26 країн зобов’язалися долучитися до гарантування повоєнної безпеки України – Макрон
Двадцять шість країн погодилися зробити свій внесок у безпеку України після можливого припинення вогню або мирної угоди з Росією, заявив 4 вересня за підсумками засідання «Коаліції охочих» у Парижі президент Франції Емманюель Макрон.
«Нині 26 країн офіційно зобов’язалися, кілька інших ще уточнюють позицію, але саме 26 погодилися розгорнути як сили запевнення війська в Україні або бути присутніми на землі, на морі чи в повітрі, щоби надати цю безпекову підтримку Україні наступного дня після припинення вогню», – сказав Макрон на пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським.
Він наголосив, що це – «не сили для ведення війни проти Росії, а сили, які повинні гарантувати мир і чітко надати стратегічний сигнал. Вони розгортатимуться в умовах припинення вогню, не на лінії фронту, а в регіонах, що зараз визначаються. Їхня мета – запобігти будь-якій новій великій агресії й чітко залучити 26 держав до тривалої безпеки України».
«Повертайся із СВО і ріж, кого хочеш». Резонансні убивства в Росії, скоєні учасниками війни проти України
Проєкт Радіо Свобода Сибирь. Реалии зібрав інформацію про випадки, коли учасники війни проти України, повернувшись скоювали убивства, або ж, навпаки – уникали покарання за звірства, підписавши контракт із міністерством оборони Росії.
За понад три роки з моменту початку повномасштабної війни проти України, яку в Росії офіційно називають «спеціальною військовою операцією, СВО» російські військові, які повернулися з фронту, вбили і покалічили понад 750 громадян РФ.
Майже 400 людей убили у 80-ти російських регіонах, ще приблизно стільки ж отримали небезпечні для життя важкі травми, підрахувала в лютому 2025 року видання «Вёрстка».
Здебільшого учасники війни нападають на своїх родичів і знайомих. Більшість злочинів має побутовий характер і відбувається на ґрунті зловживання алкоголем.
Ось кілька резонансних історій.
Далі читайте тут
До 30 тисяч іноземних солдатів в Україні: стали відомі деталі засідання «Коаліції охочих» у Парижі
Засідання «Коаліції охочих» у Парижі завершилося домовленостями надалі посилювати обороноздатність України. Конкретику в цьому напрямку їй запропонували понад два десятки країн із більш як 30 держав-учасниць – про це Радіо Свобода дізналося від кількох поінформованих співрозмовників у дипломатичних колах країн ЄС.
Дипломати, не називаючись, розповіли, що останніми тижнями дискусії просуваються інтенсивніше. Десять із 21 держави, готової працювати над гарантіями безпеки України, згодні направити на її територію своїх солдатів, коли бойові дії будуть завершені.
Серед держав, згодних піти на такий крок, – Велика Британія й Франція, що очолюють «Коаліцію охочих», а також – Нордичні країни й держави Балтії, Нідерланди, Австралія.
Німеччина, за словами співрозмовників Радіо Свобода, поки міркує, яку позицію зайняти, й головним чином це пов’язано з необхідністю отримувати згоду на участь у місії німецького парламенту. Керівництво Німеччини не впевнене, яким буде результат.
Прокуратура: через атаку російського дрона загинув житель Херсонщини
Російські військові 4 вересня скинули вибухівку з дрона в селі Качкарівка Бериславського району, заявила Херсонська обласна прокуратура.
«Внаслідок цієї атаки загинув 55-річний чоловік, поранення також дістав 63- річний місцевий мешканець», – йдеться в повідомленні.
Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за фактом воєнного злочину, що призвів до загибелі людини.
Читайте також: Повітряні сили повідомили про знешкодження 84 російських дронів зі 112
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
«Коаліція охочих» постачатиме Україні далекобійні ракети – уряд Британії
На засіданні групи країн-союзниць України у її боротьбі проти російської агресії, відомої як «Коаліція охочих», оголосили про намір постачати Україні далекобійні ракети «для подальшого зміцнення її арсеналу», повідомив офіс прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера за підсумками паризького саміту коаліції, присвяченого виробленню довгострокового плану забезпечення гарантій безпеки для України.
У саміті взяли участь президент України Володимир Зеленський і спеціальний посланник президента США Дональда Трампа Стів Віткофф.
