На фронті відбулося 180 боїв за добу – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 3 вересня на фронті відбулося 180 боєзіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Вчора противник завдав 4 ракетних та 63 авіаційних ударів, застосував 28 ракет, скинув 118 керованих авіабомб. Крім цього, здійснив 5088 обстрілів, зокрема 25 – із реактивних систем залпового вогню, та залучив для ураження 6104 дронів-камікадзе… За минулу добу авіація, ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили п’ять районів зосередження особового складу, озброєння і військової техніки та три артилерійські засоби противника», – вказано в ранковому зведенні.
Понад половина боїв зафіксована на двох напрямках у Донецькій області – Покровському та Лиманському.
«На Лиманському напрямку ворог атакував 41 раз, намагаючись вклинитися в нашу оборону поблизу населених пунктів Новомихайлівка, Рідкодуб, Карпівка, Колодязі, Торське, Серебрянка та в напрямку Нового Миру, Шандриголового, Дробишевого, Ямполя, Дронівки, Сіверська.
На Покровському напрямку наші захисники зупинили 55 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Шахове, Заповідне, Затишок, Федорівка, Новоекономічне, Миролюбівка, Лисівка, Котлине, Удачне, Горіхове та в напрямку населених пунктів Новий Донбас, Родинське, Мирноград, Промінь, Сухий Яр, Покровськ, Звірове, Молодецьке, Філія», – йдеться в повідомленні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
3 вересня, проєкт DeepState повідомив про чергову успішну контратаку Сил оборони – цього разу біля села Толстой на півдні Донбасу. До цього на карті була вузька «червона зона» вздовж траси, яка веде до села Андріївка-Клевцове, раніше Іскра. Згодом аналітики повідомили, що попри контратаку, просочування малих піхотних груп армії Росії на Андріївку-Клевцове триває – але українські захисники знищують окупантів або беруть їх у полон.
У ДСНС повідомили про наслідки нічного удару РФ по Одесі
Унаслідок нічного російського удару по Одесі із застосуванням дронів спалахнула пожежа в складському приміщенні, пошкоджений вантажний автомобіль, повідомила зранку 4 вересня Державна служба з надзвичайних ситуацій.
«За попередньою інформацією, на щастя, постраждалих немає. Понад 40 вогнеборців від ДСНС, пожежного підрозділу Нацгвардії України та добровольців оперативно локалізували й ліквідували займання», – вказали рятувальники.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Генштаб ЗСУ: Росія втратила за добу 840 солдатів і понад 40 артсистем
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 085 410 своїх військових, зокрема 840 осіб – за останню добу, такі дані станом на ранок 4 вересня наводить Генштаб ЗСУ.
Також штаб наводить дані про знищену російську техніку:
- 11 157 танків
- 23 241 бойова броньована машина (+4)
- 32 385 артилерійські системи (+43)
- 1 479 реактивних систем залпового вогню (+2)
- 1 215 засобів протиповітряної оборони (+2)
- 422 літаки
- 341 гелікоптер
- 56 045 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+261)
- 3 686 крилатих ракет (+22)
- 28 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 60 692 автомобілів і автоцистерн (+92)
- 3 956 одиниць спеціальної техніки.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
За даними російських видань «Медуза» та «Медіазона», на серпень 2025 року втрати Росії на війні проти України становили близько 219 тисяч осіб убитими – такого висновку вони дійшли, вивчивши реєстр спадкових справ та поіменний список загиблих.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
Читайте також: День пам'яті загиблих у річницю «Іловайська». Символ «підступності та віроломності» Росії
1 серпня президент США Дональд Трамп навів дані про втрати України й Росії у повномасштабній війні, яку Москва веде з лютого 2022 року. «Мені щойно повідомили, що майже 20 тисяч російських солдатів загинули цього місяця у безглуздій війні з Україною. З початку року Росія втратила 112,5 тисячі солдатів… Україна, однак, також сильно постраждала. З 1 січня 2025 року вона втратила приблизно 8 тисяч солдатів, і це число не включає зниклих безвісти», – написав Трамп у власній мережі TruthSocial, не вказавши, хто саме надав йому ці дані.
Журналісти у своїх публікаціях незмінно вказують, що реальні втрати російських військових значно вищі – не про всі смерті повідомляють ЗМІ й органи влади, не всі військові поховання можуть підрахувати волонтери.
