Угорщина блокує шлях України до ЄС. На Орбана натиснуть?

Чи зможе Україна подолати вето Угорщини на євроінтеграцію – зокрема відкриття переговорних кластерів? Хто тут союзники Києва? Що таке – ці кластери? Чому затягування цього процесу може мати серйозні негативні геополітичні наслідки? Розбираємо.

Що таке кластери

Усього в ЄС 35 переговорних глав, які згруповані в шість кластерів, які треба «закрити» для того, щоб стати членом ЄС. Саме довкола них і «вертяться» переговори щодо членства.

Отже, цими шістьма кластерами є:

1. «Основи (Фундаментальні сфери)»;

2. «Внутрішній ринок»;

3. «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання»;

4. «Зелений порядок денний і сталий зв’язок»;

5. «Ресурси, сільське господарство та згуртованість»;

6. «Зовнішні відносини».

Коли країна уніфіковує своє законодавство по всіх цих параметрах, і це визнається усіма 27-ма членами ЄС, тоді країні дають добро на членство в ЄС після процесу ратифікації усіма державами-членами.

Консенсус потрібен і на попередніх етапах, включно з кластерами.

Чому не відкрили за Польщі?

За головування Польщі в першому півріччі цього року було сподівання на відкриття хоча б першого кластера «Основи», а можливо, навіть і двох-трьох.

Але в Польщі були президентські вибори, і під час виборчої кампанії були сильно розкручені антиукраїнські настрої – тому було якось не до українських кластерів.

Та й вже після перемоги на виборах президент Кароль Навроцький не полишив скепсис – він різко виступає проти членства України в НАТО, а також вважає несвоєчасним членство України в ЄС.

«Сьогоднішня дискусія про членство України в Європейському Союзі є передчасною і, як я вже казав, я, як президент Польщі, не беру участі в таких дискусіях і більше зосереджуюся на тому, що поляки роблять із 2022 року», – сказав Навроцький під час візиту до Литви 9 вересня.

Данія

В другому півріччі 2025 року головує Данія, яка активно підтримує членство України в ЄС.

Як повідомила міністерка Данії у справах Європи Марі Б’єрре в Брюсселі 16 вересня, «всі держави-члени, окрім Угорщини, заявили, що хочуть, щоб ми просувалися вперед із переговорами з Україною».

Віктор Орбан нахиляється, щоб поцілувати руку президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн. Але свою опозицію до євроінтеграції України, незважаючи на позицію Брюсселю, наразі не знімає

Данія має амбіції спробувати натиснути на Угорщину, яка блокує відкриття кластерів з Україною, щоб все ж відкрити хоча б три кластери цього року.

«Ми все ще тиснемо на Угорщину. Нашою початковою метою залишається відкриття першого кластера і, бажано, також й інших кластерів», – зауважила Б’єрре.

Київ зі свого боку вважає себе готовим до відкриття усіх шести кластерів вже до кінця 2025 року.

Угорщина і вето

Угорські претензії до України починались із прав угорської національної меншини на Закарпатті. Мовляв, місцевих етнічних угорців змушують вчитись українською і є проблеми з угорською мовою та іншими правами.

Потім угорський прем’єр Віктор Орбан почав робити закиди, що в Україні війна і в разі членства України в ЄС українці, мовляв, принесуть цю війну в і Європу, і до Угорщини, втягнувши й її в конфлікт.

Паралельно Орбан почав робити наголос на нібито небезпеці членства України в ЄС для угорських фермерів.

Володимир Зеленський та Віктор Орбан на саміті європейської політичної спільноти. Будапешт, 7 листопада 2024 року

До закидів на адресу України з боку офіційного Будапешта долучилась навіть «мафія»: угорське керівництво заявило, що членство України в ЄС «дозволить українській мафії проникнути в Угорщину».

Також раніше цього року Орбан та його уряд організували референдум в Угорщині, в якому взяли участь 2,3 мільйона угорців (населення країни – 9,5 мільйонів). Відтак Орбан оголосив 26 червня, що 95% учасників Voks2025 відхилили вступ України до ЄС.

«Мій голос став гучнішим і мужнішим, але я все одно скажу голосом понад двох мільйонів угорців під час переговорів, що Угорщина не підтримує вступ України до Європейського Союзу», – сказав тоді Орбан.

Раніше скепсис лунав і від Братислави. Але словацький прем’єр Роберт Фіцо, зустрівшись на початку вересня в Ужгороді з президентом Володимиром Зеленським та прем’єркою Юлією Свириденко, зняв свої застереження.

Ба більше – 16 вересня Фіцо після зустрічі з одним зі своїх віцепрем’єрів заявив, що членство України в ЄС може навіть бути вигідне Словаччині. За його словами, Україна має бути «максимально готовою» до вступу в ЄС.

Позиція Росії

Залишившись майже на самоті в своєму опонуванні євроінтеграції України, можна було б подумати, що проросійський Віктор Орбан, блокуючи Україну, виконує забаганки Москви, якій може не подобатись геополітичний дрейф України до Європи.

Але от що цікаво – сам російський керманич Володимир Путін заявив, що Москва не проти членства України в ЄС.

«Що стосується членства України в ЄС – ми ніколи проти цього не заперечували», – сказав Путін на зустрічі зі словацьким прем’єром Фіцо в Китаї 2 вересня, повторивши водночас опозицію Москви до членства України в НАТО.

