щодо втрат російської техніки, то в командуванні ЗСУ навели такі:
- танки – 11161 (+2 – за добу)
- бойові броньовані машини – 23243
- артилерійські системи – 32474 (+39)
- РСЗВ – 1480
- засоби ППО – 1217 (+1)
- літаки – 422
- гелікоптери – 341
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 56523 (+256)
- крилаті ракети – 3686
- кораблі / катери – 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 60950 (+119)
- спеціальна техніка – 3957 (+1).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
За даними російських видань «Медуза» і «Медіазона», на серпень 2025 року втрати Росії на війні проти України становили близько 219 тисяч осіб убитими – такого висновку вони дійшли, вивчивши реєстр спадкових справ і поіменний список загиблих.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
1 серпня президент США Дональд Трамп навів дані про втрати України й Росії у повномасштабній війні, яку Москва веде з лютого 2022 року. «Мені щойно повідомили, що майже 20 тисяч російських солдатів загинули цього місяця у безглуздій війні з Україною. З початку року Росія втратила 112,5 тисячі солдатів… Україна, однак, також сильно постраждала. З 1 січня 2025 року вона втратила приблизно 8 тисяч солдатів, і це число не включає зниклих безвісти», – написав Трамп у власній мережі TruthSocial, не вказавши, хто саме надав йому ці дані.
Журналісти у своїх публікаціях незмінно вказують, що реальні втрати російських військових значно вищі – не про всі смерті повідомляють ЗМІ й органи влади, не всі військові поховання можуть підрахувати волонтери.
Повітряні сили: війська РФ вночі атакували Україну 91 дроном, є влучання на 8 локаціях
Російські військові в ніч на 6 вересня атакували Україну 91 ударним БпЛА типу Shahed і безпілотниками-імітаторами різних типів, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 09:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 68 ворожих БпЛА типу Shahed і дрони-імітатори різних типів на півночі й сході країни», – йдеться в повідомленні. Військові додали, що атака ще триває.
У Повітряних силах повідомили, що зафіксували влучання 18 ударних БпЛА на восьми локаціях і падіння уламків на чотирьох локаціях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Трамп підписав указ про перейменування Міністерства оборони США
Президент США Дональд Трамп підписав указ про перейменування Міністерства оборони США на Міністерство війни. Церемонія відбулася в Овальному кабінеті.
Згідно з документом, міністр оборони Піт Геґсет і його команда зможуть використати титули «міністр війни» і «заступник міністра війни». Геґсет заявив, що перейменування – це «не просто слова, а військова етика».
За словами американського президента, Міністерство війни – найбільш підходяща назва для Пентагону з огляду на «стан справ у світі».
Зміна вимагатиме схвалення Конгресу. У п’ятницю республіканці Майк Лі, Рік Скотт і Грег Стьюб внесли відповідний законопроєкт.
Критики вважають ініціативу такою, що відволікає увагу й дорогою, зокрема, через те, що потрібне буде оновлення вивісок і документів на військових об’єктах США по всьому світу.
Міноборони США, яке також називають Пентагоном через п’ятикутну форму будівлі, у нинішньому вигляді існує з 1947 року.
Відомство об’єднало у собі військово-морське міністерство, міністерство сухопутних військ і міністерство військово-повітряних сил. Останні два раніше були одним відомством – міністерством війни, яке існувало з 1789 року.
Від 1947 по 1949 роки об’єднаний департамент називався Національним військовим відомством, а в 1949 отримав нинішню назву – Міністерство оборони.
У Києві протестували проти утисків прав військових
У Києві ввечері 5 вересня пройшла акція протесту «Ні дискримінації військових» проти законопроєктів, які посилюють покарання для військових за невиконання наказу командира і за самовільне залишення частини, а також із вимогою ухвалити закон про військового омбудсмена.
Як повідомила одна з організаторок, бойова медикиня і ветеранка Аліна Сарнацька, люди також вийшли на акції у Львові й Дніпрі.
