Технології вчергове змінили хід повномасштабної війни Росії проти України. Наразі найбільшу небезпеку для військових ЗСУ становить не артилерія, танки і штурми противника – а логістика, точніше, атаки дронів під час логістичних дій. Операція «заїхати-виїхати» з позицій – наразі лотерея з багатьма складниками.
В цьому знімальна група проєкту Радіо Свобода Донбас Реалії переконалась особисто, пробиваючись через так звану «kill zone» («зона ураження») на позиції українських артилеристів об’єднаної штурмової бригади Національної поліції «Лють».
Порожні вулиці, знищені автівки, фрагменти антидронових сіток, які не встигли або не змогли встановити вчасно. Ми мчимо по околицях Костянтинівки, ледве вписуючись у повороти.
Обабіч доріг посеред уламків російських FPV блищать на сонці мотки оптоволокна.
Лінія фронту близько…
«Абсолютно недоцільно стріляти, коли тебе бачать»
Командир підрозділу, який везе нас на позиції, уважно слухає по рації повідомлення розвідки про переміщення російських безпілотників-камікадзе. І не відриває погляду від «Чуйки» – портативного детектора, який знаходить і перехоплює аналоговий відеосигнал від FPV-дрона до оператора.
Ворожі дрони заважають нам працювати. Інколи буває – зависають над нами, то ми максимально маскуємосьОлексій
«Цей прилад ефективний, бо ти локаційно можеш розуміти, якщо орієнтуєшся на місцевості, – де пролітає ворожий FPV. Чи він наближається, чи, навпаки, віддаляється, чи можна заїхати і виїхати, чи можна зараз загалом рухатися по цьому відрізку дороги, чи краще перечекати. Перечекали собі, подивилися, чи небо чисте, і відновлюємо рух, виконуємо далі бойове завдання», – пояснює принцип роботи «Чуйки» наш водій Володимир.
За розмовою чуємо по рації повідомлення про російський FPV в нашому напрямку. Володимир різко повертає у посадку. Ми вибігаємо з авто та якийсь час ховаємось під густою кроною дерев. Коли небезпека минає – рухаємось далі і зрештою добираємось до позицій українських артилеристів.
А там робота кипить цілодобово навіть за таких умов. Гармаші з об'єднаної штурмової бригади Національної поліції «Лють» лише чекають моменту, коли небо буде «чистим». Сама гармата ретельно маскується і веде вогонь зі стаціонарної позиції.
«Звичайно, ворожі дрони заважають нам працювати. Інколи буває – зависають над нами, то ми максимально маскуємось, щоб не викрити свої позиції. Абсолютно недоцільно стріляти, коли тебе бачать», – розповідає Олексій.
«Дві години на ознайомлення – і я зробив свій перший постріл»
Артилерія була, є і буде актуальною«Ескобар»
«Артилерія була, є і буде актуальною. На неї не впливають ніякі сторонні фактори – засобирадіоелектронна розвідкатарадіоелектронна боротьба– так, як вони впливають на ті ж БПЛА. Артилерія працює в будь-яку погоду: дощ, туман, сніг, вітер», – зазначає командир артилерійського підрозділу з позивним «Ескобар».
Радянську гаубицю Д-30 взяли на озброєння понад 60 років тому, але вона досі ефективна. Навіть у такій сучасній високотехнологічній війні.
«Надійна, перевірена часом зброя, яка ефективно працює і знищує ворога. Вважається снайперською гвинтівкою у світі артилерії. Тільки калібру 122 міліметри», – сміється Максим.
«Доволі точна. І дистанційно добре достаємо. Можемо працювати як на 15 км, так і активно-реактивними снарядами до 22 км. Залежно від активної фази дії самого противника», – додає боєць.
«Дають координати, ціль, ти наводишся по дальності, наводишся по куту і робиться постріл. Тут доводиться дуже швидко всьому вчитися. Така війна. Я коли потрапив в артилерію, вперше сюди приїхав – дві години на ознайомлення – і я зробив свій перший постріл», – зазначає Олексій.
«Нещодавно працювали по мотоциклістах – відпрацювали гарно. Ворог був знищений, а його плани зруйновані. Попереду їхали двоє і позаду піхота – десь п’ятеро. Навалили по «їздунах» – піхота розкинулась по лісах. І потім вже допрацювали по них разом із сусіднім розрахунком», – згадує своєю чергою Максим.
«Снаряди лягли близько 5-10 метрів від мотоциклів – вони просто позлітали з них. На цьому штурм закінчився», – додає «Ескобар».
«Ти її не побачиш і не почуєш, якщо їдеш в «броні»
Інтенсивна бойова робота потребує постійного підвезення боєприпасів. У нинішніх умовах – рутинна для перших років повномасштабної війни логістика тепер ретельно планується як окрема бойова операція.
