Російські війська намагалися наступати на Ізюмському напрямку, без успіху – Генштаб ЗСУ
Російські війська здійснюють повітряну розвідку на Ізюмському напрямку, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил в ранковому зведенні 11 квітня.
«На Ізюмському напрямку триває повітряна розвідка місцевості з метою виявлення позицій Збройних Сил України. Для цього противник застосовує БПЛА «Орлан-10». Силами до двох батальйонних тактичних груп ворог намагався здійснити наступ в напрямках населених пунктів Довгеньке та Дмитрівка, успіху не мав і відійшов на раніше зайняті позиції», – повідомляє командування.
На Донбасі, за спостереженнями Генштабу, російські військові зосередилися на взятті під контроль населених пунктів Попасна, Рубіжне, Нижнє і Новобахмутівка, а також встановленні повного контролю над Маріуполем.
«Ворог намагався провести штурмові дії в районі Золотого, успіху не мав. У місті Маріуполь, за підтримки артилерії та авіації, окупанти продовжують штурмові дії в районах заводу «Азовсталь» та морського порту. Силами окремих підрозділів ворог здійснював артилерійські обстріли позицій наших військ в районах населених пунктів Високопілля, Трудолюбівка і Мар’янське», – йдеться в зведенні.
За даними штабу, протягом попередньої доби сили оборони України на території Донецької та Луганської областей відбили чотири напади російських військ, знищили п’ять танків, вісім одиниць броньованої, шість одиниць автомобільної техніки та вісім артилерійських систем.
Також російська армія продовжує формувати наступальне угруповання військ для дій на Слобожанському напрямку. Штаб припускає, що найближчими днями загарбники тут намагатимуться відновити наступ.
На цьому напрямку загарбники продовжують часткове блокування Харкова, тривають артилерійські обстріли окремих районів міста.
Зараз фіксуються підготовка озброєння та техніки в пункті дислокації 60-ї окремої мотострілецької бригади (Монастирище, Приморський край) 5-ї загальновійськової армії Східного військового округу. Генштаб очікує, що це озброєння перекинуть на тимчасово окуповану територію Донецької області.
Також Росія намагається поповнити втрати особового складу батальйонної тактичної групи 36-ї окремої мотострілецької бригади (Забайкальський край) 29 загальновійськової армії Східного військового округу. Очікується, що відібраний особовий склад відбуде з пункту дислокації в другій половині квітня.
«Не виключається проведення збройними силами російської федерації провокаційних дій на території Придністровського регіону Республіки Молдова з метою звинувачення України в агресії проти сусідньої держави. Імовірно, противник, щоб порушити постачання вантажів до місць ведення бойових дій, продовжить удари по об’єктах транспортної інфраструктури на території України з метою їх знищення або виведення з ладу», – припускає командування.
Спікер парламенту Грузії вважає «недоречним» запрошення відвідати Бучу й Ірпінь – Стефанчук
Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив, що запросив грузинського колегу Шалву Папуашвілі відвідати Київщину, проте той відмовився. Про це він заявив на своїй фейсбук-сторінці 10 квітня.
«Недоречно. Саме так схарактеризував моє запрошення відвідати Бучу та Ірпінь спікер парламенту Грузії Шалва Папуашвілі. Він вважає неможливим їхати в Україну доти, доки «окремі представники українського уряду повністю не усвідомлять потужну підтримку», яку нам надає Грузія», – заявив голова парламенту.
За його словами, Папуашвілі навів як приклад підтримки те, що Грузія голосувала на користь України в Організації об’єднаних націй.
Як зазначив Стефанчук, Україна цінує будь-яку допомогу від інших країн. Він також згадав про грузинських добровольців, які долучилися до протидії російській агресії.
Водночас спікер Верховної Ради вказав на те, що Україна підтримала Тбілісі під час П’ятиденної війни з Росією в 2008 році.
«Просто хочу нагадати, що завдяки українським протиповітряним системам оборони («Бук», «Оса») ви боронили своє небо. Але ми не міряємось розмірами підтримки. Підтримка завжди має бути щирою. А кожен, хто надає таку підтримку, діє так, як дозволяють йому обставини, совість та відчуття боргу», – вважає Стефанчук.
