Голова представництва ЄС і українські урядовці почали роботу над опитувальником про вступ до блоку
Голова представництва Європейського Союзу Матті Маасікас почав роботу над опитувальником для України про членство в ЄС разом із урядом України. Про це він повідомив 11 квітня.
За словами Маасікаса, таким чином він почав перший робочий день після повернення місії ЄС до Києва.
Зустріч відбувається за участі віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної, Кабінету міністрів та представників Генерального директорату з сусідства та переговорів щодо розширення Єврокомісії.
Як повідомив Маасікас, урядовці заповнюють опитувальник, який «є основою для прийдешнього висновку Єврокомісії щодо заявки України на вступ до ЄС».
«Працюємо 24/7, як і доручила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн», – додав голова місії Євросоюзу.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн передала президенту України Володимиру Зеленському опитувальник для вступу в Європейський союз. Це вона зробила на спільній пресконференції 8 квітня під час свого візиту очільників Євросоюзу до Києва.
Фінансова група Société Générale іде з Росії
Французька фінансова група Société Générale вирішила піти з російського ринку та продає свій основний актив у Росії, «Росбанк», компанії «Інтеррос» Володимира Потаніна. Про це йдеться в поширеному 11 квітня пресрелізі Société Générale.
Сума угоди, яка також передбачає продаж «Інтерросу» страхового бізнесу «Росбанку», не розголошується. Угода буде закрита впродовж найближчих тижнів після отримання всіх необхідних дозволів регуляторних органів.
У заяві «Інтерросу» йдеться, що умови угоди були погоджені в урядовій комісії з контролю за здійсненням іноземних інвестицій у Росії.
Найважливішою метою «Інтерросу» є збереження стійкості «Росбанку», формування нових можливостей для його клієнтів та партнерів, заявив Володимир Потанін.
Société Générale – перша з великих європейських фінансових груп, яка оголосила про вихід із Росії.
Банк «Сосьете Женераль Восток» розпочав роботу в Росії у 1993 році.
«Росбанк» раніше вже належав «Інтерросу». Він входить до списку системно значущих кредитних організацій Банку Росії. Його клієнтами, за даними на жовтень 2021 року, було близько 4 мільйонів людей.
Після початку війни Росії проти України Євросоюз запровадив кілька пакетів санкцій, які зачепили великі російські банки та компанії. Про завершення або тимчасове припинення роботи в Росії заявили сотні іноземних компаній.
26 загиблих: у Бородянці продовжують розбирати завали знищених військами РФ будинків (фотосвідчення)
Зведений загін ДСНС України інформує, що продовжує розбирати завали знищених військами Росії житлових багатоквартирних будинків у Бородянці під Києвом. Раніше з-під руїн двох багатоповерхівок дістали тіла 26 загиблих людей.
Дістали 26 тіл: у Бородянці розбирають завали знищених військами РФ будинків (фотосвідчення)
Боррель припустив можливість нових санкцій ЄС проти Росії
Подальший санкційний тиск на Росію залишається можливим, заявив голова Зовнішньополітичної служби Євросоюзу Жозеп Боррель 11 квітня.
Про це він повідомив журналістам після прибуття до Люксембурга, де в понеділок відбувається зустріч міністрів закордонних справ країн ЄС.
«Санкції завжди можливі», – заявив Боррель, якого цитує Reuters.
Міністри на зустрічі планують обговорити воєнні злочини, скоєні на окупованих російськими військами територіях України, з прокурором Міжнародного кримінального суду Карімом Ханом. За словами Борреля, вони також можуть обговорити «подальші кроки» проти Москви.
Деякі країни Євросоюзу закликали до повного ембарго на російську нафту, хоча інші члени вагалися через потенційний вплив такого кроку на їхню економіку.
Через широкомасштабне військове вторгнення Росії українська влада закликає Захід до застосувати ембарго щодо російських енергоносіїв.
5 квітня ЄС оголосив про запровадження п’ятого пакету санкцій проти Росії, який, серед іншого, передбачає заборону на імпорт вугілля з Росії на суму 4 мільярди євро на рік, що скорочує ще одне важливе джерело доходу для Росії.
Фінляндія припинила поштове сполучення з Росією та Білоруссю
Фінляндія 11 квітня припинила поштове повідомлення з Росією та Білоруссю до подальшого повідомлення, повідомила державна компанія Posti. Рішення «ухвалено у виняткових обставинах відповідно до угод у рамках Світового поштового союзу».