«Дуже багато карт на руках». Навіщо Макрон кличе на розмову Зеленського, Трампа й коаліцію охочих
- Президент США не полишає спроб зачинити в одній кімнаті Володимира Путіна й Володимира Зеленського, сподіваючись на досягнення таким чином прогресу в завершенні Росії проти України.
- Глава Кремля, схоже, уникає цієї зустрічі, а його незацікавленість у мирі відкрито констатує низка європейських топпосадовців.
- Навіщо тоді, якщо перспектива мирної угоди видається настільки віддаленою, коаліція охочих у Парижі обговорюватиме післявоєнну безпекову архітектуру Європи?
- І чи будуть результативними мирні зусилля Дональда Трампа? Радіо Свобода зібрало думки західних експертів.
Більше – у нашому матеріалі.
На підконтрольній уряду Донеччині залишаються понад 200 тисяч дорослих цивільних і майже 16 тисяч дітей – ОВА
На підконтрольній українській владі території Донецької області залишаються 216 тисяч цивільних жителів, серед яких 15 830 дітей, повідомила обласна військова адміністрація.
У зоні активних бойових дій існують 17 тисяч цивільних, з них 34 дитини.
За минулий тиждень за межі області виїхали самостійно або були евакуйовані 1830 жителів Донеччини, з яких було 309 дітей, відзначає обласна влада.
ОВА незмінно наголошує, що на Донеччині не залишилося безпечних місць, і закликає до евакуації.
Від початку дня на фронті відбулося 147 боєзіткнень – Генштаб ЗСУ
Російські війська продовжували атакувати на різних напрямках, від початку доби відбулося 147 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України увечері 3 вересня.
Зокрема, українські війська відбили п’ять російських атак на Північно-Слобожанському і Курському напрямках. На Південно-Слобожанському напрямку ЗСУ зупинили вісім атак, одне бойове зіткнення досі триває.
Російські загарбники здійснили п’ять на Куп’янському напрямку в районі Загризового та в бік Куп’янська і Петропавлівки, один бій триває.
«На Лиманському напрямку протягом доби російські загарбники 34 рази атакували позиції українців поблизу населених пунктів Новомихайлівка, Рідкодуб, Карпівка, Колодязі, Торське, Серебрянка та в напрямку Нового Миру, Шандриголового, Дробишевого, Ямполя, Дронівки, Сіверська. Три бойові зіткнення тривають до цього часу», – йдеться в повідомленні.
Бойові дії тривали на Сіверському, Краматорському та Торецькому напрямках. На Краматорському, зокрема, одне боєзіткнення тривало на момент зведення.
«На Покровському напрямку загарбницькі підрозділи 49 разів намагалися прорвати нашу оборону у районах населених пунктів Шахове, Заповідне, Затишок, Федорівка, Новоекономічне, Миролюбівка, Лисівка, Котлине, Удачне, Горіхове та в напрямку населених пунктів Новий Донбас, Родинське, Мирноград, Промінь, Сухий Яр, Покровськ, Звірове, Молодецьке. Чотири бойових зіткнення тривають до цього часу», – повідомляє штаб.
Точиться один бій із 10 на Новопавлівському напрямку. Армія РФ двічі намагалася прорвати українську оборону на Оріхівському напрямку і один раз атакувала на Придніпровському.
3 вересня, проєкт DeepState повідомив про чергову успішну контратаку Сил оборони – цього разу біля села Толстой на півдні Донбасу. До цього на карті була вузька «червона зона» вздовж траси, яка веде до села Андріївка-Клевцове, раніше Іскра. Згодом аналітики повідомили, що попри контратаку, просочування малих піхотних груп армії Росії на Андріївку-Клевцове триває – але українські захисники знищують окупантів або беруть їх у полон.
Зеленський «скоординував позиції» з Макроном напередодні саміту «коаліції охочих»
Президент Володимир Зеленський провів зустріч із французьким колегою Еммануелем Макроном у Парижі, де завтра має пройти зустріч лідерів «коаліції охочих» – про це він заявив 3 вересня.
За його словами, сторони «скоординували позиції перед засіданням лідерів коаліції охочих, яке відбудеться завтра, й обговорили підготовчу роботу над гарантіями безпеки». Він висловив переконання, що ця робота призведе до сильних гарантій безпеки для України.