Читайте також: Путін зазнав поразки у війні з Україною ще до її початку – експрезидентка Естонії й потенційна очільниця НАТО
Тим не менш він прокоментував формулювання Папуашвілі як таке, що «породжує відчуття невимовної бентеги»:
«Чи доречно називати «недоречним» запрошення приїхати до дружньої країни, і подивитись її біду, розділити її горе, висловити слова підтримки? Мені здається, що друг має зробити це без запрошення».
1 березня президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україна ухвалила рішення негайно відкликати посла з Грузії – «за перепони для добровольців, які хочуть нам допомогти, за неморальну позицію щодо санкцій». У Тбілісі таке рішення назвали «неприйнятним».
Також у березні спікер українського парламенту Руслан Стефанчук розкритикував Грузію за домовленості з Росією щодо послаблення Москвою санкцій.
Крим за рамками. Лаврову не подобається гра в «кота-мишки»
Точка зору Віталія Портникова, журналіста і політичного коментатора, оглядача Радіо Свобода і Крим.Реалії
«Глава російського зовнішньополітичного відомства Сергій Лавров назвав важливим результатом переговорів між російською та українською делегаціями у Стамбулі те, що Крим і Донбас залишилися «за рамками» гарантій безпеки, які мають бути надані Україні. Ця заява російського міністра докорінно відрізняється від того підходу, який запропонований українським президентом Володимиром Зеленським – погодитися з консультаціями щодо Криму на найближчі 15 років та з'ясувати статус півострова за столом переговорів...»
Позиція Німеччини «змінюється на користь України» – Зеленський після розмови з Шольцем
Німеччина змінює свою зовнішньополітичну позицію на користь України – про це заявив президент України Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 10 квітня.
Зеленський повідомив, що провів розмову з канцлером Німеччини Олафом Шольцом у неділю. Перемови стосувалися притягнення до відповідальності винних у воєнних злочинах, посилення антиросійських санкцій та примусу Росії «шукати мир».
«Радий відзначити, що останнім часом німецька позиція змінюється на користь України. Вважаю це абсолютно логічним, оскільки саме цей курс підтримується більшістю німецького народу. І я йому вдячний. Але очікую, що все, про що ми домовилися, буде реалізовано. І це дуже важливо», – сказав президент.
Він також прокоментував 12-ту річницю авіакатастрофи під Смоленськом, в якій загинув президент Польщі Лех Качинський разом із дружиною та представниками польської політичної верхівки.
«У цей день ми солідарні з нашими польськими друзями та союзниками, які твердо стоять у протидії російській агресії», – додав Зеленський.
За його словами, протягом тижня, що починається, російські війська посилять агресію на сході України, «можуть використовувати проти нас іще більше ракет, іще більше авіабомб».
«Але ми готуємося до цих їхніх дій. Ми будемо відповідати. Будемо ще активніше забезпечувати Україну зброєю. Будемо активнішими на міжнародній арені. Будемо ще більш активні інформаційно», – заявив голова держави.
Він додав, що Україна продовжить приймати в столиці та інших містах своїх партнерів-лідерів інших держав.
«Будемо залучати ще більше коштів та ресурсів на допомогу Україні. Звичайно, будемо обґрунтовувати сильніші санкції проти Російської Федерації. Щоб була відповідальність, щоб була справедливість. Як би вони не боялися визнати свої помилки – трагічні, страшенні помилки – їм доведеться», – вважає президент.
Влада Німеччини після початку російського вторгнення змінила на жорсткішу свою політику щодо Москви, зокрема, стала постачати Україні зброю. Але кілька країн ЄС, як і раніше, критикують Німеччину за недостатню, на їхню думку, жорсткість щодо Росії.
Байден обговорить із премʼєр-міністром Індії питання імпорту російських енергоносіїв
Президент США Джо Байден проведе 11 квітня віртуальну зустріч із премʼєр-міністром Індії Нарендрою Моді, повідомив Білий дім. Раніше Сполучені Штати дали зрозуміти, що не хочуть бачити зростання експорту російських енергоносіїв до Індії.
