Втримати Покровськ: можливі сценарії, доцільність оборони і ризики

У Покровську, місті-фортеці на заході Донеччині, розташованому майже на адмінмежі з Дніпропетровською областю, ситуація складна і, схоже, – наразі неконтрольована. Російські військові просочились у Покровськ, просуваються та закріплюються. Загроза для Покровська означає загрозу і для Мирнограда, його міста-супутника на північному сході.

Українське командування каже, що вживає необхідних заходів, а деякі військові не оцінюють становище з обороною Покровська як кризу.

Однак протилежних думок – значно більше. «Ситуація в Покровську на межі критичної і продовжує погіршуватися до того моменту, коли виправити все може бути вже пізно», – застерігають у DeepState.

Покровськ. Зруйнований російським обстрілом будинок

Покровськ – на межі?

Заява українського Генштабу від 26 жовтня про близько двох сотень російських військових у Покровську і наступна президента Володимира Зеленського ввечері того ж дня щодо «складної» ситуації у місті – спричинила значний резонанс.

Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті за 26 жовтня констатував, що армія РФ досягла певних результатів поблизу Покровська і Мирнограда.

Мапа DeepState відобразила проблему ще 17 жовтня, коли там з’явилась «червона» зона. Далі містом почала ширитись «сіра», і так триває досі.

«Нічого хорошого та позитивного в Покровську та Мирнограді. В мене все», – коротко зазначив 28 жовтня у своєму телеграм-каналі «Офіцер» старший лейтенант з позивним «Алекс».

У DeepState наступного дня констатували, що ситуація залишається складною, противник «продовжує затягувати піхоту». Аналітики назвали «великою «сірою зоною» все місто.

Це не перша криза оборони Покровська. Спричинені вони передусім втратою Авдіївки в лютому минулого року і проривом агресора на захід від міста, біля Очеретиного, у квітні.

На початку осені війська почали наближатись до Покровська. 4 жовтня у МВА заявляли, що противник за 7 кілометрів від міста (на кінець місяця вже вказувалось про 80% руйнування інфраструктури міста), у грудні – він був за п'ять.

У липні цього року до міста проникла велика диверсійна група. 15 серпня у Генштабі ЗСУ заявили, що місто зачищено.

Кожного разу Силам оборони вдавалося загасити пожежу і стабілізувати ситуацію. Але цього разу все значно складніше.

5 загроз для Покровська

Військові та аналітики виділяють кілька ключових факторів, що істотно ускладнюють оборону міста зараз.

• Тактика інфільтрації (просочування)

Російські солдати по одному-двоє-троє (а вже буває і групами по 10), але масово проникають у місто.

У похмуру погоду, коли падає видимість зі спостережних дронів Сил оборони, їхні переміщення важко відслідкувати. Якщо ж не вдається, ті починають накопичуватися, до них долучаються оператори БПЛА.

У звіті ISW за 26 жовтня зазначається, що Росія використовує місії з інфільтрації (або ж просочення), відсутність суміжних ліній фронту в деяких тактичних районах, а також пов’язане з цим розпорошення сил для перебільшених заяв про здобутки на полі бою. За оцінкою аналітиків, російські війська досягають успіхів поблизу та в межах Покровська та Мирнограда, які є тактично значущими, але, ймовірно, «не віщують неминучого краху української оборони в цьому районі».

• Нещільність української оборони

Піхоти в ЗСУ дуже бракує і це значно підвищує ефективність російської тактики просочування. Невеликі групи супротивника проникають через щілини в лінії оборони і створюють ризики для українських сил вже всередині їхньої зони контролю.

• Кількісна перевага

Росія мала, має і, швидше за все, ще тривалий час матиме суттєву кількісну перевагу у живій силі.

• ДРГ

Паралельно в місто заходять російські диверсійно-розвідувальні групи, які, за словами українських військових, краще підготовлені, мають краще спорядження, відповідно, протидіяти їм також важче.

Той самий «Офіцер» повідомляв, що на Покровському напрямку бійці 92-ї ОШБр взяли в полон спецпризначенців ГРУ РФ.

• Дрони

Хоча ЗСУ зараз мають достатню кількість дронів, це не нівелює їхню наявність у російських військових (і ділянки, де є паритет, є такі, де у армії РФ – перевага), а також застосування дронів на оптоволокні, проти яких безсилий РЕБ.

• Масове застосування КАБів

Як і у випадку Авдіївки, Росія активно застосовує авіаудари, які фізично стирають позиції українських захисників під Покровськом та будівлі у місті, які були чи могли бути точками оборони. Це робить вкрай складним захист вулиці за вулицею, як було в Бахмуті.

Спорожнілі та розбиті обстрілами вулиці Покровська (фотосвідчення)

Скільки може протриматися Покровськ?

Сили оборони докладають значних зусиль, щоб зачистити місто від російських військових – про це офіційно говорить військово-політичне керівництво, кажуть військові, чиї підрозділи тримають оборону Покровська і ділянок поруч, підтверджують аналітики на основі власних джерел в українському війську та даних об’єктивного контролю.