Посилання та листи, які поштова служба не зможе надіслати адресатам, повернуть відправникам. У Posti нагадали, що доставка комерційних відправлень, у тому числі термінових листів та вантажів, припинена ще з 15 березня.
Раніше президент України Володимир Зеленський закликав обмежити використання Росією коштів, отриманих від постачання нафти. Він заявив про це 8 квітня під час виступу в парламенті Фінляндії, повідомила пресслужба голови держави.
Через широкомасштабне військове вторгнення Росії українська влада закликає Захід до застосувати ембарго щодо російських енергоносіїв. 5 квітня ЄС оголосив про запровадження п'ятого пакету санкцій проти Росії, який, серед іншого, передбачає заборону на імпорт вугілля з Росії на суму 4 мільярди євро на рік, що скорочує ще одне важливе джерело доходу для Росії.
7 квітня Європарламент ухвалив резолюцію, в якій закликав до додаткових обмежень проти Росії, зокрема негайного повного ембарго на російський імпорт нафти, вугілля, ядерного палива та газу.
Росія готує інформаційну кампанію, аби зірвати надання Україні зброї – Кулеба
Росія намагатиметься підважити надання Україні зброї – про це повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба 11 квітня.
За його словами, Росія знає про критичну роль постачання зброї і «мобілізує всі зусилля, аби його зірвати».
«Москва підготувала масивну інформаційну кампанію, спрямовану на закордонні медіа та політиків. Їхня фабрика тролів може надсилати електронною поштою та в коментарі спам із дезінформацією про Україну. Не ведіться на це», – закликав міністр.
Офіс премʼєр-міністра Великої Британії Бориса Джонсона повідомив 9 квітня, що Лондон надасть Україні 120 бронемашин та нові протикорабельні ракетні комплекси.
Верещук анонсувала 9 гуманітарних коридорів 11 квітня
Протягом 10 квітня заплановано дев’ять погоджених гуманітарних коридорів для евакуації. Про це заявила віцепрем’єр-міністерка, міністерка з реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук вранці в неділю.
Евакуація планується в трьох областях:
– Донецька область: коридор із Маріуполя до Запоріжжя (власним транспортом)
– Запорізька область: евакуація власними автомобілями з Бердянська, Енергодара й Токмака до Запоріжжя, також автобуси до Запоріжжя чекатимуть на блокпосту в місті Василівка
– Луганська область: із Сіверськодонецька, Лисичанська, Попасної, Гірського, Рубіжного – до Бахмута.
За даними Офісу президента України, завдяки роботі гуманітарних коридорів із прифронтових та окупованих міст України 10 квітня вдалося евакуювати 2 824 людини.
«Я сам наполовину українець»: що розповідають військові Росії, які блокували Чернігів?
Радіо Свобода вдалося ідентифікувати та поспілкуватися з деякими військовослужбовцями 35-ї окремої мотострілецької бригади з Алейська на Алтаї та 90-ї танкової дивізії з міста Чебаркуль Челябінської області, які брали участь у масштабному наступі Росії на Україну в Чернігівській області. Низка населених пунктів регіону близько місяця була окупована Росією. Місцеві жителі повідомляють про численні злочини, розстріли цивільних російськими військовими та значні руйнування, яких завдано містам і селам.
У Києві відновили рух Південним мостом – Кличко
Київська влада відновила рух Південним мостом між правим і лівим берегами. Про це 11 квітня повідомив міський голова Віталій Кличко.
«Щоб нормалізувати рух автотранспорту та зменшити затори в столиці, відсьогодні ми відкрили Південний міст. Він більше місяця працював тільки для спецтранспорту та громадського транспорту», – повідомив мер столиці.
Відтак наразі рух через Дніпро можливий трьома мостами: Північним, Дарницьким і Південним. Крім того, за словами Кличка, столична влада поступово збільшує кількість маршрутів громадського транспорту.
Мер Києва закликав водіїв бути уважними на дорогах, де розміщені блокпости та блоки, не займати смугу громадського транспорту, пропускати карети швидкої допомоги і гуманітарні вантажі.
Раніше Кличко неодноразово закликав тих, хто ще не повернувся до Києва, не поспішати з цим.
