Вірмени обурилися через вилучення з паспортних штампів зображення гори Арарат

Рузана Степанян

Протягом століть гора Арарат була повсюдним символом для вірмен.

Її величні вершини зображені на офіційному гербі Вірменії. Вона є й на паспортних штампах.

Популярні вірменські алкогольні та тютюнові бренди, а також футбольна команда носять ім’я Арарат. Це також поширене чоловіче ім’я у країні Південного Кавказу.

Але є один момент – Арарат розташована не у Вірменії. А одразу за кордоном, у Туреччині.

Попри це, рішення уряду Вірменії 11 вересня прибрати зображення Арарату з паспортних штампів викликало обурення.

Крок відбувся через місяць після підписання Вірменією та Азербайджаном, близьким союзником Туреччини, угоди, спрямованої на припинення десятиліть конфлікту, включно з двома повномасштабними війнами.

Критики вважають цей крок ще однією поступкою прем’єр-міністра Нікола Пашиняна Туреччині та Азербайджану, оскільки він прагне нормалізувати відносини з історичними противниками країни.

Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян

Анкара і Баку давно заперечували проти використання Арарату на національній символіці Вірменії, вважаючи це територіальними претензіями.

Пашинян захистив рішення прибрати зображення Арарату з офіційних паспортних штампів. Воно набуде чинності з 1 листопада.

Вид на гору Арарат

«Наше завдання – ухвалювати рішення, які забезпечать безпеку країни не лише в межах наших законних кордонів сьогодні, але й упродовж наступного століття», – заявив він 15 вересня.

Туреччина отримала контроль над Араратом та іншими переважно вірменськими територіями після підписання у 1921 році з Радянським Союзом Карської угоди.

Присутність вірмен у східній Туреччині завершилася після масових убивств часів Першої світової війни, коли Османська імперія знищила до 1,5 мільйона вірмен, що десятки країн визнають геноцидом.

Коментарі Пашиняна мало заспокоїли занепокоєння та гнів вірмен, багато з яких вважають Арарат міфічним місцем народження вірменського народу та символом трагедії їхньої історії ХХ століття.

«Я категорично проти цього, – сказала жінка у столиці Вірменії Єревані в коментарі Вірменській службі Радіо Свобода. – Гора Арарат – це символ Вірменії».

Сніжні вершини Арарату видно з Єревану, вони велично височіють над містом.

«Я надихаюся горою Арарат щодня, – сказала інша жінка. – Це символ, який завжди буде зі мною».

Опозиційний політик Сейран Оганян заявив, що крок із паспортними штампами покликаний умилостивити Анкару.

Туреччина тримає свій кордон із Вірменією закритим з 1990-х років. Це стримувало торгівлю та уповільнювало економічний розвиток країни.

«З одного боку, їх змушують, – сказав він. – З іншого – вони роблять це, щоб догодити туркам».

Історія ворожнечі

Суперечка довкола Арарату розгортається на тлі того, що Вірменія та Азербайджан, схоже, близькі до підписання історичного мирного договору, хоча кілька ключових питань залишаються невирішеними.

Минулого місяця Пашинян і президент Азербайджану Ільгам Алієв підписали угоду за посередництва США, спрямовану на фіналізацію мирного договору.

Президент США Дональд Трамп разом із прем'єр-міністром Вірменії Ніколом Пашиняном (праворуч) та президентом Азербайджану Ільгамом Алієвим (ліворуч) під час тристоронньої церемонії підписання мирної угоди, 8 серпня 2025 року, Вашингтон

Багаторічна ворожнеча Вірменії та Азербайджану переросла у відкритий конфлікт після розпаду Радянського Союзу. На початку 1990-х сторони воювали через спірний гірський анклав Нагірний Карабах. У результаті бойових дій, що забрали близько 30 000 життів, регіон залишився під контролем етнічних вірмен.

Попри роки міжнародного посередництва, сторони залишалися відкрито ворожими.

Під час шеститижневої війни 2020 року, в якій загинули майже 7 000 солдатів з обох боків, Азербайджан повернув значну частину територій, контрольованих вірменами.

Через три роки Азербайджан розпочав військовий наступ і встановив повний контроль над Н+агірним Карабахом, змусивши понад 100 000 вірменів утекти.

Відтоді Вірменія принципово погодилася також змінити конституцію, щоб вилучити непряме посилання на Нагірний Карабах, що потребуватиме проведення референдуму. Сторони також почали демаркацію спільного кордону.

Вірменська опозиція засудила спірну демаркацію кордону та подальші дипломатичні кроки Єревана як «капітуляцію», вимагаючи відставки Пашиняна.

Втім, тривалі протестні акції та мітинги, що минулого року збирали тисячі людей, зрештою згасли, а Пашинян заявив, що прагнення його уряду до сталого миру має широку суспільну підтримку.