– Нам треба більше вивчати Східну Європу, інакше буде складно долучити її до загальноєвропейського культурного простору. На жаль, я помітив в Україні низку негативних тенденцій, такі, як звуження культурного простору в містах і селах, закриття закладів освіти та культури. І шкода, що подібне можна спостерігати у багатьох європейських країнах. Влада посилається на кризу, а люди намагаються вижити, у них обмаль часу на культурне дозвілля, на ознайомлення з культурним продуктом і своїх пращурів, і сучасників. Наш проект «Тандем» передбачає створення дуетів: одне місто з країни Євросоюзу, інше – з України або Молдови. Міста обмінюються інформацією про наявність людських ресурсів, об’єктів культурного чи освітнього призначення, які потребують підтримки, а тоді планують спільний проект для здійснення в обох містах.
– Чи можете Ви надати конкретні приклади і хто здебільшого активно бере участь у програмі?
– Це здебільшого люди молодшого покоління, громадяни України, які визнають себе представниками європейської цивілізації. А приклади такі: міські галереї українського міста Харкова і словацького Кошиць організовують фотовиставки, присвячені цим містам, їхній історії та культурі. Архітектори та дизайнери з Утрехту в Нідерландах разом із колегами з Мелітополя осучаснюють міський парк у цьому українському місті – при цьому вони мають підтримку і влади, і громадськості, і місцевих меценатів. Маю надію, що це лише початок, адже влада України проголосила курс на євроінтеграцію, і наш проект – один із конкретних кроків українців у цьому напрямку.
– Яку конкретну користь програми, подібні до «Тандему», надають місту, міським громадам?
– Вони єднають людей, які отримують змогу здійснювати важливу для громади працю. Подивіться, що діється у країнах Євросоюзу, як різко зростає безробіття і як реагують на соціальну кризу окремі прошарки населення – наприклад, у Лондоні, в Афінах. Розвиток міста через здійснення культурних програм не лише зменшує соціальну напруженість (адже з’являються нові робочі місця), а й сприяє розвиткові громади, підвищенню освітнього рівня. А високий інтелектуальний рівень, як і інтелектуальний розвиток особи, – у наш час це, повірте, конче важливо! І в цьому сенсі діалог та дебати між Заходом і Сходом Європи мають бути більш динамічними і насиченими.
– Чи можете Ви надати конкретні приклади і хто здебільшого активно бере участь у програмі?
– Це здебільшого люди молодшого покоління, громадяни України, які визнають себе представниками європейської цивілізації. А приклади такі: міські галереї українського міста Харкова і словацького Кошиць організовують фотовиставки, присвячені цим містам, їхній історії та культурі. Архітектори та дизайнери з Утрехту в Нідерландах разом із колегами з Мелітополя осучаснюють міський парк у цьому українському місті – при цьому вони мають підтримку і влади, і громадськості, і місцевих меценатів. Маю надію, що це лише початок, адже влада України проголосила курс на євроінтеграцію, і наш проект – один із конкретних кроків українців у цьому напрямку.
– Яку конкретну користь програми, подібні до «Тандему», надають місту, міським громадам?
– Вони єднають людей, які отримують змогу здійснювати важливу для громади працю. Подивіться, що діється у країнах Євросоюзу, як різко зростає безробіття і як реагують на соціальну кризу окремі прошарки населення – наприклад, у Лондоні, в Афінах. Розвиток міста через здійснення культурних програм не лише зменшує соціальну напруженість (адже з’являються нові робочі місця), а й сприяє розвиткові громади, підвищенню освітнього рівня. А високий інтелектуальний рівень, як і інтелектуальний розвиток особи, – у наш час це, повірте, конче важливо! І в цьому сенсі діалог та дебати між Заходом і Сходом Європи мають бути більш динамічними і насиченими.