Армія РФ планує восени захопити три міста Донбасу. Які? І що відбувається у Мирнограді?
Російська армія має завдання захопити восени Покровсько-Мирноградську агломерацію, повідомляють в оперативно-стратегічному угрупованні військ «Дніпро». Мова йде про три міста – спершу Добропілля, а потім Покровськ та Мирноград.
Поблизу останнього Сили оборони нещодавно здійснили успішну контратаку. Бійці 425-го окремого штурмового полку «Скеля» звільнили селище Новоекономічне на сході від Мирнограда. Відповідне відео, на якому ЗСУ встановлюють український прапор, опублікував Генеральний штаб 1 вересня. Згідно з мапою проєкту DeepState, від селища до східних околиць Мирнограда близько 2 кілометрів.
Такий локальний успіх Сил оборони в перспективі, ймовірно, матиме вплив і на саме місто. За словами речника ОСУВ «Дніпро» Віктора Трегубова, звільнення, зокрема, Новоекономічного зменшить тиск на Покровсько-Мирноградську агломерацію.
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) спитали у начальника Мирноградської військової адміністрації Юрія Третяка:
- Як зараз виживає місто?
- Чи лишаються в ньому ще діти?
- та з якими викликами доведеться зіткнутися тим, хто вирішив залишитися у прифронті?
Далі читайте тут
Захід готовий відправити кілька бригад в Україну: деталі
ВАКС наклав санкції на колишнього нардепа Олійника на запит Мін’юсту
Вищий антикорупційний суд частково задовольнив позовну заяву Міністерства юстиції про застосування санкції до колишнього народного депутата України VII скликання (від партії «Партія регіонів») Володимира Олійника – про це повідомив Мін’юст 5 вересня.
За даними відомства, в дохід держави стягнули такі активи:
- 1/2 та 1/4 об’єктів нерухомого майна в Черкасах
- 1/2 об’єкта нерухомості в Київській області
- 1/2 самохідного, моторного прогулянкового судна
Водночас суд відмовив у частині стягнення в дохід держави частки корпоративних прав в компанії «Е.С.П. ТЕХНОЛОГІЇ», яка належить дружині колишнього парламентаря Людмилі Олійник.
За даними міністерства, Олійник після Революції Гідності виїхав до Росії, де подав позов до Дорогомиловського районного суду Москви щодо визнання подій в Україні 2014 року державним переворотом і в грудні 2016 отримав відповідне рішення. Він також є одним із засновників організації антиукраїнського спрямування так званого «Комітету спасіння України» та активно бере участь в російських пропагандистських програмах.
Читайте також: Стефанішина прокоментувала початок конфіскації російського транспортного літака в Канаді
«В своїх виступах В. Олійник публічно підтримує та поширює наративи російської пропаганди з метою формування спотвореної позиції на події, які відбуваються в Україні», – додає міністерство.
Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи протягом п’яти днів з моменту опублікування повного тексту рішення на сайті ВАКС.
Володимир Олійник виїхав з України після перемоги Революції Гідності 2014 року.
У вересні 2022 року Служба безпеки України повідомила йому, а також іншому колишньому нардепу Олегу Царьову про підозру в державній зраді та незаконному перетині державного кордону. За даними СБУ, підозрювані прибули на тоді окуповану Росією частину Київщини «для допомоги встановленню на ній окупаційного режиму».
Генштаб ЗСУ повідомив деталі про ураження об’єктів у Росії вночі
Генеральний штаб Збройних сил України у п’ятницю прокоментував ураження Рязанського нафтопереробного заводу та інших об’єктів у Росії вночі проти 5 вересня.
Удару по НПЗ завдали Сили безпілотних систем спільно з Силами спеціальних операцій, Головним управління розвідки та іншими складовими Сил оборони.
«За попередніми даними зафіксовано влучання в установку первинної переробки нафти ЕЛОУ-АВТ-6, орієнтовна потужність якої становить 6 млн тонн нафти на рік», – повідомляє командування.
