Коли закінчиться війна і що зупинить Путіна? Думки Гербста, Епплбаум і Ґалера
Війна Росії проти України не завершиться швидко. Її кінець настане лише тоді, коли Кремль усвідомить: захопити та перемогти Україну неможливо. І щоб це Росія усвідомила, потрібне не лише військове посилення України, а й економічний та політичний тиск Заходу. У цьому сходяться три західні експерти – історикиня та лауреатка Пулітцерівської премії Енн Епплбаум, євродепутат Міхаель Ґалер та колишній посол США в Україні Джон Гербст. Вони попереджають: шлях до завершення війни потребує часу і рішучих дій.
Своїми думками про перспективи та реалістичні шляхи закінчення війни експерти ексклюзивно поділилися з Радіо Свобода на полях щорічної зустрічі «Ялтинської європейської стратегії» (YES), яка відбулася у Києві. Ключовою темою цьогорічної зустрічі стало питання «Як закінчити війну?»
Читайте і дивіться за лінком
Генштаб ЗСУ: армія Росії атакувала майже 40 разів на Покровському напрямку
Від початку доби на фронті відбулося 158 боєзіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України у вечірньому зведенні 13 вересня.
Три російських атаки мали місце на Північно-Слобожанському і Курському напрямках, тривають дві сутички з 11 на Південно-Слобожанському.
Армія РФ вісім разів атакувала на Куп’янському напрямку. Бої точилися поблизу Мирного та в напрямку Куп’янська і Петропавлівки, чотири з них тривають.
«На Лиманському напрямку російські війська 13 разів штурмували позиції українських захисників у районі населених пунктів Шандриголове, Колодязі, Греківка, Зарічне та в бік Ставків. Одне боєзіткнення досі триває», – повідомляє командування.
Сили оборони відбили 14 із 17 російських спроб наступати на Сіверському напрямку – в районах Серебрянки, Григорівки та в напрямку Ямполя та Дронівки.
Дві російських атаки ЗСУ зупинили на Краматорському напрямку, ще 10 разів російські загарбники штурмували українські позиції на Торецькому напрямку.
«На Покровському напрямку ворог здійснив 39 спроб потіснити наші підрозділи. Активність – у районах населених пунктів Володимирівка, Родинське, Миколаївка, Миролюбівка, Новоекономічне, Лисівка, Покровськ, Звірове, Котлине, Удачне, Дачне, Новомиколаївка, Новопідгороднє, Молодецьке та в бік Новопавлівки й Філії. Дотепер тривають чотири боєзіткнення», – йдеться в зведенні.
Ще 30 разів армія РФ намагалася прорватися на Новопавлівському напрямку – поблизу Олександрограда, Тернового, Воскресенки, Маліївки, Ольгівського та в напрямку Іванівки, Новоіванівки й Полтавки. Бої тривають у трьох локаціях.
Штаб повідомляє про три безуспішні російські атаки на Придніпровському напрямку.
31 серпня президент України Володимир Зеленський після доповіді головкома ЗСУ Олександра Сирського заявив, що російська армія концентрує найбільші зусилля на Покровському напрямку і, «відповідно, зазнає найбільших втрат».
В оперативно-стратегічному угрупованні військ «Дніпро» 5 вересня заявили, що російська армія має завдання захопити восени Покровсько-Мирноградську агломерацію, зокрема йдеться про три міста – Добропілля, Покровськ і Мирноград.
ОВА: через атаку Росії на Херсонщину загинула жінка, є поранені
Армія РФ вдарила по селу Інгулець у Херсонському районі, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін 13 вересня.
«Внаслідок авіаудару по Інгульцю 49-річна жінка отримала травми, несумісні з життям. Тіло загиблої виявили під завалами будинку», – заявив він.
Перед цим Херсонська ОВА повідомила загалом про п’ятьох поранених жінок. Зокрема, 63-річна жінка зазнала вибухової травми і уламкових поранень спини, вона перебуває в лікарні.
«Жінки, 48, 59 та 60 років, дістали вибухові та черепно-мозкові травми, контузії, а також уламкові поранення. Потерпілих у стані середньої тяжкості доправили до лікарні», – заявляє ОВА.