Фінляндія та Швеція планують вступити до НАТО вже влітку
Через російське вторгнення в Україну Фінляндія та Швеція планують вступити до НАТО вже влітку. Про це пише британська The Times із посиланням на американські джерела. Ця тема минулого тижня була предметом обговорення на зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО.
Це «великий стратегічний прорахунок» Росії, наводить газета слова джерела.
Якщо ці плани реалізуються, Фінляндія стане країною з найдовшим (понад 1300 кілометрів) спільним кордоном із Росією серед членів НАТО. І Фінляндія, і Швеція також мають протяжну берегову лінію та численні острови в Балтійському морі.
Обидві країни мають нейтральний статус. При цьому Швеція понад 200 років не вступала до військових союзів. Проте останнім часом під впливом російської агресії громадська думка в обох країнах змінилася – дедалі більше фінів та шведів виступають за приєднання до НАТО.
За даними шведської газети Aftonbladet, Швеція може затвердити свою заявку на вступ до НАТО до середини червня, а наприкінці того ж місяця її можуть схвалити на саміті організації в Мадриді. Стокгольм та Гельсінкі сподіваються вступити до НАТО одночасно і координують свої дії, пише газета.
Раніше президент України Володимир Зеленський в інтервʼю Associated Press заявив, що російське вторгнення на українську територію не сталося б, якби Київ був членом НАТО.
За добу в Харкові й передмісті виявили шістьох загиблих через обстріли – ДСНС
Протягом доби 10 квітня рятувальники Харківської області 55 разів виїздили на ліквідацію пожеж, з них 28 були спричинені обстрілами, повідомляє Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій в регіоні.
Також тричі рятувальники брали участь у розбиранні завалів.
«За добу рятувальники виявили тіла шістьох загиблих осіб, які отримали смертельні травми в результаті обстрілів (Холодногірський – двоє, Московський — один, Індустріальний — один, місто Пісочин – двоє) та двоє постраждалих (Індустріальний район Харкова). На пожежах ДСНСники врятували трьох осіб», – йдеться в повідомленні.
За даними служби, пожежі внаслідок обстрілів стались у майже всіх районах міста.
«Найбільша пожежа виникла о 10:35 у складській будівлі, що у Київському районі міста Харкова. Площа пожежі склала близько 1000 квадратних метрів. Ліквідовували пожежу три відділення ДСНС», – звітує відомство.
За спостереженнями Генерального штабу Збройних сил України, російські військові продовжують часткове блокування Харкова, тривають артилерійські обстріли окремих районів міста.
ОГП: через агресію Росії в Україні загинули 183 дитини
В Україні внаслідок масштабного вторгнення Росії станом на 11 квітня загинули 183 дитини, щонайменше 342 – були поранені, повідомляє Офіс генпрокурора.
«Ці цифри не остаточні, оскільки триває робота з їх встановлення в місцях ведення активних бойових дій, на тимчасово окупованих та звільнених територіях. За отриманими ювенальними прокурорами даними, найбільше постраждало дітей у Донецькій області – 110, Київській – 98, Харківській – 76, Чернігівській – 54, Миколаївській – 40, Луганській – 35, Запорізькій – 22, Херсонській – 29, Києві – 16, Сумській – 16, Житомирській – 15», – ідеться в повідомленні.
За даними прокуратури, внаслідок щоденних бомбардувань і обстрілів в Україні пошкоджені 938 закладів освіти, 87 із них зруйновані повністю.
Втрати російських військ сягнули близько 19 500 людей – Генштаб
В ході бойових дій в Україні російська армія втратила близько 19 500 людей особового складу, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України внаслідок 11 квітня.
Командування також наводить дані про втрати російської військової техніки:
- 725 танків
- 1 923 бойових броньованих машин
- 347 артилерійських систем
- 111 реактивний систем залпового вогню
- 55 засобів протиповітряної оборони
- 154 літаки
- 137 гелікоптерів
- 1 387 автомобільної техніки
- 7 кораблів/катерів
- 76 цистерн з паливно-мастильними матеріалами
- 119 безпілотних літальних апарати оперативно-тактичного рівня
- 25 одиниць спеціальної техніки
- 4 пускові установки оперативно-тактичних чи тактичних ракетних комплексів
«Дані уточнюються. Підрахунок ускладнюється високою інтенсивністю бойових дій», – зазначає штаб.
