У Німеччині відбулися проросійські та проукраїнські акції
У кількох містах Німеччини 10 квітня відбулися проросійські та проукраїнські акції. Зокрема, сотні людей із російськими прапорами на 350 автомобілях взяли участь в автопробігу в Ганновері на півночі Німеччини. У тому ж місті в акції на підтримку України брали участь близько 3500 людей.
У Франкфурті-на-Майні відбулася демонстрація з гаслами «Проти цькування та дискримінації російськомовних співгромадян/Проти війни – за мир». Її учасники – близько 800 осіб – несли російські та німецькі прапори.
Деякі з них скандували «Росія» і, за інформацією поліції, виголошували войовничі гасла, що може стати причиною порушення проваджень про схвалення агресивної війни, повідомляє Deutsche Welle. Автопробіг влада заборонила, як і напередодні у місті Любек. У Штутгарті 9 квітня автопробіг під російськими прапорами відбувся.
У Німеччині живе близько 250 тисяч громадян Росії і, за оцінками, понад мільйон людей російського походження – більшість із них німецькі громадяни. Деякі представники діаспори скаржаться на прояви ненависті до них. Влада Німеччини зафіксувала з початку війни в Україні понад 300 правопорушень щодо росіян і близько 200 – щодо українців; ідеться переважно про побутові конфлікти.
Посол України в Німеччині Андрій Мельник закликав заборонити російські прапори та інші державні символи на проросійських демонстраціях у німецьких містах – щонайменше на той час, поки тривають бойові дії в Україні. На думку дипломата, демонстрація російської символіки не має нічого спільного зі свободою слова, а є «прославлянням варварської агресії».
Влада Німеччини після початку російського вторгнення змінила на жорсткішу свою політику щодо Москви, зокрема, стала постачати Україні зброю. Але кілька країн ЄС, як і раніше, критикують Німеччину за недостатню, на їхню думку, жорсткість щодо Росії.
«Росія не хоче її обміняти». Український волонтер Юлія Паєвська у полоні та в ефірі російського НТВ
15 березня на блокпості в селищі Мангуш, що за 15 кілометрів від Маріуполя, бойовики угруповання «ДНР» затримали відомого українського парамедика Юлію Паєвську та її водія. Останні вісім років Паєвська надавала першу медичну допомогу пораненим військовим та цивільним на Донбасі та відвозила їх до лікарень. Вже майже місяць вона перебуває в полоні, і родичі не можуть отримати жодної інформації про її місцеперебування та стан. Тим часом російський телеканал НТВ опублікував інтерв'ю з парамедиком, де висунув проти неї низку звинувачень. Російська редакція Радіо Свобода поговорила з чоловіком Паєвською Вадимом Пузановим – про її роботу волонтером-парамедиком, полон і звинувачення з боку російських ЗМІ. Читайте про це за лінком
До Львова евакуювали близько пів сотні поранених цивільних із Донеччини
До Львова зі Слов’янська і Бахмута 10 квітня евакуювали близько пів сотні українців, які були поранені під час обстрілів із боку російських військових. У людей, жителів різних міст Донеччини, зафіксовані мінно-вибухові травми, осколкові поранення, ампутовані кінцівки. Наймолодшому пацієнтові 21 рік, найстаршому ‒ 92.
«Пішов по воду, бо вдома вода відімкнена, почався обстріл, я зазнав поранення. Це було 4 квітня, мені першу допомогу надали в Лисичанську», ‒ каже 21-річний хлопець із осколковими пораненнями ноги.
Усі евакуйовані особи шпиталізовані в один із медичних закладів Львова.
«Стан людей тяжкий. Це переважно вибухові травми, за винятком однієї жінки, яка в бомбосховищі зламала кістку стегна. Є травми черепа, ока, кісток. Люди приїхали в тому, в чому могли втекти, вимучені дорогою, травмами. Будемо лікувати», ‒ повідомив лікар Андрій Токарський.
Людей евакуювали медики з організації «Лікарі без кордонів» спеціальним потягом.
Раніше 10 квітня голова Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко повідомив, що після ракетного удару по вокзалу Краматорська, який забрав 57 життів, число людей, які прагнуть евакуації, значно зросло.