Ще одна постраждала – 64-річна жінка – зазнала вибухової травми й контузії і відмовилася від госпіталізації.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
У Криму погіршується ситуація з наявністю бензину, посівна під загрозою зриву – активіст
В окупованому Криму до кінця поточного тижня різко погіршилася ситуація з наявністю бензину на автозаправках – до дефіциту популярної марки А95 тепер додався також дефіцит марки А92. Про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив один із кримських активістів на умовах анонімності.
За його інформацією, в багатьох районах Криму на автозаправках нині немає бензину ні марки А95, ні А92.
«Через стрімке зростання цін на бензин багато кримських автомобілістів на шкоду своїм машинам перейшли на заправку дешевшим бензином А92, але тепер і він зник на заправках. Такого дефіциту палива в Криму не пам’ятають навіть старожили», – розповів активіст.
За його спостереженнями, найгостріша ситуація з відсутністю палива у сільських районах Криму.
«Якщо у Сімферополі бензин то з’являється, то зникає на заправках, то в регіонах Криму ситуація критична – багато заправок взагалі закрилися. На тих, що працюють – немає бензину, поки що є дизпаливо та газ. На тлі посівної кампанії, що починається, це загрожує її зривом. Влада на місцях запровадила систему карток – заправляє по них тільки транспорт бюджетних підприємств. Ситуація явно вийшла з-під контролю російського голови Криму Сергія Аксьонова, що ще більш робить хитким його крісло», – зазначив активіст.
За темпами зростання у відсотковому вираженні вартості бензину на автозаправках цей товар дорожчає найшвидше в Криму. Наприкінці серпня вартість бензину популярної марки А95 на півострові становила 70,79 рублів за літр. Зараз паливо цієї марки (за наявності) реалізується вже за ціною – 72,27 рубля, але експерти зазначають, що ціна на бензин стрімко зростатиме й далі.
ГУР завдало удару по нафтопереробному заводу в російській Уфі – джерело
Головне управління розвідки 12 вересня здійснило атаку на нафтопереробний завод «Башнефть-Новойл» у столиці республіки РФ Башкортостан Уфі – про це Радіо Свобода повідомили джерела в ГУР у суботу.
За їхніми даними, після влучання дронів-камікадзе на території обʼєкту пролунали потужні вибухи, почалася масштабна пожежа.
Попередньо, внаслідок вибухів значних пошкоджень зазнала, зокрема, вакуумна колона первинної переробки нафти.
«Місцеві мешканці у соцмережами повідомили про проліт дронів над містом, а за тим – вибухи та пожежу на території НПЗ. В республіці запровадили режим «загроза БПЛА», призупинив роботу аеропорт «Уфа», а в самому місті відключили мобільний інтернет», – повідомив співрозмовник Радіо Свобода.
Він додав, що остаточні наслідки операції наразі уточнюються.
Раніше голова Башкортостану Радій Хабіров заявив про атаку дронів на об’єкт компанії з розробки нафтових і газових родовищ «Башнефть» в Уфі. За його словами, удар спричинив пожежу на території заводу, виробничий майданчик нібито зазнав «незначних ушкоджень».
Від початку 2024 року російські НПЗ регулярно зазнають атак українських безпілотників. На деяких заводах виходили з ладу установки первинної переробки нафти, які вимагали ремонту.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Румунські F-16 відстежували безпілотник у повітряному просторі країни, Зеленський відреагував
Румунія залучила винищувачі F-16 для моніторингу повітряного простору після «російських авіаударів по українській інфраструктурі на Дунаї», заявило Міністерство оборони країни 13 вересня.
За заявою відомства, близько 18:23 F-16 виявили безпілотник у національному повітряному просторі. Вони відстежували його на відстані 20 кілометрів на південний захід від комуни Кілія-Веке, де він зник з радарів.
«Безпілотник не пролітав над населеними пунктами та не становив безпосередньої загрози безпеці населення. На момент публікації прес-релізу ситуація контролюється радіолокаційними системами MApN та літаками в повітрі», – заявило відомство.
Міноборони не уточнило походження дрона і чи винищувачі намагалися його збити.
