Зеленський у Парижі поговорив із лідарами Європи і Трампом. Які результати?
Сирський повідомив про створення ешелованої системи протидії російським «Шахедам»
У Силах оборони триває робота з нарощування спроможностей для протидії ударним дронам «Шахед», заявив головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 4 вересня.
Він звітував про проведення наради, присвяченої розвитку в цьому напрямку.
«Ми створюємо ешелоновану систему протидії ворожим «Шахедам» та «Гераням». Наше спільне завдання – формувати більше таких екіпажів, навчати більше операторів-винищувачів, забезпечувати для них більше ефективних засобів ураження та РЛС», – повідомив він.
За словами головнокомандувача, він заслухав доповіді про ефективність виконання завдань підрозділами БПЛА-перехоплювачів, забезпечення підрозділів дронами, підвищення ефективності боротьби з російськими дронами та наявні проблеми.
Німеччина обіцяє сповістити, чи відправлятиме війська в Україну, коли буде зрозуміла роль США
Німеччина ухвалить рішення військової участі у гарантіях безпеки для України, коли будуть зрозумілі роль США і результати переговорів. Про це йдеться у заяві за результатами зустрічі «Коаліції охочих» у Парижі 4 вересня на сайті федерального уряду Німеччини.
Зокрема, у тексті заяви йдеться про те, що європейські країни готові «після досягнення переговорного рішення зробити вирішальний внесок у сильні гарантії безпеки» для України. Німеччина також братиме участь у цьому, і головним у цьому процесі має бути саме підтримка ЗСУ – фінансування, озброєння і підготовка українських збройних сил, заявили в німецькому уряді.
«Федеральний уряд готовий розширювати цю діяльність. Щодо військової участі Німеччина ухвалить рішення у належний час, коли будуть уточнені рамкові умови. Це стосується, зокрема, характеру й масштабу участі США, а також результатів переговорного процесу», – йдеться у заяві німецького уряду.
Членство України в ЄС є окремим пунктом гарантій безпеки – Зеленський
Україна розглядає євроінтеграцію як частину гарантій безпеки, заявив президент Володимир Зеленський на пресконференції після зустрічі «Коаліції охочих» 4 вересня.
Таким чином він відповів на питання про політичну складову гарантій безпеки, які хоче отримати Україна.
«Серед гарантій безпеки, які ми бачимо – членство в Європейському Союзі», – заявив Зеленський.
За його словами, вступ до блоку означав би політичні, економічні і геополітичні гарантії безпеки.
Удар РФ по Донеччині: в Іллінівці загинули 2 людини, у Костянтинівці на лікарню скинули 3 авіабомби
Дві людини загинули в Іллінівці на Донеччині внаслідок російського удару 4 вересня, повідомив очільник обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
Крім того, за його словами, лікарня в Костянтинівці стала черговою ціллю для російських військ. «Сьогодні вони прицільно скинули три авіабомби на лікарню, яка до останнього приймала і лікувала місцевих жителів. Удари по цивільній і соціальній інфраструктурі – це свідомий вибір росіян, цілеспрямовані терористичні акти», – написав Філашкін у телеграмі.
Він додав, що на Іллінівку віська РФ також скинули три авіабомби, там пошкоджені п’ять нежитлових будівель.
«Схеми» встановили, звідки підсанкційне оборонне підприємство РФ отримує компоненти для виробництва хімзбої
Російський виробник зброї, Науково-дослідний Інститут прикладної хімії, отримує складники для заборонених міжнародним правом хімічних гранат РГ-Во від двох російських компаній, які, попри цю співпрацю з підсанкційним оборонним підприємством, самі досі не опинилися під економічними обмеженнями Заходу. Це встановили журналісти «Схем», проєкту Радіо Свобода.
Зеленський відреагував на пропозицію Путіна приїхати до Москви
Президент України Володимир Зеленський відреагував на пропозицію російського лідера Володимира Путіна провести двосторонню зустріч у Москві.
«Американські партнери нам передали, що Путін запросив мене в Москву. Я вважаю, що знаєте як – коли хочеш, щоби зустрічі не було – то треба запросити мене в Москву. Тому я думаю, що Росія почала говорити про зустріч – це вже непогано. Але поки що ми не бачимо їхнього бажання закінчення війни. А щодо зустрічі, я вважаю, дорослі лідери з зустрічі такого рівня повинні виходити з якимось результатом. Бажано з закінченням війни», – сказав Зеленський 4 вересня на спільній пресконференції з президентом Франції Емманюелем Макроном по завершенню засідання «Коаліції охочих» у Парижі.