Але прогнози наразі – тотально зі знаком мінус.

Військові та експерти говорять про ризик втрати міста, дехто – що до Нового року, тобто впродовж двох місяців.

«З великою ймовірністю до кінця року вирішиться доля Покровська та Мирнограда, залежно від того, як розвиватимуться події на напрямку», – військовий із позивним «Алекс» 26 лютого, автор телеграм-каналу «Офіцер».

_________________________________

«Судячи з усього, бої за Покровсько-Мирноградську агломерацію вступили у свою вирішальну (завершальну) фазу. У разі подальшого просування 2-ї ЗВА противника у північному та північно-східному напрямках весь цей район оборони гарантовано буде захоплений противником», – військовий аналітик Костянтин Машовець на своїй сторінці у «Фейсбуці».

_________________________________

«Я вперше можу сказати, що на сьогодні, на превеликий жаль, є ризик втрати Покровська протягом листопада, якщо ситуація буде розгортатися там так, як вона зараз розгортається», – військовий експерт Денис Попович в ефірі Радіо NV.

_________________________________

«Дуже складно передбачити, наприклад, коли саме росіяни зможуть повністю захопити Покровськ – можливо, за півтора-два місяці, коли останній український військовий залишить місто або буде взятий у полон чи загине. Але це може статися і вже наступного тижня», – фінський OSINT-аналітик із групи Black Bird Group Пасі Пароінен в інтерв’ю Радіо Свобода.

_________________________________

Покровськ на мапі DeepState станом на 26 жовтня 2025 року

Покровськ на мапі DeepState станом на 30 жовтня 2025 року

Росія ж, нібито, прагне захопити місто до середини листопада, – такий наказ дав лідер РФ Володимир Путін.

Як пише Інститут вивчення війни, українські джерела поширили матеріал Financial Times, у якому це вказувалось із посиланням на неназвані джерела, але він згодом був видалений. Втім, про такі ж строки писав і телеграм-канал «Говорять Снайпер»: за інформацією його автора, українського військового Станіслава Бунятова з позивним «Осман», про це сказав один із російських військових полонених.

В самому Інституті, однак, сумніваються, що армії РФ вдасться виконати наказ Путіна.

«Станом на кінець жовтня 2025 року російським силам не вдалося захопити жодне з цих великих міст (йдеться про Слов'янськ, Краматорськ, Дружківку, Костянтинівку та Покровськ – ред.). І ISW і надалі вважає, що захоплення українського «поясу фортець» потребуватиме від російських військ багаторічних зусиль», – зазначають аналітики у звіті за 28 жовтня.

Втім, оцінок на більш тривалий строк в ISW не навели.

Коли утримувати гірше, ніж відступити?

Військові, військово-політичне командування завжди наголошують – кожний метр території важливий. Кожен втрачений населений пункт, тим більше місто – це життя в окупації цивільних, це щонайменше тактична перевага для агресора і зростання загрози для наступних сіл, селищ та міст. Але водночас що все це – не важливіше за життя бійців.

Серед військових та в експертному середовищі поширена думка, що командування запізно ухвалило рішення про відхід українських сил з Бахмуту, Вугледару, Авдіївки. Що спричинило втрати, яких можна було уникнути, а також не дозволило зайняти дійсно підготовлені рубежі. Тепер ці побоювання висловлюють – стосовно Покровська.

«Історія з Покровськом триває вже давно. Росіяни на прикладі Бахмута та інших міст знають, що таке вуличні бої проти ЗСУ. Це надовго і з втратами. Тому вони вирішили оточити Покровську агломерацію. Раз ми не змогли цьому протистояти, треба брати на себе відповідальність і сміливість, ухвалювати непопулярні рішення. Я вважаю, у нас немає нічого дорожчого за людей», – пише український військовослужбовець, спеціаліст у сфері радіотехнологій Сергій Бескрестнов із позивним «Флеш».

«Що і коли вирішувати знає тільки вище командування, бачачи всю картину. Кому текст не зрозумілий: не загубить даремно хлопців заради політики і громадської думки», – наголошує він.

«Флеш» має рацію, вчасно вийти з міста та зайняти оборону без паніки – найкращий варіант подій, який збереже життя бійців та дасть змогу зайняти нормальну лінію оборони. Не варто повторювати трагічну історію Вугледару», – погоджується з ним «Осман».

Своєю чергою «Офіцер» зазначає, що найбільшою загрозою є не ризик втрати Покровська найближчим часом.

«Найбільша проблема цієї ситуації – це люди та підрозділи, які знаходяться на дні цього мішка між Покровськом та Мирноградом (навіть на південь та південний схід від нього); і тут мова не лише про проблемну логістику чи ще щось, банально – питання можливості виходу або здійснення інших маневрів як таких. Скажу, можливо, непопулярно для «вкраїнчиків», але я б пожертвував руїнами Покровська, аби зберегти життя всіх тих людей», – пояснює військовий.

OSINT-аналітик із Black Bird Group Пасі Пароінен вважає, що ще рік тому, можливо, Покровськ і з ним Мирноград дійсно важливі логістичні вузли, «але це було тоді».