«Президент Байден продовжить наші тісні консультації щодо наслідків жорстокої війни Росії проти України та пом’якшення її дестабілізаційного впливу на глобальні продовольчі та сировинні ринки», – заявила речниця Джен Псакі 10 квітня.
Заохочена значними знижками після західних санкцій проти російських компаній, Індія купила щонайменше 13 мільйонів барелів російської сирої нафти з моменту вторгнення в Україну наприкінці лютого. За весь минулий рік Індія купила в Росії приблизно 16 мільйонів барелів, свідчать дані Reuters.
Президент США Джо Байден 8 квітня підписав два законопроєкти, які запроваджують додаткові санкції щодо Росії та Білорусі – у зв’язку з агресією проти України.
У повідомленні Білого дому йдеться про те, що підписано «Закон про припинення імпорту російської нафти», який забороняє імпорт енергетичних продуктів із Росії, і «Закон про зупинення нормальних торгових відносин із Росією та Білоруссю», спрямований на подальше посилення торгових і правозахисних санкцій.
Папа Римський закликав до перемирʼя в Україні до Великодня
Папа Римський Франциск 10 квітня, у Вербну неділю, закликав до укладення перемирʼя в Україні до католицького Великодня (17 квітня). На думку понтифіка, таке перемирʼя зрештою мало би привести до переговорів і укладення повноцінного миру.
«Покладіть зброю! Нехай розпочнеться великоднє перемирʼя. Але не для переозброєння та відновлення бойових дій, а для досягнення миру шляхом реальних переговорів», – сказав папа наприкінці богослужіння перед десятками тисяч людей на площі Святого Петра.
Раніше цього тижня, 6 квітня, папа Франциск засудив злочини проти мирних жителів під час повномасштабної російської агресії проти України.
На загальній аудієнції у середу очільник Католицької церкви закликав припинити вбивства цивільних в Україні. За його словами, останні новини з України, «замість того, щоби приносити полегшення та надію, засвідчують, натомість, нові звірства, як от різанина в Бучі».
У Німеччині відбулися проросійські та проукраїнські акції
У кількох містах Німеччини 10 квітня відбулися проросійські та проукраїнські акції. Зокрема, сотні людей із російськими прапорами на 350 автомобілях взяли участь в автопробігу в Ганновері на півночі Німеччини. У тому ж місті в акції на підтримку України брали участь близько 3500 людей.
У Франкфурті-на-Майні відбулася демонстрація з гаслами «Проти цькування та дискримінації російськомовних співгромадян/Проти війни – за мир». Її учасники – близько 800 осіб – несли російські та німецькі прапори.
Деякі з них скандували «Росія» і, за інформацією поліції, виголошували войовничі гасла, що може стати причиною порушення проваджень про схвалення агресивної війни, повідомляє Deutsche Welle. Автопробіг влада заборонила, як і напередодні у місті Любек. У Штутгарті 9 квітня автопробіг під російськими прапорами відбувся.
У Німеччині живе близько 250 тисяч громадян Росії і, за оцінками, понад мільйон людей російського походження – більшість із них німецькі громадяни. Деякі представники діаспори скаржаться на прояви ненависті до них. Влада Німеччини зафіксувала з початку війни в Україні понад 300 правопорушень щодо росіян і близько 200 – щодо українців; ідеться переважно про побутові конфлікти.
Посол України в Німеччині Андрій Мельник закликав заборонити російські прапори та інші державні символи на проросійських демонстраціях у німецьких містах – щонайменше на той час, поки тривають бойові дії в Україні. На думку дипломата, демонстрація російської символіки не має нічого спільного зі свободою слова, а є «прославлянням варварської агресії».
Влада Німеччини після початку російського вторгнення змінила на жорсткішу свою політику щодо Москви, зокрема, стала постачати Україні зброю. Але кілька країн ЄС, як і раніше, критикують Німеччину за недостатню, на їхню думку, жорсткість щодо Росії.
