Коротко
- Російські атаки спричинили масові руйнування в Україні, залишивши величезні обсяги будівельного сміття.
- Проєкт S3RoU розробляє технології переробки уламків будівель на нові будматеріали, зокрема гравій, пісок та цемент.
- Перероблений цемент дешевший і екологічніший, знижуючи викиди CO2 порівняно з традиційним виробництвом.
- Головна мета S3RoU – створення мобільних станцій для переробки сміття, але проблема азбесту залишається викликом.
За роки повномасштабної війни Росії проти України, російська армія під час обстрілів, бомбардувань, дронових та ракетних атак знищила понад сотні тисяч житлових будинків. Разом зі смертями, пораненнями, знищенням житла й комунікацій, такі удари залишають по собі ще одну проблему – груди бетону та цегли, які накопичуються із кожним новим руйнуванням.
«Їх не можна вивезти на звалище, на них не можна просто махнути рукою, їх не можна навіть використати для латання ям, бо просто немає стільки ям, які можна було б цим всім заповнити, – каже в коментарі для Радіо Свобода Леон Блек, експерт із інфраструктурних матеріалів з Лідського університету.
Він – один із керівників ініціативи S3RoU, що на чолі з британськими, українськими та нідерландськими інженерами займається переробкою уламків будівель на нові будматеріали.
Завали, що залишилася від будівлі після російського удару в Харківській області в жовтні 2023 року
«Переробці приділялося не надто багато уваги до вторгнення Росії, – сказав Блек, вказавши на те, що бетон в Україні переважно виробляється з покладів каменю та корисних копалин. – Тепер уламків занадто багато, щоб просто закопувати їх на звалищах або використовувати в низькоякісних роботах»
Натомість спеціалісти проєкту S3RoU за новітньою технологією розщеплюють бетонні уламки на початкові складові – подрібнюють, «балістично сепарують» і нагрівають, а на виході отримують гравій, пісок та суху цементну суміш.
Цей процес можна порівняти із перетворенням торту назад на борошно, цукор та яйця, з яких після цього можна було б приготувати іншу випічку.
Українські академіки Олексій Гуняк (ліворуч) і Тарас Марків (у центрі) з британським вченим Леоном Блеком показують фрагменти переробленого бетону. Лідс, Західний Йоркшир, Англія
За словами засновників проєкту, такий перероблений цемент буде на 30% дешевшим за первинний, до того ж – він підходить для більшості застосувань у будівництві, каже Леон Блек.
Під час переробки уламків виділяється лише маленький відсоток від тої кількості вуглекислого газу, яка зазвичай утворюється при виготовленні первинного цементу за традиційною технологією. Зараз виробництво первинного цементу спричиняє аж 8% з усіх парникових викидів, пов’язаних із діяльністю людини.
Кінцевою метою проєкту S3RoU є створення парку «повністю мобільних станцій для переробки бетону», встановлених на вантажівках. Таким чином установку для виготовлення переробленого цементу можна буде перевезти у будь-яку точку України і прямо на місці перетворити будівельне сміття у новий будматеріал.
Комплекс із переробки щебеню в Україні
Один такий переробний комплекс прибув в Україну цього літа і зараз проходить випробування під Києвом. Наразі в планах – виготовлення демонстраційних продуктів з новітніх матеріалів, зокрема бетонної бруківки з переробленого щебеню. Задля просування проєкту з переробки відходів на ній хочуть розмістити спеціальні QR-коди.
Проте потенційне масштабування переробки уламків будівель в Україні має одну ключову небезпеку – розповсюдження канцерогенного азбесту, який вивільняється через удари ракет та дронів. Через його шкоду для здоров'я людини, у країнах ЄС азбест заборонений для використання у будівництві ще з 2005 року.
В Україні ж заборону ввели лише у 2022 році, і цей мінерал досі є поширеним по всій її території.
Блек каже, що раніше велася розробка портативного детектора азбесту, і спочатку продукт здавався перспективним, але зрештою компанія-розробниця відмовилася від нього. «А отже в рішенні цієї проблеми ми повернулися на початкову точку», – каже він.
Олексій Гуняк, вчений зі Львівського політехнічного національного університету, біля уламків будівлі на місці російського удару
Олексій Гуняк – один із українських науковців, залучених у проєкт S3RoU. Будинок самого вченого був майже повністю зруйнований ударом російської ракети по його району. У квартирі Олексія вибило вікна.
Він каже, що цей проєкт, який фінансується коштом Великої Британії, «безпосередньо сприятиме безпечному та швидкому відновленню України та допоможе перетворити будівельне сміття на ресурс для сталого відновлення». Така мета «зашифрована» і у назві проєкту: S3RoU – safe, sustainable, and swift reconstruction of Ukraine, або ж безпечна, стійка та швидка відбудова України.
Станом на квітень 2025 року Росія знищила 214 тисяч об’єктів цивільної інфраструктури. Було повністю знищено 173 тисячі житлових будинків, 4 тисячі шкіл, тисячі лікарень. Тільки по наших електростанціях було завдано з початку війни 773 удари. Було зруйновані 9 тисяч об’єктів комунікації, повідомляв очільник Офісу президента України Андрій Єрмак. Відтоді обсяг руйнувань значно зріс, через масовані російські атаки по містах України за останні 6 місяців.
Росія атакувала столицю: загинула дитина. Руйнування у Києві та передмісті (фотосвідчення)
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Киянин, який вижив під завалами, розповів, як його врятували ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Міністри оборони НАТО обговорюють реалістичність «дронової стіни» для Європи