Кого готові захищати європейці та в яких країнах найбільше впала підтримка України – опитування

У Брюсселі презентувалиРезультати проєкту EUI-YouGov «Європейська солідарність» презентували Європейський інститут досліджень безпеки (EUISS) та Європейський університетський інститут (EUI) 1 жовтня 2025 року результати дослідження, яке демонструє, чи готові європейці захищати себе та один одного. Опитування, проведені у 22 європейських країнах, були зосереджені, зокрема, на ставленні до підтримки України: наданні гуманітарної допомоги, прийомі біженців, готовності змиритися зі зростанням цін на енергоносії та ставленні до питання надсилання військ в Україну.

Радіо Свобода ексклюзивно ознайомилось з результатами та наводить ключові висновки.

«Якби Росія напала на Польщу, ви, як італієць/іспанець/данець, готові були б доєднатися до армії та поїхати захищати Польщу, як громадянин країни-члена НАТО?» – таке запитання кореспондентка Радіо Свобода в Брюсселі поставила з десятку перехожих у Єврокварталі в Брюсселі, де можна зустріти представників багатьох національностей.

Європейці відповідають на питання, чи пішли б вони захищати Польщу або іншу країну ЄС в разі збройного нападу

Переважна більшість відповідей була негативною.

– Для цього потрібні професійні військові.

– Навіть якби вторгнення було у мою власну країну, не думаю, що я б приєднався.

– Ні, поїду в Південну Америку.

Лише кілька опитаних Радіо Свобода сказали, що готові були б піти захищати Польщу, бо це захист усієї Європи.

Це бліцопитування на вулиці в Брюсселі, яке не можна вважати репрезентативним, Радіо Свобода зробило перед презентацією результатів загальноєвропейського наукового дослідження EUIЄвропейський університетський інститут (EUI) — це транснаціональний центр міждисциплінарних досліджень і вищої освіти, розташований у Флоренції–YouGovYouGov - британська компанія з онлайн-опитувань громадської думки, яка працює у понад 20 країнах Європи, для якого було опитано близько 30 тисяч респондентів, що, відповідно, краще відображає настрої у Європі.

Кого готові захищати європейці

У дослідженні EUI–YouGov немає прямого запитання про готовність долучитися до військ, проте запитується: «Чи готові ви захищати вказану країну в разі військової агресії?».

Ще до повномасштабного вторгнення Росії у 2020–2021 роках 45% респондентів були готові захищати Латвію, близько половини – Грецію, а Норвегія мала найвищий рівень підтримки (майже 60%). Для Румунії та Албанії ці показники становили близько третини, а для Туреччини – 20%, що свідчило про низький рівень солідарності з цими країнами-членами НАТО.

Результати дослідження «Європейська солідарність у часи кризи» від Європейського університетського інституту (EUI) та YouGov (британська компанія з онлайн-опитувань громадської думки)

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну до опитувань додали також Фінляндію та Україну. Рівень солідарності з Фінляндією одразу виявився порівняно високим – понад половина респондентів була готова її захищати.

Водночас Україна отримала 43% підтримки, що стало також високим показником підтримки як для країни, що не є членом ЄС чи НАТО, розповіла у коментарі Радіо Свобода одна з авторок цього дослідження Дітлінд Штолле, професорка Європейського університетського інституту та Університету Макґілла.

«Формулювання «чи готові захищати» – не дуже конкретне, але, на мою думку, воно означає більше, ніж просто «надсилати зброю». І це доволі цікавий результат – близько 40% європейців заявляють, що вони готові захищати Україну у випадку збройного нападу, який ми, власне, вже спостерігаємо. Але коли ми ставимо запитання дещо інакше – про відправку військ в Україну для участі у боях на фронті – відсоток є дещо нижчим», – звертає увагу професорка Штолле.

Цікаво, каже дослідниця, що у 2025 році в список країн додали ще й Гренландію, і готовність європейців захищати її практично зрівнялася з готовністю захищати Україну.

Що стосується надсилання військ в Україну, то це питання звучало в опитувальнику лише у 2022 та 2023 роках і не знайшло достатньої підтримки серед респондентів.

Погоджувались з надсиланням військ лише третина опитаних.

Це був найменш популярний вид підтримки серед усіх варіантів: гуманітарна допомога, прийом біженців, постачання зброї чи навіть готовність миритися з вищими енергетичними витратами мали значно вищий рівень суспільної згоди.