«Говорили також про оборонну підтримку України: забезпечення актуальних потреб, посилення санкцій проти Росії, можливості для використання заморожених російських активів. Окрема увага – нашому руху до Євросоюзу. Цінуємо підтримку Франції в цьому питанні», – додав Зеленський.
Читайте також: Рютте розповів, як просуваються дискусії про гарантії безпеки для України
Раніше у вівторок президент України прибув до Парижа. Під час брифінгу Макрон висловив готовність надати політичну підтримку домовленостям, які дозволять завершити війну. За його словами, партнери України готові будуть надати їй гарантії безпеки в день підписання мирної угоди.
Зустріч лідерів «коаліції охочих» запланована в Парижі на 4 вересня. Після неї європейські лідери й Зеленський поговорять із президентом США Дональдом Трампом телефоном, повідомив раніше Єлисейський палац.
На зустрічі, присвяченій гарантіям безпеки для Києва після можливого припинення російського вторгнення, співголовуватимуть лідери Франції і Великої Британії, деякі лідери країн будуть присутні особисто, а інші – через відеозв’язок.
Чехія виділятиме близько 40 млн євро на підтримку України щорічно з 2026 по 2030 рік – МЗС
Уряд Чехії продовжив програму гуманітарної, стабілізаційної та економічної допомоги Україні на період із 2026 по 2030 рік, заявила пресслужба чеського Міністерства закордонних справ 3 вересня.
За повідомленням, запропонована сума щорічного фінансування становить 1 мільярд чеських крон (більше ніж 40 мільйонів євро). Кошти розподілятиме МЗС іншим урядовим відомствам.
«Підтримка України є ключовою для Чехії. Це допомагає самій Україні, але також зміцнює нашу власну безпеку. Важливо, щоб Чехія допомагала Україні не лише військово, а й гуманітарною допомогою та у відбудові. Це в наших інтересах. Ми хочемо, щоб чеські компанії були залучені до відбудови та мали там довгострокову присутність», – йдеться в коментарі міністра закордонних справ Яна Ліпавського щодо ініціативи.
«Немає політичної волі діяти». Чому російська дезінформація процвітає у Чехії напередодні виборів?
Дезінформаційні сайти у Чехії сьогодні публікують більше матеріалів на день, ніж провідні медіа країни, показало розслідування видання Voxpot напередодні парламентських виборів 3-4 жовтня.
Згідно із дослідженням видання, кожна десята публікація у дезінформаційних виданнях – це прямий переклад російської державної пропаганди, що порушує режим санкцій, запроваджених ЄС. Водночас політики, які використовують ці наративи, лідирують у рейтингах.
Які загрози це несе як Чехії, так і всій Європі?
Дані спільного розслідування Voxpot та IT-колективу Druit показують масштаби явища:
16 найбільших дезінформаційних ресурсів Чехії в середньому публікують 120 статей на день, у той час, як одне із найвпливовіших видань Seznam Zprávy – 80-100.
Також розслідування виявило, що за 25 років чеські дезінформаційні сайти передрукували понад 20 тисяч статей із російських медіа:
- понад 7 тисяч зі Sputnik,
- 4 тисячі з Russia Today
- та понад 2 тисячі з RIA Novosti
Ці видання підпадають під санкції ЄС, і поширення їхнього контенту у Чехії зокрема є забороненими, пояснив у коментарі Радіо Свобода один із авторів розслідування Войтех Богач.
Влада знає, але не діє
Згідно із розслідуванням, адміністраторам сайтів, що поширюють російську пропаганду всупереч санкцям, загрожує штраф до 50 млн крон або до 8 років в'язниці, але чеська влада не псопішає карати порушників.
Богач пояснює:
«Офіційно ми отримали відповіді, що це завдання поліції, від поліції – що це завдання міністерства фінансів. Але неофіційно нам сказали, що немає політичної волі, бо антисистемні політики звинуватять уряд у цензурі»
Читайте далі тут
Генпрокуратура РФ заявила про вироки чотирьом українським військовополоненим
Другий Західний окружний військовий суд Росії виніс вироки чотирьом українським військовополоненим: підполковнику Андрію Антоненку, капітану Андрію Кулішу, молодшому лейтенанту Денису Ткаченку та сержанту Олексію Мазуренку. Про це заявила Генеральна прокуратура РФ 3 вересня.