Керсті Кальюлайд очолювала Естонію з 2016 по 2021 рік, а тепер має шанси стати першою жінкою на посаді генсекретаря НАТО. Вона закликала країни НАТО надати Україні так багато зброї, наскільки це тільки можливо, й не відступати від запровадження санкцій проти Росії нзеавіть за умов припинення вогню. Таку заяву Керсті Кальюлайд зробила під час онлайн-інтерв’ю Грузинській редакції Радіо Свободи. Текст розмови читайте за лінком
В ООН підтвердили загибель майже 1800 цивільних через війну Росії проти Україні
Через війну Росії проти Україні загинули 1793 цивільні людини, ще 2439 поранені. Такі дані станом на вечір 9 квітня опублікувало Управління Верховного комісара ООН із прав людини.
Серед загиблих, за даними ООН, є 142 дитини (дані українського Офісу генерального прокурора станом на ранок 10 квітня вказують на загибель 177 дітей).
«Більшість зафіксованих втрат серед цивільних осіб було спричинено застосуванням вибухової зброї з широкою зоною ураження, включаючи обстріли з важкої артилерії та реактивних систем залпового вогню, а також ракетні та авіаудари», – йдеться у повідомленні.
Водночас в ООН вважають, що реальні цифри значно вищі, оскільки отримання інформації з деяких місць, де тривають бойові дії, відбувається з затримкою, та багато повідомлень потребують підтвердження.
Станом на 4 квітня ООН підтверджувала загибель щонайменше 1480 цивільних.
Число загиблих унаслідок удару по Краматорську зросло до 57 – Кириленко
Слідча група, яка завершила роботу на місці обстрілу в Краматорську, встановила, що внаслідок ракетного удару загинули 57 людей, ще 109 зазнали поранень. Про це у спільному ефірі українських телеканалів повідомив голова Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко.
За його словами, тяжко поранені перебувають у безпечних регіонах, і вся необхідна медична допомога їм надається. Після трагедії кількість людей на евакуацію з Донбасу значно зросла.
Ракетний удар із комплексу «Точка У» був здійснений саме російськими військовими, попри намагання російського командування зняти з себе відповідальність за це, повідомив високопоставлений чиновник Міністерства оборони США на закритому брифінгу для журналістів 8 квітня.
До Москви на зустріч із Путіним їде канцлер Австрії
Канцлер Австрії Карл Негаммер 11 квітня приїде до Москви та зустрінеться з президентом Росії Володимиром Путіним. Він буде першим європейським лідером, який відвідає Москву з 24 лютого, коли розпочалося широкомасштабне російське вторгнення в Україну, жертвами якого вже стали тисячі людей.
Речник Кремля Дмитро Пєсков підтвердив візит австрійського канцлера.
Як повідомив Негаммер журналістам, він має намір говорити з Путіним про можливість діалогу Росії з Україною та про воєнні злочини, скоєні в Україні. У суботу, 9 квітня, Негаммер провів у Києві переговори з президентом України Володимиром Зеленським, засудивши російську агресію та пообіцявши політичну та гуманітарну підтримку.
Австрія – нейтральна країна, яка не входить до НАТО, вона не постачає Україні зброю.
За повідомленнями, візит канцлера погоджений із лідерами ЄС.
Раніше у ролі посередників на російсько-українських переговорах намагалися виступати премʼєр-міністр Ізраїлю і президент Туреччини. Наразі не оголошено, з якими конкретними пропозиціями їде до Путіна канцлер Австрії.
Кулеба прокоментував призначення Москвою нового генерала керівником сил вторгнення
Початковий план російської війни проти України «провалився», і лише «історія покаже, чий план переважить» після того, як Росія призначила нового генерала керівником сил вторгнення. Про це міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив у програмі американського телеканалу NBC Meet the Press, яка вийшла в ефір 10 квітня.
На прохання прокоментувати призначення генерала російської армії Олександра Дворнікова Кулеба сказав: «Тепер у них інший план, а у нас свої». «Що б Росія не планувала робити, ми маємо свою стратегію, і ця стратегія базується на переконанні, що ми виграємо в цій війні і звільнимо наші території», – наголосив очільник українського зовнішньополітичного відомства.
Речниця Білого дому Джен Псакі заявила 10 квітня в програмі Fox News Sunday, що зміна персоналій у російських військах «показує, що буде продовження того, що ми вже бачили на місцях в Україні». Псакі назвала Дворнікова відповідальним за «звірства, які ми бачили в Сирії», і сказала, що Сполучені Штати продовжують працювати з українськими чиновниками, щоб переконатися в наявності у Збройних сил України зброї та іншої допомоги, необхідних для успіху на полі бою.
