Рідкісноземельні перегони. Трамп розширює співпрацю з Центральною Азією

Президент США Дональд Трамп 6 листопада прийме у Вашингтоні лідерів Центральної Азії на високопрофільному саміті, де в центрі уваги – великі запаси критично важливих та рідкісноземельних мінералів регіону.

Держави Центральної Азії відомі своїми великими запасами нафти й газу, однак регіон також має значні, але переважно нерозроблені поклади критично важливих мінералів і рідкісноземельних елементів – ресурсів, що вважаються життєво важливими для національної безпеки США.

Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан і Узбекистан сподіваються перетворити своє мінеральне багатство на тісніші зв’язки зі Сполученими Штатами, оскільки Білий дім прагне зміцнити партнерства у цій сфері.

«Центральна Азія добре позиціонується завдяки своїм великим покладам і зростаючим інвестиціям у Транскаспійський транспортний маршрутмережа доріг довжиною приблизно шість з половиною тисяч кілометрів: залізниць і портів, що простягаються через Казахстан, Каспійське море, Азербайджан, Грузію, Туреччину та Європу», – сказав директор вашингтонського Центру досліджень Туран при Інституті Йорктаун Джозеф Епштейн, маючи на увазі новий 6,5-тисячокілометровий торговельний маршрут, який з’єднує Китай і Європу через Центральну Азію та Кавказ, оминаючи Росію.

Саміт 6 листопада відбудеться слідом за азійсько-тихоокеанським туром Трампа, присвяченим мінеральній дипломатії, та його зустріччю з лідером Китаю Сі Цзіньпіном, на тлі торговельної війни, яку частково підживлюють обмеження експорту рідкісноземельних елементів із боку Пекіна.

Президент США Дональд Трамп та президент Китаю Сі Цзіньпін розмовляють після двосторонньої зустрічі в міжнародному аеропорту Кімхе на полях саміту Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) у Пусані, Південна Корея, 30 жовтня 2025 року.

Китай зберігає домінування у світових ланцюгах постачання цих елементів – понад 70% видобутку, 90% переробки та 93% виробництва магнітів.

Після того, як Сі Цзіньпін погодився на річну паузу щодо деяких обмежень після зустрічі з Трампом, Вашингтон прагне скоротити залежність від китайського майже монопольного становища.

Експерти зазначають, що Центральна Азія є природним партнером у цьому процесі – її уряди шукають американські інвестиції, щоб урівноважити вплив Китаю та Росії й уникнути надмірної залежності від них.

«І Пекін, і Вашингтон прагнуть використати цю паузу, щоб посилити свої позиції перед наступним раундом торговельних напружень», – пояснив Епштейн. – «Це робить США ще більш вагомим противаговим фактором, тоді як країни Центральної Азії намагаються зберегти багатовекторність своєї зовнішньої політики».

Що буде на порядку денному у Вашингтоні?

Мало яке питання настільки вплинуло на політику Білого дому з моменту повернення Трампа до влади в січні, як критичні мінерали – приблизно 50 видів сировини, які Геологічна служба США вважає ключовими для національної та економічної безпеки країни.

Серед них і рідкісноземельні елементи – 17 металів, що використовуються у виробництві всього – від вітряків і смартфонів до двигунів винищувачів.

«Це може стати новим шляхом для лідерів Центральної Азії покращити економічну ситуацію у своїх країнах і залучити значні обсяги прямих іноземних інвестицій», – сказав голова досліджень компанії Nightingale Intelligence Елданіз Гусейнов.

Окрім мінерального потенціалу, саміт охопить питання енергетичної логістики, інфраструктурних інвестицій, передачі технологій зі США, освітніх обмінів і управління водними ресурсами.

Хоча держави регіону регулярно звинувачують у масштабних порушеннях прав людини, ця тема, як очікується, не стане центральною, що вже викликало занепокоєння серед правозахисників.

«Саміт США – Центральна Азія має приділити належну увагу правам людини, особливо в умовах зростання репресій у регіоні», – заявив Г’ю Вільямсон, директор Human Rights Watch у справах Європи та Центральної Азії.

Формат C5+1, який об’єднує США та п’ять центральноазійських країн, існує з 2015 року і є основним майданчиком для діалогу на високому рівні.

Цьогорічна зустріч стане лише другою у форматі президентського рівня, і регіон прагне максимально використати цю можливість.

Президенти країн Центральної Азії та президент Сполучених Штатів. Саміт «Центральна Азія та США», C5+1, Нью-Йорк, 19 вересня 2023 року

Казахстан очікує, що адміністрація Трампа пообіцяє домогтися скасування торговельних обмежень поправки Джексона-ВенікаУ 1974 році конгресмени США запропонували обмежити торгівлю з державами, які перешкоджали еміграції та порушували права людини – закону часів «холодної війни», який блокує торгівлю з країнами з неринковою економікою.

Напередодні саміту Білий дім веде переговори про доступ до одного з найбільших у світі нерозроблених родовищ вольфраму – металу, який використовується Пентагоном для виготовлення боєприпасів та іншої зброї, що розташоване у Казахстані.

За даними Bloomberg, міністр торгівлі США Говард Латнік посередниць у переговорах між американською компанією Cove Kaz Capital Group LLC та казахстанським суверенним фондом щодо спільного освоєння двох великих родовищ.

Чого хоче Центральна Азія від адміністрації Трампа?

Лідери регіону добре усвідомлюють, що перед ними відкривається шанс. Президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв оголосив про проєкти з розробки рідкісноземельних металів на суму 500 млн доларів. Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив, що рідкісноземельні елементи стали «новою нафтою» і їхня розробка є «пріоритетним завданням».

II Євразійський економічний форум «Євразійська інтеграція в багатополярному світі». Президент Росії Володимир Путін та Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв. Москва, Росія. 24 травня 2023 року

Однак більшість покладів регіону залишаються мало дослідженими або не розробленими, а деякі базуються ще на радянських геологічних даних.

Так, у квітні Казахстан повідомив про відкриття родовищ із запасами понад 20 млн тонн рідкісноземельних металів. Якщо ці дані підтвердяться, країна матиме треті за розміром у світі запаси після Китаю та Бразилії.

Колишній посол США в Казахстані Вільям Кортні зазначив, що уряди регіону прагнуть залучити США до спільної розвідки, видобутку й експорту критичних мінералів, особливо у сфері їхньої переробки, де наразі домінує Китай.

«Саме китайська монополія на переробку важливіша, ніж на самі поставки», – наголосив Кортні. – «Тому якщо США хочуть конкурувати, їм потрібні країни без надто жорстких екологічних норм, готові приймати такі виробництва».

Більшість держав Центральної Азії вже адаптували своє законодавство, щоб привабити гірничодобувні компанії, але збільшення американських інвестицій також вимагатиме зниження бар’єрів для іноземного капіталу – це питання також включено до порядку денного саміту.

Ще одне завдання – залучити більше коштів у транспортну логістику.

Транскаспійський транспортний маршрут має стати головною артерією для експорту мінеральних ресурсів регіону. Він уже привернув інвестиції з Європи, Китаю та країн Перської затоки, а лідери Центральної Азії сподіваються, що інтерес Вашингтона посилить цей тренд.

«Акцент на мінералах і їхній переробці допомагає не лише виправдати, а й зміцнити Серединний коридор», – підсумував Гусейнов.