«Я в Польщі!»: як українські юнаки віком 18-22 користуються дозволом перетинати кордон

«Ухилянт – це той, хто виїхав незаконно, той, хто втік із країни. Я з країни виїхав за законом», – розповідає блогер Валентин Войтун. Його відео після перетину українського-польського кордону зібрало мільйони переглядів у соцмережах. Одні користувачі різко розкритикували виїзд хлопця, інші ж, навпаки, створюють меми на основі його ролика.

Минуло майже три тижні відтоді, як уряд дозволив хлопцям віком від 18 до 22 років безперешкодно виїжджати за кордон під час воєнного стану. Польські прикордонники повідомили: до країни в’їхало вже понад десяти тисяч українців цього віку. А в Чехії в три-п’ять разів побільшало чоловіків з України, які стали звертатися за тимчасовим захистом.

Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» поспілкувався з тими, хто вже скористався шансом виїхати чи повернутися додому, а також дослідив, чи відчув українських бізнес втрату молодих працівників після дії нововведень.

«Я виїхав за законом»

«Я в Польщі! Я не вірю, просто не вірю», – емоційне відео з такими словами зібрало понад дев’ять мільйонів переглядів у соцмережі TikTok. Його записав блогер із ніком «Сільські скетчі» після того, як перетнув українсько-польський кордон.

Хлопця звати Валентин Войтун. Йому – 21. Він із села у Чернівецькій області, де й почав знімати короткі гумористичні відео та публікувати їх у соцмережах.

Відео Валентина, яке набрало понад 9 мільйонів переглядів у ТікТок

«Мені в Україні було комфортно жити. Я заробляв власними силами, трохи – з інстаграму. Блог мені не приносить дуже багато коштів: можливо, 200 євро на місяць. Це дуже мало. І я блог не веду для того щоб заробляти з нього, я блог веду для життя. Це є моя маленька родина. Я з людьми дуже щирий: вони бачать усі мої невдалі спроби заробітку, бачать якісь щасливі моменти, мою сім’ю. Мені здається, що інколи моя рідна мама не знає стільки, скільки знає тікток та інстаграм».

Після того, як уряд дозволив безперешкодно перетинати державний кордон чоловікам віком від 18 до 22 років під час воєнного стану, Валентин вирішив виїхати за кордон.

«У мене зараз мета: зібрати 30-40 тисяч євро. Я хочу свій будинок або квартиру купити, а також відкрити заклад. Це буде спочатку маленька кав’ярня, але згодом я хочу зростати. І саме за кордоном ці гроші реально заробити, тому що будемо чесними, в Україні маленькі зарплати. І чесно та законно ти не заробиш таких грошей, щоб купити щось своє або щось відкрити».

Валентин Войтун

Після оприлюдненого відео з кордону, каже хлопець, чимало людей його захейтитили у соцмережах, а сторінку в інстаграм заблокували. Водночас інші почали знімати жартівливі ролики – наприклад, «шахед» із головою Валентина залітає у Польщу, чи українські захисники показують, що вони на Донбасі.

«Мені почали писати: не говори, будь ласка, українською більше, не повертайся в Україну, забудь, що це твоя країна». Я такий думаю: Боже, за що такі слова? Я хочу сказати одне: ухилянт – це той, хто виїхав незаконно, той, хто втік із країни. Я з країни виїхав за законом. Я з країни виїхав, тому що хочу кращого життя. Я не виїхав, щоб за кордоном обмовляти Україну. Я Україну люблю.

Якщо це щось адекватне, смішне – я їх (відео – ред.) просто обожнюю. Особливо, коли наші захисники записують. Тому що знаєте, люди як люди. Але люди, які захищають мою родину, – це безперечно приємно».

Валентин Войтун

За два тижні хлопець встиг побувати у Польщі й Автрії, Німеччині. В ФРН він й оселився, живе у прихистку для біженців.

«Це звичайна процедура для того, щоб отримати документи. Я планую працювати. Тобто зараз, коли отримаю документи, я посиджу на виплатах плюс-мінус два місяці, щоб хоч розуміти мову. Щоб піти на роботу і розуміти, що від мене хочуть. І одразу, як зароблю конкретну суму, яка мені потрібна, повернуся в Україну. Я не бачу себе за кордоном. Я бачу себе в Україні».

Чи відчуває бізнес «відтік» кадрів?

Піар-директор холдингу емоцій !FЕST Тарас Маселко каже: наразі нововведення не надто вплинули на роботу їхніх закладів.

