У Вірменії після ухваленого раніше у вересні урядового рішення прибрати гору Арарат із державних документів тривають жорсткі суперечки, пише журналістка Радіо Свобода Рузана Степанян.
Критики рішення вважають, що це чергова поступка прем’єр-міністра Нікола Пашиняна Туреччині та Азербайджану в сподіванні на нормалізацію міждержавних відносин. Анкара і Баку давно нарікають, що Єреван, використовуючи образ Арарату, нібито висловлює територіальні претензії.
Рішення остаточно набере чинності 1 листопада. Нікол Пашинян захищає кроки уряду: «Наше завдання – ухвалювати рішення, які гарантуватимуть нам безпеку не лише в межах наших нинішніх кордонів, а й упродовж століть».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Послаблення впливу Росії на Південному Кавказі відкриває двері новим гравцямАрарат традиційно вважається одним із символів Вірменії. Гора заввишки 5100 метрів є на гербі країни, а її зображення також було на національних паспортах. «Арарат» – це назва алкогольних та сигаретних брендів, а також популярного футбольного клубу з Єревана, який грав ще в чемпіонаті СРСР. Це також популярне чоловіче ім’я в країні.
Гора розташована не на території Вірменії. Туреччина взяла під контроль Арарат і прилеглі території з переважно вірменським населенням після підписання Карського договору 1921 року.
Для вірменського народу Арарат є символом міфічної батьківщини вірменського народу та водночас нагадуванням про трагедію ХХ століття, коли в Османській імперії відбулася масова різанина, в результаті якої загинуло 1,5 мільйона людей. Туреччина не визнає ці дії геноцидом.