Штаб уточнює, що Рязанський НПЗ має проєктну потужністю 17,1 мільйона тонн нафти на рік і входить у четвірку найбільших нафтопереробних заводів РФ. Завод продукує бензини, дизель, реактивне пальне, скраплені гази та інші продукти нафтопереробки. За даними штабу, він задіяний у забезпеченні російської окупаційної армії.
«Також підрозділи Сил спеціальних операцій Збройних Сил України завдали вогневого ураження по позиції двох дивізіонів ЗРК С-400 «Тріумф» у Калузькій області РФ. За попередніми даними, є влучання в командно-штабну машину та пункт управління», – йдеться в повідомленні.
Зеленський: «тисячі» західних військових можуть бути розгорнуті в Україні в рамках гарантій безпеки
Президент Володимир Зеленський заявив, що «тисячі» західних військових потенційно можуть бути розгорнуті в рамках повоєнних гарантій безпеки України. Він сказав про це 5 вересня в Ужгороді під час спільної пресконференції з президентом Європейської ради Антоніу Коштою.
«Це буде точно не в одиницях, а в тисячах. І це факт, але про це ще зарано говорити», – заявив президент.
Напередодні президент Франції Емманюель Макрон – який разом із прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером співголовує в «Коаліції охочих» – заявив, що 26 країн погодилися взяти участь у післявоєнних гарантіях безпеки для України, і що підтримка США цього плану буде остаточно визначена найближчими днями. За його словами, вони погодилися «розгорнути як сили запевнення війська в Україні або бути присутніми на землі, на морі чи в повітрі».
Європейська команда їде у Вашингтон, щоб працювати над новими санкціями проти РФ – Кошта
Президент Європейської ради Антоніу Кошта повідомив, що команда ЄС їде до Вашингтону для проведення консультацій щодо нових санкцій проти Росії. Про це він сказав під час пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським 5 вересня в Ужгороді.
«Ми працюємо зі США й іншими партнерами для того, щоб посилити наш тиск за допомогою подальших санкцій, прямих санкцій і вторинних санкцій. Більше економічних заходів для того, щоб змусити Росію зупинити цю війну, припинити вбивати людей. І в Брюсселі розпочинається робота над новим санкційним пакетом, і наша команда, європейська команда, прямує до Вашингтону, щоб працювати з нашими американськими друзями», – сказав Кошта.
Президент Зеленський, зі свого боку, назвав «важливим сигналом» те, що у США «не задоволені тим, що країни допомагають російській воєнній машині тим, що купують енергоресурси РФ».
«Угорщина і Словаччина – серед цих країн. І це треба зупиняти, і будуть проведені консультації. Вчора про це домовилися по телефону, що професійні люди від Європейського Союзу будуть зустрічатися щодо санкцій з американськими представниками, будуть обговорювати, як зупиняти всі канали торгівлі енергетикою з «рускімі». Бо зрештою виглядає не дуже справедливо. Євросоюз знаходить гроші підтримувати Україну, ми хочемо, щоб США накладали санкції, а з іншого боку ще є якісь канали і вони відомі, завдяки яким Росія все одно торгує енергоресурсами з Європою також», – сказав голова держави.
Кошта також зазначив, що споживання Європейським Союзом російської нафти й газу залишається на рівні 20%.
«Ми знизили на рівні Європейського Союзу на 80% споживання газу й нафти з Росії. Це залишається на рівні 20%, і нам треба працювати над цим. І значна частина цих 20% споживається саме Угорщиною. Найкращий спосіб прискорити кінець цієї війни, це в тому числі, якщо Угорщина перестане імпортувати російські нафту і газ із Росії», – заявив президент Євроради.
Напередодні у Білому домі повідомили, що президент США Дональд Трамп під час розмови з ключовими європейськими союзниками Києва «наголосив, що Європа повинна припинити купувати російську нафту, яка фінансує війну, оскільки Росія отримала 1,1 мільярда євро (1,8 мільярда доларів) від продажу палива з ЄС за один рік».
Президент США, який спілкувався з європейськими лідерами після паризької зустрічі, особисто не коментував її.