Як пише Бі-Бі-Сі, однією з причин проблем, які виникли у РФ під час вторгнення в Україну, стала погана координація між військами різних російських військових округів. Генерал Дворніков повинен змінити цю ситуацію і досягти кращої координації.
Також у повідомленні йдеться про те, що на Заході переконані, що російським військам поставлено завдання досягти якогось успіху в Україні до 9 травня, коли в Росії відзначають день Перемоги – у тому числі парадом у Москві за участю президента Володимира Путіна. Цим може бути пояснена прискорена підготовка до наступу на Донбасі після виведення російських військ із півночі України. При цьому зазначається, що «успіхом» можуть бути визнані і прийнятні для керівництва Росії результати переговорів.
Міноборони Росії повідомлення про зміну командувача не коментувало. Воно також не повідомляло, хто командував військами після початку вторгнення 24 лютого.
За даними Пентагону, Росія зараз має в своєму розпорядженні приблизно 80-85 відсотків бойової потужності, зосередженої перед вторгненням. У Пентагоні стверджують, що угруповання можуть поповнити ще близько 60 тисяч військовослужбовців, можливо, за рахунок резервістів. Міноборони Росії стверджує, що у війні в Україні беруть участь лише офіцери та військовослужбовці-контрактники.
Компанія Maxar оприлюднила світлини 12-кілометрової колони військ РФ під Харковом
Американська компанія Maxar Technologies 10 квітня опублікувала супутникові знімки, на яких видно, як 12-кілометрова колона російської військової техніки рухається в Харківській області. На знімках техніка прямує на південь через село Великий Бурлук, що на схід від Харкова. Знімки були зроблені 8 квітня.
Ймовірним напрямком руху було окуповане російськими військами міста Ізюм, де накопичуються сили, як стверджує у тому числі західна розвідка, для удару з метою оточення угруповання Збройних сил України на Донбасі. Інший удар може готуватися з півдня, де продовжують чинити опір окупантам українські військові в Маріуполі.
Голова Харківської обласної адміністрації Олег Синєгубов 10 квітня повідомив про знищення вночі російської колони, проте незрозуміло, чи йдеться саме про ту колону, знімки якої опублікував Maxar. Незалежного підтвердження цієї інформації наразі немає.
Раніше міністр оборони Росії Сергій Шойгу заявляв, що основні зусилля російських військ змістилися на Донбас. Очевидною метою є повна окупація територій Донецької та Луганської областей України.
Представники українського керівництва стверджують, що від майбутньої битви на Донбасі багато в чому залежатиме результат війни. «Україна вже готова до великих битв, Україна має перемогти в цих битвах, у тому числі на Донбасі, після цього Україна отримає більше суттєву переговорну позицію, з якою може диктувати певні умови», – сказав, зокрема, радник Офісу президента України Михайло Подоляк.
Якою буде головна битва між Україною та Росією?
Російські війська завдають нових ударів по українському Донбасу. Ті сили, які агресор вже вивів із півночі України, переміщують ближче до Харківської та Луганської областей, щоб знову кинути в атаку. У Києві вже зараз кажуть – бойові дії там за масштабом нагадуватимуть Другу світову. Донбас Реалії вирішили розібратися, яка зараз ситуація на Донбасі? Де Росія намагається просунутися? І що залишила по собі російська армія на околицях Києва? Читайте і дивіться про це за лінком
«Продовження того, що ми вже бачили в Україні» – Білий дім про зміну командувача військ РФ у війні
Керівництво Сполучених Штатів не очікує змін у тактиці і стратегії російських військових в Україні після зміни особи, відповідальної за сили вторгнення. Речниця Білого дому Джен Псакі заявила 10 квітня в програмі Fox News Sunday, що зміна персоналій «показує, що буде продовження того, що ми вже бачили на місцях в Україні».
У суботу кілька західних ЗМІ повідомили, що президент Росії Володимир Путін призначив нового генерала, який керуватиме війною в Україні, оскільки російські військові змінюють плани після провалу наступу на Київ. За цими повідомленнями, російську кампанію очолив генерал армії Олександр Дворніков, командувач Південним військовим округом.