Президент України Володимир Зеленський прокоментував подію. За його даними, дрон оперував у повітряному просторі країни НАТО близько 50 хвилин. Крім того, згадав він, сьогодні Польща задіяла авіацію у відповідь на загрозу ударних безпілотників Росії.
Також, за попередньою інформацією президента, армія РФ використовувала і повітряний простір Білорусі для заходу в повітряний простір України в напрямку Волині.
«Російські військові точно розуміють, куди направлені їхні дрони, скільки часу вони здатні провести в повітрі. Маршрути завжди прораховані. Це не може бути випадковістю, помилкою чи самодіяльністю якихось командирів нижчого рівня. Це очевидне розширення війни Росією, і саме так вони роблять. Спочатку маленькі кроки, а в підсумку великі втрати», – застеріг Зеленський.
Він закликав діяти превентивно на основі принципу, що не буває незначних воєнних загроз від «тих, хто звик знищувати незалежність та життя інших».
Зеленський наголосив на потребі в санкціях проти Росії та спільному захисті:
«Україна запропонувала партнерам створити саме таку систему захисту. Не чекайте десятків «шахедів» і балістику, щоб нарешті ухвалити рішення».
Раніше сьогодні прем’єр Польщі Дональд Туск повідомляв про заходи безпеки польської та союзної авіації через загрозу російських безпілотників.
Влада Польщі повідомила, що під час нічної атаки по Україні 10 вересня 19 російських дронів порушили повітряний простір Польщі, їх збили сили НАТО.
Міністерство оборони РФ стверджувало, що в ніч на 10 вересня російські війська завдали масованого удару високоточною зброєю і безпілотниками по підприємствах військово-промислового комплексу України в п’яти областях, а на території Польщі «об’єкти для ураження не планувалися».
Лисак: армія РФ атакувала Нікопольщину майже 40 разів за день, є поранені
Російські війська здійснили «майже чотири десятки атак» на Нікопольський район за день, заявив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак увечері 13 вересня.
Під удари безпілотників і артилерії потрапили Нікополь, Марганецька, Мирівська та Покровська громади.
«Постраждали п’ятеро людей. Серед них – 13-річний хлопчик. Його госпіталізували, як і 37-річну жінку. Решта – на амбулаторному лікуванні», – повідомив він.
У районі пошкоджені два підприємства, спорткомплекс та спортивна школа, ліцей, магазини, аптека, перукарня та багатоквартирні будинки.
Російська армія також обстрілювала Синельниківський район – за даними голови області, виникли пожежі на сільгосппідприємстві та вприватному будинку, їх загасили. Крім того, удари пошкодили транспортне підприємство.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Зеленський закликав партнерів «перестати шукати виправдання» щодо санкцій проти російської нафти
Санкції, до яких закликає Україна щодо російських енергоресурсів, спрямовані проти всієї інфраструктури «тіньового флоту» РФ, заявив президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 13 вересня. Це стосуються, зокрема, капітанів танків, страховиків і операторів ринку.
Зеленський назвав найбільш ефективними далекобійні удари Сил оборони: «санкції, які діють найшвидше – це удари наших воїнів». Водночас він вказав на важливість відмови інших країн від закупівлі російських енергоресурсів.
Зеленський підтримав позицію Сполучених Штатів щодо відмови від постачання нафти з Росії. Він висловив сподівання на «сильні кроки Сполучених Штатів, разом з усіма, – сильну санкційно-тарифну політику».
Президент згадав про російські дрони в повітряному просторі Польщі, назвавши їх попередженням не лише для Варшави, а й для всієї Європи. Він сказав, що безпілотники, які запускає армія РФ, можуть «подолати значно більшу відстань».
«Це вже дуже довга війна Росії – її амбіцій, її можливостей, її бюджету, а отже, російської нафти, російського газу, російського урану, російських ресурсів, які роблять Путіну касу. Прошу всіх партнерів перестати шукати виправдання, чому не вводити ті чи інші санкції, – всіх: і Європу, і Сполучені Штати, і країни «Сімки», і країни «Двадцятки». Мир – це шлях. Шлях, який треба пройти від війни до миру. Всім треба пройти цей шлях, і санкції – це його частина», – заявив Зеленський.