«Росія не хоче її обміняти». Український волонтер Юлія Паєвська у полоні та в ефірі російського НТВ
15 березня на блокпості в селищі Мангуш, що за 15 кілометрів від Маріуполя, бойовики угруповання «ДНР» затримали відомого українського парамедика Юлію Паєвську та її водія. Останні вісім років Паєвська надавала першу медичну допомогу пораненим військовим та цивільним на Донбасі та відвозила їх до лікарень. Вже майже місяць вона перебуває в полоні, і родичі не можуть отримати жодної інформації про її місцеперебування та стан. Тим часом російський телеканал НТВ опублікував інтерв'ю з парамедиком, де висунув проти неї низку звинувачень. Російська редакція Радіо Свобода поговорила з чоловіком Паєвською Вадимом Пузановим – про її роботу волонтером-парамедиком, полон і звинувачення з боку російських ЗМІ. Читайте про це за лінком
До Львова евакуювали близько пів сотні поранених цивільних із Донеччини
До Львова зі Слов’янська і Бахмута 10 квітня евакуювали близько пів сотні українців, які були поранені під час обстрілів із боку російських військових. У людей, жителів різних міст Донеччини, зафіксовані мінно-вибухові травми, осколкові поранення, ампутовані кінцівки. Наймолодшому пацієнтові 21 рік, найстаршому ‒ 92.
«Пішов по воду, бо вдома вода відімкнена, почався обстріл, я зазнав поранення. Це було 4 квітня, мені першу допомогу надали в Лисичанську», ‒ каже 21-річний хлопець із осколковими пораненнями ноги.
Усі евакуйовані особи шпиталізовані в один із медичних закладів Львова.
«Стан людей тяжкий. Це переважно вибухові травми, за винятком однієї жінки, яка в бомбосховищі зламала кістку стегна. Є травми черепа, ока, кісток. Люди приїхали в тому, в чому могли втекти, вимучені дорогою, травмами. Будемо лікувати», ‒ повідомив лікар Андрій Токарський.
Людей евакуювали медики з організації «Лікарі без кордонів» спеціальним потягом.
Раніше 10 квітня голова Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко повідомив, що після ракетного удару по вокзалу Краматорська, який забрав 57 життів, число людей, які прагнуть евакуації, значно зросло.
Керсті Кальюлайд очолювала Естонію з 2016 по 2021 рік, а тепер має шанси стати першою жінкою на посаді генсекретаря НАТО. Вона закликала країни НАТО надати Україні так багато зброї, наскільки це тільки можливо, й не відступати від запровадження санкцій проти Росії нзеавіть за умов припинення вогню. Таку заяву Керсті Кальюлайд зробила під час онлайн-інтерв’ю Грузинській редакції Радіо Свободи. Текст розмови читайте за лінком
В ООН підтвердили загибель майже 1800 цивільних через війну Росії проти Україні
Через війну Росії проти Україні загинули 1793 цивільні людини, ще 2439 поранені. Такі дані станом на вечір 9 квітня опублікувало Управління Верховного комісара ООН із прав людини.
Серед загиблих, за даними ООН, є 142 дитини (дані українського Офісу генерального прокурора станом на ранок 10 квітня вказують на загибель 177 дітей).
«Більшість зафіксованих втрат серед цивільних осіб було спричинено застосуванням вибухової зброї з широкою зоною ураження, включаючи обстріли з важкої артилерії та реактивних систем залпового вогню, а також ракетні та авіаудари», – йдеться у повідомленні.
Водночас в ООН вважають, що реальні цифри значно вищі, оскільки отримання інформації з деяких місць, де тривають бойові дії, відбувається з затримкою, та багато повідомлень потребують підтвердження.
Станом на 4 квітня ООН підтверджувала загибель щонайменше 1480 цивільних.
Число загиблих унаслідок удару по Краматорську зросло до 57 – Кириленко
Слідча група, яка завершила роботу на місці обстрілу в Краматорську, встановила, що внаслідок ракетного удару загинули 57 людей, ще 109 зазнали поранень. Про це у спільному ефірі українських телеканалів повідомив голова Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко.
За його словами, тяжко поранені перебувають у безпечних регіонах, і вся необхідна медична допомога їм надається. Після трагедії кількість людей на евакуацію з Донбасу значно зросла.
