Що влада РФ три роки обіцяла окупованим територіям і що з цього вийшло?

Російська окупаційна влада обіцяє збудувати нові житлові квартали у захопленому Енергодарі – місті-супутнику Запорізької АЕС. Проєкт представили 10 вересня призначений Росією керувати захопленою частиною Запорізької області Євген Балицький та російський Єдиний інститут просторового планування.

Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» вирішили перевірити, що ще планувала зробити окупаційна влада у захоплених містах півдня та чи виконала обіцяне?

У лютому 2023 року призначений Росією керувати захопленою частиною Херсонщини Володимир Сальдо робив екскурсію Арабатською стрілкою для російського віцепремʼєра Марата Хуснулліна. Сальдо називає обʼєкт «урядовим кварталом». Пресслужба окупаційного керівника запевняє: «Основні будівельні роботи завершено, триває внутрішнє оздоблення приміщень».

«Танки почали їхати по Арабатській стрілці»

Будинки, які показував Сальдо, впізнали в іншому куточку України – у Трускавці на Львівщині. Ще на початку 2000-х років доктор медичних наук, академік, Герой України Володимир Козявкін планував побудувати на Арабатській стрілці медичне містечко. Вчений помер у грудні 2022 року. Про проєкт «Новинам Приазовʼя» розповіла його донька Наталія.

До повномасштабного вторгнення на Арабатській стрілці було побудовано 20 тисяч квадратних метрів нового медичного комплексу

«Це був дуже великий проєкт, дуже цікавий проєкт, було залучено багато інвесторів з-за кордону. Планувалося будівництво Intermedical Eco City. Було побудовано 20 тисяч квадратних метрів. Змістом цього будівництва було те, що туди могли б приїжджати люди, пацієнти з різних куточків світу – з Європи, арабських країн, Перської затоки, тобто звідусіль і отримувати допомогу, ефективну реабілітацію», – зазначила вона.

Будувати обʼєкт допомагала українська держава, каже Наталія Козявкіна. Фахівці прокладали дороги, тягнули лінії електропередач. Але спочатку планам завадила економічна криза 2008 року, а згодом – російське вторгнення в Україну у 2014 році.

Херсонська область, Арабатська стрілка, пункт пропуску

«У 2014 році, коли почалася окупація Криму, цей проєкт повністю зупинився, тому що, звичайно, для інвесторів це стало складно і ризиковано, бо фактично це було за 7-10 кілометрів від кордону з Кримом. І там стояли російські війська. Звичайно, танки почали їхати по Арабатській стрілці. Росіяни (армія РФ – ред.) почали просуватися вже в бік Стрілкового. Потім пізніше їх звідти вигнали. Але це вже стало достатньо ризиковано», – пояснила вона.

Медичне містечко стало «урядовим кварталом»

Попри всі складнощі, у 2022 році була готова перша черга медичного містечка, розповіла Козявкіна. Але Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, територію окупували російські війська. У лютому 2023 року Володимир Сальдо почав називати захоплені корпуси української клініки російським «урядовим кварталом».

Побудовані до окупації корпуси нової клініки ім. Козявкіна на Арабатській стрілці

«Він (Сальдо) сказав, що ми за 9 місяців це все побудували. Це було дуже боляче, страшно боляче. Слава Богу, що до того часу не дожив батько, на жаль, він пішов з життя у грудні 2022 року. Слава Богу, що це не побачив, тому що для нього це було б дуже-дуже болісно, він страшенно переживав.

Коли він (Сальдо) ходить по наших корпусах, які вже майже готові, де інвестори і ми – клініка, вклали величезні кошти, й розказував, що ми за 9 місяців це побудували, це було для нас просто неймовірно боляче», – згадує жінка.

Інші обіцянки Сальдо

У вересні 2022 року Володимир Сальдо обіцяв збудувати на Арабатській стрілці не тільки «урядовий квартал», але й нове місто на 30 тисяч людей. Перші жителі мали заселитися в нові будинки у 2025 році. Але минуло три роки – міста немає.

У грудні 2024 року Сальдо стверджував, що російський Єдиний інститут просторового планування розробив майстер-план будівництва нових обʼєктів для житла, відпочинку та санаторно-курортного лікування. У кварталах, які ще не побудували, окупаційний керівник планував розселяти громадян Росії.

Місто на Арабатській стрілці – далеко не єдина обіцянка, яку давав Володимир Сальдо і не здійснив, каже журналіст-розслідувач із Каховки Олег Батурін.

Олег Батурін

«І чергове якесь велике будівництво він там анонсував з будівництва двох заводів у Генічеській громаді. Він там обіцяв побудувати домобудівний комбінат та завод з виробництва газобетону. Обіцяв величезні інвестиції і робочі місця, але навіть на рівні фундаменту до цих проєктів дуже далеко. Це такі палаци просто з повітря будують», – каже журналіст.

Насправді, додає Батурін, на захопленій Росією частині Херсонщині занепадають ті галузі, які розвивалися до окупації.

«Наприклад, в потужній Каховській міській громаді, яка була до повномасштабної війни промисловим центром, переробним центром на лівобережжі Херсонщини, там серед усіх підприємств, об'єктів, які дають хоч якісь гроші, працює лише ринок. І ми, відповідно, спостерігаємо такі бої за цей ринок, переділ цього майна, кому будуть йти ці грошові потоки з єдиного такого грошовитого місця, яке там працює.