За повідомленням уряду Британії, Стармер також подякував військовим планувальникам і начальникам Генеральних штабів за їхню роботу, спрямовану на забезпечення можливості розгортання сил в Україні в разі припинення вогню. Деталей в уряді Британії не навели.
Удар РФ по місії з розмінування на Чернігівщині: число загиблих зросло до двох
На Чернігівщині до двох зросло число загиблих внаслідок російського ракетного удару по місії з розмінування, повідомив очільник обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус.
«Сьогодні вдень росіяни прицільно ударили по працівниках гуманітарної місії із розмінування «Данська рада у справах біженців». Територія неподалік Чернігова, Киселівська громада. Відомо про двох загиблих. Троє поранені, їм надається допомога», – написав він у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Як у 2022-му: для чого армія РФ перегруповує війська?
Одна людина загинула, двоє поранені через удар РФ по місії з розмінування на Чернігівщині – МВА
Одна людина загинула, двоє – зазнали поранення через російський удар на Чернігівщині 4 вересня, повідомив очільник Чернігівської міської військової адміністрації Дмитро Брижинський.
«Ракетний удар був нанесений по співробітниках гуманітарної місії з розмінування, які проводили роботи розмінування місцевості», – написав він у телеграмі.
Двоє людей загинули на Харківщині, намагаючись розібрати російський FPV-дрон – влада
Двоє цивільних загинули, ще двоє – були поранені вранці 4 вересня у Козачій Лопані Дергачівської громади Харківської області, коли вони спробували розібрати російський FPV-дрон, повідомив очільник Дергачівської міської військової адміністрації В’ячеслав Задоренко.
«За попередньою інформацією, чоловіки «затрофеїли» один з ворожих FPV-дронів, принесли його до будинку і намагалися розібрати бойову частину, внаслідок чого та здетонувала. В результаті двоє осіб 51-го і 41-го років загинули на місці, ще двоє чоловіків 49-ти і 36-ти років отримали численні уламкові поранення й опіки», – йдеться в повідомленні.
Голова МВА зазначив, що у зв’язку з критичною безпековою ситуацією, пов’язаною з активністю російських сил у небі над селищем, зараз «опрацьовуються усі можливі варіанти евакуації поранених для надання їм кваліфікованої медичної допомоги».
Очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов наголосив, що в разі виявлення підозрілого предмета, чіпати його і підходити до нього не можна, натомість треба звернутися в екстрені служби і попередити інших людей про небезпеку.
На початку квітня Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомила, що з лютого 2022 року через вибухонебезпечні предмети в Україні загинули 336 людей, з них 18 дітей. Поранень зазнали 825 людей, з них 92 дитини. За даними рятувальників, близько 139 тисяч квадратних кілометрів (23% від загальної площі України) є потенційно небезпечними.
У ВАКС почалося засідання з обрання запобіжного заходу генералу СБУ Вітюку
Вищий антикорупційний суд 4 вересня почав судове засідання з обрання запобіжного заходу для колишнього начальника Департаменту кібербезпеки Служби безпеки України, генерала Іллі Вітюка.
Напередодні Національне антикорупційне бюро повідомило йому про підозру в незаконному збагаченні й декларуванні недостовірної інформації.
Як передає кореспондент Радіо Свобода з зали суду, Вітюк відмовився коментувати підозру до початку судового засідання.
У Службі безпеки напередодні розкритикували підозру Вітюку, назвавши її відповіддю на затримання Службою кількох співробітників Національного антикорупційного бюро наприкінці липня. Як заявили в службі, оголошення підозри Вітюку є «помстою з боку НАБУ і САП за те, що Служба безпеки України ефективно протидіє російському впливу на державні органи і викрила кількох співробітників Бюро на вчиненні злочинів».
Президент Володимир Зеленський звільнив начальника Департаменту кібербезпеки Служби безпеки України Іллю Вітюка в травні 2024 року.
Голова Служби безпеки України Василь Малюк тимчасово відсторонив керівника Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Іллю Вітюка від роботи – про це повідомила пресслужба СБУ в коментарі агентству «Інтерфакс-Україна» 9 квітня 2024 року.
Таке рішення пояснили перевіркою даних про спробу вручити журналісту «Слідство.Інфо» повістки після публікації матеріалу про майно сім’ї Вітюка. Офіс генерального прокурора тоді відкрив кримінальне провадження щодо ймовірного зловживання службовими повноваженнями та перешкоджання професійній діяльності журналістів.
