Коротко
- «Це квартали побудовані після російсько-турецької війни тільки 1787 року».
- «Митрополитською, Грецькою і Фонтанною відступали наші військові якраз на «Азовсталь» і само собою вони бомбардувалися».
- «Там було 4 музеї. Вони також майже всі вже зруйновані і їхні експонати вивезені до Ростова».
Так зване «Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства» незаконного угруповання «ДНР» на початку вересня представило план розвитку житлової забудови захопленого і поруйнованого Маріуполя.
Окупаційна влада планує забудувати територію колишнього заводу «Жовтень» та відселити жителів кварталу між вулицями Митрополитською, Грецькою, Куїнджі та Фонтанною. Окупанти обіцяють створити сучасне облаштоване міське середовище. Проте, як пише місцеве видання 0629, під загрозою опинилася архітектурна спадщина XIX–XX століть, яка формувала унікальний образ міста.
Які історичні будинки може втратити Маріуполь, дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Маріуполь, вулиця Митрополитська, 19.
Ця адреса досі зазначена на офіційному сайті мистецької платформи «ТЮ!».
До повномасштабного вторгнення команда артпростору організовувала виставки, дискусії та фестивалі, торкалася різних гострих тем – від дискримінації LGBTQА+ людей до стигматизації людей з інвалідністю.
Маріуполь, 2019 рік
Зараз митці працюють за межами окупованого міста.
Засновниця платформи Діана Берг оселилася в Києві. Від «Новин Приазовʼя» вона дізналася, що окупанти планують перебудувати маріупольські історичні квартали. У тому числі вулицю, де розташовувався її артпростір.
Діана Берг
«Це дуже важливі квартали, місця, локації для Маріуполя. І вони насправді не тільки в центрі, міста є. Це, напевно, те, що мене одразу привабило в Маріуполі, коли я тільки туди була вимушена була переселиться з Донецька. Воно почало мені нагадувати, чи то одеські дворики, за якими стоїть заводський скайлайн. Це настільки красиве було поєднання.
Насправді на Митрополицькій, 19 знаходиться будівля, котрою була наша платформа «ТЮ!». Прямо на Митрополитський в тому оголошеному квадраті, котрий вони хочуть знести. Це теж старовинна будівля. Колись до нас це був спортзал, до спортзалу це був якийсь торгівельний склад, до того це була церква», – поділилась вона.
Від місцевих жителів Діана Берг знає, що будівля на Митрополитській 19 вціліла, але пошкоджений дах та вибиті вікна. Під час боїв за Маріуполь у колишнього артпростору зʼявилося нове призначення.
Окупований Маріуполь у 2022 році, ілюстративне фото
Багато будинків було розтрощено, коли бомбили «Азовсталь», або центр містаДіана Берг
«У нас там у якийсь момент, також під час облоги, коли було найстрашніше, там з'явився стихійний прихисток. Це такий центр Маріуполя, там 5 хвилин до театру, але навкруги багато приватних будиночків. І в нас сусіди були, теж у такому будинку. В цих домівках, по всьому нашому райончику, не було підвалів. А в нас в приміщенні платформи «ТЮ!» був цокольний поверх, був підвал. Але люди не тільки ховалися, а ще й приймали інших людей з подібних будиночків, бо їх багато було розтрощено, коли бомбили «Азовсталь», або центр міста. Ми знаємо, що там 20-30 осіб точно ховалися в той час в цьому приміщенні», – розповіла Берг.
«Знищення пам'яток національного значення»
Так званий «Мінбуд» «ДНР» не каже прямим текстом, що історичні будинки Маріуполя планують зруйнувати. Утім в описі є згадка про «переоблаштування» старих районів та відселення жителів кварталу між вулицями Митрополитською, Грецькою, Куїнджі та Фонтанною.
Окупований РФ Маріуполь після повномасштабного вторгнення, травень 2022 року
Маріупольський історик Вадим Джувага розповів «Новинам Приазовʼя» про значення спадщини.
«Ті квартали, які збираються зруйнувати, це квартали побудовані після російсько-турецької війни, тільки 1787 року. І після того вже там, згідно з історичними джерелами, було 55 кам'яних будинків. Серед цих будинків декілька збереглося на вулиці Торговій, і входять в плани знищення окупантами фактично місцевих пам'яток національного значення», – зазначив він.
«Бомбардування кожні 5 хвилин»
Джувага пояснює місцеву топоніміку. Від вулиці Митрополитської – два квартали до зруйнованого драмтеатру. У 2022 році, коли російське військо поступово захоплювало місто, цей район був сильно пошкоджений.
Зруйнований авіаударами російської армії Маріупольський драмтеатр, березень 2022 року
Окупанти не так хочуть знищити історичну пам'ять міста, просто вони не хочуть відроджувати зруйнованеВадим Джувага
«Як відомо, історичний центр лежить недалеко від відомого комбінату «Азовсталь» – основного пункту оборони українських військ. Тому тими вулицями, тобто Митрополитською, Грецькою і Фонтанною, відступали наші військові якраз на «Азовсталь» і само собою вони бомбардувалися, бомбардування було через кожні 5 хвилин.
