Зеленський у розмові з Рютте заявив про необхідність прискорити роботу над гарантіями безпеки України

Президент України Володимир Зеленський 5 вересня під час, за його словами, «дуже предметної», розмови з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте заявив, що темпи роботи над гарантіями безпеки для України потрібно прискорити.

«Важливо швидше працювати заради гарантій безпеки для України. Важливо бути максимально продуктивними разом з Америкою. Важливо зміцнити нашу ППО. І надалі координуємось заради реальної дипломатії – Путін вдає, наче йому й не потрібен мир, наче йому й не потрібно домовлятися, але насправді тиск світу здатен сформувати інтерес Росії закінчити війну», – написав Зеленський у телеграмі.

Генсекретар НАТО розмову поки що не коментував.

Напередодні президент Франції Емманюель Макрон – який разом із прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером співголовує в «Коаліції охочих» – заявив, що 26 країн погодилися взяти участь у післявоєнних гарантіях безпеки для України, і що підтримка США цього плану буде остаточно визначена найближчими днями. За його словами, вони погодилися «розгорнути як сили запевнення війська в Україні або бути присутніми на землі, на морі чи в повітрі».

Сполучені Штати ще не взяли на себе чіткого зобов’язання щодо післявоєнної ролі, хоча більшість учасників вважають участь Вашингтона вирішальною для підтримки зусиль союзників.

Конкретних деталей плану, зокрема, скільки військ буде залучено і який внесок робитимуть конкретні країни, союзники України не розкрили.

Тим часом, поінформовані співрозмовники Радіо Свобода в дипломатичних колах країн ЄС повідомили 4 вересня, що, за попередніми підрахунками, європейська місія в Україні складатиметься з 25-30 тисяч солдатів, однак попередили, що це ще може змінитися.

Росія неодноразово відкидала ідею розміщення європейських військ на території України, а Путін раніше попередив, що Москва готова «вирішити свої завдання військовим шляхом», якщо не вдасться знайти прийнятну мирну угоду.

Путін: європейські військові в Україні стануть «законними цілями»

Російський лідер Володимир Путін знову відкинув можливість розміщення в Україні військових західних країн – наступного дня після того, як президент Франції Емманюель Макрон після саміту «Коаліції охочих» підтвердив, що такі плани є частиною гарантій безпеки України після завершення війни.

Виступаючи на засіданні Східного економічного форуму у Владивостоці 5 вересня, Путін заявив, що Росія сприйматиме появу європейських військових в Україні, «особливо зараз», під час війни, «як законні військові цілі». Після досягнення миру, за словами Путіна, необхідності в розміщенні західних військових в Україні не буде.

Російський лідер також повторив свою позицію щодо зустрічі із президентом України Володимиром Зеленським. За словами Путіна, він не бачить у такій зустрічі сенсу, але готовий провести її, якщо Зеленський приїде до Москви. За словами Путіна, Зеленський отримає «стовідсоткову гарантію безпеки».

Раніше речник Кремля Дмитро Пєсков сказав, що Зеленського запрошують до Москви не капітулювати, а поговорити.

Президент України відкинув можливість поїздки до столиці Росії, зазначивши, що ціла низка нейтральних країн пропонують організувати переговори.

Говорячи про стосунки з президентом США Дональдом Трампом, Путін сказав, що вони мають «домовленість про те, що при необхідності ми можемо один одному дзвонити».

Раніше Трамп сказав, що найближчим часом зателефонує Путіну, щоби продовжити обговорення можливого припинення війни в Україні.

У Кремлі сказали, що поки розмова не готується.

Напередодні президент Франції Емманюель Макрон – який разом із прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером співголовує в «Коаліції охочих» – заявив, що 26 країн погодилися взяти участь у післявоєнних гарантіях безпеки для України, і що підтримка США цього плану буде остаточно визначена найближчими днями. За його словами, вони погодилися «розгорнути як сили запевнення війська в Україні або бути присутніми на землі, на морі чи в повітрі».

Сполучені Штати ще не взяли на себе чіткого зобов’язання щодо післявоєнної ролі, хоча більшість учасників вважають участь Вашингтона вирішальною для підтримки зусиль союзників.