Ракетний удар із комплексу «Точка У» був здійснений саме російськими військовими, попри намагання російського командування зняти з себе відповідальність за це, повідомив високопоставлений чиновник Міністерства оборони США на закритому брифінгу для журналістів 8 квітня.
До Москви на зустріч із Путіним їде канцлер Австрії
Канцлер Австрії Карл Негаммер 11 квітня приїде до Москви та зустрінеться з президентом Росії Володимиром Путіним. Він буде першим європейським лідером, який відвідає Москву з 24 лютого, коли розпочалося широкомасштабне російське вторгнення в Україну, жертвами якого вже стали тисячі людей.
Речник Кремля Дмитро Пєсков підтвердив візит австрійського канцлера.
Як повідомив Негаммер журналістам, він має намір говорити з Путіним про можливість діалогу Росії з Україною та про воєнні злочини, скоєні в Україні. У суботу, 9 квітня, Негаммер провів у Києві переговори з президентом України Володимиром Зеленським, засудивши російську агресію та пообіцявши політичну та гуманітарну підтримку.
Австрія – нейтральна країна, яка не входить до НАТО, вона не постачає Україні зброю.
За повідомленнями, візит канцлера погоджений із лідерами ЄС.
Раніше у ролі посередників на російсько-українських переговорах намагалися виступати премʼєр-міністр Ізраїлю і президент Туреччини. Наразі не оголошено, з якими конкретними пропозиціями їде до Путіна канцлер Австрії.
Кулеба прокоментував призначення Москвою нового генерала керівником сил вторгнення
Початковий план російської війни проти України «провалився», і лише «історія покаже, чий план переважить» після того, як Росія призначила нового генерала керівником сил вторгнення. Про це міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив у програмі американського телеканалу NBC Meet the Press, яка вийшла в ефір 10 квітня.
На прохання прокоментувати призначення генерала російської армії Олександра Дворнікова Кулеба сказав: «Тепер у них інший план, а у нас свої». «Що б Росія не планувала робити, ми маємо свою стратегію, і ця стратегія базується на переконанні, що ми виграємо в цій війні і звільнимо наші території», – наголосив очільник українського зовнішньополітичного відомства.
Речниця Білого дому Джен Псакі заявила 10 квітня в програмі Fox News Sunday, що зміна персоналій у російських військах «показує, що буде продовження того, що ми вже бачили на місцях в Україні». Псакі назвала Дворнікова відповідальним за «звірства, які ми бачили в Сирії», і сказала, що Сполучені Штати продовжують працювати з українськими чиновниками, щоб переконатися в наявності у Збройних сил України зброї та іншої допомоги, необхідних для успіху на полі бою.
Як пише Бі-Бі-Сі, однією з причин проблем, які виникли у РФ під час вторгнення в Україну, стала погана координація між військами різних російських військових округів. Генерал Дворніков повинен змінити цю ситуацію і досягти кращої координації.
Також у повідомленні йдеться про те, що на Заході переконані, що російським військам поставлено завдання досягти якогось успіху в Україні до 9 травня, коли в Росії відзначають день Перемоги – у тому числі парадом у Москві за участю президента Володимира Путіна. Цим може бути пояснена прискорена підготовка до наступу на Донбасі після виведення російських військ із півночі України. При цьому зазначається, що «успіхом» можуть бути визнані і прийнятні для керівництва Росії результати переговорів.
Міноборони Росії повідомлення про зміну командувача не коментувало. Воно також не повідомляло, хто командував військами після початку вторгнення 24 лютого.
За даними Пентагону, Росія зараз має в своєму розпорядженні приблизно 80-85 відсотків бойової потужності, зосередженої перед вторгненням. У Пентагоні стверджують, що угруповання можуть поповнити ще близько 60 тисяч військовослужбовців, можливо, за рахунок резервістів. Міноборони Росії стверджує, що у війні в Україні беруть участь лише офіцери та військовослужбовці-контрактники.