Таким чином, я думаю, що окупанти не так хочуть знищити історичну пам'ять міста, просто вони не хочуть відроджувати ці зруйновані майже повністю будинки по всіх цих вулицях», – припускає він.
Зруйнований російським бомбардуванням Маріупольський драмтеатр теж мав статус памʼятки архітектури місцевого значення. Історик Джувага наводить приклади інших злочинів загарбників проти спадщини міста.
Наслідки масштабного вторгнення Росії до України. Маріупольський краєзнавчий музей, який згорів після обстрілу. Маріуполь, 28 квітня 2022 року
«На вулиці, наприклад, Георгіївський був такий амбітний план архітекторів міста – зробити цю вулицю вулицю музеїв. Там було, наскільки пам'ятаю, 4 музеї. Вони також майже всі вже зруйновані і їхні експонати були вивезені до Ростова. Експонати вони вивезли, а будинки будуть руйнуватися.
Художній музей був зруйнований двома потрапляннями артилерійських снарядів, це сталося майже одночасно з руйнацією драматичного театру у 2022 році», – згадує історик.
Джуважага впевнений: багато будинків, які російські військові спочатку пошкодили під час війни, а тепер окупаційна влада хоче начебто перебудувати, могли б досі служити прихистком для містян.
Пошкоджені будинки Маріуполя під час повномасштабного вторгнення РФ, 2022 рік
«Поруч знаходиться історична забудова. Це будинки, побудовані американцями під час першої п'ятирічки для спеціалістів, які будували завод «Азовсталь» і робили реконструкцію заводу імені Ілліча. Ці будинки також плануються знищити.
Там були фото, де ці будинки були напівзруйновані. Тому я не думаю, що окупанти їх збираються відроджувати. Взагалі-то в старій частині знаходяться будинки переважно 19-го, початку 20-го сторіччя. Будинки добрі, і ще б простояли довго. Вони пережили і те, що в Росії називали громадянською війною, і Другу світову війну. Там жили люди, були підведені сучасні комунікації, тобто це були звичайні, нормальні будинки», – розповів історик.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Реконструювали всією Україною»
До повномасштабного вторгнення міська влада Маріуполя розробила план і почала реконструювати історичні будівлі, згадує заступник міського голови Сергій Захаров.
«Ми почали з кінця 2016 року та до 2021 року відновили шість будинків. Це дуже клопітлива робота. Це, як правило, фасадні роботи, які відновлювались нашими реставраторами, які приїздили з Києва, Полтави й Івано-Франківська, це були спецбригади, які робили всі роботи з відновлення.
Також ми розуміли, що є будівлі, які відновити повністю у нас не вийде. Це, наприклад залишки будівлі від синагоги 18-го сторіччя. Ми відновили її в часті прилеглої території, в частині безпеки цієї будівлі. Тобто ми зробили з неї такий подіум, де можна було проводити фестиваль», – розповів він.
Вигорівші будинки Маріуполя після російських авіанальотів
Крім майстрів з різних регіонів України, до реконструкції залучали консультанта з Європейського Союзу, додає посадовець. Проєкт планували втілити поступово, в кілька етапів.
«Там було декілька черг. Загалом, я пам'ятаю, що ми 40 об'єктів подали в обласну раду як перший етап, як найважливіший. Загалом, це 250-260 об'єктів, як малі, так і великі. Тобто там були об'єкти, де ціла вулиця наполовину була перебудована, а наполовину додано щось. Воно не руйнується і тому з часом, наступним кроком ми повинні були вже робити інші роботи», – пояснив Захаров.
Зараз міська влада Маріуполя збирає інформацію про зруйновані будівлі міста. Причому не тільки ті, які мали статус памʼятки, але й інші – приватні та багатоповерхові житлові будинки. Інформацією активно діляться маріупольці, які лишилися під окупацією, каже заступник міського голови.
Зруйнована через війну панно з мозаїки Алли Горської
960 будівель знищено повністю, вони не підлягають відновленнюСергій Захаров
«На сьогодні ми зафіксували ці всі збитки від руйнування комунального майна. Ми розуміємо масштаб руйнування житлового фонду, багатоповерхового і приватного житлового фонду. Ми мали в місті 2100 багатоповерхових будівель, з них майже 50%, а це 960 будівель, знищено повністю, вони не підлягають відновленню. А загалом 95% багатоповерхівок пошкоджені.
Сьогодні окупанти демонструють побудовані 20 чи 30 будівель, але ж ми розуміємо, що це така капля в морі, яку вони показують для піару. Фіксація руйнувань продовжується, ми отримуємо від наших мешканців багато фотодоказів», – сказав посадовець міськради.
Маріуполь був окупований російськими військами навесні 2022 року після тривалої облоги та вуличних боїв. Місто було дуже зруйноване. Нині воно розташоване на значній відстані від лінії фронту, проте українські сили періодично завдають ракетних ударів по військових обʼєктах у Маріуполі.
(Текст до публікації підготувала Наталка Кошелєва)
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Ціль окупантів – автошляхи»: де зараз нова точка битви за південь? ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Термін від Путіна сплив. Росія перетворює українців на «нелегалів» у власних домівках ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Памʼятки «зґвалтовані» ракетами»: культурна спадщина України – під загрозою. ЮНЕСКО вперше засудила агресію РФ