Напередодні Путін стверджував, що його двостороння зустріч із президентом України можлива, але Зеленському слід приїхати до Москви. При цьому Путін назвав Зеленського «чинним головою адміністрації» і заявив, що зустріч із ним буде «дорогою в нікуди».
Зеленський: потужності Європи з оборонного виробництва недостатні, є розуміння, як нарощувати
На зустрічі «коаліції охочих» вдалося досягти «конкретики» щодо виробництва озброєння, заявив президент Володимир Зеленський на пресконференції з президентом Франції Еммануелем Макроном 4 вересня.
Він згадав про можливості оборонної промисловості Європи, назвавши їх недостатніми.
«Ми констатуємо, що європейські виробничі лінії працюють поки що недостатньо, але це все потрібно і зрозуміло як нарощувати. Обсяги мають бути більшими, швидкість має бути більша», – заявив Зеленський.
Читайте також: «Фламінго», «Нептун» та інші. Як Україна створює ракетну індустрію
Президент вказав на те, що в Україні є «значні виробничі потужності», які зараз не використовуються через брак коштів.
«Майже 60% всієї зброї, яку ми сьогодні використовуємо в Україні, вироблені в нас. Українці в цьому успішні, я вважаю, якісні, і ми маємо допомогти кожній європейській країні бути успішною в тому чи іншому виробництві», – сказав він.
Зеленський назвав критично важливим технологічне лідерство Європи – «це своя здорова промисловість і достатньо робочих місць, достатньо інвестицій, достатньо взаємодії, лідерства в глобальній конкуренції». За його словами, Київ підтримує лідерство Європи в рамках створення нових гарантій безпеки.
26 країн зобов’язалися долучитися до гарантування повоєнної безпеки України – Макрон
Двадцять шість країн погодилися зробити свій внесок у безпеку України після можливого припинення вогню або мирної угоди з Росією, заявив 4 вересня за підсумками засідання «Коаліції охочих» у Парижі президент Франції Емманюель Макрон.
«Нині 26 країн офіційно зобов’язалися, кілька інших ще уточнюють позицію, але саме 26 погодилися розгорнути як сили запевнення війська в Україні або бути присутніми на землі, на морі чи в повітрі, щоби надати цю безпекову підтримку Україні наступного дня після припинення вогню», – сказав Макрон на пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським.
Він наголосив, що це – «не сили для ведення війни проти Росії, а сили, які повинні гарантувати мир і чітко надати стратегічний сигнал. Вони розгортатимуться в умовах припинення вогню, не на лінії фронту, а в регіонах, що зараз визначаються. Їхня мета – запобігти будь-якій новій великій агресії й чітко залучити 26 держав до тривалої безпеки України».
«Повертайся із СВО і ріж, кого хочеш». Резонансні убивства в Росії, скоєні учасниками війни проти України
Проєкт Радіо Свобода Сибирь. Реалии зібрав інформацію про випадки, коли учасники війни проти України, повернувшись скоювали убивства, або ж, навпаки – уникали покарання за звірства, підписавши контракт із міністерством оборони Росії.
За понад три роки з моменту початку повномасштабної війни проти України, яку в Росії офіційно називають «спеціальною військовою операцією, СВО» російські військові, які повернулися з фронту, вбили і покалічили понад 750 громадян РФ.
Майже 400 людей убили у 80-ти російських регіонах, ще приблизно стільки ж отримали небезпечні для життя важкі травми, підрахувала в лютому 2025 року видання «Вёрстка».
Здебільшого учасники війни нападають на своїх родичів і знайомих. Більшість злочинів має побутовий характер і відбувається на ґрунті зловживання алкоголем.
Ось кілька резонансних історій.
Далі читайте тут
До 30 тисяч іноземних солдатів в Україні: стали відомі деталі засідання «Коаліції охочих» у Парижі
Засідання «Коаліції охочих» у Парижі завершилося домовленостями надалі посилювати обороноздатність України. Конкретику в цьому напрямку їй запропонували понад два десятки країн із більш як 30 держав-учасниць – про це Радіо Свобода дізналося від кількох поінформованих співрозмовників у дипломатичних колах країн ЄС.