Москва про свої втрати у війні проти України останнім часом не повідомляє. 25 березня лише вдруге від початку масштабного вторгнення російська сторона оприлюднила дані про втрати російських військ, згідно з якими 1 351 російський військовослужбовець загинув, ще 3 825 – зазнали поранень.
7 квітня речник президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков в інтервʼю Sky News визнав, що російські війська зазнали «значних втрат» в Україні.
За оцінками НАТО, про які писало видання Time ще 24 березня, за час військових дій могли бути вбиті від 7 до 15 тисяч російських військових.
Обсяги ВВП України скоротяться на близько 45% 2022 року – прогноз Світового банку від 10 квітня
«Українська економіка, як очікується, скоротиться на близько 45,1% протягом року, хоча точні масштаби скорочення залежать від тривалості та інтенсивності бойових дій. Внаслідок безпрецедентних санкцій економіка Росії вже опинилася в глибокій рецесії, прогнозоване падіння може становити 11,2% у 2022-му», – йдеться в прогнозі.
Як зазначає Світовий банк, війна проти України і санкції проти Росії б’ють по економіках світу, зокрема в Європі та Центральній Азії.
Планується, що економіка регіону протягом року скоротиться на 4,1%. При цьому довоєнний прогноз передбачав 3-відсоткове зростання в ході відновлення після пандемії COVID-19.
«Російське вторгнення завдає потужного удару економіці України та величезних збитків інфраструктурі. Україні знадобиться негайна масштабна фінансова підтримка в її спробах зберегти свою економіку та урядових зусиллях для підтримки постраждалих українських громадян», – заявила віцепрезидентка Світового банку з питань Європи та Центральної Азії Анна Бьєрде.
Міжнародна установа також вказує на те, що Росія та Україна забезпечують 40% імпорту пшениці в регіоні, 75% чи й більше в Центральній Азії та на Південному Кавказі.
«Від початку російського вторгнення до України 24 лютого, Світовий банк мобілізував пакет термінової фінансової підтримки на 925 мільйонів доларів на підтримку України», – йдеться в повідомленні установи.
Це фінансування, спрямоване на зарплати працівникам лікарень та соціальні виплати, є частиною пакету підтримки на 3 мільярди доларів, яку Група Світового Банку готує для України протягом наступних місяців. Банк також зазначає, що шукає способів підтримати країни, які приймають біженців із України.
Європейський банк реконструкції і розвитку прогнозував 31 березня, що економіки Росії і України скоротяться відповідно на 10 та 20 відсотків цього року через війну, розпочату Москвою, але при цьому Україна може відновитися в 2023 році, якщо найближчим часом буде досягнуте перемир’я.
Російські війська намагалися наступати на Ізюмському напрямку, без успіху – Генштаб ЗСУ
Російські війська здійснюють повітряну розвідку на Ізюмському напрямку, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил в ранковому зведенні 11 квітня.
«На Ізюмському напрямку триває повітряна розвідка місцевості з метою виявлення позицій Збройних Сил України. Для цього противник застосовує БПЛА «Орлан-10». Силами до двох батальйонних тактичних груп ворог намагався здійснити наступ в напрямках населених пунктів Довгеньке та Дмитрівка, успіху не мав і відійшов на раніше зайняті позиції», – повідомляє командування.
На Донбасі, за спостереженнями Генштабу, російські військові зосередилися на взятті під контроль населених пунктів Попасна, Рубіжне, Нижнє і Новобахмутівка, а також встановленні повного контролю над Маріуполем.
«Ворог намагався провести штурмові дії в районі Золотого, успіху не мав. У місті Маріуполь, за підтримки артилерії та авіації, окупанти продовжують штурмові дії в районах заводу «Азовсталь» та морського порту. Силами окремих підрозділів ворог здійснював артилерійські обстріли позицій наших військ в районах населених пунктів Високопілля, Трудолюбівка і Мар’янське», – йдеться в зведенні.
За даними штабу, протягом попередньої доби сили оборони України на території Донецької та Луганської областей відбили чотири напади російських військ, знищили п’ять танків, вісім одиниць броньованої, шість одиниць автомобільної техніки та вісім артилерійських систем.
Також російська армія продовжує формувати наступальне угруповання військ для дій на Слобожанському напрямку. Штаб припускає, що найближчими днями загарбники тут намагатимуться відновити наступ.
