На тлі натяків від США про можливу неготовність фінансувати оборонні потреби України впродовж тривалого часу ЄС розглядає різні способи покриття більшої частини витрат у 2026 та 2027 роках. У Брюсселі є усвідомлення, що війна триватиме.

Найбільш очевидний натяк, у який спосіб може бути організоване фінансування, пролунав на початку вересня від очільниці Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн – під час її щорічного звернення до Європарламенту. Посадовиця розповіла про ідею «репараційного кредиту».

Більше інформації, як це працюватиме, з’явилося в односторінковому документі для обговорення, яким Єврокомісія поділилася з державами-членами. Документ, що потрапив у розпорядження Радіо Свобода, 26 вересня коротко обговорили посли блоку.

Фон дер Ляєн має презентувати цей документ лідерам ЄС 1 жовтня на неформальному саміті в Копенгагені у межах обговорення України. Її президент Володимир Зеленський, ймовірно, буде присутній. Міністри фінансів блоку також, як очікується, наступного тижня на зустрічі в Люксембурзі обговорять деталі.

Очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн виступила зі своїм щорічним зверненням до Європарламенту «Про стан справ у ЄС» під час пленарного засідання Європарламенту у Страсбурзі, Франції, 10 вересня 2025 року

Хоча ще не всі механізми кредитування узгоджені, деякі з них вже визначені чітко.

Основою для позики Україні стануть російські активи в ЄС, заморожені на початку повномасштабного вторгнення Москви. Кредит нададуть без безпосереднього доступу до готівкових коштів, а Україна повинна буде повернути гроші лише після того, як Росія компенсує завдані її війною збитки.

«Кредит буде розподілений не однією виплатою, а траншами та з певними умовами. І ми зміцнимо нашу власну оборонну промисловість, забезпечивши використання частини кредиту для закупівель у Європі та з Європою. Важливо, що не йдеться про конфіскацію активів – Україна повинна повернути кредит у випадку сплати репарацій Росією», – пояснила 30 вересня Урсула фон дер Ляєн.

Якщо репараційну позику схвалять, вона може вирішити низку проблем.

Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо розмовляє з прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном під час круглого столу на саміті ЄС у Брюсселі, Бельгії, 20 березня 2025 року

Найголовніше – надасть Україні необхідне фінансове вливання, одночасно усунувши будь-яке потенційне вето з боку незговірливих держав-членів ЄС, як-от Угорщина та Словаччина.

Це також вирішило би питання того, як використати російські активи й одночасно зняло би тиск на бюджет ЄС.

Можливі перешкоди

Але це далеко не вирішена справа, і все ще є кілька нездоланих перешкод.

Вважається, що в блоці є близько 176 мільярдів євро (207 мільярдів доларів США) російських заморожених активів. Переважно – в Euroclear: бельгійській компанії з фінансових ринків, яка спеціалізується на центральних депозитаріях цінних паперів.

Деякі країни, зокрема країни Балтії, давно хочуть конфіскувати ці гроші й або передати їх Україні, або використати для розбудови недофінансованої оборони Європи. Аргумент простий: чому європейські платники податків повинні оплачувати війну Кремля?

Але чимало західноєвропейських країн проти прямої конфіскації.

Зліва направо: прем'єр Бельгії Барт де Вевер, прем'єр Угорщини Віктор Орбан, прем'єр Португалії Луїш Монтенегро, прем'єр Чехії Петр Фіала, прем'єр Хорватії Андрей Пленкович, прем'єр Словенії Роберт Голоб та прем'єр Фінляндії Петтері Орпо на саміті у Брюсселі, 26 червня 2025 року

Бельгія хвилюється, що Москва подасть обґрунтований судовий позов проти країни та Euroclear щодо цих активів.

Європейський центральний банк (ЄЦБ) стурбований впливом конфіскації на євро, яке наразі є другою резервною валютою світу. Такий крок може спонукати треті країни заощаджувати деінде.

Великі європейські країни також вважають, що гроші повинні залишатися знерухомленими та натомість використовуватися для відбудови України у ймовірному сценарії, коли Москва відмовиться виплачувати репарації після закінчення війни.

До того ж, заморожені активи вже використовуються для генерування коштів для України. Це непередбачені прибутки, отримані від готівки, – часто близько 1,5 мільярда євро (1,75 мільярда доларів США) щоквартально. Кошти негайно перераховуються постраждалій від війни країні.