«Підхід «збільшити покарання і цим покращити дисципліну» не працює. Ставлення до військових вже і так вкрай несправедливе, зарплати в тилу – принизливо низькі, терміни служби невизначені. Нам потрібен закон про військового омбудсмена. Це реальний механізм вирішення проблем у війську та захисту прав військовослужбовців, які щодня ризикують життям за нашу країну», – зазначила організаторка.
Як повідомляє агенція «Інтерфакс», у руках учасники акції тримали плакати з написами: «Захистимо тих, хто 11 років захищає нас», «Вимагаємо закон про військового омбудсмена», «Виснаженого не судять, а підтримують», «Де військовий омбудсмен?». Окрема група людей прийшла на акцію з плакатами «Дайте військовим право повернутися додому» і «Чіткі терміни служби».
«100% гарантій захисту не існує». Траса Херсон-Миколаїв паралізована? Місто у пастці?
- «Ворог непередбачуваний, рух транспорту значно обмежений. Але попри це евакуація триває»
- «Зараз траса М-14 фактично закрита для гуманітарної діяльності»
- «Декілька магістральних вулиць у Херсоні вже накриті антидроновими сітками і по них переміщатися безпечніше»
- «Кардинальним засобом є наступ ЗСУ на лівий берег і відсування ворога»
Російські військові на початку серпня вдарили з авіації по мосту, який сполучає мікрорайон «Корабел» («Острів») у Херсоні з основною частиною міста. Згодом окупанти здійснили ще кілька спроб відрізати мікрорайон. Почалася масова евакуація жителів.
Військова адміністрація міста повідомляє, що евакуаційні заходи тривають і нині. Людей продовжують вивозити не тільки з «Острова», а й з інших небезпечних зон громади.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» дізнавався наскільки змінилася безпекова і гуманітарна ситуація у мікрорайоні «Острів» у Херсоні? чи вдається захистити від дронових атак трасу Херсон-Миколаїв? чи накопичує російська армія сили для подальшого наступу на Херсон?
Заступниця Херсонського міського голови Наталія Чорненька розповіла «Новинам Приазов’я», що мікрорайон наразі повністю не відрізаний від міста. Однак, ситуація може змінитися у будь-який момент. Втім, попри це, частина жителів «Острова» відмовляється звідти виїжджати.
«Ми ж розуміємо, що ворог непередбачуваний. І, внаслідок пошкодження єдиної артерії зв'язку автомобільного мосту російськими авіабомбами, рух транспорту по ньому значно обмежений. Але попри це у нас залишається можливість проводити евакуацію. Є можливість здійснювати завезення на територію мікрорайону харчів, ліків, предметів першої потреби, але далеко не в тих обсягах і не в тих кількостях, які ми здійснювали раніше», – зазначила посадовиця.
Далі читайте тут
Домовину зробили з ящиків від російських снарядів. Історії трьох дітей, яких убила Росія
Станом на 6 вересня 2025 року внаслідок дій російської армії і розв'язану проти України повномасштабну війну Офісом генпрокурора підтверджено загибель 652 дітей. Такі дані платформи «Діти війни», створеної за дорученням Офісу президента України.
Радіо Свобода спільно з Платформою Меморіал продовжує розповідати історії дітей, життя яких обірвала війна.
У цьому тексті розкажемо про Романа і Дениса з Харківщини та Катю з Маріуполя.
- Текст підготувала платформа пам'яті Меморіал спеціально для Радіо Свобода
- Щоб повідомити дані про втрати – заповнюйте форми: для полеглих військових і цивільних загиблих.
Читайте тут
Командування повідомляє про понад 120 боєзіткнень на фронті за добу
Від початку доби на фронті відбулося 122 бойових зіткнення, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України у вечірньому зведенні 5 вересня.
Зокрема, Сили оборони відбивають п’ять російських штурмових дій на Північно-Слобожанському і Курському напрямках. Ще п’ять разів армія РФ штурмувала українські позиції поблизу Вовчанська на Південно-Слобожанському напрямку.