Напередодні після засідання «Коаліції охочих» і телефонного дзвінка Трампу президент Франції Емманюель Макрон також повідомив, що президент США розкритикував купівлю нафти в Росії деякими країнами ЄС.
«Що стосується санкцій, то цілком правда, що президент Трамп і американська адміністрація висловили занепокоєння, як, власне, і ми робимо від початку цього конфлікту, з приводу вибору двох країн – членів Європейського Союзу, які продовжують купувати російську нафту. І я вважаю це правильно, адже іноді ці країни виправдовувалися, посилаючись на свою близькість до нової американської адміністрації. Таким чином, американо-європейська узгодженість у цьому питанні зробить припинення таких практик лише ефективнішим», – сказав Макрон.
Володимир Зеленський назвав, що це за країни, і нагадав, як прем’єр Угорщини Віктор Орбан публікував скаргу до Трампа щодо бомбардувань Україною нафтопроводу «Дружба».
«Президент Трамп дуже не задоволений, що російська нафта купується Європою. Серед, серед іншого, є дві країни. Ми знаємо, що це Угорщина, Словаччина – і всі розуміють, що ці дві країни. Але я хочу всім нагадати, коли Росія атакувала нашу енергетику, а ми у відповідь атакували їхню енергетику, на якій вони заробляють гроші і витрачають ці гроші потім на зброю, то саме ці дві країни жалілися президенту Трампу на те, що ось Україна така, вона зменшує можливості отримання відповідної нафти. Тому, бачте, Україна знайшла такий вид санкцій. Але, безумовно, я радий. Радий, що сьогодні Сполучені Штати Америки абсолютно відкрито говорять про те, називаючи ці країни, говорять про те, що вони допомагають «рускій» машині війни. І нам потрібно всім це зупинити», – сказав він.
Від моменту широкомасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року Європа намагалася звільнитися від залежності від РФ у постачанні енергоносіїв. Європейська комісія запропонувала законодавство про поступове припинення імпорту російської нафти та газу до ЄС до 1 січня 2028 року.
Водночас Угорщина і Словаччина, лідери яких мають тісні зв’язки з Кремлем, продовжують імпортувати російські енергопродукти, незважаючи на кроки ЄС щодо диверсифікації.
На Донеччині через російські удари за добу загинули 5 людей – влада
На Донеччині минулої доби внаслідок російських ударів загинули п’ятеро людей: троє у Костянтинівці і двоє в Іллінівці, повідомив очільник обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
За його словами, ще дві людини в області за добу були поранені.
Очільник ОВА зазначив, що всього за добу російські війська 40 разів обстріляли населені пункти Донеччини.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Зеленський: у РФ вже сприймають членство України в ЄС, це «треба почути й іншим великим друзям Росії»
Президент України Володимир Зеленський заявив, що готовий зустрічатися з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном, щоб вирішити питання блокування переговорів щодо вступу України до Європейського Союзу. Про це президент заявив 5 вересня на спільній пресконференції із президентом Європейської ради Антоніу Коштою в Ужгороді, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Ми готові зустрічатись з Орбаном, проговорювати, чим ще вони незадоволені, і чим ще ми можемо допомогти, щоб вони були нарешті задоволені», – сказав Зеленський, підсумовуючи розмову з Коштою про членство України в ЄС і координацію подальших кроків.
Президент наголосив, що юридично, та і фактично Україна робить все, що рекомендує Євросоюз, Єврокомісія, тому незрозумілими є будь-які закиди з угорського боку. «Але тим не менш, ми готові до діалогу. Про це говорили сьогодні з президентом Коштою», – додав Володимир Зеленський.
«Важливо, що всі однаково бачать Україну як частину Євросоюзу. Також нарешті ми чуємо сигнал з Росії, що вони вже сприймають членство України в Євросоюзі. Шкода, що вони сприймають реальність з такою затримкою. Ще з 2013 року Росія йшла до цієї простої думки», – зазначив президент.