Як цитує російське державне агентство ТАСС, військові потрапили в полон у Брянській області РФ. Антоненка засудили до 28 років позбавлення волі, з яких перші 5 років він проведе у в’язниці, а решту терміну – в колонії суворого режиму, а також призначили штрафом 2 мільйона рублів. Куліша й Мазуренка ув’язнили на 26 років позбавлення волі, Ткаченка – на 27.
Читайте також: СБУ підозрює Кадирова у жорстокому поводженні з українськими полоненими
Як передає «Медіазона», українських військових звинуватили в мінуванні залізниці, ЛЕП і нафтосховища, а також розміщенні безпілотниківпоблизу військового аеродрому Шайківка в Калузькій області в серпні 2023 року.
В останньому слові, цитує канал «Настоящее время», українські військові нагадали, що захищали свою країну та виконували накази командирів, а від влаштованих ними диверсій не постраждав жоден росіянин – ані цивільний, ані військовослужбовець.
Раніше СБУ вдруге повідомила про підозру судді Південного окружного військового суду в Росії за вироки полоненим захисникам Маріуполя.
«Ми допоможемо Польщі захиститися»: Трамп про присутність американських військових у Польщі
Сполучені Штати не планують скорочувати свій контингент у Польщі, заявив президент США Дональд Трамп. Про це він сказав під час спільної пресконференції з президентом Польщі Каролем Навроцьким у Овальному кабінеті 3 вересня.
«Ми розмістимо там більше, якщо вони захочуть», – заявив Трамп.
Він додав, що Вашингтон діє «дуже злагоджено» з Варшавою.
Згодом президент США заявив, що між його країною й Польщею існує «велика довіра, більше, ніж майже з будь-якою іншою країною»:
«У нас є категорія дуже особливих країн, і Польща в цій категорії. У нас дуже особливі відносини… Ми ніколи й не думали відводити солдатів із Польщі. Ми розглядаємо це щодо інших країн, але ми з Польщею до кінця, ми допоможемо Польщі захиститися».
Зеленський приземлився в Парижі, де пройде зустріч «коаліції охочих»
Президент Володимир Зеленський приземлився в Парижі – відповідне відео поширила його пресслужба увечері 3 вересня.
По прибутті Зеленський виступив перед журналістами спільно з президентом Франції Еммануелем Макроном.
Макрон висловив готовність надати політичну підтримку домовленостям, які дозволять завершити війну.
«Ми, європейці, готові йти на забезпечення умов стабільного миру в Україні. Тепер все залежить від Росії», – заявив він.
Зеленський подякував Франції за лідерську роль в ініціативах на підтримку України.
Трамп заявив, що не має послання для Путіна і чекає на його рішення
Президент США Дональд Трамп заявив 4 вересня, що не має ніякого послання для російського лідера Володимира Путіна і чекає на його рішення, в той час, як Росія продовжує демонструвати відсутність інтересу до припинення війни проти України.
«У мене немає послання президенту Путіну. Він знає, яке моє ставлення. Він повинен ухвалити рішення. Я буду або задоволений, або ні. Якщо ні – ви побачите, що станеться», – сказав Трамп під час зустрічі з журналістами в Білому домі.
За його словами, Росія вже втратила «сотні мільярдів доларів» через вторинні санкції, накладені на Індію за те, що вона купує російську нафту.
Трамп також повідомив, що «незабаром» проведе розмову з Путіним і вирішить, які подальші дії вжити щодо Росії.
НАБУ і САП проти СБУ. Конфлікт між спецслужбами під час війни. Кому це потрібно?
Російський обстріл Херсона: двох поранених госпіталізували – МВА
Російські війська обстріляли Дніпровський район Херсона 3 вересня, повідомляє міська військова адміністрація.
Поліцейські доправили до лікарні двох постраждалих через атаку.
«У чоловіка 1958 р. н. – мінно-вибухова травма, контузія та множинні рани тулуба. Херсонець 1969 р.н. дістав мінно-вибухову травму та контузію», – уточнює міська влада.
За даними МВА, постраждалі перебувають під наглядом медиків.