На цьому напрямку загарбники продовжують часткове блокування Харкова, тривають артилерійські обстріли окремих районів міста.
Зараз фіксуються підготовка озброєння та техніки в пункті дислокації 60-ї окремої мотострілецької бригади (Монастирище, Приморський край) 5-ї загальновійськової армії Східного військового округу. Генштаб очікує, що це озброєння перекинуть на тимчасово окуповану територію Донецької області.
Також Росія намагається поповнити втрати особового складу батальйонної тактичної групи 36-ї окремої мотострілецької бригади (Забайкальський край) 29 загальновійськової армії Східного військового округу. Очікується, що відібраний особовий склад відбуде з пункту дислокації в другій половині квітня.
«Не виключається проведення збройними силами російської федерації провокаційних дій на території Придністровського регіону Республіки Молдова з метою звинувачення України в агресії проти сусідньої держави. Імовірно, противник, щоб порушити постачання вантажів до місць ведення бойових дій, продовжить удари по об’єктах транспортної інфраструктури на території України з метою їх знищення або виведення з ладу», – припускає командування.
Спікер парламенту Грузії вважає «недоречним» запрошення відвідати Бучу й Ірпінь – Стефанчук
Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив, що запросив грузинського колегу Шалву Папуашвілі відвідати Київщину, проте той відмовився. Про це він заявив на своїй фейсбук-сторінці 10 квітня.
«Недоречно. Саме так схарактеризував моє запрошення відвідати Бучу та Ірпінь спікер парламенту Грузії Шалва Папуашвілі. Він вважає неможливим їхати в Україну доти, доки «окремі представники українського уряду повністю не усвідомлять потужну підтримку», яку нам надає Грузія», – заявив голова парламенту.
За його словами, Папуашвілі навів як приклад підтримки те, що Грузія голосувала на користь України в Організації об’єднаних націй.
Як зазначив Стефанчук, Україна цінує будь-яку допомогу від інших країн. Він також згадав про грузинських добровольців, які долучилися до протидії російській агресії.
Водночас спікер Верховної Ради вказав на те, що Україна підтримала Тбілісі під час П’ятиденної війни з Росією в 2008 році.
«Просто хочу нагадати, що завдяки українським протиповітряним системам оборони («Бук», «Оса») ви боронили своє небо. Але ми не міряємось розмірами підтримки. Підтримка завжди має бути щирою. А кожен, хто надає таку підтримку, діє так, як дозволяють йому обставини, совість та відчуття боргу», – вважає Стефанчук.
Читайте також: Путін зазнав поразки у війні з Україною ще до її початку – експрезидентка Естонії й потенційна очільниця НАТО
Тим не менш він прокоментував формулювання Папуашвілі як таке, що «породжує відчуття невимовної бентеги»:
«Чи доречно називати «недоречним» запрошення приїхати до дружньої країни, і подивитись її біду, розділити її горе, висловити слова підтримки? Мені здається, що друг має зробити це без запрошення».
1 березня президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україна ухвалила рішення негайно відкликати посла з Грузії – «за перепони для добровольців, які хочуть нам допомогти, за неморальну позицію щодо санкцій». У Тбілісі таке рішення назвали «неприйнятним».
Також у березні спікер українського парламенту Руслан Стефанчук розкритикував Грузію за домовленості з Росією щодо послаблення Москвою санкцій.
Крим за рамками. Лаврову не подобається гра в «кота-мишки»
Точка зору Віталія Портникова, журналіста і політичного коментатора, оглядача Радіо Свобода і Крим.Реалії
«Глава російського зовнішньополітичного відомства Сергій Лавров назвав важливим результатом переговорів між російською та українською делегаціями у Стамбулі те, що Крим і Донбас залишилися «за рамками» гарантій безпеки, які мають бути надані Україні. Ця заява російського міністра докорінно відрізняється від того підходу, який запропонований українським президентом Володимиром Зеленським – погодитися з консультаціями щодо Криму на найближчі 15 років та з'ясувати статус півострова за столом переговорів...»
Позиція Німеччини «змінюється на користь України» – Зеленський після розмови з Шольцем
Німеччина змінює свою зовнішньополітичну позицію на користь України – про це заявив президент України Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 10 квітня.
