«Прогнозований сценарій». Росія поновила удари по енергетиці: яким регіонам загрожує блекаут?

«Чую – чоловік кричить. Я обійшла навколо будинку, а він горить там, де дитина була в кутку. Він найбільше постраждав. Його забрала швидка, поки доставили... коли побачила, що написали в телеграм-каналах, я зрозуміла, що син помер».

Це жителька Запоріжжя розповідає журналістам, як від російського обстрілу загинув її семирічний син. Сама жінка, її чоловік і друга дитина отримали поранення різного ступеня тяжкості.

Вночі проти 10 жовтня російські військові завдали по Запоріжжю чергової гібридної атаки. Окупанти запустили по місту дрони, ракети та керовані авіабомби, повідомив начальник обласної військової адміністрації Іван Федоров.

• Чого домагається Росія атаками на українську енергетику?
• Чи здатна система витримати обстріли?
• Наскільки готові обʼєкти енергетики до російських ударів на півдні?

Про все це читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

465 дронів і 32 ракети запустили російські військові в ніч проти 10 жовтня по українській критичній інфраструктурі. У Запоріжжі загинув семирічний хлопчик, загалом по Україні постраждали десятки людей, повідомив президент України Володимир Зеленський. Цього удару Росія завдала на треті роковини від початку кампанії зі знищення української енергетики.

Одним з міст цієї атаки стало прифронтове Запоріжжя.

Повітряна тривога у місті тривала 11 годин, сказав «Новинам Приазовʼя» речник обласної військової адміністрації Олександр Коваленко. Під ударом російських військових були два райони – Дніпровський і Вознесенівський.

«Цілили, звичайно, по об'єктах критичної інфраструктури, зокрема енергооб'єктах. Ну, а звичайно постраждало мирне населення, житлова інфраструктура. Загалом, на даний час (10 жовтня), це 32 житлові об'єкти, 16 багатоповерхівок і 16 будинків в приватному секторі.

З перших хвилин на місці влучань працювали всі екстрені служби: ДСНС, комунальники, медики, психологи, розгорнуті традиційно «Пункти незламності». Дякуємо принагідно волонтерам, які допомагають і з будматеріалами, ну і з іншими і видами допомоги», – сказав він.

Запоріжжя: «захист другого і третього рівнів»

Внаслідок російських обстрілів у Запоріжжі був пошкоджений газогін високого тиску, виникли перебої з подачею газу. Також влада перекривала греблю ДніпроГЕС. Зранку 10 жовтня в місті утворилися затори.

Втім аварійних відключень електрики не було, запевнив керівник ОВА Іван Федоров, але посадовці закликали містян споживати енергію економно. Попри атаки, влада готується й до початку опалювального сезону.

Російський удар по Запоріжжю, 30 серпня 2025 року

«Коли він розпочнеться, важко сказати. Орієнтовно це кінець жовтня – початок листопада. Що ми робимо? Є два ключових завдання – це захист об'єктів критичної інфраструктури: енергетика, водопостачання, теплопостачання. Ми цим займалися і раніше, а зараз йдеться про захист другого рівня, третього рівня, аби убезпечити ці об'єкти під час таких ворожих атак.

Друге – це розвиток автономної, альтернативної енергетики. Так звана енергетична децентралізація. І тут теж два ключові напрямки. Це когенерація – встановлення когенераційних установок на об'єктах теплопостачання. Дев'ять уже встановлено. Ще з десяток – тривають пусконалагоджувальні роботи. Загалом ми плануємо, що протягом певного періоду буде встановлено понад 50 таких установок», – розповів речник ЗОВА Коваленко.

Влада Запорізької області покладає надію на когенераційні установки, які закуповують разом з міжнародними партнерами. Як пояснюють в ОВА, вони працюють на газі і можуть бути альтернативним джерелом енергії для шкіл, лікарень і житлових будинків.

Наслідки обстрілу Запоріжжжя, 29 вересня 2024 року, фото ілюстративне

«У разі настання, не дай Боже, блекаутів – оці установки, якщо вони всі запрацюють, то вони можуть певний час забезпечувати теплом і електрикою понад 700 тисяч абонентів. І другий напрямок – це сонячна енергетика. Ми встановлюємо сонячні електростанції в бюджетних установах – це освіта, це заклади охорони здоров'я насамперед. Звичайно, що за допомогою наших іноземних партнерів і донорів – UNICEF, UNDP, урядів країн наших друзів з ЄС. Оцим ми зараз займаємось і переймаємось», – повідомив Коваленко.

«Очікуваний сценарій»

«Укренерго» згадало Запорізьку область серед регіонів, де застосовуються аварійні знеструмлення. Також у списку – Київ, Київська, Сумська, Харківська, Полтавська, Дніпропетровська, Донецька та частково Черкаська області.

Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко зауважив, що це була одна з наймасованіших атак на енергетику України, але щоб оцінити наслідки цього удару потрібен ще час.

Володимир Омельченко

«Є інформація попередня, що це була найпотужніша атака з березня-квітня 2024 року, були уражені гідроелектростанції, 2 ТЕС і 2 ТЕЦ, також об'єкти оператора системи передачі і оператори системи розподілу електричної енергії. Оце що відомо. Наскільки великі наслідки? Ще не пройшло достатньо часу, щоб можна було б дати вже певні оцінки», – сказав він.