Конкретних деталей плану, зокрема, скільки військ буде залучено і який внесок робитимуть конкретні країни, союзники України не розкрили.

Тим часом, поінформовані співрозмовники Радіо Свобода в дипломатичних колах країн ЄС повідомили 4 вересня, що, за попередніми підрахунками, європейська місія в Україні складатиметься з 25-30 тисяч солдатів, однак попередили, що це ще може змінитися.

Росія неодноразово відкидала ідею розміщення європейських військ на території України, а Путін раніше попередив, що Москва готова «вирішити свої завдання військовим шляхом», якщо не вдасться знайти прийнятну мирну угоду.

ISW: відмова Кремля від західних гарантій безпеки України свідчить про бажання РФ мати право вето

Неодноразові відмови Кремля від західних гарантій безпеки України свідчать про бажання Росії мати право вето на будь-яке гарантування безпеки, пишуть у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).

«Росія також раніше намагалася запровадити суворі обмеження на чисельність українських військових у проєкті Стамбульської мирної угоди 2022 року, і РФ сигналізує, що продовжує розглядати цей документ як основу для будь-якого майбутнього мирного врегулювання», – йдеться у звіті.

Аналітики зазначили, що Росія неодноразово демонструвала відданість досягненню своїх початкових воєнних цілей, включаючи скорочення чисельності українських військових таким чином, щоб Україна не могла захистити себе від майбутніх російських атак.

Напередодні президент Франції Емманюель Макрон – який разом із прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером співголовує в «Коаліції охочих» – заявив, що 26 країн погодилися взяти участь у післявоєнних гарантіях безпеки для України, і що підтримка США цього плану буде остаточно визначена найближчими днями.

За його словами, вони погодилися «розгорнути як сили запевнення війська в Україні або бути присутніми на землі, на морі чи в повітрі».

На уточнювальне запитання про те, чи є серед цих 26 країн Польща, Німеччина й Італія, які особливо вагалися з ідеєю відправки військ, Макрон відповів, що є, але зазначив, що не усі з цих 26 країн долучаться саме відправленням військ. За його словами, вони можуть, наприклад, допомогти з відновленням української армії.

Лідери близько 30 західних союзників України зустрілися з президентом Володимиром Зеленським 4 вересня в Парижі, щоб обговорити гарантії для України після можливої майбутньої мирної угоди, укладеної з Росією.

Сполучені Штати ще не взяли на себе чіткого зобов’язання щодо післявоєнної ролі, хоча більшість учасників вважають участь Вашингтона вирішальною для підтримки зусиль союзників.

Росія неодноразово відкидала ідею розміщення європейських військ на території України, а Путін попередив, що Москва готова «вирішити свої завдання військовим шляхом», якщо не вдасться знайти прийнятну мирну угоду.

Речник Кремля Дмитро Пєсков 5 вересня, коментуючи заяви «Коаліції охочих», сказав, що гарантії безпеки мають бути надані і Україні, і Росії. Пєсков також заявив, що РФ виступає проти того, щоб гарантуванням безпеки України займалися іноземні військові контингенти, заявивши, що «це не може служити гарантією безпеки для України, яка була б прийнятною» для РФ.

У громаді на Чернігівщині через удар РФ по обʼєкту критичної інфраструктури немає світла – ОВА

У Новгород-Сіверській громаді на Чернігівщині російські військові завдали удару по обʼєкту критичної інфраструктури, внаслідок чого частково зникло світло, повідомив очільник обласної військової адміністрації Вʼячеслав Чаус.

«Пожежі через удари безпілотників у двох селах Семенівської громади. Черговий ворожий удар по обʼєкту критичної інфраструктури у Новгород-Сіверській громаді: через це у частині населених пунктів відсутнє електропостачання. Відновлювальні роботи тривають», – написав Чаус у телеграмі.