Зеленський повідомив, що провів розмову з канцлером Німеччини Олафом Шольцом у неділю. Перемови стосувалися притягнення до відповідальності винних у воєнних злочинах, посилення антиросійських санкцій та примусу Росії «шукати мир».
«Радий відзначити, що останнім часом німецька позиція змінюється на користь України. Вважаю це абсолютно логічним, оскільки саме цей курс підтримується більшістю німецького народу. І я йому вдячний. Але очікую, що все, про що ми домовилися, буде реалізовано. І це дуже важливо», – сказав президент.
Він також прокоментував 12-ту річницю авіакатастрофи під Смоленськом, в якій загинув президент Польщі Лех Качинський разом із дружиною та представниками польської політичної верхівки.
«У цей день ми солідарні з нашими польськими друзями та союзниками, які твердо стоять у протидії російській агресії», – додав Зеленський.
За його словами, протягом тижня, що починається, російські війська посилять агресію на сході України, «можуть використовувати проти нас іще більше ракет, іще більше авіабомб».
«Але ми готуємося до цих їхніх дій. Ми будемо відповідати. Будемо ще активніше забезпечувати Україну зброєю. Будемо активнішими на міжнародній арені. Будемо ще більш активні інформаційно», – заявив голова держави.
Він додав, що Україна продовжить приймати в столиці та інших містах своїх партнерів-лідерів інших держав.
«Будемо залучати ще більше коштів та ресурсів на допомогу Україні. Звичайно, будемо обґрунтовувати сильніші санкції проти Російської Федерації. Щоб була відповідальність, щоб була справедливість. Як би вони не боялися визнати свої помилки – трагічні, страшенні помилки – їм доведеться», – вважає президент.
Влада Німеччини після початку російського вторгнення змінила на жорсткішу свою політику щодо Москви, зокрема, стала постачати Україні зброю. Але кілька країн ЄС, як і раніше, критикують Німеччину за недостатню, на їхню думку, жорсткість щодо Росії.
Байден обговорить із премʼєр-міністром Індії питання імпорту російських енергоносіїв
Президент США Джо Байден проведе 11 квітня віртуальну зустріч із премʼєр-міністром Індії Нарендрою Моді, повідомив Білий дім. Раніше Сполучені Штати дали зрозуміти, що не хочуть бачити зростання експорту російських енергоносіїв до Індії.
«Президент Байден продовжить наші тісні консультації щодо наслідків жорстокої війни Росії проти України та пом’якшення її дестабілізаційного впливу на глобальні продовольчі та сировинні ринки», – заявила речниця Джен Псакі 10 квітня.
Заохочена значними знижками після західних санкцій проти російських компаній, Індія купила щонайменше 13 мільйонів барелів російської сирої нафти з моменту вторгнення в Україну наприкінці лютого. За весь минулий рік Індія купила в Росії приблизно 16 мільйонів барелів, свідчать дані Reuters.
Президент США Джо Байден 8 квітня підписав два законопроєкти, які запроваджують додаткові санкції щодо Росії та Білорусі – у зв’язку з агресією проти України.
У повідомленні Білого дому йдеться про те, що підписано «Закон про припинення імпорту російської нафти», який забороняє імпорт енергетичних продуктів із Росії, і «Закон про зупинення нормальних торгових відносин із Росією та Білоруссю», спрямований на подальше посилення торгових і правозахисних санкцій.
Папа Римський закликав до перемирʼя в Україні до Великодня
Папа Римський Франциск 10 квітня, у Вербну неділю, закликав до укладення перемирʼя в Україні до католицького Великодня (17 квітня). На думку понтифіка, таке перемирʼя зрештою мало би привести до переговорів і укладення повноцінного миру.
«Покладіть зброю! Нехай розпочнеться великоднє перемирʼя. Але не для переозброєння та відновлення бойових дій, а для досягнення миру шляхом реальних переговорів», – сказав папа наприкінці богослужіння перед десятками тисяч людей на площі Святого Петра.
Раніше цього тижня, 6 квітня, папа Франциск засудив злочини проти мирних жителів під час повномасштабної російської агресії проти України.
На загальній аудієнції у середу очільник Католицької церкви закликав припинити вбивства цивільних в Україні. За його словами, останні новини з України, «замість того, щоби приносити полегшення та надію, засвідчують, натомість, нові звірства, як от різанина в Бучі».