Псакі назвала Дворнікова відповідальним за «звірства, які ми бачили в Сирії», і сказала, що Сполучені Штати продовжують працювати з українськими чиновниками, щоб переконатися в наявності у Збройних сил України зброї та іншої допомоги, необхідних для успіху на полі бою.
«Лише цього тижня наш радник з національної безпеки, наш держсекретар і наш голова Об’єднаного комітету головних груп провели двогодинну розмову зі своїми колегами, щоб детально розглянути, чого саме потребують українці. Ми працюємо з нашими союзниками і партнерами, як ми вже вчинили з (системою протиповітряної оборони) С-300», – сказала Псакі.
Прем’єр-міністр Словаччини Едуард Геґер раніше цього тижня під час візиту до Києва підтвердив, що ця країна надала Україні систему ППО С-300.
Аеропорт Дніпра знищений повністю, поранені 6 рятувальників – ДСНС
Через ракетні удари російських військ у Дніпрі повністю знищено міжнародний аеропорт. Про це 10 квітня на брифінгу повідомила фахівчиня зі звʼязків із громадськістю управління ДСНС в області Дарина Цуркань.
За її словами, перший удар був уранці о 10-й, другий – пізніше, коли там гасили пожежу, близько 12-ї години. Поранені шість співробітників рятувальної служби. Один співробітник у вкрай тяжкому стані.
«Як і обіцяв, уточнюю по останніх «прильотах». У нас шестеро поранених рятувальників. Вони у лікарнях. Одна дівчина тяжка, її зараз оперують. Підрозділ рятувальників потрапив під ворожий ракетний обстріл, коли розбирав завали на місці ранкової атаки», – вказав у своєму телеграм-каналі голова Дніпропетровської ОВА Валентин Резніченко.
Російські військові вперше атакували аеропорт у Дніпрі в ніч з 14 на 15 березня.
Кулеба нагадав Франції та Німеччині про «стратегічну помилку» 2008 року
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що ухвалене у 2008 році рішення Німеччини та Франції про відмову Україні у вступі до НАТО було «стратегічною помилкою».
«Якби ми були членом НАТО, цієї війни не було б», – сказав Кулеба в шоу американського телеканалу NBC Meet the Press, яке виходить в ефір 10 квітня.
«Стратегічна помилка Німеччини та Франції, які відкинули зусилля США та інших союзників залучити Україну, – це те, за що ми платимо. Ціну за цю помилку платять не Німеччина чи Франція, а Україна», – сказав Кулеба.
Раніше цього тижня, реагуючи на аналогічні звинувачення з боку президента України Володимира Зеленського, колишня канцлерка Німеччини Анґела Меркель заявила, що вважає правильним рішення НАТО не приймати Україну до альянсу в 2008 році, але аргументів на підтримку цієї позиції не навела.
«Анґела Меркель підтримує своє рішення у зв’язку з самітом НАТО 2008 року в Бухаресті», – сказав речник Меркель, якого цитує агентство dpa.
«З огляду на звірства, виявлені в Бучі та інших місцях України, усі зусилля федерального уряду і міжнародного співтовариства підтримати Україну і покласти край варварству й війні Росії проти України мають повну підтримку з боку колишнього канцлера», – додав речник.
Зеленський перед тим згадав про Бухарестський саміт НАТО – 3 квітня виповнилося 14 років із його проведення в 2008 році. «Тоді (у 2008 році – ред.) був шанс забрати Україну з сірої зони на сході Європи, з сірої зони між НАТО й Росією, сірої зони, про яку в Москві думають, що їм тут все дозволено, навіть найстрашніші воєнні злочини. За оптимістичними дипломатичними формулюваннями про те, що Україна нібито може стати членом НАТО, тоді, в 2008 році була захована відмова приймати Україну в альянс», – сказав президент.
Він назвав цю відмову «помилковим розрахунком» і пов’язав її з початком російської агресії в 2014 році та повномасштабною агресією в лютому 2022 року. Зеленський згадав тодішніх лідерів Німеччини та Франції – Анґелу Меркель та Ніколя Саркозі.
Польщу з «потужним повідомленням Путіну» відвідує делегація конгресменів США
Лідер республіканської меншості в Палаті представників Конгресу США Кевін Маккарті очолює двопартійну делегацію американських законодавців, яка впродовж вихідних відвідує Польщу. Про це 10 квітня повідомила пресслужба політика.