Генічеськ і Скадовськ – там ситуація відчутно спокійніша в плані умовної безпеки, бо це знаходиться далі від лінії фронту. Але навіть це не дозволяє окупантам взагалі нічого робити. Вони нічого не роблять і малюють чергові фантазії з піску», – зауважив журналіст.

Бердянськ: «нові готелі і санаторії, технопарк»

Російський Єдиний інститут просторового планування, який розробляв проєкт нового міста на Херсонщині, пропонував багато ідей для захопленої частини України.

Зокрема, саме ця інституція запропонувала план перебудови Бердянська. Російська окупаційна влада планує прокласти нову гілку залізниці, яка з’єднає морський порт і станцію «Берда». Але для цього потрібно буде знести частину вулиці.

Окупований Бердянськ, квітень 2022 року

Днями видання «Бердянськ 24» повідомляло: окупаційний керівник міста Андрій Ковганко розповів жителям, що остаточного рішення про будівництво нової гілки ще немає. Але, вважає керівник видання Віталій Швець, від ідеї окупанти не відмовляться.

«Зараз я даю, мабуть,0 80%, що її побудують, мені здається, що саме оцей проєкт, як і сухопутний коридор, для них важливий, думаю, що оця залізниця, вона дуже важлива для них», – каже він.

Поряд із тим, додає Швець, є інші проєкти, які окупанти планували втілити – і не здійснили обіцяного.

«Вони готелі і санаторії хочуть будувати на 22 гектарах – у Бердянську, в Приморську – на 123 гектарах. Ну це все просто розмови поки. З останнього, що планувалось – це провести магістральну вулицю. Тобто від в'їзду зі сторони Токмаку до в'їзду зі сторони Маріуполя зробити там пряму лінію – магістраль.

Говорять і про туристичні маршрути, повним ходом йде розробка нового технопарку поруч із Кабельним заводом і підприємством «Азовська кабельна компанія». Там наче є вже приміщення, просто хочуть їх віджати, назвати їх технопарком. Потім у планах був новий транспортно-пересадочний вузол, перенесення автовокзалу. Вони про це наче казали, потім забули. І в цьому році вони знову почали про це говорити, показали графіку», – розповів він.

Бердянськ, морський порт, грудень 2023 року

Часом російська влада знаходить плани розвитку міст, які пропонувало українське керівництво, та видає за власні, стверджує керівник бердянського видання.

«За «Екватором» (торговельний центр – ред.), там, де поля зараз, це ще за українських часів там планували зробити «Шостий район». Його навіть нам розмежували, але потім це стало на паузу. Окупанти, мабуть, десь розкопали оці дані про цей «Шостий район». І в принципі, коли вони виклали їхній проєкт, він виглядав майже так само, як був за часів ще до повномасштабної війни, те, що пропонувала ще українська влада», – зауважив Швець.

Зазначимо, що з огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.

Маріуполь: три роки без житла

Великий список невиконаних обіцянок є й щодо Маріуполя. Зокрема, російська окупаційна влада збиралася відбудувати місто за три роки, нагадує редакторка місцевого видання «0629» Анна Романенко.

Маріуполь після повномасштабного вторгнення Росії

«Найбільший, мені здається, проєкт, який вони обіцяли реалізувати і не реалізували – за три роки забезпечити всіх людей житлом. Це вони казали з перших днів окупації, і люди на це дуже розраховували. Можна було спостерігати, що протягом трьох років, які людям вивели як термін вирішення їхньої головної проблеми, вони (жителі Маріуполя) переважно мовчали.

Мовчали, коли не могли відновити документи, коли не могли отримати житла компенсаційного або грошей. Але, коли цей термін вичерпався, спочатку цього року ми бачимо шквал відеозвернень від маріупольців з вимогами, з протестами, люди сердяться, люди в розпачі, тому що вони в принципі вже не знають, на що сподіватися і до кого звертатися у своїх бідах», – каже журналістка.

Морський порт Маріуполя, архівне фото

Багато обіцянок стосувалися транспортного сполучення, додає Романенко. Зокрема, окупанти хотіли запустити пором між Маріуполем та російським Єйськом. Але досі цього не зробили.

«Друга, така велика, обіцянка, вона, мені здається, традиційна вже стала для Маріуполя з 2014 року – це запустити аеропорт. Вони обіцяли завершити цю роботу щодо запуску Маріупольського аеропорту у 2026 році, але вже кінець 2025 року і жодних робіт там навіть не розпочиналося. Тому абсолютно очевидно, що аеропорту не буде станом не 2026 році.

Це така завжди була велика обіцянка кандидатів в президенти України, політичних партій на українських виборах після 2014 року. Ну, от тепер до цієї фата-моргани долучилися окупанти», – додала вона.

Російське видання «Бумага» підрахувало: якщо окупаційна влада продовжить працювати теперішніми темпами, для відбудови міста знадобиться ще 18 років. Тобто роботи заверша01ться у 2043 році.

(Текст до публікації підготувала Наталка Кошелєва)