Єрмак повідомив про зустріч із посланцем Трампа й радниками лідерів 4 країн у Парижі
Очільник Офісу президента України Андрій Єрмак повідомив, що разом із секретарем Ради нацбезпеки й оборони Рустемом Умєровим зустрівся в Парижі зі спеціальним посланцем президента США Дональда Трампа Стівом Вітткоффом, а також радником прем’єр-міністра Великої Британії з питань національної безпеки Джонатаном Пауеллом, дипломатичним радником президента Франції Еммануелем Бонном, радником канцлера Німеччини з нацбезпеки Гюнтером Зауттером і дипломатичним радником голови Ради міністрів Італії Фабріціо Саджо.
«Головна задача – практична реалізація домовленостей лідерів держав щодо гарантій безпеки для України. Вони мають бути сильними й дієвими у небі, на морі й на землі, а також у кіберпросторі. Ми також обговорили посилення санкційного тиску, повернення українських полонених та викрадених Росією дітей. Продовжуємо координацію позицій, щоб наблизити сталий і справедливий мир для України», – написав Єрмак у телеграмі 4 вересня.
Цього дня в Парижі лідери близько 30 західних союзників України розпочали зустріч із президентом Володимиром Зеленським, щоб обговорити гарантії безпеки для України після можливої майбутньої мирної угоди з Росією.
Зустріч так званої Коаліції охочих у Парижі 4 вересня, на якій Зеленський присутній особисто, має на меті визначити рівень військової підтримки, яку група може надати Києву після війни.
«Наповнюємо реальним змістом гарантії безпеки для України довгостроково і забезпечуємо підтримку для наших Сил оборони України зараз», – написав у телеграмі президент Зеленський, коментуючи початок зустрічі.
Коаліція поки що не змогла досягти значного прогресу у визначенні своєї ролі, значною мірою тому, що Сполучені Штати ще не взяли на себе зобов’язання щодо післявоєнної ролі. Участь Вашингтона вважається вирішальною для підтримки зусиль союзників.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте 3 вересня заявив, що очікує «ясності» щодо того, що може бути досягнуто. Він додав, що це дозволить обговорити з Вашингтоном, які гарантії він може надати для посилення підтримки. «Я очікую, що завтра або невдовзі після завтрашнього дня буде ясність щодо того, що ми можемо колективно зробити», – сказав генеральний секретар НАТО Марк Рютте журналістам у Брюсселі.
Як повідомляє кореспондентка Радіо Свобода, спецпосланець Трампа Віткофф був частково присутній на зустрічі «Коаліції охочих», він повернеться до учасників на дзвінок президентові США.
Через 20 хвилин після початку засідання зʼявилися повідомлення, що Віткофф залишив зустріч. У Єлисейському палаці пояснили, що спецпосланець брав участь у частині роботи «Коаліції охочих» і звернувся до всіх присутніх голів держав й урядів, а потім був змушений покинути зустріч, як планувалося, для інших переговорів.
Як стало відомо раніше, у засіданні не беруть участь лідери Угорщини, Словаччини і Мальти. Про це кореспондентці Радіо Свобода стало відомо від чиновників у Єлисейському палаці.
Фізично присутні на засіданні, згідно з попередніми списками, окрім президентів Франції й України, є лідери Польщі, Данії, Фінляндії, Нідерландів, Бельгії, а також голови Єврокомісії та Ради ЄС.
Онлайн долучаються генеральний секретар НАТО, лідери Великої Британії, Норвегії, Канади, Іспанії, Японії та очільники решти країн ЄС, окрім Угорщини, Словаччини та Мальти. Австрія представлена міністром закордонних справ.
З-поза меж ЄС до обговорення онлайн приєдналися також лідери Нової Зеландії, Австралії, Чорногорії, Албанії, віцепрезидент Туреччини і міністр закордонних справ Ісландії.
Президент США Дональд Трамп, який раніше заявив, що європейські країни повинні будуть взяти на себе більшу частину тягаря щодо надання гарантій Україні, а Вашингтон підтримуватиме операції «ймовірно... з повітря», планує поговорити із Зеленським й іншими лідерами після зустрічі в Парижі.
Трамп не надав подробиць щодо того, які саме повітряні сили США будуть надані, але заявив, що Вашингтон може підтримати розгортання європейських військ, підтримане «Коаліцією охочих».