Конгресмени зустрічаються з американськими військовими та представниками польської влади на тлі російського вторгнення в Україну. Маккарті, республіканець із Каліфорнії, зустрівся з премʼєр-міністром і міністром оборони Польщі, а також послом США в цій країні, йдеться у повідомленні.
«Польща є незамінним стратегічним партнером, приймаючи мільйони біженців, тісно співпрацюючи з нашими військовими силами та надаючи повний внесок у НАТО, коли всі ми прагнемо відновити мир і процвітання в регіоні. Наш сьогоднішній візит має стати потужним повідомленням Путіну, що ми засуджуємо його неспровоковані напади. Зло не може перемогти», – наголосив Кевін Маккарті.
Президент США Джо Байден 8 квітня підписав два законопроєкти, які запроваджують додаткові санкції щодо Росії та Білорусі – у зв’язку з агресією проти України.
У повідомленні Білого дому йдеться про те, що підписано «Закон про припинення імпорту російської нафти», який забороняє імпорт енергетичних продуктів із Росії, і «Закон про зупинення нормальних торгових відносин із Росією та Білоруссю», спрямований на подальше посилення торгових і правозахисних санкцій.
100 тисяч рублів за танк: скільки Росія платить за знищену українську техніку
Міністерство оборони Росії вирішило заохотити військовослужбовців російської армії, які брали участь у боях на території України. Ідеться про підрозділи, які були виведені з Київської, Чернігівської та Сумської областей, зʼясували журналісти Радіо Свобода.
2 квітня за дорученням міністра оборони Росії начальник Генерального штабу Збройних сил РФ наказав головнокомандувачу Повітряно-космічними силами та командувачам угруповань військ подати до Генерального штабу списки військовослужбовців, яким одноразово виплатять премії за захоплення або знищення озброєння, військової техніки та живої сили Збройних сил України.
Відповідний документ журналісти проєкту Донбас Реалії Радіо Свобода надали в одному з розвідувальних органів України. Згідно з ним, за знищення літака пропонується виплатити 300 тисяч рублів (111 тисяч гривень), гвинтокрила – 200 тисяч (74 тисячі гривень), безпілотника середньої дальності – 50 тисяч (18 з половиною тисяч гривень).
За захоплений або знищений український танк російським військовим заплатять 100 тисяч рублів (37 тисяч гривень), за бойові броньовані машини, самохідні артилерійські установки, зенітні ракетні комплекси та системи залпового вогню – 50 тисяч рублів. Тим, хто відзначився у «знищенні живої сили», передбачено виплати до 100 тисяч рублів.
Кулеба закликав науковців світу вивчати передумови воєнних злочинів Росії на Київщині
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба 10 квітня закликав науковців всього світу вивчати, що призвело до воєнних злочинів російських військ на Київщині.
На думку голови МЗС, Буча, де виявили сотні вбитих цивільних, «сталася не за один день».
«Протягом багатьох років політичні еліти Росії та пропаганда підбурювали ненависть і дегуманізацію українців, підживлювали ідею російської вищості та закладали основи для цих звірств. Я закликаю науковців по всьому світу дослідити, що призвело до Бучі», – написав міністр у своєму твітері.
2 квітня Київщина була звільнена від російських військ. Після відступу військових РФ у визволених містах і селах були зафіксовані масові випадки загибелі цивільних жителів. Насамперед йдеться про Бучу. Як повідомив в ефірі Радіо Свобода радник міністра внутрішніх справ України Вадим Денисенко, у Бучі на Київщині під час окупації російськими військами загинули щонайменше 400 людей.
Україна і деякі представники Заходу вимагають притягнути Росію до відповідальності за воєнні злочини через події на Київщині.
Кремль «категорично відкидає будь-які звинувачення у вбивствах цивільних», навіть попри те, що факти вбивств цивільних у період російської окупації були підтверджені супутниковими знімками.
Прикордонники повертаються на північний кордон України – Арестович
Військові Державної прикордонної служби повертаються до охорони північних кордонів після їх деокупації, заявив радник голови Офісу президента Олексій Арестович. Про це він сказав на брифінгу 10 квітня.
Арестович вказав на те, що прикордонники першими зустрічають наступ, не маючи суттєвої підтримки.