За його словами, протягом доби російські військові 95 разів обстріляли Чернігівську область, зафіксовано 134 вибухи, найбільше – скидів із безпілотників і запусків FPV-дронів. Під російськими обстрілами перебували 29 населених пунктів Чернігівщини.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Повітряні сили: вночі в Україні зафіксовано влучання 7 ракет і 35 ударних БпЛА

Російські військові в ніч на 5 вересня атакували Україну 157 ударними БпЛА типу Shahed і безпілотниками-імітаторами різних типів, а також шістьма зенітними керованими ракетами С-300 і керованою авіаційною ракетою Х-59, повідомили Повітряні сили ЗСУ.

«За попередніми даними, станом на 09:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 121 ворожий БпЛА типу Shahed і дрони-імітатори різних типів на півночі й сході країни… Ще один ворожий БпЛА – в повітрі», – йдеться в повідомленні.

За даними Повітряних сил, зафіксовано влучання семи ракет і 35 ударних БпЛА на 10 локаціях. Де саме було влучання – не уточнюють.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

ДСНС: війська РФ завдали ударів по об’єктах критичної і промислової інфраструктури Сумщини

Російські військові 4 вересня завдали низку ударів по об’єктах критичної і промислової інфраструктури на Сумщині, внаслідок чого є руйнування, виникла масштабна пожежа, повідомила вранці 5 вересня Державна служба з надзвичайних ситуацій.

«Ворог неодноразово завдавав повторних ударів по ділянці, де рятувальники гасили пожежу. Надзвичайники не постраждали, вони перебували у більш безпечних місцях. Усі осередки горіння ліквідовані», – йдеться в повідомленні.

За даними ДСНС, вночі 5 вересня російські БпЛА атакували Сумську громаду, де загорілися нежитлові будівлі.

В обласній військовій адміністрації повідомили про постраждалих внаслідок російських атак.

«У Сумській громаді: внаслідок удару БпЛА по об’єкту цивільної інфраструктури постраждали двоє чоловіків 1963 р.н. та 1966.р.н. У цій же громаді під час збиття одного з дронів уламками поранено 56-річного чоловіка. Також постраждала дівчина 2005 р.н. внаслідок падіння уламків БпЛА. Додатково: до лікувальних закладів області також звернулися 65-річна жінка і 58-річний чоловік, котрі постраждали від ворожих атак напередодні», – йдеться в повідомленні.

За даними ОВА, протягом доби до ранку 5 вересня російські війська здійснили 122 обстріли по 49 населених пунктах у 14 територіальних громадах області. Найбільше обстрілів зафіксовано у Сумському, Шосткинському районах.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Командувач Сил безпілотних систем підтвердив удари по НПЗ у Рязані й нафтобазі в Луганську

Українські військові в ніч на 5 вересня атакували нафтопереробний завод у російські Рязані й нафтобазу в окупованому Луганську, повідомив командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді («Мадяр») у своєму телеграм-каналі.

Він зазначив, що «Рязанський НПЗ» – один із чотирьох найбільших НПЗ Росії, уразили 14-й полк СБС разом із ССО, ГУР й іншими складовими Сил оборони, а «Луганську нафтобазу» – 14-й полк СБС.

Раніше російський телеграм-канал Astra з посиланням на очевидців писав, що в Рязані горить НПЗ після удару дронів. Губернатор Рязанської області РФ Павло Малков заявив, що над територією області вночі нібито збили вісім БпЛА, і уламки потрапили на територію промислового підприємства.

Крім того, російські ЗМІ і телеграм-канали ввечері 4 вересня повідомляли про масштабну пожежу в окупованому Луганську. За повідомленнями, удар був завданий по важливій нафтобазі, яка забезпечує паливом російські війська.

Від початку 2024 року російські НПЗ регулярно зазнають атак українських безпілотників. На деяких заводах виходили з ладу установки первинної переробки нафти, які вимагали ремонту.

Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».

Читайте також: ISW: удари України по російських НПЗ посилюють занепокоєння в інформаційному просторі РФ

У Кремлі після засідання «Коаліції охочих» заявили про необхідність гарантій безпеки і для РФ

Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що гарантії безпеки мають бути надані і Україні, і Росії. Він сказав про це 5 вересня в інтерв’ю російському державному агентству «РИА Новости» на полях Східного економічного форуму у Владивостоку, коментуючи рішення щодо гарантій безпеки для України, озвучені 4 вересня в Парижі після засідання «Коаліції охочих» – союзників України.

