Це може повторитися.

У 2019 році Сполучені Штати підтримали лідера опозиції, який прагнув усунути Ніколаса Мадуро з керівного поста Венесуелою. Росія торпедувала ці зусилля, надаючи дипломатичну допомогу та невелику військову підтримку своєму потенційно найважливішому партнеру в Латинській Америці.

Мадуро пережив кризу, коли заклик Хуана Гуайдо до військового повстання, як і спроби прийти до влади, провалилися. Для Росії це було великим полегшенням, для США, які вважають Мадуро нелегітимним, – ударом. В січні 2019-го президент Дональд Трамп за своєї першої каденції визнав Гуайдо тимчасовим президентом Венесуели.

Сьогодні обставини зовсім інші, та Сполучені Штати знову посилюють тиск на Мадуро.

Вони забезпечили значну військову присутність у Карибському басейні, куди зараз відправляють авіаносець USS Gerald R Ford, що загальновизнано вважається найбільшим військовим кораблем у світі, – та завдали численних ударів по суднах, що нібито займаються наркоторгівлею, вбивши десятки людей.

Американські чиновники посилалися на обвинувальний акт 2020 року проти Мадуро у злочинах, пов'язаних з наркотиками, а державний секретар Марко Рубіо назвав його «втікачем від американського правосуддя». У серпні США подвоїли винагороду за інформацію, що допоможе його затримати, до 50 мільйонів доларів.

В інтерв’ю телеканалу CBS, оприлюдненому 2 листопада, Трамп зменшив значення побоювань щодо можливої війни США проти Венесуели, але, коли його запитали, чи полічені дні Мадуро, він відповів: «Гадаю, так».

Повідомляється, що Мадуро знову звертається за підтримкою до Росії, але аналітики стверджують, що якщо Вашингтон докладе узгоджених зусиль, щоб усунути його, важелі Москви для запобігання цьому обмежені.

Президент США Дональд Трамп (зліва) й очільник Венесуели Ніколас Мадуро (справа). Ілюстративний колаж

«Відверто кажучи, Росія не зможе зробити багато, якщо США рішуче налаштовані усунути Мадуро, на додачу до дипломатичних зусиль», – сказав аналітик із питань Росії та почесний професор Школи слов’янських і східноєвропейських студій Лондонського університетського коледжу Марк Галеотті.

«Війна Росії проти України фактично виключає можливість розгортання російських військ у Венесуелі у разі втручання США, – сказала берлінська політична аналітикиня Олександра Сітенко. – Однак не можна виключати обмежену підтримку: Росія може передати зброю, системи протиповітряної оборони або надати розвідувальну допомогу».

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Трамп заявив, що США знищило в Карибському морі судно, яке перевозило наркотики

«Росія не воюватиме за Венесуелу»

У репортажі від 31 жовтня газета The Washington Post повідомила, посилаючись на отримані документи, що Мадуро написав листа президенту Росії Володимиру Путіну з проханням до Москви посилити протиповітряну оборону Венесуели шляхом оновлення раніше придбаних військових літаків Сухой. Каракас начебто просив допомоги в ремонті двигунів та радарів, придбанні ракет та наданні логістичної підтримки.

Листа мав доставити міністр транспорту Венесуели, який, за повідомленнями Росії, відвідав Москву в середині жовтня, повідомляє The Washington Post. Видання також дізналося, що Мадуро шукав підтримки у Китаю та Ірану.

Незрозуміло, чи лист у Кремлі отримали. Ні російські, ні венесуельські чиновники не прокоментували це повідомлення та не зробили публічних заяв щодо конкретної нової підтримки уряду Мадуро.

Літак Іл-62 з російським прапором видно в міжнародному аеропорту імені Сімона Болівара поблизу Каракаса, Венесуела, 25 вересня 2019 року

Однак, за даними сайту відстеження польотів FlightData24, наприкінці жовтня до Каракаса прибув великий російський транспортний літак Іл-76, здійснивши складний маршрут із кількома зупинками. Незрозуміло, що перевозив літак.

Російські джерела припускають, що він міг доправити системи протиповітряної оборони, такі як «Панцир-С1», – сказала Сітенко в письмовому коментарі Радіо Свобода.

«Це узгоджується з рішенням Москви терміново ратифікувати нову угоду про стратегічне партнерство з Венесуелою, яка передбачає військово-технічну співпрацю для зміцнення обороноздатності та забезпечення безпеки обох країн, – написала вона. – Але Росія не воюватиме за Венесуелу».

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Кремль хоче воювати вічно: хто перший «протягне ноги» – Путін чи Росія?

«Готові реагувати»

1 листопада речниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що Москва засуджує «застосування надмірної військової сили під час проведення дій у межах антинаркотичних операцій» та «підтверджує нашу тверду підтримку керівництва Венесуели у захисті її національного суверенітету».

Двома днями раніше Захарова заявила, що Росія «перебуває на зв'язку з нашими партнерами» та «готова продовжувати реагувати належним чином на їхні запити, враховуючи існуючі та потенційні загрози».

Нова угода про стратегічне партнерство між Росією та Венесуелою, обговорена під час візиту Мадуро до Москви у травні, набула чинності після її підписання Путіним, повідомили російські державні ЗМІ 27 жовтня. Але такі пакти часто не містять конкретики.

Президент Венесуели Ніколас Мадуро зустрівся зі своїм російським колегою Володимиром Путіним у Кремлі, Москві, Росія, 4 жовтня 2017 року

Експерти зазначають, що більшість російських військових операцій у Західній півкулі здебільшого мають показовий характер. Це нагадування Заходу, що сили Москви тепер можуть діяти значно далі від своїх кордонів, ніж тоді, коли країна, що переживала фінансову кризу, була змушена скоротити свою присутність після розпаду СРСР у 1991 році.