Росія відхилила ідею розміщення європейських військ на території України, а президент РФ Володимир Путін попередив, що Москва готова «вирішити всі свої завдання військовим шляхом», якщо прийнятної мирної угоди не буде знайдено.
«Коаліція охочих» включає близько 30 країн, які підтримують Україну, переважно європейських, а також Канаду, Австралію і Японію.
Російський бізнесмен Фрідман просить Іспанію про допомогу для виходу з-під санкцій ЄС
Російський бізнесмен Михайло Фрідман попросив уряд Іспанії підтримати його виключення зі списку санкцій Євросоюзу, пише El Mundo з посиланням на лист мільярдера до іспанського зовнішньополітичного відомства.
Фрідман є ключовим акціонером інвестиційного фонду LetterOne, який контролює іспанську мережу супермаркетів Dia. За даними El Mundo, аргументуючи своє прохання, бізнесмен зазначив у листі, що мережа Dia в Іспанії має понад 2300 магазинів, які забезпечують економічний ефект у 6,8 мільярда євро і підтримують зайнятість близько 100 тисяч людей.
У листі Фрідман стверджує, що якщо він відновить свою участь в управлінні групою, від якого зараз усунутий, то його повернення стане «важливою гарантією» реалізації п’ятирічного стратегічного плану. Він передбачає відкриття 300 нових магазинів та щорічні інвестиції близько 180 мільйонів євро до 2029 року.
Бізнесмен, як пише El Mundo, вже зміг здобути підтримку Угорщини, Словаччини та Люксембургу щодо зняття санкцій. Позитивно до такого кроку налаштовані також Італія, Греція, Австрія і Хорватія, а проти виступає Латвія – через зв’язок Фрідмана з іншим співзасновником «Альфа-груп», громадянином Латвії Петром Авеном, який перебуває під санкціями.
Санкції щодо Фрідмана та Авена були запроваджені невдовзі після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Євросоюз вважає, що бізнесмени входять до ближнього кола Путіна. Обидва подали позови про зняття санкцій, але змогли добитися лише перегляду підстав для продовження санкцій (це відбувається кожні півроку) – самі обмеження залишилися чинними.
Санкції змусили Фрідмана та Авена поступитися контролем над інвестиційною групою LetterOne і вийти з її ради директорів. Крім того, у 2024 році Фрідман та Авен продали свої частки в «Альфа-банку» та «Альфа-страхуванні». У серпні 2024 року Рада ЄС укотре відмовила Фрідману у знятті санкцій.
ISW: нові заяви Путіна свідчать, що він «абсолютно несерйозно» ставиться до переговорів
Російський лідер Володимир Путін залишається відданим досягненню своїх цілей на полі бою в Україні шляхом тривалої війни і не зацікавлений у справжніх мирних зусиллях, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW), аналізуючи вчорашні заяви очільника Кремля.
Зокрема, аналітики звернули увагу на слова Путіна про українського президента Володимира Зеленського, якого той назвав «чинним головою адміністрації» і заявив, що зустріч із Зеленським буде «дорогою в нікуди».
«Путін прямо заявив, що не вважає президента України Володимира Зеленського легітимним президентом України, що зводить нанівець саму основу будь-якої майбутньої мирної угоди між Україною і Росією. Путін виступив перед журналістами в Пекіні 3 вересня і неправдиво заявив, що Конституція України «не містить способів розширити повноваження президента» і що «повноваження Зеленського закінчилися», коли його п’ятирічний термін повноважень «минув» у 2024 році», – йдеться в повідомленні.
Путін також стверджував, що двостороння зустріч можлива, але Зеленському слід приїхати до Москви.
«Путін неодноразово хизувався неточним тлумаченням Конституції України, щоб хибно стверджувати, що Зеленський не є легітимним президентом України – твердження, які ISW неодноразово доводив як неправдиві. ISW продовжує вважати, що заяви Путіна про нелегітимність Зеленського демонструють незацікавленість Путіна в мирному врегулюванні й встановлюють умови для відмови Росії від будь-якої можливої мирної угоди, яку б Путін підписав із Зеленським, у час, який Росія обере в майбутньому», – йдеться у звіті.
В ISW також звернули увагу на повідомлення кремлівського новинного агентства ТАСС, яке у травні 2024 року писало, що Міністерство внутрішніх справ Росії оголосило Зеленського в розшук з невказаних причин, «що надає зовсім іншого відтінку нібито запрошенню Путіна Зеленському приїхати до Москви, зважаючи на його заяви про невизнання легітимності Зеленського».