Офіс депозитарію Euroclear у Брюсселі, Бельгія

«Коаліція охочих»

Єврокомісія зараз пропонує наступне: деякі або всі заморожені активи в Euroclear слід перевести до так званої компанії спеціального призначення (SPV – Special Purpose Vehicle – ред.) в обмін на облігації з нульовим купоном, випущені Єврокомісією. Ці кошти будуть підкріплені гарантіями «Коаліції охочих», що складається з держав-членів ЄС та, можливо, інших країн «Групи семи» – провідних індустріально розвинених демократій.

Кошти з SPV потім будуть перераховані Києву у вигляді позик протягом 2026 та 2027 років (і, можливо, навіть після цього), і Україна повинна буде повернути ці кошти лише після того, як Росія сплатить воєнні репарації.

Скільки грошей буде доступно – залежить від оцінки Міжнародного валютного фонду, але це може бути 140 мільярдів євро (164 мільярди доларів) за ці два роки. Ймовірно, більшу частину цієї суми повинна буде надати Європа, якщо Сполучені Штати відмовляться виділяти будь-які кошти в межах схеми.

Зустріч «Дев’ятки». Лідери України, США, Франції, Фінляндії, Німеччини, Великої Британії, Італії, ЄС і НАТО. Вашингтон, 18 серпня 2025 року

Перевага цього кроку – можливість обійти потенційне національне вето.

Це була дилема на початку 2024 року, коли ЄС погодив кредит Ukraine FacilityСпеціалізований механізм підтримки України Євросоюзом, який охоплює період з 2024-го до 2027 року і пропонує стабільну та передбачувану фінансову підтримку на суму до 50 мільярдів євро. Він являє собою зобов'язання ЄС щодо зміцнення стійкості України, сприяння її відновленню, полегшення її шляху до сталого розвитку та членства в ЄС у розмірі 50 мільярдів євро (59 мільярдів доларів) на 2024-2027 роки. Спочатку ініціативу блокувала Угорщина.

Ці кошти були взяті зі спільного бюджетного «запасу» ЄС – по суті, вільних потужностей у бюджеті на додачу до того, що було виділено вже. Всі 27 держав-членів мали погодити позику.

Близько 32 мільярдів євро (37 мільярдів доларів) з 50 мільярдів вже надано Києву, тому запасу залишилося небагато. Ймовірно, Будапешт заперечуватиме проти його поповнення силами ЄС.

І хоча Єврокомісія пропонує створити фонд у розмірі 100 мільярдів євро (118 мільярдів доларів) для України в багаторічному бюджеті ЄС на 2028-2034 роки, усі держави-члени також повинні це схвалити. Дедалі очевиднішим, утім, стає те, що Києву потрібні гроші негайно.

Чільна дипломатка ЄС Кая Каллас та міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен на неформальній зустрічі міністрів оборони ЄС у Копенгагені, Данія, 29 серпня 2025 року

Перешкоди з боку Угорщини можливі й за умови використання знерухомлених російських активів.

Вони лишатимуться в замороженому стані лише доти, доки буде відповідне рішення ЄС. А саме – подовження санкцій, що свого часу іммобілізували ці активи. Брюссель робить це двічі на рік: у липні та січні. Процедура передбачає одностайне рішення.

Останнє подовження було два місяці тому, й жодна країна, включно з Угорщиною, не заперечувала. Це, втім, не значить, що проблеми неможливі в майбутньому.

Національні гарантії?

У дискусійному документі Єврокомісія пропонує, щоб рішення про продовження санкцій у майбутньому ухвалювалося кваліфікованою більшістю, але зазначає, що це «вимагатиме політичної згоди на високому рівні всіх або більшості глав держав чи урядів».

Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо з прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном до Кармелітського монастиря в Будапешті, Угорщина, 16 січня 2024 року

Дуже сумнівно, що такі лідери, як Віктор Орбан з Угорщини та Роберт Фіцо зі Словаччини, просто погодяться.

Може виникнути проблема і з національними гарантіями. Скільки країн дійсно бажатимуть вступити до «Коаліції охочих» з цього питання?

Чим більше країн це зроблять, тим менше грошей кожна країна матиме гарантувати. Але в багатьох державах-членах відповідне рішення мають схвалити її парламенти. А з огляду на те, що деякі з них борються зі зростаючим дефіцитом, багато політиків можуть побоюватися подібних зобов’язань.

Euroclear також, імовірно, наполягатиме на повних та надійних гарантіях. Можливо – навіть на участі в управлінні новою структурою позик.

І не можна виключати, що Euroclear може наполягати на тому, щоб інші фінансові установи, які зберігають заморожені російські активи, також долучилися до цієї схеми.