Раніше сьогодні президент США Дональд Трамп заявив, що готовий запровадити «серйозні санкції» проти Росії, якщо всі країни НАТО зробить те саме і припинять купувати російську нафту.
Російські «Іскандери» на секретній базі в Білорусі (розслідування)
Влада Білорусі швидко будує нову військову інфраструктуру в місті Осиповичі та його околицях.
Білоруська служба Радіо Свобода з’ясувала за допомогою супутникових знімків, що з початку повномасштабної війни в Україні там і ще в кількох місцях триває будівництво та реконструкція казарм, складів для зберігання ракетних комплексів, здатних нести ядерні боєголовки й іншої військової спецтехніки, а також будівництво нових ангарів та іншої інфраструктури для ракет з ядерними боєголовками.
Про ймовірність такого сценарію говорять військові експерти. Раніше про передачу Білорусі ядерної зброї неодноразово говорили й Володимир Путін, і білоруський авторитарний лідер Олександр Лукашенко. На той факт, що вони будуть або вже розміщені саме в околицях Осиповичів, вказують і заходи радіаційного захисту, які почали використовувати на місцевих військових об’єктах. Читайте і дивіться про це за лінком
Росія: голова Башкортостану повідомив про пожежу через атаку на нафтове підприємство
Об’єкт компанії з розробки нафтових і газових родовищ «Башнефть» в Уфі зазнало атаки безпілотників, заявив голова російської республіки Башкортостан Радій Хабіров 13 вересня.
За його словами, охорона відкрила вогонь по одному з дронів з великокаліберної стрілецької зброї, він впав на території заводу.
«Загиблих і постраждалих немає. Виробничий майданчик зазнав незначних ушкоджень, виникла пожежа, яку на цей момент ліквідовують», – заявив Хабіров.
Він додав, що згодом був збитий ще один дрон, наслідки з’ясовуються.
Водночас телеграм-канали з посиланням на місцевих жителів повідомляють про звуки, схожі на вибухи, та поширюють відео, ймовірно, вибуху на нафтопереробному заводі в Уфі.
Радіо Свобода не може незалежно перевірити дані про наслідки атаки. Українське командування наразі не коментувало подію.
Від початку 2024 року російські НПЗ регулярно зазнають атак українських безпілотників. На деяких заводах виходили з ладу установки первинної переробки нафти, які вимагали ремонту.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Президент Ради Європи повідомив про прогрес у підготовці механізму компенсацій для України
Рада Європи завершила розробку попереднього проєкту Конвенції з розгляду претензій для України – про це повідомив президент ради Алан Берсе 13 вересня.
«Ми завершили розробку проєкту Конвенції Ради Європи щодо створення Міжнародної комісії з претензій для України. Вона закладає основу для міжнародного механізму компенсації», – заявив він.
Берсе назвав підготовку конвенції кроком до підзвітності «і до миру, побудованого на праві, а не на силі».
Верховна Рада України 15 липня ратифікувала угоду з Радою Європи щодо створення Спеціального трибуналу для розслідування злочину агресії проти України.
Угоду 25 червня 2025 року в Страсбурзі підписали президент України Володимир Зеленський та генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе.
Кабінет міністрів планує забезпечити початок роботи Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України до кінця 2026 року.
Прокуратура: через російський обстріл Харківщини загинув чоловік, ще двоє поранені
Російські війська завдали комбінованої атаки на селище Борова в Харківській області, повідомляє прокуратура області 13 вересня.
За повідомленням, армія РФ завдала по удару по селищу в Ізюмському районі, застосувавши керовані авіаційні бомби та реактивну систему залпового вогню.
«Загинув чоловік. Ще двоє чоловіків – 74 та 72 років – отримали поранення», – повідомляє відомство.
Обстріли пошкодили житлові будинки та господарчі споруди. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею про воєнний злочин, що спричинив загибель людини.