Пєсков також заявив, що РФ виступає проти того, щоб гарантуванням безпеки України займалися іноземні військові контингенти.

«Чи можуть гарантії безпеки України бути забезпечені іноземними, особливо європейськими й американськими, військовими контингентами? Однозначно ні, не можуть. Це не може служити гарантією безпеки для України, яка була б прийнятною для нашої країни», – сказав речник Кремля.

Напередодні президент Франції Емманюель Макрон – який разом із прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером співголовує в «Коаліції охочих» – заявив, що 26 країн погодилися взяти участь у післявоєнних гарантіях безпеки для України, і що підтримка США цього плану буде остаточно визначена найближчими днями.

За його словами, вони погодилися «розгорнути як сили запевнення війська в Україні або бути присутніми на землі, на морі чи в повітрі».

На уточнювальне запитання про те, чи є серед цих 26 країн Польща, Німеччина й Італія, які особливо вагалися з ідеєю відправки військ, Макрон відповів, що є, але зазначив, що не усі з цих 26 країн долучаться саме відправленням військ. За його словами, вони можуть, наприклад, допомогти з відновленням української армії.

Лідери близько 30 західних союзників України зустрілися з президентом Володимиром Зеленським 4 вересня в Парижі, щоб обговорити гарантії для України після можливої майбутньої мирної угоди, укладеної з Росією.

Сполучені Штати ще не взяли на себе чіткого зобов’язання щодо післявоєнної ролі, хоча більшість учасників вважають участь Вашингтона вирішальною для підтримки зусиль союзників.

Росія неодноразово відкидала ідею розміщення європейських військ на території України, а Путін попередив, що Москва готова «вирішити свої завдання військовим шляхом», якщо не вдасться знайти прийнятну мирну угоду.

Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати армії РФ

Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 086 220 своїх військових, зокрема 810 осіб – за останню добу, такі дані станом на ранок 5 вересня наводить український Генштаб.

Крім того, у командуванні ЗСУ розповіли про втрати російської техніки:

• танки – 11159 (+2 – за останню добу)
• бойові броньовані машини – 23243 (+2)
• артилерійські системи – 32435 (+50)
• РСЗВ – 1480 (+1)
• засоби ППО – 1216 (+1)
• літаки – 422
• гелікоптери – 341
• БпЛА оперативно-тактичного рівня – 56267 (+222)
• крилаті ракети – 3686
• кораблі / катери – 28
• підводні човни – 1
• автомобільна техніка й автоцистерни – 60831 (+139)
• спеціальна техніка – 3956.

Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.

За даними російських видань «Медуза» і «Медіазона», на серпень 2025 року втрати Росії на війні проти України становили близько 219 тисяч осіб убитими – такого висновку вони дійшли, вивчивши реєстр спадкових справ і поіменний список загиблих.

Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.

1 серпня президент США Дональд Трамп навів дані про втрати України й Росії у повномасштабній війні, яку Москва веде з лютого 2022 року. «Мені щойно повідомили, що майже 20 тисяч російських солдатів загинули цього місяця у безглуздій війні з Україною. З початку року Росія втратила 112,5 тисячі солдатів… Україна, однак, також сильно постраждала. З 1 січня 2025 року вона втратила приблизно 8 тисяч солдатів, і це число не включає зниклих безвісти», – написав Трамп у власній мережі TruthSocial, не вказавши, хто саме надав йому ці дані.

Журналісти у своїх публікаціях незмінно вказують, що реальні втрати російських військових значно вищі – не про всі смерті повідомляють ЗМІ й органи влади, не всі військові поховання можуть підрахувати волонтери.

У Дніпрі війська РФ вдарили по підприємству, там виникла пожежа

Російські військові масовано атакували Дніпропетровщину в ніч на 5 вересня. Як повідомив очільник обласної військової адміністрації Сергій Лисак, сили ППО ліквідували 15 російських безпілотників.

«У Дніпрі агресор поцілив по підприємству. Там виникли пожежі, до ліквідації яких оперативно стали рятувальники», – повідомив Лисак.

За його словами, FPV-дроном загарбники вдарили по Нікопольщині, а саме – Покровській громаді.