Стоять просто на дорогах і чекають, поки приїде «жертва»Володимир
«Є певні періоди часу, коли це можна зробити. Хоча кожного разу це лотерея через те, що не завжди ти їх всіх бачиш. До того ж – якісь в небі, якісь на землі – так звані «ждуни», які стоять просто на дорогах і чекають, поки приїде «жертва». Але якось справляємось – працюємо, вчасно все підвозимо, забезпечуємо і провізію, і БК. Є засоби захисту – кожен автомобіль обладнаний системою РЕБ, яка набагато збільшує відсоток того, що ти доберешся до потрібного місця неушкодженим», – розповідає Володимир.
Якщо раніше ми більше побоювались прильотів ворожої артилерії, то зараз найбільша небезпека – FPV«Шах»
«Великі проблеми в нас почались навесні цього року, коли на цей напрямок заїхали спеціалізовані російські підрозділи безпілотників – той самийросійський елітний підрозділ спеціального призначення у сегменті БПЛА. Більше – у розслідуванні. Логістика сильно страждала, автівки били постійно. Якщо раніше ми більше побоювались прильотів ворожої артилерії, то зараз найбільша небезпека – FPV. Ти її не побачиш і не почуєш, якщо їдеш в «броні». А по «броні» вони кумулятивними снарядами теж успішно працюють. В легковій автівці хоча б голову у вікно можна висунути, покрутитись, прислухатись, придивитись», – зазначає артилерист із позивним «Шах».
У такій ситуації бійці в дорозі постійно підтримують зв’язок із повітряною розвідкою, командуванням, які повідомляють про напрямок руху російських FPV.
«Рішення ухвалюється залежно від ситуації: припинити рух, вжити якихось заходів під час руху, сховатися десь під кущі, максимально замаскуватися, щоб не було видно транспортного засобу. Переважно вони полюють за пікапами, бронетехнікою. Теоретично, кожен транспортний засіб, що рухається у бік фронту, може бути вражений. Бо вони, та й ми розуміємо, яку роль на фронті відіграє логістика», – наголошує Володимир.
«Він вліво крутонув, вона пролетіла – ми з машини»
Ще на початку цього року логістичні операції відбувалися здебільшого вночі або, як кажуть військові, – «по сіряку», тобто на світанку або в сутінках, коли FPV через погану видимість літали зрідка. Сьогодні для дронів-камікадзе це вже не проблема.
«Нещодавно було – їхали в легковому авто з побратимом, близько 4-ї ранку, везли БК на позицію. Я на небо з вікна дивлюсь, бачу – блимає вогник. Спочатку жовтим, а потім зеленим світлом. Тільки встиг сказати: «братан, там FPVшка». І вона нам в лобовуху. Він вліво крутонув, вона пролетіла – ми з машини. Тікаємо, вона на розворот і на повторний, коротше, в піке і в передок автівки. Машина, на щастя, не згоріла. Може, оператор дрона був корявий. Побільше їх би таких там було», – з усмішкою розповідає «Шах».
Стрімкий розвиток технологій змушує постійно підлаштовуватися під нові реалії війни – як ЗСУ, так і російську армію. Тому щоразу складно визначитися – коли найкраще переміщувати техніку і бійців.
«Мені здається, що краще це робити з ранку і до вечора. Бо є вірогідність, що ти її побачиш, і можна встигнути зробити якісь дії: вистрибнути з автівки, стріляти по ній або тікати в різні боки. Останнє важливо. Не групою бігти, а окремо. Там вже кому «пощастить» – кого вона обере за ціль. Або авто буде бити – тут не вгадаєш. Але вночі ти її не побачиш. Це майже нереально» – ділиться досвідом «Шах».
Крайні декілька тижнів на цій ділянці фронту стало трохи спокійніше, але загалом штурми армії РФ протягом літа йшли безперервно, кажуть бійці.
«Вони й зараз намагаються накопичуватися в певних точках. І по цих точках відпрацьовуємо як ми, так і FPV, ударні дрони. А коли вже, не дай Боже, вони доходять до наших контрштурмових груп, тоді вже наші хлопці безпосередньо вступають у стрілецький бій і знищують ворога», – описує ситуацію «Ескобар».
- Росія розширила зону дії FPV-дронів до 32 км, ускладнюючи доставку людей та боєприпасів для ЗСУ, пише The Wall Street Journal. Видання пише, що удари по дорогах і колонах відбуваються регулярно. Під атаки потрапляє і цивільний транспорт, а антидронові сітки не вирішують проблему повністю, бо армія РФ б'є по стовпах, на яких вони встановлені, перетворюючи конструкції на завали.
- Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
- Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
- Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Форум