Найвищі показники підтримки військової допомоги Україні спостерігались у Польщі та країнах Балтії, де рівень готовності відправити війська сягав 40–45%. У Західній Європі такі настрої були суттєво нижчими – переважно близько 25–30%.

Найбільше падіння підтримки – у Польщі та Румунії

За три роки повномасштабного вторгнення найбільше в опитаних знизилось бажання надавати прихисток українцям. Серед поляків та румунів цей показник знизився на 30%, у німців -22%, угорців та греків -18%, французів -17%.

Не змінилось ставлення до біженців у скандинавських країнах – Швеції, Данії. Незначні зміни у Фінляндії (-4%).

Результати дослідження «Європейська солідарність у часи кризи» від Європейського університетського інституту (EUI) та YouGov (британська компанія з онлайн-опитувань громадської думки)

Серед країн, які брали участь в опитуванні, рівень підтримки у питанні біженців у середньому знизився на 13%, але загалом залишається доволі високим – в середньому приблизно на рівні 70%.

Загалом найбільше рівень підтримки України упав у Польщі та Румунії – там зниження спостерігається по усіх показниках.

Професорка Дітлінд Штолле пояснює це явище «перевтомою від солідарності».

«У Польщі це відбулося так швидко, бо стартовий рівень підтримки був надзвичайно високим. Польща була дуже вражена ситуацією, з великим ентузіазмом допомагала українцям, відкрила свою країну для українських біженців тощо – можливо, відчула певне перенавантаження цією ситуацією», – каже дослідниця.

Результати дослідження «Європейська солідарність у часи кризи» від Європейського університетського інституту (EUI) та YouGov (британська компанія з онлайн-опитувань громадської думки)

«У Румунії ситуація інша – там були інші політичні досвіди та події, існують також суперечливі настрої щодо відносин з Україною, і це могло вплинути на падіння підтримки», – додає Штолле.

Спад у західній Європі

Спостерігається деяке охолодження щодо України і в західних державах. У Франції, Німеччині та Італії – зниження рівня підтримки за окремими питаннями на 10–15 процентних пунктів за останні два роки.

Серед причин – інфляція, енергетична криза та зростання впливу крайніх правих сил. «Часто уряди є більш проукраїнськими, ніж суспільство. Це створює розрив, який ми бачимо, наприклад, у Німеччині чи Франції: уряд підтримує Україну, але серед людей значно більше сумнівів. У деяких країнах цей розрив навіть призводив до падіння урядів», – зазначає дослідниця.

Проросійські настрої

Окремий випадок – Болгарія, де підтримка України від початку була порівняно низькою і такою залишається. За пришвидшений вступ України в ЄС там виступає менше третини респондентів, надання озброєнь підтримують близько 20%.

«Це навіть не «відкат», бо рівень підтримки там ніколи не був високим. Болгарія дуже поділена: з одного боку – сильний проєвропейський табір, з іншого – партії, які прагнуть відновити зв’язки з Росією, сприймають її як «старшого брата», наголошують на мовній та культурній близькості. Це також країна, де російська дезінформація поширена надзвичайно сильно», – наголошує Штолле.

Результати дослідження «Європейська солідарність у часи кризи» від Європейського університетського інституту (EUI) та YouGov (британська компанія з онлайн-опитувань громадської думки)

На відміну від цього, у Скандинавських країнах – Данії, Швеції, Фінляндії – рівень солідарності з Україною залишається найвищим і майже не змінюється з 2022 року.

Загалом рівень підтримки України серед європейців професорка вважає «надзвичайно високим» як для четвертого року повномасштабного вторгнення.

Не готові витрачати більше на оборону

Попри три з половиною роки повномасштабної війни Росії проти України, громадяни ЄС залишаються обережними у питанні збільшення оборонних витрат.

Із твердженням «країна витрачає надто мало на оборону» у 2025 році, як і в 2018-му, погоджується близько 30–35% респондентів, навіть у країнах, які межують із Росією.

Водночас 60% респондентів підтримують створення спільної європейської армії, яку вважають більш ефективним і «миротворчим» механізмом безпеки.

«Ми маємо дуже високий рівень підтримки створення європейської армії, яка розглядається також як ключовий миротворчий чинник в Україні, але при цьому люди не хочуть збільшувати оборонний бюджет. Тут є певний дисбаланс. Європейці досі не готові платити більше за оборону», – підкреслює професорка Штолле.

Повні результати дослідження EUI-YouGov мають бути опубліковані до кінця жовтня.