Атака 10 жовтня знову викликала дискусії, наскільки виявилася готовою до ударів українська енергосистема, та які наслідки можуть мати наступні хвилі обстрілів. Омельченко вважає, що енергетики зробили все належне, щоб зменшити наслідки.

«Що стосується енергетичної складової, я можу сказати, що енергетики все зробили для того, щоб підготуватися. Було відновлено понад 6 ГВт потужності, зроблені ремонти відповідно плану на атомних блоках, на теплових електростанціях, також на підприємствах компанії «Укргідроенерго». По плану, в принципі, відбувається закачування в підземні сховища природного газу. Ми бачимо накопичено вугілля в достатніх обсягах, близько 2,4 млн тонн. Станом на 1 жовтня у нас було достатньо генеруючої потужності – це близько 17,5 гігават», – каже він.

Посилення російських ударів з настанням холодів не стало сюрпризом для фахівців, вважає Омельченко.

«Це абсолютно очікуваний сценарій, що ворог зараз зосередився насамперед на руйнації газовидобутку, системи теплозабезпечення, ТЕЦ, тобто хоче великі міста залишити без теплової енергії, без електричної енергії. Ворог працює системно. В них там є відповідний центр, де об'єднані військові інженери, аналітики, програмісти – вони все це розраховують, вони над цим працюють, щоб знищити нашу енергетику», – переконаний експерт.

«Тактика однакова для всіх»

Чим є особливою ситуація в південних регіонах України, зокрема в Запорізькій та Херсонській областях? Своєю оцінкою поділилася виконавча директорка Центру глобалістики «Стратегія XXI» Оксана Іщук.

Оксана Іщук

«Тактика РФ стосовно якоїсь окремої області не відрізняється. Загалом прослідковується тактика знищення об'єктів критичної енергетичної інфраструктури. В Запоріжжі, наприклад, якщо обрати сьогоднішню ситуацію, то постраждали об'єкти газовидобутку.

Конкретно в Запорізькій чи Херсонській областях воно не відрізняється від тактики в інших областях. Цього разу зокрема, був частковий блекаут в Києві, а відтак не можна і виключати так само блекауту в Запоріжжі чи Херсоні, чи в інших містах. Тактика ворога, вона всюди однакова», – зазначила вона.

«Від прямих влучань немає захисту»

«Новини Приазовʼя» також попросили експертку оцінити, наскільки готовою до ударів виявилася енергосистема українського півдня.

«Гарно дуже захищені об'єкти «Укренерго», зокрема головні підстанції передачі. Майже всюди там був облаштований перший рівень захисту. Але треба розуміти, що це захист від дронових атак, зокрема від уламків, наприклад, «Шахеда», який розірвався десь поруч. Але якщо ми говоримо про пряме влучання балістики, то проти прямого попадання балістичної ракети жодний захист не врятує.

Щодо ППО, то багато об'єктів критичної енергетичної інфраструктури займають велику територію, а відтак їх фізично захистити оцими спорудами захисними неможливо. А такої кількості ППО за кількістю цих критичних об'єктів, звісно, у нас немає», – пояснила Іщук.

Комбінована атака на Київ. Влучання уламків безпілотника Шахед у житловий будинок. Печерський район, Київ, 10 жовтня 2025 року

Російська атака на енергетику 10 жовтня припала на день, коли іспанська газета El Pais опублікувала інтервʼю з гендиректором компанії ДТЕК Максимом Тімченком. Він заявив, що «Росії не вдасться занурити Україну в темряву». За словами Тімченка, минулого року російські військові пошкодили понад 90% генеруючої інфраструктурі, проте українським енергетикам вдалося все відновити.

Оксана Іщук пояснила, які ризики існують саме для південних регіонів.

«Говорячи зокрема про Запорізьку область, я б звернула увагу на те, що зараз ідуть дуже несприятливі процеси для Запорізької АЕС. Вона хоча і не впливає на загальний енергобаланс Запорізької області, оскільки вона не видає електроенергію, а лише споживає, але все одно потрібно звертати на це велику увагу.

Щодо балансу постачання електроенергії, можливості блекаутів, то Запорізька, Херсонська області – ситуація в них не відрізняється від інших регіонів. Всі об'єкти критичної енергетичної інфраструктури, зокрема якщо говорити про підстанції системи передачі, вони всі знаходяться у власності «Укренерго». Відтак «Укренерго» відповідає за захист цих обʼєктів в тому числі в зазначених областях», – зазначила експертка.

• З початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) прогнозували, що Росія може посилити свої атаки для погіршення стану української енергетичної інфраструктури напередодні майбутньої зими.
• Російські військові впродовж останніх тижнів активізували обстріли української енергетики і газової інфраструктури, яка забезпечує людей газом під час опалювального сезону.
• У серпні Міненерго повідомляло, що від березня 2025 року російські сили здійснили понад 2900 атак на енергетичну інфраструктуру України.

Знову в житловий будинок: пошкоджена під час атаки РФ столична багатоповерхівка (фоторепортаж)