Під час цієї зустрічі в Пекіні російський президент заявив словацькому прем’єру, що Москва не проти членства України в ЄС. 2 вересня 2025 року

«Нарешті ми чуємо сигнал з Росії, що вони вже сприймають членство України в Євросоюзі. Шкода, що вони сприймають реальність з такою затримкою… Якщо вже навіть Путін не заперечує, то позиції деяких країн, особливо Угорщини, щодо кластерів в перемовинах виглядає дійсно дивно», – заявив Зеленський на пресконференції з головою Євроради Антоніо Коштою 5 вересня в Ужгороді.

Але і це, як видно, не вплинуло на позицію Будапешта. Угорський міністр закордонних справ Петер Сійярто заявив в мережі Х 5 вересня, що його країна не змінює свою позицію щодо вступу України до ЄС.

За словами Сійярто, позиція Угорщини «не диктується з-за кордону».

«Нам байдуже, що Москва думає про членство України в ЄС. Єдине, що нас хвилює – це те, що думає угорський народ. І вони чітко висловилися: вони не хочуть, щоб Україна була в ЄС, оскільки це знищить наших фермерів, наш ринок праці та нашу безпеку», – написав Сійярто в соцмережі X.

Позиція США

Ще один чинник, який міг би вплинути на позицію Угорщини в питанні української євроінтеграції – є США і президент Дональд Трамп.

Річ у тім, що між Трампом та Орбаном склались досить приязні стосунки. Вони зустрічались кілька разів, Трамп неодноразово позитивно відгукувався про угорського прем’єра.

Стало відомо, що і президент Зеленський, і інші європейські лідери, які були присутні на зустрічі з Трампом у Білому домі 18 серпня 2025 року, просили Трампа вплинути на Орбана, щоб той не блокував членство України в ЄС.

Трамп навіть набрав Орбана і питав у нього, чому той блокує Україну на шляху до ЄС.

Саме під час цієї зустрічі у Білому домі 18 серпня 2025 року європейські лідери і президент України Володимир Зеленський просили президента США Дональда Трампа вплинути на угорського прем’єра, щоб той не блокував євроінтеграцію України

Тут іще момент – річ у тім, що зараз обговорюють гарантії безпеки, які країни-партнери України готові їй дати в разі досягнення перемир’я чи тривалого миру – щоб російська агресія не мала повторення у майбутньому.

І однією з таких гарантій безпеки і є членство України в ЄС – причому швидке, без зволікань на довгі роки.

«Серед гарантій безпеки, які ми бачимо – членство в Європейському Союзі», – заявив президент Зеленський після зустрічі «Коаліції охочих» 4 вересня в Парижі.

Що може змінити патову ситуацію?

То який же вихід? Коли Україні та ЄС відкривати переговорні кластери, щоб не марнувати час?

Тут є низка варіантів.

По-перше, Київ і далі намагається активно працювати на двосторонньому треку з Будапештом.

Віцепрем’єр Тарас Качка нещодавно відвідав Угорщину, зустрівся 17 вересня з послом Угорщини в Києві. Україна всіляко намагається «домовитись» з урядом Орбана, щоби той зняв свій спротив.

Комісарка ЄС з питань розширення Марта Кос сказала 9 вересня, що наполягає на відкритті кластерів, оскільки Україна виконала для цього всі передумови.

«Тому я закликаю Раду (ЄС) без подальших затримок ухвалити рішення про відкриття першого кластера», – сказала Кос 9 вересня під час виступу в Європарламенті.

Проте вона зауважила, що Єврокомісія все ж заохочує Київ продовжувати роботу над втіленням дорожніх карт, а особливо над планом дій щодо меншин – насамперед, вочевидь, угорської.

Також нікуди не подівся розрахунок українців та європейців на адміністрацію Трампа – щоб та активніше тиснула на Будапешт – особливо коли членство в ЄС розглядається як одна з ключових гарантій безпеки для України.

Чи використає свій вплив на Віктора Орбана Дональд Трамп, аби Будапешт не чинив спротив членству України в ЄС, що є однією з майбутніх гарантій безпеки для України?

Також розрахунок і на креативність самого ЄС. Серед варіантів тут – почати роботу над реалізацією кластерів після завершення процесу так званого скринінгу українського законодавства, а потім – коли настане час – моментально відкрити кластери і швидко їх закрити, бо домашня робота вже буде проведена.

Але тут довелося б роз’єднати Україну й Молдову, які нині йдуть в зв’язці до членства в ЄС (Будапешт не заперечує проти відкриття кластерів для Молдови). Але проти роз’єднання (декаплінгу) України і Молдови виступають в Києві, Брюсселі, а також і в Кишиневі.

Десь, імовірно, є й розрахунок на зміну влади в Угорщині – на виборах в Угорщині, які мають відбутись у квітні 2026 року, непогані шанси на перемогу має опозиція. Але чи є гарантія її перемоги? І чи варто втрачати понад пів року?

Лідер головної опозиційної партії Угорщини «Тиса» Петер Мадяр є прихильником членства України в ЄС

Тим більше, що донині вималювався такий поки що нетвердий, але консенсус, що Україна могла б стати членом ЄС в 2030 році.

Бо якщо не вирішити «угорську проблему», то може справдитись більш песимістичний прогноз канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, що Україна навряд чи зможе вступити до Євросоюзу до 2034 року.