Дипломати, не називаючись, розповіли, що останніми тижнями дискусії просуваються інтенсивніше. Десять із 21 держави, готової працювати над гарантіями безпеки України, згодні направити на її територію своїх солдатів, коли бойові дії будуть завершені.
Серед держав, згодних піти на такий крок, – Велика Британія й Франція, що очолюють «Коаліцію охочих», а також – Нордичні країни й держави Балтії, Нідерланди, Австралія.
Німеччина, за словами співрозмовників Радіо Свобода, поки міркує, яку позицію зайняти, й головним чином це пов’язано з необхідністю отримувати згоду на участь у місії німецького парламенту. Керівництво Німеччини не впевнене, яким буде результат.
Прокуратура: через атаку російського дрона загинув житель Херсонщини
Російські військові 4 вересня скинули вибухівку з дрона в селі Качкарівка Бериславського району, заявила Херсонська обласна прокуратура.
«Внаслідок цієї атаки загинув 55-річний чоловік, поранення також дістав 63- річний місцевий мешканець», – йдеться в повідомленні.
Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за фактом воєнного злочину, що призвів до загибелі людини.
Читайте також: Повітряні сили повідомили про знешкодження 84 російських дронів зі 112
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Коаліція охочих» постачатиме Україні далекобійні ракети – уряд Британії
На засіданні групи країн-союзниць України у її боротьбі проти російської агресії, відомої як «Коаліція охочих», оголосили про намір постачати Україні далекобійні ракети «для подальшого зміцнення її арсеналу», повідомив офіс прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера за підсумками паризького саміту коаліції, присвяченого виробленню довгострокового плану забезпечення гарантій безпеки для України.
У саміті взяли участь президент України Володимир Зеленський і спеціальний посланник президента США Дональда Трампа Стів Віткофф.
За повідомленням уряду Британії, Стармер також подякував військовим планувальникам і начальникам Генеральних штабів за їхню роботу, спрямовану на забезпечення можливості розгортання сил в Україні в разі припинення вогню. Деталей в уряді Британії не навели.
Удар РФ по місії з розмінування на Чернігівщині: число загиблих зросло до двох
На Чернігівщині до двох зросло число загиблих внаслідок російського ракетного удару по місії з розмінування, повідомив очільник обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус.
«Сьогодні вдень росіяни прицільно ударили по працівниках гуманітарної місії із розмінування «Данська рада у справах біженців». Територія неподалік Чернігова, Киселівська громада. Відомо про двох загиблих. Троє поранені, їм надається допомога», – написав він у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Як у 2022-му: для чого армія РФ перегруповує війська?
Одна людина загинула, двоє поранені через удар РФ по місії з розмінування на Чернігівщині – МВА
Одна людина загинула, двоє – зазнали поранення через російський удар на Чернігівщині 4 вересня, повідомив очільник Чернігівської міської військової адміністрації Дмитро Брижинський.
«Ракетний удар був нанесений по співробітниках гуманітарної місії з розмінування, які проводили роботи розмінування місцевості», – написав він у телеграмі.
Двоє людей загинули на Харківщині, намагаючись розібрати російський FPV-дрон – влада
Двоє цивільних загинули, ще двоє – були поранені вранці 4 вересня у Козачій Лопані Дергачівської громади Харківської області, коли вони спробували розібрати російський FPV-дрон, повідомив очільник Дергачівської міської військової адміністрації В’ячеслав Задоренко.
«За попередньою інформацією, чоловіки «затрофеїли» один з ворожих FPV-дронів, принесли його до будинку і намагалися розібрати бойову частину, внаслідок чого та здетонувала. В результаті двоє осіб 51-го і 41-го років загинули на місці, ще двоє чоловіків 49-ти і 36-ти років отримали численні уламкові поранення й опіки», – йдеться в повідомленні.
Голова МВА зазначив, що у зв’язку з критичною безпековою ситуацією, пов’язаною з активністю російських сил у небі над селищем, зараз «опрацьовуються усі можливі варіанти евакуації поранених для надання їм кваліфікованої медичної допомоги».
Очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов наголосив, що в разі виявлення підозрілого предмета, чіпати його і підходити до нього не можна, натомість треба звернутися в екстрені служби і попередити інших людей про небезпеку.