За його словами, зараз це «треба почути й іншим великим друзям Росії», а позиція Угорщини виглядає «дійсно дивно».
Він також додав, що зараз є шанс підштовхувати ситуацію заради більшої безпеки. «Я хочу підкреслити, ми створюємо таку систему безпеки, яка почне працювати вже в час війни, збережеться після війни і розгорнеться повністю», – сказав Зеленський.
26 червня на саміті ЄС Угорщина заблокувала відкриття першого переговорного кластера з Україною, попри висновки Єврокомісії, що Україна готова до цього. Віктор Орбан, який раніше мав претензії до дотримання прав нацменшин в Україні, наголосив, що зараз бачить проблему у війні, сказавши: «якщо ми інтегруємо Україну в Європейський Союз, ми інтегруємо війну».
У жовтні 2024 року Єврокомісія дійшла висновку, що Україна виконала всі невиконані кроки, визначені у її висновку від 2022 року.
Європейська рада у грудні 2023 року вирішила розпочати переговори про вступ України і Молдови до Європейського Союзу. Статус кандидата на вступ до Європейського Союзу країни отримали у червні 2022 року.
Нещодавно після зустрічі з прем’єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо в Пекіні російський лідер Володимир Путін заявив, що «РФ ніколи не заперечувала проти членства України в ЄС, а НАТО – це інше питання».
На Херсонщині від удару РФ загинув очільник обласної асоціації фермерів – ОВА
На Херсонщині від російського удару загинув очільник обласної асоціації фермерів і приватних землевласників, аграрій Олександр Гордієнко, повідомив 5 вересня голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Зранку російський дрон обірвав життя фермера Олександра Гордієнка. Ворог підступно атакував автівку, в якій він працював у полі. Олександр Дмитрович мав понад тридцятирічний досвід у сільському господарстві. Він був власником фермерського господарства «Гордієнко» й очолював обласну асоціацію фермерів і приватних землевласників… Жодні замінування, ворожі обстріли чи атаки не змусили його полишити справу життя», – написав Прокудін у телеграмі.
За його даними, минулої доби в області через російську агресію загинула одна людина загинула, ще восьмеро – зазнали поранення. «Російські військові били по критичній і соціальній інфраструктурі; житлових кварталах населених пунктів області, зокрема пошкодили багатоповерхівку та 17 приватних будинків. Також окупанти понівечили господарчу споруду, вантажівку, приватні гараж та автомобілі», – зазначив голова ОВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Взяв у руки зброю і пішов проти своїх». Росія посилює мобілізацію в окупації
Росія примушує цивільних на окупованій частині Херсонщини до укладання контрактів на службу в своїх збройних силах, повідомив наприкінці серпня перший заступник голови Херсонської обласної ради Юрій Соболевський.
Призначений РФ керувати окупованою частиною Запорізької області Євген Балицький у власних соцмережах веде кампанію проти мобілізації в Україні, водночас підконтрольні Росії медіа закликають місцевих жителів підписувати контракти на службу в російській армії.
- Як Росія продовжує залучати до своєї армії українських чоловіків на окупованих територіях?
- Що відомо про масштаби набору?
- Та як громадяни України з окупації опиняються на війні проти своєї держави?
Читайте у матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя»
Президент Євроради прибув до Ужгорода, де «зібралися багато важливих лідерів» – посол ЄС
Президент Європейської ради Антоніу Кошта прибув 5 вересня до Ужгорода, повідомила посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова.
«Потужний день в Ужгороді. Сьогодні тут зібралися багато важливих лідерів – день буде дуже насиченим. Я рада вітати президента Європейської ради Антоніу Кошту на Закарпатті», – написала вона у фейсбуці.
За словами Матернової, разом із президентом Володимиром Зеленським представники ЄС приєднаються до «національних, регіональних і місцевих лідерів на Конгресі місцевих і регіональних влад, щоби вшанувати стійкість українських громад і працювати над їхнім відновленням і майбутнім у ЄС».
Президент Зеленський у своєму зверненні до учасників Міжнародного економічного форуму «Амброзетті» анонсував зустріч із Коштою, а також із прем’єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо.