ЗСУ зупинили шість із семи російських атак на Куп’янському напрямку – в районах Куп’янська, Петропавлівки та Колісниківки.
Єрмак повідомив про вивезення «великої групи» дітей з окупованих територій
Ще одну групу дітей вдалося вивезти з окупованої частини України, повідомив голова Офісу президента Андрій Єрмак 5 вересня.
«У межах ініціативи Президента України Bring Kids Back UA вдалося врятувати велику групу українських дітей з тимчасово окупованих територій. За роки окупації вони пережили утиски, примус і нав’язування російської пропаганди, а сьогодні вже у безпеці й отримують необхідну допомогу в Україні», – повідомив він у своєму Телеграм-каналі.
Єрмак уточнив, що серед дітей – сестри, яких окупаційна російська влада намагалася забрати в інтернат після смерті матері. Інших дітей змушували брати участь у пропагандистських зустрічах із російськими військовими, підлітка, попри проблеми зі здоров’ям, поставили на військовий облік.
Норвегія знижує стелю цін на російську нафту слідом за ЄС
Норвегія знижує стелю цін на нафту в рамках санкцій проти Росії – про це заявило Міністерство закордонних справ країни 5 вересня.
Відомство зазначає, що рішення узгоджене з аналогічним рішенням Європейського Союзу, до якого Норвегія не входить.
«Експорт нафти все ще становить третину доходів російського уряду. Зменшення доходів та посилення тиску на російську економіку ускладнюють для російської влади ведення незаконної війни в Україні. Важливо, щоб Норвегія разом з нашими союзниками вживала заходів, які можуть цьому сприяти», – йдеться в коментарі міністра закордонних справ Норвегії Еспена Барта Ейде.
Відкриття євроколії: Кулеба повідомив, коли з Ужгорода вирушать перші рейси до Європи
Перша ділянка євроколії між Чопом і Ужгород запрацювала 5 вересня, заявив міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
За його словами, ділянка євростандарту завширшки 1 435 міліметрів протяжністю 22 кілометри з’єднує Чоп і Ужгород.
«Завдяки цьому Ужгород став першим обласним центром, який отримав пряме залізничне сполучення з Європейським Союзом. Уже з 12 вересня звідси вирушатимуть поїзди до Братислави, Кошице, Будапешта та Відня. Продаж квитків відкрився вже сьогодні 5 вересня», – заявив Кулеба.
Він зазначив, що будівництво тривало від серпня 2024 року до серпня 2025-го. Загальна вартість склала 1,3 мільярда гривень. Половину фінансування забезпечив грант Європейського Союзу в межах проєкту Connecting Europe Facility, решту – кредит Європейського інвестиційного банку.
У Херсоні підліток підірвався на міні, його госпіталізували – влада
У Херсоні підліток постраждав через підрив на протипіхотній міні, заявив голова міської військової адміністрації Ярослав Шанько 5 вересня.
«13-річний хлопець велосипедом наїхав на міну-«пелюстку» і отримав контузію, мінно-вибухову та закриту черепно-мозкову травми, уламкові поранення обличчя, передньої черевної стінки, ніг», – повідомив він.
Він додав, що потерпілий перебуває під наглядом медиків. Вони оцінюють стан хлопця як середньої тяжкості.
Читайте також: Дипломати Данії та ЄС засудили удар Росії по гуманітарній місії на Чернігівщині
На початку квітня 2025 року Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомила, що з лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинули 336 людей, з них 18 дітей. Поранень зазнали 825 людей, з них 92 дитини. За даними рятувальників, близько 139 тисяч квадратних кілометрів (23% від загальної площі України) є потенційно небезпечними.
У лютому Мінекономіки повідомило, що потреби України в розмінуванні територій, які зазнали впливу війни, становлять 29,8 мільярда доларів.
СБУ vs НАБУ: битва спецслужб. Загрози
Сійярто заявив, що Угорщина виступатиме проти членства України в ЄС незалежно від позиції Росії
Угорщина не змінює свою позицію щодо вступу України до Європейського Союзу, заявив міністр закордонних справ країни Петер Сійярто 5 вересня.
