Ви можете прослухати цей текст, ми озвучили його за допомогою штучного інтелекту:
Your browser doesn’t support HTML5
«Сезон «бавовни» на російських НПЗ у розпалі». Як ці атаки впливають на настрої росіян?
«Idel.Реалії»
Збройні сили України продовжують завдавати удари по російських НПЗ.
Днями українські безпілотники атакували підприємство «Газпром нафтохім Салават» у Башкортостані.
Вранці 24 вересня спалахнула пожежа. Російська влада повідомила, що з наслідками розбираються екстрені служби. І це вже була друга за тиждень атака на завод, попередня сталася 18 вересня.
Чому ціллю знову стало саме це підприємство? Яке значення має завод для економіки Башкортостану та постачання паливно-мастильних матеріалів у Росії? Як реагують на удари росіяни? Це з’ясовував медіапроєкт Татаро-Башкирської служби Радіо Свобода «Іdel.Реалії».
Перші повідомлення про атаку безпілотників на підприємство «Газпром нафтохім Салават», яке розташоване приблизно за 1400 кілометрів від кордону з Україною, почали з’являтися в телеграм-каналах близько 10-ї ранку за місцевим часом (8-ї ранку за московським). На опублікованих кадрах було видно густий стовп диму.
Про атаку на Салават писали й у місцевих пабліках. Так, у групі «ВКонтакте» (заборонена в Україні російська соцмережа) «НП, ДТП, Чутки, Чорний список м. Салават» закликали «зберігати спокій». «Чекаємо офіційної інформації. Небезпека зберігається, чути сирену», – йшлося в публікації. У пабліку «Підслухано Стерлітамак» повідомляли, що «влучили по сусідньому Салавату і досі бомблять».
Через 40 хвилин атаку підтвердив голова Башкортостану Радій Хабіров.
«Встановлюємо ступінь пошкоджень. На місці працюють усі екстрені служби, вживаємо заходів для гасіння пожежі», – написав він у телеграмі.
Згодом голова адміністрації Салавату Марат Загідуллін повідомив, що жертв і постраждалих унаслідок атаки безпілотників немає.
– Екстрені служби проводять оцінку масштабів пошкоджень. Реалізуються всі необхідні заходи з ліквідації займання, – уточнив Загідуллін і додав, що всі показники екологічної безпеки у місті перебувають у межах норми.
Вже після атаки на «Газпром нафтохім Салават» Росавіація оголосила про тимчасове закриття аеропорту Уфи. Через 25 хвилин обмеження скасували.
В.о. керівника пресслужби ГУ ДСНС у Башкортостані Андрій Зайцев близько п’ятої вечора за місцевим часом розповів, що «пожежу локалізовано на площі 50 кв. м, гасіння триває».
Це була вже друга за останні сім днів атака БПЛА на підприємство «Газпром нафтохім Салават». Попередня атака дронів була 18 вересня. Тоді Радій Хабіров повідомив, що завод атакували «два безпілотники літакового типу». За його словами, загиблих і постраждалих не було, на підприємстві почалася пожежа.
– Спрацював пасивний і активний захист, охорона підприємства відкривала вогонь на ураження, – уточнив тоді Хабіров.
ЗСУ підтвердили атаку
Атаку на комплекс «Газпром нафтохім Салават» підтвердили джерела «РБК-Україна» в СБУ.
«СБУ продовжує завдавати прицільних deep strikes (глибоких ударів) по об’єктах, які фінансують війну проти нашої держави. Сезон «бавовни» на російських НПЗ у самому розпалі. Країна-бензоколонка має остаточно усвідомити, що агресія проти України обходиться їй дуже дорого», – цитує джерело в СБУ «РБК-Україна».
Російські пропагандистські медіа нерідко вигадують нові слова, аби пом’якшити звучання аварій і катастроф. Так, «вибух» вони називають «хлопком» («бавовною»). Ще до повномасштабного вторгнення Росії в Україну «Медуза» зазначала, що подібна кремлівська новомова поступово стає звичною частиною новинної лексики про трагічні події.
Згодом Генеральний штаб ЗСУ офіційно підтвердив атаку на «Газпром нафтохім Салават».
«З метою зменшення наступальних можливостей російської армії та ускладнення постачання пального підрозділам окупантів Сили оборони України в ніч на 24 вересня уразили територію нафтопереробного підприємства «Газпром нафтохім Салават» у Башкортостані», – заявили в ЗСУ.
Там уточнили, що, за попередньою інформацією, була уражена установка первинної переробки нафти ЕЛОУ-АВТ-6.
За даними ЗСУ, підприємство «Газпром нафтохім Салават» переробляло до 10 млн тонн нафти на рік і є ключовим виробником рідкого ракетного пального в Росії.
Не лише економічні цілі
Економічний експерт із Башкортостану (проєкт «Idel.Реалії» не розкриває імені співрозмовника через те, що влада Росії вважає діяльність Радіо Свобода «небажаною» на території країни) дещо інакше пояснює, чому Україна цілеспрямовано б’є по підприємству «Газпром нафтохім Салават».
– Гадаю, що базова мета України – вплив на настрої населення, – вважає він.
ТОВ «Газпром нафтохім Салават» входить до ПАТ «Газпром» і керує найбільшим нафтопереробним комплексом на півдні республіки. Підприємство здійснює повний цикл переробки вуглеводневої сировини та виробництво понад 150 найменувань продукції. При цьому для майже 150-тисячного міста Салават це – містоутворююче підприємство.
В оцінці значущості об’єкта економіст із Башкортостану виходить саме з цього факту.