Словацька новинна служба TASR напередодні заявила, що зустріч Фіцо із Зеленським запланована в Ужгороді на 5 вересня, на порядку денному буде питання енергетичної інфраструктури.
«Прем’єр-міністр Словаччини і президент України повідомлять про результати зустрічі на спільній пресконференції», – йдеться в повідомленні мовника, який цитує пресслужбу словацького уряду.
Фіцо також припустив неформальну зустріч із президентом Європейської ради Антоніу Коштою.
Прем’єр Фіцо відвідав військовий парад у Пекіні, який відбувся 3 вересня. У рамках візиту до Китаю він також зустрівся з президентом РФ Володимиром Путіним.
У Генштабі повідомили про 172 боєзіткнення на фронті минулої доби
На фронті минулої добі зафіксовано 172 боєзіткнення, найбільше боїв було на Покровському напрямку, повідомив Генеральний штаб ЗСУ 5 вересня.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 47 штурмових дій агресора в районах населених пунктів Володимирівка, Кучерів Яр, Рубіжне, Никанорівка, Іванівка, Маяк, Родинське, Сухий Яр, Звірове, Миролюбівка, Котлине, Новоекономічне, Промінь, Покровськ, Удачне, Молодецьке, Дачне та в бік Новопавлівки й Балагану», – йдеться в повідомленні.
Крім того, 28 російських атак було на Сіверському напрямку, 21 – на Новопавлівському, 18 – на Лиманському, свідчать дані Генштабу.
Бойові дії також тривали на Північно-Слобожанському, Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Краматорському, Торецькому, Оріхівському і Придніпровському напрямках.
31 серпня президент України Володимир Зеленський після доповіді головкома ЗСУ Олександра Сирського заявив, що російська армія концентрує найбільші зусилля на Покровському напрямку і, «відповідно, зазнає найбільших втрат».
Зеленський у розмові з Рютте заявив про необхідність прискорити роботу над гарантіями безпеки України
Президент України Володимир Зеленський 5 вересня під час, за його словами, «дуже предметної», розмови з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте заявив, що темпи роботи над гарантіями безпеки для України потрібно прискорити.
«Важливо швидше працювати заради гарантій безпеки для України. Важливо бути максимально продуктивними разом з Америкою. Важливо зміцнити нашу ППО. І надалі координуємось заради реальної дипломатії – Путін вдає, наче йому й не потрібен мир, наче йому й не потрібно домовлятися, але насправді тиск світу здатен сформувати інтерес Росії закінчити війну», – написав Зеленський у телеграмі.
Генсекретар НАТО розмову поки що не коментував.
Напередодні президент Франції Емманюель Макрон – який разом із прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером співголовує в «Коаліції охочих» – заявив, що 26 країн погодилися взяти участь у післявоєнних гарантіях безпеки для України, і що підтримка США цього плану буде остаточно визначена найближчими днями. За його словами, вони погодилися «розгорнути як сили запевнення війська в Україні або бути присутніми на землі, на морі чи в повітрі».
Сполучені Штати ще не взяли на себе чіткого зобов’язання щодо післявоєнної ролі, хоча більшість учасників вважають участь Вашингтона вирішальною для підтримки зусиль союзників.
Конкретних деталей плану, зокрема, скільки військ буде залучено і який внесок робитимуть конкретні країни, союзники України не розкрили.
Тим часом, поінформовані співрозмовники Радіо Свобода в дипломатичних колах країн ЄС повідомили 4 вересня, що, за попередніми підрахунками, європейська місія в Україні складатиметься з 25-30 тисяч солдатів, однак попередили, що це ще може змінитися.
Росія неодноразово відкидала ідею розміщення європейських військ на території України, а Путін раніше попередив, що Москва готова «вирішити свої завдання військовим шляхом», якщо не вдасться знайти прийнятну мирну угоду.
