Чотири роки тому державний «Укрексімбанк» на чолі з Євгеном Мецгером ухвалив рішення видати кредит у 60 мільйонів доларів США бізнесмену, чия компанія сплачувала податки угрупованню «ДНР» і який є тестем народного депутата від «ОПЗЖ» Федора Христенка. Заставою по кредиту став проблемний актив – торговельно-розважальний центр SkyMall, за який роками точилася боротьба в декількох юрисдикціях. Чотири роки тому журналісти проєкту «Схеми» (Радіо Свобода) розповіли про це у своєму розслідуванні, адресувавши питання про сумнівного позичальника керівництву «Укрексімбанка». Інтерв’ю в кабінеті Євгена Мецгера закінчилось його вказівками охороні силою забрати відеокамери та видалити запис. Чотири роки потому, у 2025-му, СБУ взялась за родича бізнесмена, який отримав великий валютний кредит – самого Христенка. У спецслужбі заявили, що депутат співпрацював з ФСБ та мав зв’язки з «ДНР». Чи вплинуло це на перегляд кредитного договору? Чи можлива відповідальність для тих, хто ухвалив рішення видати 60 мільйонів доларів позичальнику з бізнесом на окупованій території та зятем, якого підозрюють у державній зраді? І що взагалі з самим кредитом зараз? Детальніше – у матеріалі «Схем».
•«Ви перебуваєте в об’єкті критичної інфраструктури. Поводьте себе нормально».
•«Володю, вируби його, будь ласка, що він тут ходить».
•«Ігоре, забери у них камеру до чортової матері. Охіріли».
•«Ідіть до айтішніків, вичистіть все г**но».
Всі ці, вже легендарні фрази, пролунали 4 жовтня 2021 року в кабінеті тодішнього голови правління «Укрексімбанку» Євгена Мецгера. Коли журналіст «Схем» під час запису інтерв’ю запитав про бізнес позичальника на окупованій Росією Донеччині.
Євген Мецгер віддає наказ своєму підлеглому
За наказом Мецгера співробітники банку застосували фізичну силу до оператора «Схем», відібрали у нього дві камери та картки, на які здійснювався запис, і видалили записане відео. Пізніше редакції вдалося його повністю відновити.
З того часу минуло чотири роки і сталось багато подій: була відкрита справа через напад на журналістів, Мецгера та інших працівників банку визнали винними у перешкоджанні журналістській діяльності, але пізніше апеляція задовольнила клопотання обвинувачених і звільнила їх від кримінальної відповідальності, сам Мецгер пішов з банку і вже має нову роботу: очолив «Укрфінжитло» – оператора державної іпотечної програми «єОселя».
У партнерстві з колишніми колегами по «Укрексімбанку» – Дмитром Каплюком (був членом правління за Мецгера), Олександром Існюком (був директором департаменту корпоративного бізнесу приватного сектора) та Віталієм Погосяном (був директором департаменту корпоративного бізнесу державного сектору банку) – Мецгер має спільний бізнес.
У статті Forbes про них сказано, що за їхніми плечима «сильна банківська школа», а їхня нова компанія пропонує повний цикл готових рішень для бізнесу – від побудови корпоративних структур до стратегічного планування та управління ризиками.
Ігор Тельбізов та Євген Мецгер під час нападу на знімальну групу «Схем» у державному «Укрексімбанку». 2021 рік
Але головним залишається питання, через яке відбулися усі ці події – що зараз з кредитом?
Це була позика у 60 мільйонів доларів, який «Укрексімбанк» на чолі з Євгеном Мецгером у квітні 2021-го вирішив видати двом компаніям Сергія Брюховецького.
Це бізнесмен родом із Горлівки Донецької області, він же – колишній депутат Горлівської міської ради від «Партії регіонів» і тесть Федора Христенка, народного депутата від нині забороненої партії «ОПЗЖ».
Як вдалося тоді встановити «Схемам», на момент отримання кредиту від українського державного банку Брюховецький також був власником бізнесу на окупованій території в рідній Горлівці. Проводячи активну господарську діяльність, його підприємства сплачували податки в окупаційний «бюджет» – що згідно з Кримінальним кодексом України може тлумачитись як фінансування тероризму.
Сергій Брюховецький та Федір Христенко
Це був кредит на викуп проблемного активу – торгово-розважального центру ТРЦ SkyMall у Києві, за який роками точаться корпоративні суперечки у судах.
ТРЦ SkyMall
Сам Мецгер пізніше переконував, що служба безпеки «Укрексімбанку» перевіряла компанії, яким був наданий кредит.