Аналітики також наголосили, що саме Путін відповідальний за нездатність України законно провести референдуми і вибори, до яких закликає російський лідер. Путін заявив, що українська влада повинна провести референдум, зокрема для вирішення «територіальних питань», «якщо вони хочуть бути легітимними і повноцінно брати участь у процесі врегулювання».
«Путін правильно зазначив, що українське законодавство не дозволяє проводити вибори під час воєнного стану, але заявив, що Україна «повинна» скасувати воєнний стан. Українське законодавство говорить, що українська влада не може скасувати воєнний стан, поки залишається «загроза нападу або небезпека для державної незалежності України і її територіальної цілісності». Українська влада не може провести референдуми і вибори, до яких закликає Путін, принаймні доти, поки Росія не погодиться на припинення вогню, від чого Путін неодноразово відмовлявся», – йдеться в повідомленні.
Аналітики наголосили, що заява Путіна про те, що Україна насправді не може піти на поступки, яких він вимагає, за умов, які він нав’язує, «є ще одним свідченням того, що Путін абсолютно несерйозно ставиться до переговорів».
Про готовність до особистої зустрічі з Путіним з метою мирного врегулювання раніше заявляв президент України Володимир Зеленський. «Україна пропонує перейти від обміну заявами і зустрічей на технічному рівні до рівня розмови лідерів. Америка це пропонувала. Україна це підтримала. Потрібна готовність Росії. Україна ще раз підтверджує свою готовність до зустрічі на рівні лідерів у будь-який час», – казав він.
Можливу зустріч Путіна і Зеленського, а після неї тристоронню за участю лідерів США, України і Росії, прогнозував президент США Дональд Трамп після зустрічі з Путіним на Алясці у середині серпня.
3 вересня в телефонному інтерв’ю телеканалу CBS News Трамп зазначив, що Путін і Зеленський ще не готові до переговорів, але, за його словами, «щось станеться».
Декілька країн Європи й Туреччина пропонували організувати таку зустріч, серед можливих локацій називали, зокрема, Угорщину і Швейцарію.
При цьому в МЗС Швейцарії пообіцяли надати Путіну імунітет від переслідування Міжнародним кримінальним судом (МКС) у Гаазі на території країни, якщо він приїде для участі у переговорах щодо миру в Україні до Швейцарії.
Але у відповідь кілька представників Кремля, зокрема помічник Путіна Юрій Ушаков, ще кілька днів тому заявляли, що ніяких домовленостей щодо зустрічі двох політиків немає. Ушаков, який брав участь у зустрічі на Алясці, зокрема сказав: «Наскільки я знаю, між Путіним і Трампом про це домовленостей не було».
Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган після повернення із саміту ШОС у Китаї також заявив журналістам, що Путін і Зеленський «поки не готові до зустрічі».
Путін пропонував Зеленському зустрітися у Москві вже двічі. Першу таку пропозицію президент України категорично відкинув.
В американському Інституті вивчення війни раніше зазначали, що кремлівські чиновники регулярно повторюють свою «давню і неправдиву» заяву про те, що нібито українська влада є нелегітимною, для того, щоб створити умови для маніпулювання переговорами про припинення вогню і для відмови від будь-яких майбутніх російсько-українських угод у час, який обере Росія.
В ISW наголошували, що будь-яка довгострокова мирна угода між Росією й Україною повинна містити чітке визнання Росією легітимності президента, уряду і Конституції України, а також суверенітету України.
Медведєв погрожує Британії через допомогу Україні
Колишній президент Росії Дмитро Медведєв погрожує Великій Британії «вилученням цінностей Британської корони» за допомогу Києву коштом відсотків від активів РФ, заморожених у відповідь на російську агресію проти України.
У своєму телеграм-каналі Медведєв також погрожує «повернути захоплене в натуральній формі. Тобто «українською землею» та іншим нерухомим та рухомим майном, розташованим на ній».
Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі під час візиту до Києва оголосив про надання Україні військової допомоги коштом прибутку від заморожених російських активів на суму понад 1 мільярд фунтів стерлінгів. Ці гроші дозволили передати Україні сотні тисяч артилерійських боєприпасів, сотні зенітних ракет, запасних частин для озброєнь, а також укласти нові контракти на обслуговування та ремонт обладнання та військового транспорту, повідомляє сайт британського уряду.