Таким чином він прокоментував виступ президента України в Ужгороді. Зокрема, Зеленський назвав дивним те, що Угорщина все ще виступає проти євроінтеграції України.
За словами Сійярто, позиція Угорщини «не диктується з-за кордону».
«Нам байдуже, що Москва думає про членство України в ЄС. Єдине, що нас хвилює, це те, що думає угорський народ, і вони чітко висловилися: вони не хочуть, щоб Україна була в ЄС, оскільки це знищить наших фермерів, наш ринок праці та нашу безпеку», – написав Сійярто в соцмережі X.
Лисак: через російські удари постраждали 5 жителів Дніпропетровщини
Російські війська атакували кілька громад Нікопольського району безпілотниками та артилерією, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак 5 вересня.
За його даними, постраждала 51-річна жінка, вона лікуватиметься амбулаторно. Обстріли пошкодили медичні заклади, коледж, магазин, продуктовий склад, житлові та господарські будівлі.
Крім того, атак безпілотниками зазнавав Синельниківський район, додав голова області:
«Поранення отримали четверо людей. 64-річна жінка госпіталізована у важкому стані, чоловіки 51 та 42 років – у стані середньої тяжкості. Потерпілий 70 років оговтуватися буде вдома».
Сварка з Трампом і дружні до Росії миротворці? Нові подробиці саміту «Коаліції охочих» у західній пресі
Зустріч у Парижі, що пройшла в гібридному форматі, була потрібна не лише задля дискусій про післявоєнне майбутнє України.
The New York Times пише також про спробу європейських лідерів продемонструвати президентові США, що Європа готова виконувати важку роботу з безпекових гарантій України, а Володимир Путін – у мирі не зацікавлений.
Європейські лідери останнім часом посилюють свою риторику щодо очільника Кремля. Німецький канцлер назвав Путіна «можливо, найбільшим воєнним злочинцем нашого часу», французький президент – «хижаком і людожером».
«Вони [європейські лідери – ред.] продовжують говорити пану Трампу, що це вина пана Путіна, що війна ще триває…
Вони спрямували свою енергію на те, щоб утримувати пана Трампа на зв'язку та більш-менш на своєму боці… і намагалися скористатися небажанням пана Путіна [серйозних переговорів – ред.], щоб отримати від Білого дому нові зобов'язання щодо економічних санкцій проти Росії», – йдеться у публікації NYT.
Однак, як дізналося The Wall Street Journal від чиновників, присутніх на зустрічах у Парижі, Дональд Трамп не взяв на себе чітких зобов’язань щодо запроваджень антиросійських санкцій Сполученими Штатами.
Далі читайте тут
Зеленський після зустрічі з Фіцо: Словаччина підтримує рух України до Євросоюзу
Президент Володимир Зеленський провів «змістовну розмову» з прем’єр-міністром Словаччини під час зустрічі 5 вересня – про це він повідомив у своїх соцмережах.
За словами Зеленського, вони обговорили ключові питання, принципові для обох країн. Зокрема, він поінформував про розмову з президентом Сполучених Штатів Дональдом Трампом напередодні та роботу з «Коаліцією охочих» щодо гарантування безпеки України та безпекової архітектури для Європи. За його словами, Словаччина «не залишиться осторонь».
Розмова також стосувалася «контактів» Фіцо у Китаї, де він зустрічався, зокрема, з президентом Росії. За словами Зеленського, окремо обговорили питання енергетичної незалежності Європи.
ОВА: через російський обстріл Херсона загинула жінка
Російські військові вчергове обстріляли Дніпровський район Херсона 5 вересня, заявив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
За його даними, артилерійського обстрілу зазнали приватні будинки.
«З-під завалів однієї зі знищених осель рятувальники деблокували тіло загиблої жінки. Її особу нині встановлюють», – повідомив він.
Читайте також: На Донеччині через російські удари за добу загинули 5 людей – влада
Голова області висловив співчуття близьким загиблої.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.