На початку квітня Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомила, що з лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинули 336 людей, з них 18 дітей. Поранень зазнали 825 людей, з них 92 дитини. За даними рятувальників, близько 139 тисяч квадратних кілометрів (23% від загальної площі України) є потенційно небезпечними.
У ВАКС почалося засідання з обрання запобіжного заходу генералу СБУ Вітюку
Вищий антикорупційний суд 4 вересня почав судове засідання з обрання запобіжного заходу для колишнього начальника Департаменту кібербезпеки Служби безпеки України, генерала Іллі Вітюка.
Напередодні Національне антикорупційне бюро повідомило йому про підозру в незаконному збагаченні й декларуванні недостовірної інформації.
Як передає кореспондент Радіо Свобода з зали суду, Вітюк відмовився коментувати підозру до початку судового засідання.
У Службі безпеки напередодні розкритикували підозру Вітюку, назвавши її відповіддю на затримання Службою кількох співробітників Національного антикорупційного бюро наприкінці липня. Як заявили в службі, оголошення підозри Вітюку є «помстою з боку НАБУ і САП за те, що Служба безпеки України ефективно протидіє російському впливу на державні органи і викрила кількох співробітників Бюро на вчиненні злочинів».
Президент Володимир Зеленський звільнив начальника Департаменту кібербезпеки Служби безпеки України Іллю Вітюка в травні 2024 року.
Голова Служби безпеки України Василь Малюк тимчасово відсторонив керівника Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Іллю Вітюка від роботи – про це повідомила пресслужба СБУ в коментарі агентству «Інтерфакс-Україна» 9 квітня 2024 року.
Таке рішення пояснили перевіркою даних про спробу вручити журналісту «Слідство.Інфо» повістки після публікації матеріалу про майно сім’ї Вітюка. Офіс генерального прокурора тоді відкрив кримінальне провадження щодо ймовірного зловживання службовими повноваженнями та перешкоджання професійній діяльності журналістів.
Єрмак повідомив про зустріч із посланцем Трампа й радниками лідерів 4 країн у Парижі
Очільник Офісу президента України Андрій Єрмак повідомив, що разом із секретарем Ради нацбезпеки й оборони Рустемом Умєровим зустрівся в Парижі зі спеціальним посланцем президента США Дональда Трампа Стівом Вітткоффом, а також радником прем’єр-міністра Великої Британії з питань національної безпеки Джонатаном Пауеллом, дипломатичним радником президента Франції Еммануелем Бонном, радником канцлера Німеччини з нацбезпеки Гюнтером Зауттером і дипломатичним радником голови Ради міністрів Італії Фабріціо Саджо.
«Головна задача – практична реалізація домовленостей лідерів держав щодо гарантій безпеки для України. Вони мають бути сильними й дієвими у небі, на морі й на землі, а також у кіберпросторі. Ми також обговорили посилення санкційного тиску, повернення українських полонених та викрадених Росією дітей. Продовжуємо координацію позицій, щоб наблизити сталий і справедливий мир для України», – написав Єрмак у телеграмі 4 вересня.
Цього дня в Парижі лідери близько 30 західних союзників України розпочали зустріч із президентом Володимиром Зеленським, щоб обговорити гарантії безпеки для України після можливої майбутньої мирної угоди з Росією.
Зустріч так званої Коаліції охочих у Парижі 4 вересня, на якій Зеленський присутній особисто, має на меті визначити рівень військової підтримки, яку група може надати Києву після війни.
«Наповнюємо реальним змістом гарантії безпеки для України довгостроково і забезпечуємо підтримку для наших Сил оборони України зараз», – написав у телеграмі президент Зеленський, коментуючи початок зустрічі.
Коаліція поки що не змогла досягти значного прогресу у визначенні своєї ролі, значною мірою тому, що Сполучені Штати ще не взяли на себе зобов’язання щодо післявоєнної ролі. Участь Вашингтона вважається вирішальною для підтримки зусиль союзників.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте 3 вересня заявив, що очікує «ясності» щодо того, що може бути досягнуто. Він додав, що це дозволить обговорити з Вашингтоном, які гарантії він може надати для посилення підтримки. «Я очікую, що завтра або невдовзі після завтрашнього дня буде ясність щодо того, що ми можемо колективно зробити», – сказав генеральний секретар НАТО Марк Рютте журналістам у Брюсселі.