«Ніяких порушень законодавства з боку власників компаній не було виявлено. Кредит не є проблемним, він належним чином обслуговується. Всі умови по сплаті процентів та тіла кредиту виконуються. Державний банк не зробив жодного порушення», – зазначав він у жовтні 2021-го.
Водночас того ж місця, за фактами, оприлюдненими «Схемами», Офіс генерального прокурора зареєстрував кримінальне провадження за статтею «фінансування тероризму». Слідство доручили Службі безпеки України. Але з того часу не було новин про рух у цій справі. Як і жодних підозр.
Журналісти запитали в СБУ, на якій стадії розслідування і що виявила офіційна перевірка інформації з матеріалу «Схем»? Поцікавилися і тим, чи встановлені співробітники державного банку, які безпосередньо відповідали за видачу проблемного кредиту і проведення безпекових перевірок. Жодної конкретики спецслужба не надала, пославшись на нерозголошення відомостей досудового розслідування.
«Для забезпечення повного, неупередженого та об’єктивного з’ясування обставин проводяться всі необхідні слідчі (розшукові) дії» – зазначили у відповіді «Схемам» в СБУ.
Утім, вже у 2025-му році, силовики взялися за родича Брюховецького – самого Федора Христенка. В СБУ повідомили, що викрили цього народного депутата у державній зраді. За матеріалами справи, він тривалий час був агентом ФСБ РФ, зокрема ще у 2014 році брав участь в організації проросійських протестів у Донецьку та продовжував підривну діяльність в інтересах Росії й надалі.
«Христенко був зв’язковим загиблого від вибуху у Москві колаборанта Армена Саркісяна (відомого як Армен Горлівський) та має тісні контакти з резидентом ФСБ і «смотрящим» за «ДНР» Юрієм Іванющенком (відомим як Юра Єнакіївський)», – йшлося у повідомленні СБУ.
Христенко та його адвокати звинувачення публічно не коментували.
Також спецслужба опублікувала фрагмент відео допиту одного зі свідків – мешканця Донеччини, який мав бізнес, пов’язаний з вугільною промисловістю. Він же, стверджує, «надав послуги» Армену Саркісяну в 2014-му році, коли почався Майдан. В 2024 році, за словами свідка, Саркісян звернувся до нього і «попросив допомогти щодо SkyMall, оскільки SkyMall мав відношення до народного депутата з «ОПЗЖ» Федора Христенка». Свідок зазначив, що його попросили надати послуги, не конкретизуючи в опублікованому відео, які саме.
Можливо ці нововиявлені факти з життя родини змусили державний банк провести додаткові перевірки, повторну оцінку якості проведеного комплаєнсу працівниками установи та дій чи бездіяльності керівництва під час видачі кредиту на 60 мільйонів доларів члену родини підозрюваного Христенка? Або, враховуючи озвучене СБУ щодо родича Брюховецького, навіть переглянути кредитний договір?
В «Укрексімі» відповіли, що не можуть розголошувати відомості, захищені банківською таємницею, однак заявили, що «всі ключові службові особи, що брали участь у прийнятті рішення з кредитування, наразі в установі не працюють». І додали, що внесли зміни у внутрішні правила.
«За результатами проведених перевірок та службових розслідувань, Банком, серед іншого, внесені зміни до внутрішніх нормативних документів щодо змін та підходів, які унеможливлюють виникнення подібних випадків у майбутньому. Банк постійно розвивається в процедурі прозорості видачі кредитів та недопущення випадків шахрайства», – йдеться у відповіді.
Та все ж відкритою залишається низка питань про сам кредит. Чи виконує Брюховецький перед банком свої зобов’язання як позичальник? Чи сплачує заборгованість за кредитом? Чи змінились умови сплати? Чи розглядає держбанк в майбутньому можливу конфіскацію заставного майна – а саме майнового комплексу SkyMall?
У відкритих джерелах є лише кілька зачіпок: зокрема, у лютому 2022-го, ще до початку повномасштабного вторгнення, голова Наглядової ради держбанку Оляна Гордієнко в інтерв’ю повідомляла, що «кредит обслуговується без прострочень, там ринкова відсоткова ставка».
Через рік, у січні 2023-го, на той момент голова правління «Укрексімбанка» Сергій Єрмаков публічно також підтвердив: «Він (кредит – ред.) нормально обслуговувався до початку повномасштабного вторгнення. Після – було прострочення, і це не дивно. Ми вже провели короткострокову реструктуризацію».
І це – останнє, що було відомо про цей кредит.