Путін: європейські військові в Україні стануть «законними цілями»
Російський лідер Володимир Путін знову відкинув можливість розміщення в Україні військових західних країн – наступного дня після того, як президент Франції Емманюель Макрон після саміту «Коаліції охочих» підтвердив, що такі плани є частиною гарантій безпеки України після завершення війни.
Виступаючи на засіданні Східного економічного форуму у Владивостоці 5 вересня, Путін заявив, що Росія сприйматиме появу європейських військових в Україні, «особливо зараз», під час війни, «як законні військові цілі». Після досягнення миру, за словами Путіна, необхідності в розміщенні західних військових в Україні не буде.
Російський лідер також повторив свою позицію щодо зустрічі із президентом України Володимиром Зеленським. За словами Путіна, він не бачить у такій зустрічі сенсу, але готовий провести її, якщо Зеленський приїде до Москви. За словами Путіна, Зеленський отримає «стовідсоткову гарантію безпеки».
Раніше речник Кремля Дмитро Пєсков сказав, що Зеленського запрошують до Москви не капітулювати, а поговорити.
Президент України відкинув можливість поїздки до столиці Росії, зазначивши, що ціла низка нейтральних країн пропонують організувати переговори.
Говорячи про стосунки з президентом США Дональдом Трампом, Путін сказав, що вони мають «домовленість про те, що при необхідності ми можемо один одному дзвонити».
Раніше Трамп сказав, що найближчим часом зателефонує Путіну, щоби продовжити обговорення можливого припинення війни в Україні.
У Кремлі сказали, що поки розмова не готується.
Напередодні президент Франції Емманюель Макрон – який разом із прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером співголовує в «Коаліції охочих» – заявив, що 26 країн погодилися взяти участь у післявоєнних гарантіях безпеки для України, і що підтримка США цього плану буде остаточно визначена найближчими днями. За його словами, вони погодилися «розгорнути як сили запевнення війська в Україні або бути присутніми на землі, на морі чи в повітрі».
Сполучені Штати ще не взяли на себе чіткого зобов’язання щодо післявоєнної ролі, хоча більшість учасників вважають участь Вашингтона вирішальною для підтримки зусиль союзників.
Конкретних деталей плану, зокрема, скільки військ буде залучено і який внесок робитимуть конкретні країни, союзники України не розкрили.
Тим часом, поінформовані співрозмовники Радіо Свобода в дипломатичних колах країн ЄС повідомили 4 вересня, що, за попередніми підрахунками, європейська місія в Україні складатиметься з 25-30 тисяч солдатів, однак попередили, що це ще може змінитися.
Росія неодноразово відкидала ідею розміщення європейських військ на території України, а Путін раніше попередив, що Москва готова «вирішити свої завдання військовим шляхом», якщо не вдасться знайти прийнятну мирну угоду.
ISW: відмова Кремля від західних гарантій безпеки України свідчить про бажання РФ мати право вето
Неодноразові відмови Кремля від західних гарантій безпеки України свідчать про бажання Росії мати право вето на будь-яке гарантування безпеки, пишуть у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
«Росія також раніше намагалася запровадити суворі обмеження на чисельність українських військових у проєкті Стамбульської мирної угоди 2022 року, і РФ сигналізує, що продовжує розглядати цей документ як основу для будь-якого майбутнього мирного врегулювання», – йдеться у звіті.
Аналітики зазначили, що Росія неодноразово демонструвала відданість досягненню своїх початкових воєнних цілей, включаючи скорочення чисельності українських військових таким чином, щоб Україна не могла захистити себе від майбутніх російських атак.
Напередодні президент Франції Емманюель Макрон – який разом із прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером співголовує в «Коаліції охочих» – заявив, що 26 країн погодилися взяти участь у післявоєнних гарантіях безпеки для України, і що підтримка США цього плану буде остаточно визначена найближчими днями.
За його словами, вони погодилися «розгорнути як сили запевнення війська в Україні або бути присутніми на землі, на морі чи в повітрі».