Раніше ДСНС повідомила, що в ніч проти 13 вересня сили РФ атакували Харківщину дронами й авіабомбами. Внаслідок удару пошкоджені будинки та лікарня, є постраждалі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Генштаб ЗСУ: від початку доби на фронті відбулося 80 боєзіткнень
Від початку доби вздовж лінії фронту відбулося 80 бойових зіткнень, українські війська «зупиняють ворога, тримають рубежі та руйнують плани росіян» – про це йдеться в зведенні Генерального штабу Збройних сил України на 16 годину 13 вересня.
Зокрема, російські загарбники атакували позиції ЗСУ один раз на Північно-Слобожанському і Курському напрямках, сім сутичок мали місце на Південно-Слобожанському.
Один бій із трьох триває на Куп’янському напрямку, армія РФ наступала на українські позиції в напрямку Куп’янська та Петропавлівки. Також тривають два боєзіткнення з п’яти на Лиманському.
На Сіверському напрямку російська армія 13 разів атакувала в районах Серебрянки, Григорівки та у напрямку населених пунктів Ямпіль і Дронівка, чотири бойових зіткнення тривають.
ЗСУ зупинила одну спробу військових РФ просунутися на Краматорському напрямку і дві з чотирьох – на Торецькому.
«На Покровському напрямку російські війська 34 рази намагалися йти вперед на позиції наших військ у районах населених пунктів Володимирівка, Родинське, Миколаївка, Миролюбівка, Новоекономічне, Лисівка, Покровськ, Звірове, Котлине, Удачне, Дачне, Новомиколаївка, Новопідгороднє, Молодецьке та в напрямку Новопавлівки й Філії. Наші захисники вже відбили 29 атак», – йдеться в зведенні.
Сили оборони відбивали 10 російських атак на Новопавлівському напрямку, чотири бої тривають.
Влада: внаслідок російського удару по АЗС у Краматорську постраждала дівчина
У суботу, 13 вересня, російські військові атакували ударними дронами Краматорськ на Донеччині, йдеться у повідомленні пресслужби міської ради у телеграмі.
«Краматорськ зазнав ворожої атаки БпЛА. Із застосуванням трьох ударних БпЛА, за попередньою інформацією V2U, російські війська завдали ударів по трьох АЗС міста. Поранено дівчину 2006 р. н. – госпіталізована», – зазначили у міськраді.
Трамп заявив, що готовий запровадити «серйозні санкції» проти Росії, якщо це також зроблять країни НАТО
Президент США Дональд Трамп заявив, що готовий запровадити «серйозні санкції» проти Росії, якщо всі країни НАТО зробить те саме і припинять купувати російську нафту.
Президент США також запропонував країнам НАТО запровадити мита в розмірі 50–100% на імпорт з Китаю.
«Якщо НАТО зробить так, як я кажу, війна швидко закінчиться і всі ці життя будуть врятовані! Якщо ні – ви просто марнуєте мій час, а також час, енергію й гроші Сполучених Штатів», – написав Трамп.
«Ми знизили на рівні Європейського Союзу на 80% споживання газу й нафти з Росії. Це залишається на рівні 20%, і нам треба працювати над цим. І значна частина цих 20% споживається саме Угорщиною», – заявляв на початку вересня президент Євроради перед консультаціями у Вашингтоні.
Раніше президент України Володимир Зеленський називав «важливим сигналом» те, що у США «не задоволені тим, що країни допомагають російській воєнній машині тим, що купують енергоресурси РФ».
Водночас Трамп раніше ствердно відповів на запитання журналістів, чи він готовий перейти до «другого етапу» санкцій проти Росії у зв’язку з її війною проти України.
Армія РФ вдарила по Костянтинівці: пошкоджена адмінбудівля, троє загиблих і семеро поранених – влада
У суботу, 13 вересня, сили РФ атакували артилерією і авіабомбами місто Костянтинівку, повідомив голова Донецької обласної військової адміністрації (ОВА) Вадим Філашкін.
«Щонайменше 3 людини загинули і 6 поранені внаслідок сьогоднішніх обстрілів Костянтинівки. З самого ранку місто під вогнем ворожої артилерії та під ударами авіабомб. Пошкоджено адмінбудівлю, численні приватні будинки і багатоповерхівки. Обсяги пошкоджень постійно зростають, адже обстріли тривають майже безперервно», – написав Філашкін.