«З військової точки зору, Покровськ і Мирноград зараз не мають значення для українців. Утримання цих міст – це радше про політичний символізм», – каже аналітик, акцентуючи, що при цьому заводити людей у цю зону – вкрай небезпечно.

Артилеристи 152-ї ОЄБр ЗСУ ведуть вогонь із самохідної гаубиці М114 по російських військах поблизу Покровська, 15 жовтня 2025 року

Військовослужбовець 413-го полку СБС «Рейд», експерт з озброєнь Defense Express Іван Киричевський, радить не робити висновків завчасно, наголошуючи, що бої перебувають у постійній динаміці.

«Про щось говорити напевно – як зі знаком плюс, так і знаком мінус, особливо зі знаком мінус – м'яко кажучи, завчасно. Плюс, як ми можемо побачити, російська армія дуже багато уваги приділяє інформаційному супроводу своїх бойових дій, які вона зараз веде в районі Покровська», – зазначив він в ефірі Радіо Донбас Реалії.

29 жовтня Путін заявив, що українські сили у Покровську та Куп'янську нібито «заблоковані і перебувають в оточенні» – і навіть не проти припинити вогонь до 6 годин, щоб туди заїхали журналісти. 30 жовтня Міноборони РФ повторило цю заяву, але до списку додало ще й Мирноград.

Генштаб ЗСУ заявляє, що «блокування» противником Сил оборони у Покровську немає, але російська піхота накопичується у місті. Також не відповідають дійсності повідомлення про «блокування» українських підрозділів в Куп’янську.

Президент України Володимир Зеленський 31 жовтня вкотре спростував наявність «котлів». Він зазначив, що в Покровську ситуація складна, агресор зосередив на напрямку 170 тисяч солдатів, але «змін на Покровському [напрямку] немає».

В ISW зазначають, що Путін таким чином прагне заявити: Росія не є перешкодою для мирного процесу. При цьому в аналітики не мають підтверджень, що російські війська дійсно оточили Покровськ чи Куп'янськ.

Покровськ: що далі?

Якщо зважати на заяви військових, експертні оцінки та загалом дані з відкритих джерел, ймовірність, що Покровськ вдасться утримати, – є. Проте шансів на це дають небагато.

«Зважаючи на те, як розвивалися схожі ситуації раніше, це дуже ймовірно (втрата Покровська – ред.) – якщо лише українці не здійснять дуже успішний контрнаступ. Це, звісно, можливо, але малоймовірно», – припускає Пароінен.

Аналітики Conflict Intelligence Team у коментарі російській службі Радіо Свобода пояснюють: не бачать ресурсів, за рахунок яких Сили оборони могли б переломити нинішню тенденцію. Головною проблемою вони називають нестачу особового складу, а саме піхоти, якої в умовах міських боїв потрібно ще більше.

Однак вони, хоча і вказують, що навіть у разі виходу ЗСУ з Покровська – і тут важливу роль відіграє те, наскільки своєчасним буде це рішення – ризику прориву оборони ЗСУ вони не бачать.

Колега Пароінена з Black Bird Group Еміль Кастехельмі описує такі сценарії розвитку подій у разі падіння Покровська і Мирнограда:

1. Якщо ЗСУ вчасно відійдуть, то, швидше за все, зможуть продовжити відносно впорядковану оборону. А сам відхід з покровсько-мирноградського виступу може скоротити лінію фронту більш ніж на 40 кілометрів, що буде вигідним для Сил оборони.
2. Якщо ж українське командування утримуватиму Покровськ до «найгіршого кінця», є ризик, що ЗСУ доведеться утримувати оборону за межами Покровська ще більш виснажених підрозділів, які зазнали непотрібних втрат.

«У цьому випадку російські війська можуть на деякий час прискорити своє просування. Втім, навіть за такого сценарію я не вірю, що відбудеться швидкий або масштабний прорив української оборони, який значно змінить ситуацію в цьому районі», – підсумовує він.

«Мені здається, Росія все ще готова платити високу ціну за дуже повільні, але все ж стабільні просування. Питання радше в тому, чи здатна Україна витримати цей рівень бойових дій і чинити опір», – зауважує Пароінен.

Тому, каже він, в цьому сенсі утримання складних позицій, як-от навколо Покровська чи Мирнограда, коштує життів і техніки значно більше, ніж потенційний відступ на більш вигідні рубежі.

«Найважливіше зараз – зберегти українську армію, зосередитись на її відновленні та ресурсах, аби реагувати на нові загрози», – наголошує він.

Аналітик і керівник групи Frontelligence Insight, який пише в соцмережі X під ніком Tatarigami_UA, вказує, що утримання Покровська протягом такого тривалого часу вже є досягненням.

«На відміну від Авдіївки, українські війська мали більше часу для підготовки оборони за Покровськом, тому я не чекаю, що російська армія буде стрімко просуватися щодня на кілька кілометрів вглиб після захоплення міста», – каже він.

У Покровську, де до повномасштабного вторгнення жили понад 60 тисяч людей, за останніми даними Донецької ОВА, залишаються 1256 жителів.