На уточнювальне запитання про те, чи є серед цих 26 країн Польща, Німеччина й Італія, які особливо вагалися з ідеєю відправки військ, Макрон відповів, що є, але зазначив, що не усі з цих 26 країн долучаться саме відправленням військ. За його словами, вони можуть, наприклад, допомогти з відновленням української армії.
Лідери близько 30 західних союзників України зустрілися з президентом Володимиром Зеленським 4 вересня в Парижі, щоб обговорити гарантії для України після можливої майбутньої мирної угоди, укладеної з Росією.
Сполучені Штати ще не взяли на себе чіткого зобов’язання щодо післявоєнної ролі, хоча більшість учасників вважають участь Вашингтона вирішальною для підтримки зусиль союзників.
Росія неодноразово відкидала ідею розміщення європейських військ на території України, а Путін попередив, що Москва готова «вирішити свої завдання військовим шляхом», якщо не вдасться знайти прийнятну мирну угоду.
Речник Кремля Дмитро Пєсков 5 вересня, коментуючи заяви «Коаліції охочих», сказав, що гарантії безпеки мають бути надані і Україні, і Росії. Пєсков також заявив, що РФ виступає проти того, щоб гарантуванням безпеки України займалися іноземні військові контингенти, заявивши, що «це не може служити гарантією безпеки для України, яка була б прийнятною» для РФ.
У громаді на Чернігівщині через удар РФ по обʼєкту критичної інфраструктури немає світла – ОВА
У Новгород-Сіверській громаді на Чернігівщині російські військові завдали удару по обʼєкту критичної інфраструктури, внаслідок чого частково зникло світло, повідомив очільник обласної військової адміністрації Вʼячеслав Чаус.
«Пожежі через удари безпілотників у двох селах Семенівської громади. Черговий ворожий удар по обʼєкту критичної інфраструктури у Новгород-Сіверській громаді: через це у частині населених пунктів відсутнє електропостачання. Відновлювальні роботи тривають», – написав Чаус у телеграмі.
За його словами, протягом доби російські військові 95 разів обстріляли Чернігівську область, зафіксовано 134 вибухи, найбільше – скидів із безпілотників і запусків FPV-дронів. Під російськими обстрілами перебували 29 населених пунктів Чернігівщини.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Повітряні сили: вночі в Україні зафіксовано влучання 7 ракет і 35 ударних БпЛА
Російські військові в ніч на 5 вересня атакували Україну 157 ударними БпЛА типу Shahed і безпілотниками-імітаторами різних типів, а також шістьма зенітними керованими ракетами С-300 і керованою авіаційною ракетою Х-59, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 09:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 121 ворожий БпЛА типу Shahed і дрони-імітатори різних типів на півночі й сході країни… Ще один ворожий БпЛА – в повітрі», – йдеться в повідомленні.
За даними Повітряних сил, зафіксовано влучання семи ракет і 35 ударних БпЛА на 10 локаціях. Де саме було влучання – не уточнюють.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
ДСНС: війська РФ завдали ударів по об’єктах критичної і промислової інфраструктури Сумщини
Російські військові 4 вересня завдали низку ударів по об’єктах критичної і промислової інфраструктури на Сумщині, внаслідок чого є руйнування, виникла масштабна пожежа, повідомила вранці 5 вересня Державна служба з надзвичайних ситуацій.
«Ворог неодноразово завдавав повторних ударів по ділянці, де рятувальники гасили пожежу. Надзвичайники не постраждали, вони перебували у більш безпечних місцях. Усі осередки горіння ліквідовані», – йдеться в повідомленні.
За даними ДСНС, вночі 5 вересня російські БпЛА атакували Сумську громаду, де загорілися нежитлові будівлі.
В обласній військовій адміністрації повідомили про постраждалих внаслідок російських атак.
«У Сумській громаді: внаслідок удару БпЛА по об’єкту цивільної інфраструктури постраждали двоє чоловіків 1963 р.н. та 1966.р.н. У цій же громаді під час збиття одного з дронів уламками поранено 56-річного чоловіка. Також постраждала дівчина 2005 р.н. внаслідок падіння уламків БпЛА. Додатково: до лікувальних закладів області також звернулися 65-річна жінка і 58-річний чоловік, котрі постраждали від ворожих атак напередодні», – йдеться в повідомленні.