За його словами, всі обставини «ретельно документуються».
«Вкотре закликаю всіх цивільних: бережіть себе! Евакуюйтесь до більш безпечних регіонів України!», – наголосив очільник Донецької області.
Згодом у прокуратурі Донецької області повідомили про сімох поранених у Костянтинівці внаслідок удару РФ.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Генштаб: ситуація у Куп’янську під контролем ЗСУ, триває контрдиверсійна операція
Ситуація у місті Куп’янську та його околицях перебуває під контролем Збройних сил України, йдеться у повідомленні Генерального штабу ЗСУ.
Водночас, за даними військових, сили РФ продовжують здійснювати спроби накопичуватися на північних околицях міста Куп’янська.
«Вихід із трубопроводу, який ворог використав для переміщення особового складу до Куп’янська, перебуває під контролем українських захисників. Трубопровід не веде безпосередньо у місто», – уточнили у Генштабі.
Також у командуванні наголосили, що у районі Куп'янська декілька трубопроводів: три нитки з чотирьох вже пошкоджені та затоплені, вихід з четвертої перебуває під контролем Сил оборони.
«У місті проводиться контрдиверсійна операція, навколо міста – пошуково-ударні дії. З початку операції, за два тижні, втрати противника склали 395 осіб, із них 288 – безповоротні. На підходах до Куп’янська, в районах н.п. Радьківка і Голубівка, наші воїни знешкодили загалом 265 росіян. У районі самого міста - ще 128», – повідомили у Генштабі.
Раніше аналітики проєкту DeepState повідомили про те, що нібито російські війська через газову трубу долають Оскіл і заходять у Куп’янськ.
Куп’янськ – це місто у Харківської області, яке було окуповане силами РФ на початку повномасштабного вторгнення. Восени 2022 року ЗСУ звільнили місто, але поблизу Куп’янська нині тривають бої.
У Польщі оголосили про початок місії НАТО «Східна варта» на східному фланзі
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте та головнокомандувач Об’єднаних збройних сил Альянсу в Європі генерал Алексус Ґрінкевич оголосили про початок оборонної місії «Східна варта» (Eastern Sentry).
Операція, за даними польських військових, покликана посилити східний фланг НАТО завдяки залученню сил союзників, зокрема Данії, Франції, Великої Британії, Німеччини тощо.
Учасники вже почали перекидати свої підрозділи й техніку. Данія відправляє два винищувачі F-16 і протиповітряний фрегат, Франція – три винищувачі Rafale, Німеччина – чотири Eurofighter. Велика Британія також заявила про готовність підтримати операцію.
Генеральний штаб Польщі повідомив, що операція вже офіційно стартувала. Опубліковане відео зафіксувало прибуття французького транспортного літака A400 у Мінськ-Мазовецький з озброєнням для Rafale, які вже розташовані у Польщі.
«Дякуємо союзникам за солідарність із Польщею. «Східна варта» – це не лише нова ініціатива, а й чіткий сигнал: кордони НАТО є недоторканними, а безпека наших громадян залишається пріоритетом», – йдеться в заяві польського командування.
Віцепрем’єр і міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш підкреслив, що зміцнення оборони Альянсу напряму пов’язане з боротьбою України проти російської агресії.
«У єдності сила, а в готовності – перемога», – заявив він.
Раніше у НАТО оголосили про запуск ініціативи «Східна варта» для посилення оборони східного флангу Європи. Її 12 вересня у штаб-квартирі Північноатлантичного альянсу анонсували генеральний секретар Марк Рютте і головнокомандувач об’єднаних сил НАТО в Європі Алексус Гринкевич.
Як розповів Рютте, військова діяльність у межах нової ініціативи розпочнеться «найближчими днями» і включатиме ресурси від союзників включно з Данією, Францією, Великою Британією, Німеччиною тощо.
Влада Польщі повідомила, що під час нічної атаки по Україні 10 вересня 19 російських дронів порушили повітряний простір Польщі, їх збили сили НАТО. В операції брали участь польські винищувачі F-16, нідерландські F-35, італійські літаки-розвідники AWACS і літаки-дозаправники, які спільно експлуатуються НАТО. Вартість ракет, використаних для збиття дронів, у десятки разів перевищує вартість збитих ними об'єктів.