Компанія Maxar оприлюднила світлини 12-кілометрової колони військ РФ під Харковом
Американська компанія Maxar Technologies 10 квітня опублікувала супутникові знімки, на яких видно, як 12-кілометрова колона російської військової техніки рухається в Харківській області. На знімках техніка прямує на південь через село Великий Бурлук, що на схід від Харкова. Знімки були зроблені 8 квітня.
Ймовірним напрямком руху було окуповане російськими військами міста Ізюм, де накопичуються сили, як стверджує у тому числі західна розвідка, для удару з метою оточення угруповання Збройних сил України на Донбасі. Інший удар може готуватися з півдня, де продовжують чинити опір окупантам українські військові в Маріуполі.
Голова Харківської обласної адміністрації Олег Синєгубов 10 квітня повідомив про знищення вночі російської колони, проте незрозуміло, чи йдеться саме про ту колону, знімки якої опублікував Maxar. Незалежного підтвердження цієї інформації наразі немає.
Раніше міністр оборони Росії Сергій Шойгу заявляв, що основні зусилля російських військ змістилися на Донбас. Очевидною метою є повна окупація територій Донецької та Луганської областей України.
Представники українського керівництва стверджують, що від майбутньої битви на Донбасі багато в чому залежатиме результат війни. «Україна вже готова до великих битв, Україна має перемогти в цих битвах, у тому числі на Донбасі, після цього Україна отримає більше суттєву переговорну позицію, з якою може диктувати певні умови», – сказав, зокрема, радник Офісу президента України Михайло Подоляк.
Якою буде головна битва між Україною та Росією?
Російські війська завдають нових ударів по українському Донбасу. Ті сили, які агресор вже вивів із півночі України, переміщують ближче до Харківської та Луганської областей, щоб знову кинути в атаку. У Києві вже зараз кажуть – бойові дії там за масштабом нагадуватимуть Другу світову. Донбас Реалії вирішили розібратися, яка зараз ситуація на Донбасі? Де Росія намагається просунутися? І що залишила по собі російська армія на околицях Києва? Читайте і дивіться про це за лінком
«Продовження того, що ми вже бачили в Україні» – Білий дім про зміну командувача військ РФ у війні
Керівництво Сполучених Штатів не очікує змін у тактиці і стратегії російських військових в Україні після зміни особи, відповідальної за сили вторгнення. Речниця Білого дому Джен Псакі заявила 10 квітня в програмі Fox News Sunday, що зміна персоналій «показує, що буде продовження того, що ми вже бачили на місцях в Україні».
У суботу кілька західних ЗМІ повідомили, що президент Росії Володимир Путін призначив нового генерала, який керуватиме війною в Україні, оскільки російські військові змінюють плани після провалу наступу на Київ. За цими повідомленнями, російську кампанію очолив генерал армії Олександр Дворніков, командувач Південним військовим округом.
Псакі назвала Дворнікова відповідальним за «звірства, які ми бачили в Сирії», і сказала, що Сполучені Штати продовжують працювати з українськими чиновниками, щоб переконатися в наявності у Збройних сил України зброї та іншої допомоги, необхідних для успіху на полі бою.
«Лише цього тижня наш радник з національної безпеки, наш держсекретар і наш голова Об’єднаного комітету головних груп провели двогодинну розмову зі своїми колегами, щоб детально розглянути, чого саме потребують українці. Ми працюємо з нашими союзниками і партнерами, як ми вже вчинили з (системою протиповітряної оборони) С-300», – сказала Псакі.
Прем’єр-міністр Словаччини Едуард Геґер раніше цього тижня під час візиту до Києва підтвердив, що ця країна надала Україні систему ППО С-300.
Аеропорт Дніпра знищений повністю, поранені 6 рятувальників – ДСНС
Через ракетні удари російських військ у Дніпрі повністю знищено міжнародний аеропорт. Про це 10 квітня на брифінгу повідомила фахівчиня зі звʼязків із громадськістю управління ДСНС в області Дарина Цуркань.
За її словами, перший удар був уранці о 10-й, другий – пізніше, коли там гасили пожежу, близько 12-ї години. Поранені шість співробітників рятувальної служби. Один співробітник у вкрай тяжкому стані.