За даними ОВА, протягом доби до ранку 5 вересня російські війська здійснили 122 обстріли по 49 населених пунктах у 14 територіальних громадах області. Найбільше обстрілів зафіксовано у Сумському, Шосткинському районах.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Командувач Сил безпілотних систем підтвердив удари по НПЗ у Рязані й нафтобазі в Луганську
Українські військові в ніч на 5 вересня атакували нафтопереробний завод у російські Рязані й нафтобазу в окупованому Луганську, повідомив командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді («Мадяр») у своєму телеграм-каналі.
Він зазначив, що «Рязанський НПЗ» – один із чотирьох найбільших НПЗ Росії, уразили 14-й полк СБС разом із ССО, ГУР й іншими складовими Сил оборони, а «Луганську нафтобазу» – 14-й полк СБС.
Раніше російський телеграм-канал Astra з посиланням на очевидців писав, що в Рязані горить НПЗ після удару дронів. Губернатор Рязанської області РФ Павло Малков заявив, що над територією області вночі нібито збили вісім БпЛА, і уламки потрапили на територію промислового підприємства.
Крім того, російські ЗМІ і телеграм-канали ввечері 4 вересня повідомляли про масштабну пожежу в окупованому Луганську. За повідомленнями, удар був завданий по важливій нафтобазі, яка забезпечує паливом російські війська.
Від початку 2024 року російські НПЗ регулярно зазнають атак українських безпілотників. На деяких заводах виходили з ладу установки первинної переробки нафти, які вимагали ремонту.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Читайте також: ISW: удари України по російських НПЗ посилюють занепокоєння в інформаційному просторі РФ
У Кремлі після засідання «Коаліції охочих» заявили про необхідність гарантій безпеки і для РФ
Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що гарантії безпеки мають бути надані і Україні, і Росії. Він сказав про це 5 вересня в інтерв’ю російському державному агентству «РИА Новости» на полях Східного економічного форуму у Владивостоку, коментуючи рішення щодо гарантій безпеки для України, озвучені 4 вересня в Парижі після засідання «Коаліції охочих» – союзників України.
Пєсков також заявив, що РФ виступає проти того, щоб гарантуванням безпеки України займалися іноземні військові контингенти.
«Чи можуть гарантії безпеки України бути забезпечені іноземними, особливо європейськими й американськими, військовими контингентами? Однозначно ні, не можуть. Це не може служити гарантією безпеки для України, яка була б прийнятною для нашої країни», – сказав речник Кремля.
Напередодні президент Франції Емманюель Макрон – який разом із прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером співголовує в «Коаліції охочих» – заявив, що 26 країн погодилися взяти участь у післявоєнних гарантіях безпеки для України, і що підтримка США цього плану буде остаточно визначена найближчими днями.
За його словами, вони погодилися «розгорнути як сили запевнення війська в Україні або бути присутніми на землі, на морі чи в повітрі».
На уточнювальне запитання про те, чи є серед цих 26 країн Польща, Німеччина й Італія, які особливо вагалися з ідеєю відправки військ, Макрон відповів, що є, але зазначив, що не усі з цих 26 країн долучаться саме відправленням військ. За його словами, вони можуть, наприклад, допомогти з відновленням української армії.
Лідери близько 30 західних союзників України зустрілися з президентом Володимиром Зеленським 4 вересня в Парижі, щоб обговорити гарантії для України після можливої майбутньої мирної угоди, укладеної з Росією.
Сполучені Штати ще не взяли на себе чіткого зобов’язання щодо післявоєнної ролі, хоча більшість учасників вважають участь Вашингтона вирішальною для підтримки зусиль союзників.
Росія неодноразово відкидала ідею розміщення європейських військ на території України, а Путін попередив, що Москва готова «вирішити свої завдання військовим шляхом», якщо не вдасться знайти прийнятну мирну угоду.