Міністерство оборони РФ стверджувало, що в ніч на 10 вересня російські війська завдали масованого удару високоточною зброєю і безпілотниками по підприємствах військово-промислового комплексу України в п’яти областях, а на території Польщі «об’єкти для ураження не планувалися».
Натомість в уряді Польщі наголосили, що не сумніваються в тому, що російські дрони на її території опинилися навмисно, а не випадково.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте за підсумками наради послів країн-членів альянсу заявив, що союзники по НАТО висловили солідарність із Польщею і засудили поведінку Росії.
У Польщі оголосили про початок місії НАТО «Східна варта» на східному фланзі
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте та головнокомандувач Об’єднаних збройних сил Альянсу в Європі генерал Алексус Ґрінкевич оголосили про початок оборонної місії «Східна варта» (Eastern Sentry).
Операція, за даними польських військових, покликана посилити східний фланг НАТО завдяки залученню сил союзників, зокрема Данії, Франції, Великої Британії, Німеччини тощо.
Учасники вже почали перекидати свої підрозділи й техніку. Данія відправляє два винищувачі F-16 і протиповітряний фрегат, Франція – три винищувачі Rafale, Німеччина – чотири Eurofighter. Велика Британія також заявила про готовність підтримати операцію.
Генеральний штаб Польщі повідомив, що операція вже офіційно стартувала. Опубліковане відео зафіксувало прибуття французького транспортного літака A400 у Мінськ-Мазовецький з озброєнням для Rafale, які вже розташовані у Польщі.
«Дякуємо союзникам за солідарність із Польщею. «Східна варта» – це не лише нова ініціатива, а й чіткий сигнал: кордони НАТО є недоторканними, а безпека наших громадян залишається пріоритетом», – йдеться в заяві польського командування.
Віцепрем’єр і міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш підкреслив, що зміцнення оборони Альянсу напряму пов’язане з боротьбою України проти російської агресії.
«У єдності сила, а в готовності – перемога», – заявив він.
Раніше у НАТО оголосили про запуск ініціативи «Східна варта» для посилення оборони східного флангу Європи. Її 12 вересня у штаб-квартирі Північноатлантичного альянсу анонсували генеральний секретар Марк Рютте і головнокомандувач об’єднаних сил НАТО в Європі Алексус Гринкевич.
Як розповів Рютте, військова діяльність у межах нової ініціативи розпочнеться «найближчими днями» і включатиме ресурси від союзників включно з Данією, Францією, Великою Британією, Німеччиною тощо.
Влада Польщі повідомила, що під час нічної атаки по Україні 10 вересня 19 російських дронів порушили повітряний простір Польщі, їх збили сили НАТО. В операції брали участь польські винищувачі F-16, нідерландські F-35, італійські літаки-розвідники AWACS і літаки-дозаправники, які спільно експлуатуються НАТО. Вартість ракет, використаних для збиття дронів, у десятки разів перевищує вартість збитих ними об'єктів.
Міністерство оборони РФ стверджувало, що в ніч на 10 вересня російські війська завдали масованого удару високоточною зброєю і безпілотниками по підприємствах військово-промислового комплексу України в п’яти областях, а на території Польщі «об’єкти для ураження не планувалися».
Натомість в уряді Польщі наголосили, що не сумніваються в тому, що російські дрони на її території опинилися навмисно, а не випадково.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте за підсумками наради послів країн-членів альянсу заявив, що союзники по НАТО висловили солідарність із Польщею і засудили поведінку Росії.
Стрес від війни і здоров'я. Чи «помолодшав» рак і скільки коштує хіміотерапія?
Як впливає стрес, в якому українці живуть під час повномасштабної війни, на рівень онкозахворювань? Чи «помолодшав» рак?
Про це у розмові Радіо Свобода з генеральним директором Львівського онкологічного регіонального лікувально-діагностичного центру Олегом Дудою.
А також про доступ до сучасного діагностичного та лікувального обладнання, забезпечення медикаментами і відсоток врятованих пацієнтів. Більше про це тут