Джерела журналістів в «Укрексімбанку» на умовах анонімності повідомили, що позичальник сплачує кредит, але не повністю виконує платіжні зобов’язання, через що має штрафні санкції. Водночас у державному банку поки не планують йти до суду, бо сподіваються з часом все ж стягнути кошти з позичальника. Джерела в банку також зазначили, що зараз аналізують зміни у структурі власності компаній Брюховецького, які отримували 60 мільйонів доларів кредиту.
А зміни є: тепер у бізнесмена з Горлівки у власності залишилась третина від бізнесу, а у ТРЦ SkyMall з’явились нові співвласники.
Нові співвласники ТРЦ зі зв’язками з РФ
Відповідно до даних аналітичної системи YouControl у компанії «Славіан», яка є власницею ТРЦ SkyMall через іншу фірму «Оптова мережа 2011», бенефіціаром якої через кіпрський офшор Napstor Limited був лише Брюховецький, з’явилося ще двоє співвласників. Це громадянин Великої Британії Марк Родес, що проживає на Кіпрі, та громадянин Ізраїлю Ігор Корев.
Ці зміни зафіксовані в YouControl 1 серпня цього року – через два тижні після оголошення підозри Христенку 21 липня. Хоча ще 22 липня, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юросіб та підприємців, кінцевим бенефіціарним власником значився одноосібно Брюховецький.
Змінилися і частки в «Славіані»: у тестя Христенка – лишилося усього 30% компанії, стільки ж у Родеса – при чому, відповідно до структури власності, це сталося ще у листопаді 2021 – і 40% у Корева, з вересня 2024. Хоча ані в кіпрському, а ні в українському реєстрі в той період це не було відображено.
Аналіз «Схем» показав, що ці нові співвласники ТРЦ SkyMall теж мають зв’язки з РФ.
«Поява нових співвласників одразу після оголошення підозри родичу єдиного бенефіціара дійсно виглядає як спроба вивести актив з-під можливих ризиків, наприклад, конфіскації, тощо. Водночас нові співвласники, які мають частки в десятках інших компаній теж виглядають, як особи, на яких право власності оформлюється фіктивно, щоб приховати реальних бенефіціарів», – пояснила у коментарі «Схемам» юристка «Центру протидії корупції» Тетяна Шевчук.
За українським законодавством приховування інформації про кінцевих бенефіціарних власників, яке відбулося у «Славіан» щонайменше з 2021 по 2025 рік, є порушенням, за яке може бути штраф та навіть зупинення фінансових операцій.
Крім того, це порушує і пункти генерального кредитного договору на $60 мільйонів, в якому прописаний обов’язок позичальника повідомляти державний банк про такі зміни.
«Схеми» запитали у Національного банку – як регулятора усіх українських банків – чи є віднайдені журналістами факти, а також розслідування правоохоронцями відносно позичальників та членів їхніх родин підставою для перегляду кредитної історії? Та притягнення до відповідальності службових осіб, дотичних до видачі кредиту у 60 мільйонів доларів?
У Нацбанку відповіли, що згаданий кейс був «у полі наглядової уваги НБУ», але зауважили, що через банківську таємницю не мають право публічно коментувати зміст проведених наглядових дій. Водночас регулятор роз’яснив, якою є узагальнена практика. Зокрема, що при кредитуванні усі банки мають вивчати позичальників, їх структури власності, а також аналізувати «іншу релевантну інформацію, яка може вплинути на оцінку кредитної операції».
«При кредитуванні позичальників банк зобов’язаний здійснювати ідентифікацію всіх суттєвих ризиків, які можуть призвести до збитків за кредитом, а також заходи з їх пом’якшення, подальшого моніторингу та контролю», – зазначили в Нацбанку.
А за порушення умов кредитного договору – наприклад, раптову зміну бенефіціарних власників – в окремих випадках можуть накладати такі санкції, як підняття відсоткової ставки та навіть вимагати дострокове повернення кредиту.
На уточнення щодо можливої конфіскації майна, у Нацбанку зазначили:
«Далеко не завжди, особливо в умовах, коли застава знецінюється через повномасштабне вторгнення, а кредит переоцінюється через зміну валютного курсу, для банку буде найбільш доцільним сценарій примусового стягнення. Зазвичай сценарії реструктуризації, яка забезпечує обслуговування заборгованості з перспективою відновлення платежів, дають вищі рівні відшкодування, ніж примусове стягнення», – йдеться у відповіді «Схемам».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Мецгер, «ДНР», SkyMall та $60 мільйонів. Розслідування «Схем» про «Укрексімбанк» ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Від «тітушок» до «вагнерівців». Кримінальна біографія Армена Саркісяна (розслідування)