«Прикордонник, який зустрічає війну – це маленька застава або загін, який має 30 або 15 осіб, пост, на який насувається ворожа колона чи російська танкова колона. Відійти ти не можеш – це ганьба, здатися не можеш – це проти військової честі. Ти зустрічаєш бій у абсолютно безнадійній ситуації. За нашими даними, жоден прикордонник не відійшов від початку конфлікту, всі прийняли бій», – сказав він.
Радник голови ОП вказав на те, що українська сторона намагається повернути всіх прикордонників, які потрапили до полону.
«Зараз наші прикордонники повертаються до охорони дежавного кордону на півночі. За попередніми даними, у Маріуполі один зі старших офіцерів прикордонних військ, який був оточений ворогами та пораненим, підірвав себе разом з радіостанцією, щоб вона не дісталася противнику. Останніми словами в радіостанції були: «слава Україні», – розповів Арестович.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Російські війська знову обстріляли аеропорт у Дніпрі – голова ОВА
Голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Павло Резніченко повідомив про ще один обстріл аеропорту в Дніпрі 10 квітня.
«Повторна атака на аеропорт у Дніпрі. Від нього вже не лишилося живого місця. Зруйнований і сам аеропорт, і інфраструктура поряд. А ракети летять і летять», – прокоментував він.
Резніченко додав, що кількість постраждалих з’ясовується.
Крім того, за словами голови області, ще один обстріл «інфраструктурного об’єкта» зафіксували в Звонецькому.
«Там зараз працюють рятувальники. Дані про руйнування та кількість жертв уточнюємо», – зазначив голова ОДА.
Раніше 10 квітня він повідомив про знищення інфраструктурного об’єкту в Дніпрі та пошкодження ще одного в Павлоградському районі області.
Російські військові вперше атакували аеропорт у Дніпрі в ніч з 14 на 15 березня.
Жителя Херсона, кримського татарина Арсена Ібраїмова заарештували на два місяці у Сімферополі за звинуваченням у участі у кримськотатарському добровольчому батальйоні імені Номана Челебіджихана. Про це у своєму телеграм-каналі повідомила Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова 10 квітня.
За її даними, російські силовики затримали чоловіка 6 квітня на контрольно-пропускному пункті «Чонгар».
«Без пояснень причин затримання його (Ібраїмова – ред.) відвезли до Сімферополя у тимчасово окупованому Криму, де співробітники ФСБ протягом двох діб під тиском вимагали визнання в тому, що навесні 2016 року він нібито увійшов до складу кримськотатарського добровольчого батальйону імені Номана Челебіджихана, яке діяло на території України всупереч інтересам Російської Федерації», – повідомила Денисова.
Вона уточнила, що 8 квітня підконтрольний Росії Сімферопольський районний суд заарештував Ібраїмова на два місяці за підозрою у скоєнні злочину, передбаченого статтею 208 Кримінального кодексу Росії – «публічні заклики до здійснення екстремістської діяльності».
В окупованому Росією Криму, у селі Роздольне, російські силовики влаштували обшуки у будинку кримськотатарського активіста Сервера Барієва.
Після окупації Криму у 2014 році Росія регулярно проводить обшуки в будинках кримських татар, часто звинувачуючи їх у «тероризмі» чи «екстремізмі».
Україна напрацювала пропозиції щодо 6 пакету санкцій Євросоюзу проти Росії – ОП
На селекторній нараді за участі президента Володимира Зеленського обговорили вплив санкцій на Росію і пропозиції щодо нового пакету, повідомляє пресслужба Офісу президента 10 квітня.
Нарад пройшла за участі голови Офісу президента Андрія Єрмака, прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, членів уряду, головнокомандувача Збройних сил Валерія Залужного, керівництва силових відомств і Ради національної безпеки і оборони.
Учасники, як повідомляє ОП, обговорили дипломатичну роботу для посилення оборони України та санкційного тиску на Росію.
«Також було обговорено прогнозований вплив 5-го пакету санкцій Європейського Союзу щодо РФ та напрацьовано пропозиції від України для 6-го пакету», – йдеться в заяві Офісу.
Рада ЄС 8 квітня опублікувала п’ятий пакет санкцій проти Росії, який, серед іншого, містить заборону на купівлю російського вугілля, це обмеження запрацює з серпня.