Учасники зустрічі «Коаліції охочих» у Парижі проведуть розмову з Трампом – Єлисейський палац
Європейські лідери й український президент Володимир Зеленський поговорять із президентом США Дональдом Трампом телефоном після зустрічі «Коаліції охочих» 4 вересня, повідомив Єлисейський палац.
На зустрічі, присвяченій гарантіям безпеки для Києва після можливого припинення російського вторгнення, співголовуватимуть лідери Франції і Великої Британії, деякі лідери країн будуть присутні особисто, а інші – через відеозв’язок.
Повідомляється, що за підсумками засідання і розмови з Трампом о 16:00 запланована пресконференція.
Раніше сьогодні президент Зеленський заявив, що ввечері 3 вересня він поїде до Парижа. «Сьогодні ввечері – двосторонній формат у Франції, координуємо наші зусилля. Готуємо також формат «Коаліції охочих» і нові кроки у відносинах із Євросоюзом та США. Дякую всім, хто допомагає. На кожен російський удар потрібна реальна відповідь», – написав Зеленський у телеграмі.
Напередодні радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк повідомив, що президент Зеленський 4 вересня відвідає Париж для зустрічей із президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом і прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером. За його повідомленням, розмови відбудуться «для «звірки годинників» під час інтенсивних обговорень гарантій безпеки для України».
Крім того, президент Зеленський анонсував розмову з президентом США Дональдом Трампом найближчим часом.
МЗС: 7 держав готові прийняти зустріч Зеленського й Путіна, пропозиція щодо Москви «неприйнятна»
Щонайменше сім країн висловили готовність прийняти зустріч лідерів України та Росії, щоб «покласти край війні», заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга 3 вересня.
Він уточнив, що йдеться про Австрію, Ватикан, Швейцарію, Туреччину та три держави Перської затоки.
«Це серйозні пропозиції – і президент Зеленський готовий до такої зустрічі в будь-який момент. Однак Путін продовжує морочити всім голову, висуваючи завідомо неприйнятні пропозиції», – заявив Сибіга.
Читайте також: Трамп на тлі параду в Пекіні написав про «змову проти США». У Кремлі відповіли
Міністр додав, що лише посилення тиску може змусити Росію нарешті «поставитися до мирного процесу серйозно».
Раніше Путін прокоментував можливість особистої зустрічі із президентом України Володимиром Зеленським. Він заявив, що така зустріч може відбутися у Москві, якщо Зеленський «готовий» приїхати до столиці Росії.
Путін пропонує Зеленському зустрітися у Москві вже вдруге. Першу таку пропозицію президент України категорично відкинув.
Угорщина та Словаччина знову хочуть скоротити санкційні списки щодо Росії
Угорщина та Словаччина знову вимагають від Європейського Союзу виключити із санкційних списків шість російських бізнесменів, інакше накладуть вето на продовження дії індивідуальних санкцій ЄС проти Росії, які діють з моменту повномасштабного вторгнення Москви в Україну.
Санкції, які після ухвалення 18 пакетів охоплюють понад 2600 осіб і компаній, мають продовжуватися кожні шість місяців – зазвичай у середині березня та вересня, за згоди усіх без винятку країн-членів ЄС.
До списку входять, зокрема, президент Росії Володимир Путін і міністр закордонних справ Сергій Лавров, а також низка олігархів і бізнесменів, звинувачених у фінансуванні чи отриманні вигоди від війни Росії.
...Далі читайте тут
У Кремлі відреагували на заяву Мерца, який назвав Путіна воєнним злочинцем
У Кремлі відреагували на заяву канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, який назвав російського лідера Володимира Путіна воєнним злочинцем.
Зокрема, речник Путіна Дмитро Пєсков під час поїздки до Китаю, коли його запитали про пропозицію Мерца щодо Женеви як місця можливих переговорів між Україною і Росією, заявив: «Мерц останніми годинами зробив багато поганих заяв, тому навряд чи можливо враховувати його думку на даний момент».
На запитання, які заяви він мав на увазі, Пєсков відповів: «Про нашого президента».
Путін під час пресконференції в Пекіні заявив, що Пєсков йому доповів про висловлювання Мерца, і назвав це «невдалою спробою» «зняти із Заходу відповідальність за трагедію в Україні».