У Європі та країнах «Групи семи» заморожені російські активи на суму приблизно 210–220 мільярдів євро, більшість із них – це державні резерви, розміщені переважно на бельгійській платформі Euroclear.
Великі суми також заблоковані у Франції – 19 мільярдів євро. Німеччина заморозила близько 210 мільйонів євро. Окрім резервів Центробанку Росії, під санкції потрапили й приватні кошти російських бізнесменів та компаній – їхній обсяг становить близько 24 мільярдів євро.
Доходи від управління цими активами ЄС частково передає Україні. За перше півріччя 2025 року Київ отримав понад 10 мільярдів євро із таких доходів.
30 серпня голова європейської дипломатії Кая Каллас заявила, що Росія не отримає назад свої заморожені активи доти, доки не виплатить репарації Україні.
У Дружківці через удари РФ поранені 7 людей, за добу на Донеччині 11 загиблих – влада
У Дружківці на Донеччині внаслідок російських обстрілів поранені сім людей, повідомила 4 вересня Державна служба з надзвичайних ситуацій.
«Крім того, під ворожий удар потрапили Слов’янськ, а також Новодонецька й Олександрівська громади, спалахнули пожежі. Горіли адмінбудівля, склад... Пошкоджені нежитлові будівлі та приватні будинки, відділення пошти, крамниця і кав’ярня», – йдеться в повідомленні.
У ДСНС додали, що рятувальникам доводилося призупиняти гасіння пожеж через повторні атаки РФ.
Тим часом поліція Донеччини зазначила, що попередньої доби 11 жителів Донеччини загинули, ще 16 зазнали поранень внаслідок російських атак.
«За 3 вересня поліція зафіксувала 2 402 ворожих удари. Під вогнем перебували сім населених пунктів: міста Дружківка, Костянтинівка, Краматорськ, Лиман, Сіверськ, села Каленики, Торське. Руйнувань зазнав 101 цивільний об’єкт, із них 25 житлових будинків», – йдеться в повідомленні.
Обласна військова адміністрація повідомила, що на підконтрольній українській владі території Донеччини залишаються 216 тисяч цивільних жителів, серед яких 15 830 дітей. При цьому, за повідомленням, у зоні активних бойових дій живуть 17 тисяч цивільних, із них 34 дитини. ОВА незмінно наголошує, що на Донеччині не залишилося безпечних місць, і закликає до евакуації.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
У Запоріжжі та області через удари РФ поранені п’ятеро людей – ОВА
Російські військові зранку 4 вересня завдали удару по Запоріжжю, внаслідок якого зазнали поранень щонайменше четверо людей, повідомив голова ОВА Іван Федоров.
За цим повідомленням, атаку здійснив російський безпілотник, постраждалим надана необхідна допомога.
Ще одна людина зазнала поранень у прифронтовому Оріхові.
«Ворог атакував автівку комунального підприємства в Оріхові. Росіяни ударили артилерією по прифронтовому місту. Пошкоджене авто. Пораненому надається вся необхідна допомога», – вказав високопосадовець.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Лідери трьох країн ЄС можуть пропустити зустріч «коаліції охочих» у Парижі – список учасників
Лідери Угорщини, Словаччини та Мальти можуть пропустити зустріч «коаліції охочих» в Парижі 4 вересня. Про це кореспондентці Радіо Свобода стало відомо від чиновників у Єлисейському палаці.
Фізично присутніми на засіданні, згідно з попередніми списками, окрім президентів Франції та України, будуть лідери Польщі, Данії, Фінляндії, Нідерландів, Бельгії, а також голови Єврокомісії та Ради ЄС.
Онлайн долучаться генеральний секретар НАТО, лідери Великої Британії, Норвегії, Канади, Іспанії, Японії та очільники решти країн ЄС, окрім Угорщини, Словаччини та Мальти. Австрія буде представлена міністром закордонних справ.
З-поза меж ЄС до обговорення онлайн приєднаються також лідери Нової Зеландії, Австралії, Чорногорії, Албанії, віцепрезидент Туреччини та міністр закордонних справ Ісландії.
Список учасників ще може оновлюватися.
Читайте також: Рютте розповів, як просуваються дискусії про гарантії безпеки для України
Президент України прибув до Парижа 3 вересня. Під час брифінгу із Володимиром Зеленським його французький колега Емманюель Макрон висловив готовність надати політичну підтримку домовленостям, які дозволять завершити війну. За його словами, партнери України готові будуть надати їй гарантії безпеки в день підписання мирної угоди.