Загиблих і постраждалих внаслідок обстрілів немає, додав голова ОВА.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Трамп анонсував розмову з Путіним і, за даними Білого дому, тиснув на Європу через російську нафту

Президент США Дональд Трамп під час розмови з ключовими європейськими союзниками Києва заявив їм про необхідність чинити більший фінансовий тиск на Росію і її головного союзника, Китай, щоб змусити Кремль припинити війну проти України, повідомив чиновник Білого дому.

Європейські лідери запросили «президента Трампа на зустріч «Коаліції охочих», – сказав чиновник Білого дому про телефонну розмову 4 вересня після паризької зустрічі.

«Президент Трамп наголосив, що Європа повинна припинити купувати російську нафту, яка фінансує війну, оскільки Росія отримала 1,1 мільярда євро (1,8 мільярда доларів) від продажу палива з ЄС за один рік», – цитує чиновника агентство Reuters.

За його словами, Трамп також заявив у телефонній розмові, що «європейські лідери повинні чинити економічний тиск на Китай за його фінансування воєнних зусиль Росії».

Президент США, який спілкувався з європейськими лідерами після паризької зустрічі, особисто не коментував її. Але пізніше у своїх заявах журналістам він відповів: «Так, я зроблю це», коли його запитали, чи планує він поговорити з президентом Росії Володимиром Путіним найближчим часом.

Від моменту широкомасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року Європа намагалася звільнитися від залежності від РФ у постачанні енергоносіїв. Європейська комісія запропонувала законодавство про поступове припинення імпорту російської нафти та газу до ЄС до 1 січня 2028 року.

Водночас Угорщина і Словаччина, лідери яких мають тісні зв’язки з Кремлем, продовжують імпортувати російські енергопродукти, незважаючи на кроки ЄС щодо диверсифікації.

Заяви з Білого дому прозвучали після того, як президент Франції Емманюель Макрон – який разом із прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером співголовує в «Коаліції охочих» – заявив, що 26 країн погодилися взяти участь у післявоєнних гарантіях безпеки для України, і що підтримка США цього плану буде остаточно визначена найближчими днями.

Лідери близько 30 західних союзників України зустрілися з президентом Володимиром Зеленським 4 вересня в Парижі, щоб обговорити гарантії для України після можливої майбутньої мирної угоди, укладеної з Росією.

Сполучені Штати ще не взяли на себе чіткої зобов’язання щодо післявоєнної ролі, хоча більшість учасників вважають участь Вашингтона вирішальною для підтримки зусиль союзників.

Росія відкидає ідею розміщення європейських військ на території України, а Путін попередив, що Москва готова «вирішити свої завдання військовим шляхом», якщо не вдасться знайти прийнятну мирну угоду.

Щодо можливої розмови Трампа і Путіна речник Кремля Дмитро Пєсков заявив російському «Інтерфаксу» 5 вересня, що зараз немає планів щодо такох переговорів.

Методи Першої світової. Яку заборонену хімзброю застосовує проти українських сил армія Росії та хто допомагає її виробляти

Попри свої зобовʼязання, як підписанта конвенції про заборону хімічної зброї, Росія не тільки не відмовляється від її застосування, а ще й модернізує та масштабує виробництво. З початку повномасштабної війни в Службі безпеки України зафіксували понад десять тисяч хімічних атак на українських військових – здебільшого саме новітніми російськими гранатами РГ-Во, які зʼявилися на озброєнні в армії РФ у грудні 2023 року.

Ці гранати містять отруйні гази, небезпечні для життя та здоров'я як самі по собі, так і за способом їхнього застосування: цими речовинами російські військові «викурюють» українських бійців з укриттів назовні, щоб потім атакувати.

«Схеми» встановили підприємство, яке створило нову газову гранату для армії РФ, та зʼясували як, попри західні санкції, там продовжують виробляти зброю, закуповуючи компоненти та сировину, зокрема, в самій Росії та дружньому Китаї. А ще – журналісти ідентифікувати російські підрозділи, які застосовують ці заборонені отруйні газові гранати проти українських оборонців. Читайте детально – тут або ж дивіться тут.