«Якщо говорити про політику рекрутингу й за кількість кадрів, в нас в ресторанному напрямку у Львові, це є переважно бармени, кухарі, лінійний персонал в ресторанах. У віці від 18 до 22 років орієнтовно 200 працівників. Із них біля 20 людей за ці тижні чесно казали, що «Ми хочемо поїхати за кордон, пошукати себе там, змінити діяльність». Це не є якась велика цифра. І це точно не впливає на операційну роботу. Чи вплине закон, зараз, справді, дуже рано робити висновки».

Один із закладів холдингу емоцій !FЕST, Львів, 2025 рік

У торговельній мережі продовольчих супермаркетів «Сільпо» у коментарі Радіо Свобода повідомили, що у них працює близько трьох тисяч працівників цієї вікової категорії. Після оновлення порядку перетину держкордону, частина чоловіків звільнилася. Але наразі ця цифра становить 3%.

«Ми стурбовані ситуацією із зростанням звільнення молоді, але висновки робити зарано, принаймні зараз. Після послаблення умов щодо виїзду за кордон, масового «відтоку немає». Важливо створювати умови, щоб в молоді була мотивація залишатися в Україні та навіть повертатися після навчання за кордоном».

Схожа ситуація і в «Новій пошта». Співзасновник компанії Володимир Поперешнюк у соцмережі X написав, що за перші десять днів чинності постанови в компанії звільнилося 170 людей віком від 18 до 22 років, а прийнято було 64. Тобто чистий «відтік» склав лише 106 працівників.

Українсько-польський кордон, 2025 рік

«Для компанії це незначна проблема. Зрештою, десяти днів замало для серйозної аналітики – подивимося на результати через місяць чи два. Очевидно одне: конкуренція за працівників зростатиме. І це добре. Людський ресурс – найдефіцитніший в економіці. Це змушує бізнес постійно піднімати зарплати, покращувати умови, боротися за кожного працівника».

У Польщі та Чехії побільшало українських юнаків?

На початку вересня у регіональному центрі допомоги Україні в Празі – незвично людно. Працівники центру кажуть, що така ситуація повторюється щороку восени, коли до країни прибувають українські студенти. Водночас припускають, наплив людей, які хочуть отримати статус тимчасового захисту, цього разу може бути пов’язаний і з новим режимом перетину кордону для чоловіків віком від 18 до 22 років.

Центр допомоги Україні у Празі, 2025 рік

Серед відвідувачів центру – 21-річний Влад. Він приїхав до Чехії майже одразу після того, як для юнаків його віку відкрили кордони. Розповідає, що хотів залишити Україну ще на початку повномасштабної війни, але тоді був неповнолітнім, і батьки були проти. Тож щойно з’явилася легальна можливість, він переїхав за кордон.

Влад каже: Чехію обрав, бо тут живуть родичі, які допоможуть йому осісти на перший час. У розмові із журналістами Радіо Свобода він зізнається: наразі повертатися в Україну не планує, бо хоче продовжити здобувати освіту й облаштувати життя у новій країні. Нині він продовжує вивчати програмування у Вінницькому технічному університеті, але поки взяв академічну відпустку, щоб владнати справи з переїздом. У майбутньому планує продовжити навчання дистанційно.

Влад переїхав до Чехії, Прага, 2025 рік

На думку Влада, рішення Кабміну про відкриття кордонів для чоловіків віком від 18 до 22 років суттєво не має вплинути на мобілізацію, адже «якщо влада ухвалила таке рішення, то, напевно, мала прорахувати наслідки».

Міністерство внутрішніх справ Чехії не веде окремої статистики щодо надання тимчасового захисту українцям саме цієї вікової категорії. Однак із 28 серпня спостегріється значне зростання загальної кількості чоловіків, які отримують цей статус у Чехії. Якщо у попередні тижні кількість нових віз, які видавали чоловікам, коливалася між 300 і 400, то за тиждень з 31 серпня по 7 вересня їх видали вже тисячу. А наступного тижня – ще на 646 більше.

Кількість нових віз, які Чехія видала жінкам, також зросла, але не так стрімко: якщо до вересня кількість нових дозволів не перевищувала 500 на тиждень, то в останні два тижні було видно 581 і 764 відповідно.

Центр допомоги Україні у Празі, 2025 рік

Скільки чоловіків віком 18-22 скористалася правом виїзду за кордон, Держприкордонслужба України такого обліку не веде. Про що у відомстві повідомили у відповідь на запит народного депутата Ярослав Железняка та підтвердили у телефонній розмові з Радіо Свобода.

