Україна продовжить інтегрувати свою продовольчу та сільськогосподарську систему до відповідних систем Євросоюзу. Про це, прибуваючи на засідання аграрних міністрів ЄС у Люксембурзі 27 жовтня, заявив віцепрем’єр України Тарас Качка, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Угода, якої ми досягли цього літа і яка набере чинності за кілька днів, перекалібрує торгівлю. У нас є хороші й деякі сумні уроки, але водночас ми дуже добре знаємо, як організувати торгівлю між Україною та ЄС, і нам приємно підтвердити, що українське сільське господарство розвивається відповідно до стандартів Євросоюзу», – наголосив Качка.
Урядовець назвав Україну «одним із найкращих і найнадійніших торговельних партнерів ЄС, який забезпечує продовольчу безпеку блоку».
Качка розповість колегам на засіданні Ради ЄС із аграрних питань про стан сільського господарства в Україні в умовах війни і проблеми експорту продукції. Згодом також запланована дискусія щодо захисних заходів у торговельній угоді з Україною. Її ініціювали Угорщина, Румунія та Словаччина.
Прикордонні з Україною держави скаржаться, що Угода про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі між ЄС і Україною (DCFTA) не враховує інтереси фермерів та виробників харчових продуктів ЄС.
Український урядовець ці зауваження у спілкуванні з журналістами не згадував. Але зауважив, що «наш агроекспорт досить часто слугує дуже хорошим інструментом для забезпечення економічної прибутковості фермерів ЄС, особливо у тваринництві». Качка додав, що нині обсяги торгівлі є передбачуваними й контрольованими.
«Ми продовжуватимемо працювати над інтеграцією нашої сільськогосподарської та продовольчої системи до ЄС… Ми справді вважаємо, що ці національні заборони зараз застарілі, і їхнє скасування не забере багато часу, оскільки торгівля дійсно передбачувана та контрольована», – наголосив Качка.
Єврокомісар із сільського господарства Крістоф Хансен своєю чергою наголосив на необхідності балансу між відкриттям ринків Україні та врахуванням інтересів власних фермерів.
«Дуже важливо, щоб ми знайшли правильний баланс між наданням більшого доступу та економічних переваг українським виробникам, а також збереженням солідарності нашої фермерської спільноти… Сьогодні вдень ми обговоримо ринкову ситуацію», – підкреслив Хансен.
Коментуючи односторонні заборони аграрного імпорту з України, що запроваджували прикордонні з нею держави-члени, профільний єврокомісар зауважив, що є сподівання – вони лишилися в минулому.
«Нові відносини з новими тарифами та квотами незабаром наберуть чинності, тому це принесе необхідну передбачуваність нашому сільськогосподарському сектору, а також усуне потребу в таких односторонніх заходах. Це те, що ми обговоримо сьогодні, але, гадаю, необхідності в таких заходах більше не буде», – зазначив Хансен.
Єврокомісар наголосив, що торгівля триває «в обох напрямках», маючи на увазі експорт до України.
«Завдяки цій угоді чимало галузей, зокрема молочка, ковбаси з різних країн тощо, також експортуються, і вони значною мірою виграють від цих нових відносин», – резюмував Хансен.
13 жовтня Рада ЄС затвердила нову торговельну угоду з Україною замість «торговельного безвізу», термін дії якого сплив у червні 2025-го. Згідно з новими домовленостями, Україна матиме можливість завозити до ЄС більше продукції, ніж до повномасштабного вторгнення, проте менше, ніж у пікові моменти під час дії «торговельного безвізу».
Нова угода збільшуватиме торговельні потоки між ЄС і Україною, водночас передбачає від України приведення її виробничих стандартів щодо тварин, пестицидів тощо у відповідність до тих, які поширюються на фермерів блоку.
Польща, Словаччина, Угорщина, Болгарія та Румунія наголошували, що нова торговельна угода може дестабілізувати аграрні ринки ЄС.
Національні обмеження на імпорт деяких категорій української продукції зберігають, зокрема, Польща, Угорщина Словаччина, Румунія.
Форум