«Як і обіцяв, уточнюю по останніх «прильотах». У нас шестеро поранених рятувальників. Вони у лікарнях. Одна дівчина тяжка, її зараз оперують. Підрозділ рятувальників потрапив під ворожий ракетний обстріл, коли розбирав завали на місці ранкової атаки», – вказав у своєму телеграм-каналі голова Дніпропетровської ОВА Валентин Резніченко.
Російські військові вперше атакували аеропорт у Дніпрі в ніч з 14 на 15 березня.
Кулеба нагадав Франції та Німеччині про «стратегічну помилку» 2008 року
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що ухвалене у 2008 році рішення Німеччини та Франції про відмову Україні у вступі до НАТО було «стратегічною помилкою».
«Якби ми були членом НАТО, цієї війни не було б», – сказав Кулеба в шоу американського телеканалу NBC Meet the Press, яке виходить в ефір 10 квітня.
«Стратегічна помилка Німеччини та Франції, які відкинули зусилля США та інших союзників залучити Україну, – це те, за що ми платимо. Ціну за цю помилку платять не Німеччина чи Франція, а Україна», – сказав Кулеба.
Раніше цього тижня, реагуючи на аналогічні звинувачення з боку президента України Володимира Зеленського, колишня канцлерка Німеччини Анґела Меркель заявила, що вважає правильним рішення НАТО не приймати Україну до альянсу в 2008 році, але аргументів на підтримку цієї позиції не навела.
«Анґела Меркель підтримує своє рішення у зв’язку з самітом НАТО 2008 року в Бухаресті», – сказав речник Меркель, якого цитує агентство dpa.
«З огляду на звірства, виявлені в Бучі та інших місцях України, усі зусилля федерального уряду і міжнародного співтовариства підтримати Україну і покласти край варварству й війні Росії проти України мають повну підтримку з боку колишнього канцлера», – додав речник.
Зеленський перед тим згадав про Бухарестський саміт НАТО – 3 квітня виповнилося 14 років із його проведення в 2008 році. «Тоді (у 2008 році – ред.) був шанс забрати Україну з сірої зони на сході Європи, з сірої зони між НАТО й Росією, сірої зони, про яку в Москві думають, що їм тут все дозволено, навіть найстрашніші воєнні злочини. За оптимістичними дипломатичними формулюваннями про те, що Україна нібито може стати членом НАТО, тоді, в 2008 році була захована відмова приймати Україну в альянс», – сказав президент.
Він назвав цю відмову «помилковим розрахунком» і пов’язав її з початком російської агресії в 2014 році та повномасштабною агресією в лютому 2022 року. Зеленський згадав тодішніх лідерів Німеччини та Франції – Анґелу Меркель та Ніколя Саркозі.
Польщу з «потужним повідомленням Путіну» відвідує делегація конгресменів США
Лідер республіканської меншості в Палаті представників Конгресу США Кевін Маккарті очолює двопартійну делегацію американських законодавців, яка впродовж вихідних відвідує Польщу. Про це 10 квітня повідомила пресслужба політика.
Конгресмени зустрічаються з американськими військовими та представниками польської влади на тлі російського вторгнення в Україну. Маккарті, республіканець із Каліфорнії, зустрівся з премʼєр-міністром і міністром оборони Польщі, а також послом США в цій країні, йдеться у повідомленні.
«Польща є незамінним стратегічним партнером, приймаючи мільйони біженців, тісно співпрацюючи з нашими військовими силами та надаючи повний внесок у НАТО, коли всі ми прагнемо відновити мир і процвітання в регіоні. Наш сьогоднішній візит має стати потужним повідомленням Путіну, що ми засуджуємо його неспровоковані напади. Зло не може перемогти», – наголосив Кевін Маккарті.
Президент США Джо Байден 8 квітня підписав два законопроєкти, які запроваджують додаткові санкції щодо Росії та Білорусі – у зв’язку з агресією проти України.
У повідомленні Білого дому йдеться про те, що підписано «Закон про припинення імпорту російської нафти», який забороняє імпорт енергетичних продуктів із Росії, і «Закон про зупинення нормальних торгових відносин із Росією та Білоруссю», спрямований на подальше посилення торгових і правозахисних санкцій.