Фіцо анонсував зустріч із президентом України

Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо планує зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським після завершення візиту до Китаю – про це йдеться в його заяві за підсумками візиту до Пекіна від 4 вересня.

«(Після візиту до Китаю – ред.) ми одразу ж вирушаємо до східної Словаччини, щоб завтра мати можливість провести переговори з президентом України Володимиром Зеленським та прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко», – заявив він.

Фіцо також припустив неформальну зустріч із президентом Європейської Ради Антоніу Коштою.

Читайте також: Угорщина та Словаччина знову хочуть скоротити санкційні списки щодо Росії

Словацька новинна служба TASR також заявила, що зустріч Фіцо із Зеленським та Свириденко запланована в Ужгороді на 5 вересня, на порядку денному буде питання енергетичної інфраструктури.

«Прем’єр-міністр Словаччини та президент України повідомлять про результати зустрічі на спільній прес-конференції», – йдеться в повідомленні мовника, який цитує пресслужбу уряду.

Українська сторона наразі офіційно не анонсувала зустріч.

Прем’єр Фіцо відвідав військовий парад у Пекіні, який відбувся 3 вересня. У рамках візиту до Китаю він також зустрівся з президентом РФ Володимиром Путіним.

Синєгубов: російська армія вдарила по Харківщині, троє людей загинули

Російські війська вдарили по селу Хотімля Старосалтівської громади безпілотниками увечері 4 вересня, повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.

За його даними, внаслідок влучання дрона загинули двоє 40-річних чоловіків.

«Також зазнали поранень 32-річний та 47-річний чоловіки. Постраждалих госпіталізували. Їм надається вся необхідна допомога», – додав Синєгубов.

За попередніми даними, удару зазнали працівники ремонтно-дорожньої служби.

Читайте також: Двоє людей загинули на Харківщині, намагаючись розібрати російський FPV-дрон – влада

Крім того, загинула 25-річна цивільна жінка.

Згодом Синєгубов додав, що ще один працівник ремонтно-дорожньої служби звернувся до медиків по допомогу.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Генштаб ЗСУ: армія Росії 28 разів намагалася прорвати оборону на Покровському напрямку за день

Від початку на фронті відбулося 129 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України увечері 4 вересня.

Сили оборони відбивали чотири російські атаки на Північно-Слобожанському і Курському напрямках. Тривають три сутички з чотирьох на Південно–Слобожанському.

Армія РФ п’ять разів намагалася наступати на Куп’янському напрямку, триває один бій.

Дипломати Данії та ЄС засудили удар Росії по гуманітарній місії на Чернігівщині

Міністр закордонних справ Данії Ларс Люкке Расмуссен прокоментував російську атаку на гуманітарну місію данської організації на Чернігівщині.

«Обурений російською атакою, якої зазнала сьогодні «Данська рада у справах біженців» в Україні. Рішуче засуджую всі акти агресії проти гуманітарних працівників», – заявив він.

Расмуссен назвав удар ще одним доказом того, що президент РФ Володимир Путін «не має наміру припиняти свою незаконну агресивну війну».

Читайте також: Голова Чернігівщини: кількість поранених через удар РФ по місії з розмінування зросла до 5

Висока представниця Європейського Союзу із закордонних справ Кая Каллас висловила думку, що загибель данських гуманітарних працівників підкреслює жорстокість російської війни проти України.

«Атаки на гуманітарні місії є грубим порушенням міжнародного права. ЄС залишається рішучим у підтримці України та притягне винних до відповідальності», – додала вона.

4 вересня Росія завдала ракетного удару по району блокпоста на вʼїзді в населений пункт Новоселівка, неподалік Чернігова.

Згодом стало відомо, що атаки зазнала гуманітарна місія «Данської ради у справах біженців», яка проводила роботи розмінування місцевості. Загинули двоє людей, п’ятеро постраждали.

Під час розмови з Трампом йшлося про тиск на Росію та захист українського неба – Зеленський

Президент Володимир Зеленський і лідери країн «Коаліції охочих» мали тривалу й дуже детальну розмову з президентом Сполучених Штатів Дональдом Трампом – про це Зеленський заявив увечері 4 вересня.