– Це містоутворююче підприємство, на якому працюють трохи менше за 10 000 людей (у 2021 році на заводі працювали майже 9 000 осіб – ред.). Зрозуміло, що будь-яка зупинка такого підприємства позначається як на стані економіки Салавату, так і на економіці Башкортостану загалом, – зазначає співрозмовник.
Водночас він пропонує не переоцінювати економічну значущість тимчасового припинення роботи таких підприємств.
– Якщо ми говоримо про економіку республіки, то я би не став перебільшувати можливий прямий ефект саме від тимчасової зупинки певних виробничих процесів. Хоча менш помітним, але більш важливим може бути руйнування логістики та системи постачання партнерам, – міркує він.
Зазначається, що ТОВ «Газпром нафтохім Салават» – один із найбільших нафтохімічних комплексів Росії. До складу підприємства входять три заводи: нафтопереробний, газохімічний та окремий завод «Мономер».
«Серед продукції – бензини, дизельне паливо, гас, скраплені гази, бутилові спирти, пластифікатори, поліетилен, полістирол, аміак, карбамід, акрилова кислота та інші. Географія експорту охоплює понад 50 країн світу», – йдеться на одному з сайтів групи «Газпром».
Економіст із Башкортостану підкреслює, що навіть у випадку паливного дефіциту головним пріоритетом для влади залишиться безперебійне постачання пального на фронт.
– Думаю, що якщо доведеться обирати між забезпеченням поставок паливно-мастильних матеріалів (ПММ) у зону «СВО» («СВО», або «спеціальною військовою операцією» влада Росії називає війну проти Українуи– ред.) чи на автозаправки, то вибір держави буде очевидним, – резюмує співрозмовник.
«Частина української стратегії»
Нині політолог, а в минулому – з 2010-го до 2014 року – заступник керівника адміністрації президента Башкортостану Рустема Хамітова Аббас Галлямов вважає, що вибір об’єкта атаки зумовлений пріоритетами України.
– Це частина української стратегії зі знищення ключової галузі російської економіки, – каже Галлямов.
Він нагадує, що українська армія завдає ударів не лише по Башкортостану, і наголошує: ситуацію варто розглядати в ширшому контексті – разом із атаками на інші об’єкти.
– Українці б’ють по всіх НПЗ, до яких можуть дотягнутися. Жодних підстав говорити, що їх цікавить конкретний суб’єкт федерації чи населення, яке там проживає, я не бачу, – підсумовує він.
При цьому Башкортостан залишається лідером за кількістю загиблих у війні проти України як серед регіонів Поволжя, так і загалом по Росії. За підрахунками «Idel.Реалії», з 24 лютого 2022 року вже загинули щонайменше 7 190 уродженців республіки.
Що дають удари по НПЗ
Київ почав завдавати ударів по російських нафтопереробних заводах наприкінці 2023 року, писав раніше Forbes. З часом атаки ставали дедалі точнішими; до середини 2025 року вони вже спричинили дефіцит пального по всій Росії.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Вайб СРСР»: талони, черги, дефіцит. На окупованому Донбасі зник бензинДо кінця серпня Україна змогла вивести з ладу щонайменше 17% російських нафтопереробних потужностей, повідомляло агентство Reuters. The Economist оцінював цей показник ще вище – майже у 20%.
«Дефіцит пального посилює соціальний тиск на Кремль, оскільки пересічні росіяни дедалі більше відчувають наслідки війни», – зазначав журналіст і молодший науковий співробітник лондонського аналітичного центру Henry Jackson Society Давид Кириченко.
За даними The Moscow Times, на початку вересня ціни на бензин у Росії злетіли до рекордних рівнів. Це визнавала й влада. Так, міністр енергетики Росії Сергій Цивільов на початку вересня заявив, що нафтокомпанії скоригували графіки ремонту НПЗ, аби уникати робіт у періоди пікового попиту, намагаючись пом’якшити поточний дефіцит постачання.
Видання The Moscow Times раніше повідомляло, що російська компанія «Транснефть» попередила виробників: видобуток може бути додатково скорочений, якщо атаки дронів і надалі пошкоджуватимуть ключові об’єкти. Крім того, минулого тижня компанія «Газпром нафта» заявила про перенесення планового ремонту Омського нафтопереробного заводу через заходи уряду, спрямовані на стабілізацію внутрішніх поставок пального.
Після першого удару по підприємству «Газпром нафтохім Салават» 18 вересня видання Business Insider цитувало джерело в СБУ, яке стверджувало, що систематичними атаками на російські НПЗ СБУ домагається блокування надходжень нафтових доходів до воєнного бюджету РФ.
Кожен удар по російському НПЗ, за словами джерела в СБУ, «знижує здатність агресора воювати проти України». Глибокі удари по території Росії «показують, що для ворога більше не залишилося безпечних регіонів», — додавав він.
- 24 вересня Мінфін Росії представив проєкт федерального бюджету на 2026–2028 роки, в якому передбачене підвищення стандартної ставки податку на додану вартість (ПДВ) із 20% до 22% з 1 січня 2026 року. Як пише «Новая газета», «це класичний спосіб поповнити скарбницю, який, однак, вдарить по кінцевих споживачах і зменшить реальне споживання населення».
- За даними сервісу перевірки контрагентів Rusprofile, 2024 року компанія ТОВ «Газпром нафтохім Салават», що входить до складу ПАТ «Газпром», відпрацювала з виручкою 303 млрд рублів і чистим прибутком 4,4 млрд рублів.