Зустріч лідерів «коаліції охочих» запланована в Парижі на 4 вересня. Після неї європейські лідери й Зеленський поговорять із президентом США Дональдом Трампом телефоном, повідомив раніше Єлисейський палац.
В Угорщині зі списаних МіГ-29 зникли важливі деталі. Офіційно Будапешт не надає збройної підтримки Києву
В Угорщині обговорюють зникнення важливих деталей та обладнання з восьми списаних літаків МіГ-29, розташованих на військовому аеродромі в Кечкеметі. Як повідомляє 4 вересня угорська служба Радіо Свобода, предметом обговорення є також те, чи могли ці деталі та обладнання потрапити в Україну – попри те, що офіційно Будапешт не надає збройної підтримки Києву.
Невстановлені особи забрали важливі деталі з кількох літаків МіГ-29 ще в липні. Після інциденту поліція розпочала розслідування, а міністр оборони Крістоф Шалай-Бобровницький також оголосив, що у справі буде проведено внутрішнє розслідування для встановлення винних.
Міністерство оборони підозрює, що люди, які знімали обладнання, не проникли на авіабазу ззовні, і це була робота інсайдерів. Схоже, військове відомство шукає джерело витоку інформації про інцидент ще інтенсивніше, ніж викрадачів, ідеться в публікації Радіо Свобода.
Росія не використовує МіГ-29 у війні проти України, натомість на озброєнні ЗСУ ці літаки перебувають. «Звичайно, це теж лише теорія, але як ми вже писали, крім різко антиукраїнської політичної риторики, угорська влада тихо надає серйозну підтримку Україні, наприклад, дизельним паливом, що продається нижче від ринкової ціни», – пише угорська служба.
Наприкінці серпня між Угорщиною та Україною на офіційному рівні відносини знову загострилися: міністр закордонних справ Петер Сійярто заявив про заборону в’їзду до Угорщини командиру підрозділу, відповідального за удари по російському нафтопроводу «Дружба» (ним нафта постачається до Угорщини).
До МЗС України після цього викликали угорського посла, якому вручили ноту протесту «у відповідь на дискримінацію Угорщиною угорської меншини в Україні, зокрема нашого захисника угорського походження, якому заборонили в’їзд до країни його предків». Ідеться про Роберта Бровді (позивний «Мадяр»), який у ЗСУ очолює Сили безпілотних систем.
Повітряні сили повідомили про знешкодження 84 російських дронів зі 112
У ніч на 4 вересня російські військові атакували Україну 112 ударними БпЛА типу «Шахед» і безпілотниками-імітаторами різних типів із п’яти напрямків у Росії та з Гвардійського в окупованому Криму, повідомляють Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 09:00 протиповітряною обороною збито або подавлено 84 ворожих БпЛА типу «Шахед» і дронів-імітаторів різних типів на півночі, півдні та сході країни. Зафіксовано влучання 28 ударних БпЛА на 17 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на п’яти локаціях», – ідеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Путін і Зеленський не готові до переговорів, але невдовзі «щось станеться» – Трамп
Президенти України та Росії Володимир Путін і Володимир Зеленський ще не готові до переговорів, констатував американський президент Дональд Трамп 3 вересня в телефонному інтерв’ю телеканалу CBS News.
«Я говорив про це з президентом Путіним та президентом Зеленським. Щось станеться, але вони ще не готові. Але щось станеться», – сказав Трамп, додавши, що «думав, що переговори з Росією були б легшими… але, здається, це дещо складніше, ніж деякі інші».
Про свій намір організувати переговори між лідерами України та РФ президент США заявляв за підсумками зустрічі з Володимиром Путіним в Анкориджі 15 серпня.
У Пекіні 3 вересня Путін прокоментував можливість особистої зустрічі із президентом України Володимиром Зеленським, за проведення якої виступав Трамп. Він заявив, що така зустріч може відбутися у Москві, якщо Зеленський «готовий» приїхати до столиці Росії.
Путін пропонував Зеленському зустрітися у Москві вже вдруге. Першу таку пропозицію президент України категорично відкинув, хоча і виступає за прямі переговори з Путіним.
Розмови про переговори відбуваються на тлі продовження російських ударів по Україні. Завданий 28 серпня комбінований удар по Києву забрав життя 23 людей, серед яких було четверо дітей.