У 2018 році два російські стратегічні бомбардувальники, здатні нести ядерну зброю, приземлилися у військовому аеропорту поблизу Каракаса. У липні 2024 року два російські військові кораблі пришвартувалися у Венесуелі напередодні виборів, які продовжили правління Мадуро та були засуджені Сполученими Штатами як фіктивні.

На тлі спроб усунути Мадуро у 2019 році Москва визнала, що має військовий персонал на місцях після того, як з'явились фото, на яких майже 100 російських солдатів виходили з двох військових літаків.

Військовий корабель ВМС США USS Lake Erie (CG 70) перетинає шлюзи Панамського каналу під час розгортання військово-морських сил США поблизу узбережжя Венесуели в Панама-Сіті 29 серпня 2025 року

Важелі та обмеження

У звіті, опублікованому 2020 року американським Інститутом Кеннана при Центрі Вудро Вілсона, аналітик із Колумбії Володимир Рувінський написав, що «перша постійна присутність російських військових у Західній півкулі» від часу виведення військ з Куби на початку 1990-х є «чітким свідченням рішучості Кремля утримувати Венесуелу в орбіті впливу Росії».

«Багато інших дій, здійснених за підтримки або за сприяння Росії, допомогли Мадуро втримати владу», – написав Рувінський, зокрема згадавши блокування Москвою резолюції Ради Безпеки ООН, підтриманої США.

Водночас, за його словами, «криза у Венесуелі виявила численні обмеження російської політики», серед яких – «нестача фінансових ресурсів для підтримки своєї політики в Латинській Америці».

Фінансові та військові ресурси Росії зараз більш обмежені, ніж у 2019 році: це було за три роки до того, як Путін розпочав повномасштабне вторгнення в Україну, взявши переважну більшість військового персоналу та ресурсів країни на дорогу нескінченну війну та спричинивши хвилі західних економічних санкцій.

Скріншот з відео, на якому завдаються удари по російських танках у місті Бровари Київської області. 10 березня 2022 року

Навіть якби Росія не брала участі в найбільшій війні в Європі з 1945 року, віддаленість Росії від Венесуели була б серйозним обмеженням для суттєвої підтримки, якщо до цього дійде.

«Гадаю, якщо США серйозно налаштовані на зміну режиму у Венесуелі силою, Росія навряд чи зможе якось допомогти», – сказав Радіо Свобода у коментарі поштою старший аналітик з питань Росії в Crisis Group Олег Ігнатов. «Це було неможливо як до, так і після [початку] війни в Україні. Тут грають роль елементарна географія та логістика».

Трамп посилав неоднозначні сигнали щодо того, чи розглядають Сполучені Штати можливість ударів по цілях, пов'язаних з наркотиками, у Венесуелі. «Наступною буде суша», – сказав він 23 жовтня, коментуючи удари по човнах.

Але 31 жовтня, коли президента США запитали, чи правдиві повідомлення ЗМІ про те, що він розглядає можливість ударів у Венесуелі, він відповів: «Ні».

Президент США Дональд Трамп спілкується з журналістами на борту літака Air Force One перед вильотом з об'єднаної бази Ендрюс, штат Меріленд, 31 жовтня 2025 року

Падіння Мадуро стане серйозним ударом для Москви, потенційно позбавивши її ключового плацдарму в Латинській Америці. Це також нагадало би Росії повалення сирійського режиму Башара Асада у грудні 2024 року, що послабило вплив Кремля на Близькому Сході.

Окрім статусу Мадуро як союзника Москви в її геополітичному протистоянні з Вашингтоном і Заходом, Росія значно інвестувала у нафтовидобуток у Венесуелі, яка має найбільші підтверджені запаси у світі. Втім, через санкції США обидві країни змушені конкурувати за одних і тих самих покупців, зокрема Китай.

Геополітичні розрахунки

Поки війна проти України змушує Москву зосереджуватися на придбанні зброї для себе, Каракас – принаймні в минулому – був значним покупцем російських озброєнь. На тлі нарощування військової присутності США поблизу Мадуро 22 жовтня заявив, що Венесуела має 5 000 російських переносних зенітно-ракетних комплексів «Ігла-С» у «ключових позиціях протиповітряної оборони».

Очільник Венесуели Ніколас Мадуро жестикулює під час зустрічі з вищим військовим командуванням у Каракасі, Венесуела, 5 вересня 2025 року

Попри ці зв’язки, Москва може розглядати зростання тиску США на Венесуелу як подію, що відволікає Вашингтон від України, зменшуючи ймовірність додаткового тиску на Росію з метою зупинити вторгнення.

Кремль Путіна навіть може побачити певний позитив у можливому усуненні Мадуро, якщо США вдасться його повалити.

«У певному викривленому сенсі… Москва виграла б від такої операції, адже це посилило б її аргумент, що саме Захід, а не Росія, є ворогом Глобального Півдня: зарозумілим, агресивним і імперіалістичним», – написав Галеотті в коментарі, надісланому Радіо Свобода електронною поштою.

«Росія, зрештою, досі спроможна знаходити союзників і клієнтів у країнах Глобального Півдня – чи через схожість поглядів, чи частіше з їхніх прагматичних міркувань, – і завжди використовує західний авантюризм, щоб підкреслити свою тезу, що ліберальний світовий порядок – це лише обман, покликаний підкорити світ західним інтересам», – додав він.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Сі, да Сілва та Мадуро прилетіли до Москви. Алієв не прилетить ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Це і є справжній діалог, а не маячня про Рюриковичів». Навіщо Путін і Трамп підвищують ядерні ставки ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Китай не зацікавлений в перемозі України». Чи наблизила мир в Україні зустріч лідерів США та Китаю?