Як повідомляє кореспондентка Радіо Свобода, спецпосланець Трампа Віткофф був частково присутній на зустрічі «Коаліції охочих», він повернеться до учасників на дзвінок президентові США.
Через 20 хвилин після початку засідання зʼявилися повідомлення, що Віткофф залишив зустріч. У Єлисейському палаці пояснили, що спецпосланець брав участь у частині роботи «Коаліції охочих» і звернувся до всіх присутніх голів держав й урядів, а потім був змушений покинути зустріч, як планувалося, для інших переговорів.
Як стало відомо раніше, у засіданні не беруть участь лідери Угорщини, Словаччини і Мальти. Про це кореспондентці Радіо Свобода стало відомо від чиновників у Єлисейському палаці.
Фізично присутні на засіданні, згідно з попередніми списками, окрім президентів Франції й України, є лідери Польщі, Данії, Фінляндії, Нідерландів, Бельгії, а також голови Єврокомісії та Ради ЄС.
Онлайн долучаються генеральний секретар НАТО, лідери Великої Британії, Норвегії, Канади, Іспанії, Японії та очільники решти країн ЄС, окрім Угорщини, Словаччини та Мальти. Австрія представлена міністром закордонних справ.
З-поза меж ЄС до обговорення онлайн приєдналися також лідери Нової Зеландії, Австралії, Чорногорії, Албанії, віцепрезидент Туреччини і міністр закордонних справ Ісландії.
Президент США Дональд Трамп, який раніше заявив, що європейські країни повинні будуть взяти на себе більшу частину тягаря щодо надання гарантій Україні, а Вашингтон підтримуватиме операції «ймовірно... з повітря», планує поговорити із Зеленським й іншими лідерами після зустрічі в Парижі.
Трамп не надав подробиць щодо того, які саме повітряні сили США будуть надані, але заявив, що Вашингтон може підтримати розгортання європейських військ, підтримане «Коаліцією охочих».
Росія відхилила ідею розміщення європейських військ на території України, а президент РФ Володимир Путін попередив, що Москва готова «вирішити всі свої завдання військовим шляхом», якщо прийнятної мирної угоди не буде знайдено.
«Коаліція охочих» включає близько 30 країн, які підтримують Україну, переважно європейських, а також Канаду, Австралію і Японію.
Російський бізнесмен Фрідман просить Іспанію про допомогу для виходу з-під санкцій ЄС
Російський бізнесмен Михайло Фрідман попросив уряд Іспанії підтримати його виключення зі списку санкцій Євросоюзу, пише El Mundo з посиланням на лист мільярдера до іспанського зовнішньополітичного відомства.
Фрідман є ключовим акціонером інвестиційного фонду LetterOne, який контролює іспанську мережу супермаркетів Dia. За даними El Mundo, аргументуючи своє прохання, бізнесмен зазначив у листі, що мережа Dia в Іспанії має понад 2300 магазинів, які забезпечують економічний ефект у 6,8 мільярда євро і підтримують зайнятість близько 100 тисяч людей.
У листі Фрідман стверджує, що якщо він відновить свою участь в управлінні групою, від якого зараз усунутий, то його повернення стане «важливою гарантією» реалізації п’ятирічного стратегічного плану. Він передбачає відкриття 300 нових магазинів та щорічні інвестиції близько 180 мільйонів євро до 2029 року.
Бізнесмен, як пише El Mundo, вже зміг здобути підтримку Угорщини, Словаччини та Люксембургу щодо зняття санкцій. Позитивно до такого кроку налаштовані також Італія, Греція, Австрія і Хорватія, а проти виступає Латвія – через зв’язок Фрідмана з іншим співзасновником «Альфа-груп», громадянином Латвії Петром Авеном, який перебуває під санкціями.
Санкції щодо Фрідмана та Авена були запроваджені невдовзі після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Євросоюз вважає, що бізнесмени входять до ближнього кола Путіна. Обидва подали позови про зняття санкцій, але змогли добитися лише перегляду підстав для продовження санкцій (це відбувається кожні півроку) – самі обмеження залишилися чинними.
Санкції змусили Фрідмана та Авена поступитися контролем над інвестиційною групою LetterOne і вийти з її ради директорів. Крім того, у 2024 році Фрідман та Авен продали свої частки в «Альфа-банку» та «Альфа-страхуванні». У серпні 2024 року Рада ЄС укотре відмовила Фрідману у знятті санкцій.