Передусім, за його словами, розмова стосувалася способів «підштовхнути ситуацію до реального миру».

«Ми обговорили різні опції, і найголовніше – це тиск, щоб сильними заходами, зокрема економічними, змусити до припинення війни. Ключ до миру – позбавлення російської машини війни грошей, позбавлення ресурсів», – розповів він.

Голова держави додав, що сторони також обговорили захист українського неба.

Читайте також: Німеччина обіцяє сповістити, чи відправлятиме війська в Україну, коли буде зрозуміла роль США

«Поки немає миру, українці мають не залежати від постійних російських атак, російські ракети та дрони не мають забирати життя. Україна запропонувала США розглянути спеціальний формат для захисту українського неба», – заявив Зеленський.

Він подякував Трампу за підтримку України й зазначив, що домовився з ним про подальші контакти.

Президент США наразі не коментував розмову публічно.

Раніше на пресконференції із Зеленським президент Франції Еммануель Макрон заявив, що під час розмови Трамп підтвердив готовність запровадити додаткові санкції, якщо Росія й надалі відмовлятиметься від мирних переговорів.

4 вересня у Парижі пройшло засідання «Коаліції охочих» на рівні лідерів. Президент України Володимир Зеленський долучився до нього особисто. Учасники дзвонили також президенту США Дональду Трампу. Формат об’єднує понад 30 держав, готових надати Україні гарантії безпеки після завершення нинішньої російської агресії.

Голова Чернігівщини: кількість поранених через удар РФ по місії з розмінування зросла до 5

Кількість постраждалих через атаку Росії по Чернігівській області зросла до п’яти, повідомляє голова обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус 4 вересня.

«Наразі відомо про 2 загиблих та 5 поранених через російський ракетний удар по Киселівській громаді. Це працівники гуманітарної місії із розмінування «Данська рада у справах біженців», – заявив він.

За даними голови ОВА, поранені отримують необхідну допомогу в медичних закладах. Він додав, що на місці події працюють правоохоронці, документуючи наслідки удару.

«Ще один акт безглуздого терору від РФ – напад на тих, хто допомагає долати наслідки війни», – прокоментував Чаус.

Суми: двоє людей постраждали через російські атаки – ОВА

Російська армія неодноразово била по Сумах ударними дронами протягом дня 4 вересня, заявив голова обласної військової адміністрації Олег Григоров.

«Внаслідок вечірнього удару в Ковпаківському районі Сум постраждав 62-річний чоловік. Його госпіталізували, медики проводять обстеження», – зазначив він.

Раніше вдень Григоров повідомляв про поранення ще одного цивільного в Сумській громаді. Він уточнив, що 56-річний чоловік лікується амбулаторно.

Також російський дрон поцілив на територію притулку з собаками на околиці міста. За даними голови області, тварини не постраждали.

Читайте також: Удар РФ по Донеччині: в Іллінівці загинули 2 людини, у Костянтинівці на лікарню скинули 3 авіабомби

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.

Ключові результати зустрічі «Коаліції охочих»

Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що 26 країн погодилися взяти участь у післявоєнних гарантіях безпеки для України, і що підтримка США цього плану буде остаточно визначена найближчими днями.

Лідери близько 35 західних союзників України зустрілися з президентом Володимиром Зеленським 4 вересня, зустріч відбувалась у гібридному форматі – близько десятка лідерів були присутні у Єлисейському палаці, решта доєдналися онлайн.

Про що домовилися?

Мета цього саміту – обговорити гарантії безпеки для Україні, які західні партнери зобовʼязалися надати після припинення воєнних дій.

Лідери обговорювали свої позиції дві години, а після перерви до них через відеоконференцію доєднався президент США Дональд Трамп.

Макрон заявив, що 26 країн «зобов’язалися розгорнути війська як сили запевнення в Україні або бути присутніми на землі, на морі чи в повітрі».

Він наголосив, що ці сили не розгортатимуться на лінії фронту, а в районах, які ще мають бути визначені.

«У найближчі дні ми остаточно узгодимо американську підтримку цих гарантій безпеки. Сполучені Штати, як я вже казав, брали участь на всіх етапах процесу», – заявив Макрон.

Далі читайте тут