Натомість польські прикордонники озвучили власні дані: лише за перший тиждень після ухвалення постанови до країни прибуло понад десять тисяч юнаків.

Речник Бещадської прикордонної охорони, лейтенант Пйотр Закелярж, у коментарі видання RMF повідомив, що з 28 серпня по 3 вересня через українсько-польські пункти пропуску в Підкарпатському регіоні перетнули кордон 6 100 чоловіків цієї вікової категорії.

Водночас із Польщі до України виїхало дві тисячі осіб. Для порівняння: тижнем раніше до Польщі прибули 500 молодих українців, а виїхали понад 650.

Українсько-польський кордон, 2025 рік

Схожа ситуація спостерігається і в Люблінському воєводстві. За словами молодшого прапорщика, представника пресслужби Надбужанського прикордонного підрозділу Павла Смика у той самий період до країни в’їхали 4 505 чоловіків віком від 18 до 22 років. Тоді як виїхали 1 301. Для порівняння: тижнем раніше через пункти пропуску цього підрозділу до Польщі прибуло 461 юнак, а виїхали 575.

Голова Перемишльського відділення Союзу українців у Польщі Ігор Горків каже: наразі це масова міграція українських юнаків.

Українсько-польський кордон, 2025 рік

«Є помітна група молодих чоловіків. І це є помітно, тому що останніх три з половиною років молоді чоловіки до Польщі не приїжджали. Окрім самого вокзалу, то ми не помічаємо зросту прибування молодих чоловіків з України. Вони є на вокзалі, але запитують найчастіше, як купити квиток далі, до Центральної або Західної Польщі, не звертаються за допомогою соціальною, юридичною.

Десять тисяч впродовж декількох тижнів – це не є дуже багато. Якщо візьмемо до уваги, скільки кожного дня прибуває громадян України з України до Польщі, то це не є великий відсоток. Цифра може вражати, але якщо це показати у порівнянні до загальної кількості осіб, які перетинають українсько-польський кордон, то це не є багато».

«Я там не почувався як вдома»

Серед тих, хто повернувся в Україну вже після набуття чинності нових правил перетину кордону для юнаків, – Олег Луканюк.

Олег Луканюк повернувся до України з Канади, Львів, 2025 рік

Після початку великої війни він разом із мамою на короткий час поїхав до Німеччини, згодом повернувся додому. Та з початком блекаутів із сім’єю сестри переїхав до Канади, де хлопець отримав тимчасовий захист. Саме там він складав національний мультипредметний тест.

«Півтора року навчався у канадській школі, тобто другий семестр 11 класу і весь 12-й. Потім рік приблизно працював, був у пошуках себе, читав літературу. А НМТ складав двічі – після 12 класу, оскільки навчався в канадській школі, не дуже підготувався. Був не задоволений результатами і тому рік відклав свою ідею вступу в український університет. І за рік, коли вже не навчався, працював на роботі, краще підготувався, далеко не так, як міг би, але все ж краще. Отримав результати НМТ і вступив в український університет».

Олег Луканюк, Львів, 2025 рік

Нині 19-річний Олег – першокурсник факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка. Каже: своє майбутнє бачать лише в Україні.

«Мотивація, можливо, егоїстична, бо я дуже люблю свою країну, мені тут дуже подобається. Мені менше подобалося у Канаді, попри всі економічні блага, соціальне страхування і все інше. Я там не почувався як вдома.

Мої рідні реагували дуже гостро і складно. Бо ідея повернення додому була впродовж півтора року точно. І полеміка велася весь час. Навіть за 15 хвилин до мого проходження гейту й посадки на літак, сестра телефонує: «Ти точно розумієш, що ти приймаєш це рішення? Ти повністю усвідомлюєш?» І я розумію, що позаяк це рішення страшне і складне, я його абсолютно усвідомлюю, приймаю і роблю».

Олег став студентом ЛНУ ім. І. Франка, Львів, 2025 рік

Як зазначила прем’єрка Юлія Свириденко, рішення про дозвіл на перетин кордону чоловікам віком від 18 до 22 років уряд ухвалив для того, щоб навіть ті українці, які за кордоном, максимально зберігали зв’язки з Україною. Постанова Кабміну набула чинності 28 серпня.

Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко додав, що мета цього рішення – першочергово надати молодим українцям ширші можливості для навчання, стажування, легального працевлаштування за кордоном, щоб здобутий досвід вони згодом могли використати задля розвитку України.