Російські війська продовжують завдавати артилерійських та мінометних ударів по житлових районах Харкова, повідомляє голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов 27 квітня.
«У Харкові цієї ночі було кілька влучань у житлові будинки Київського району, зокрема в 9-поверхівку, протягом доби влучали в будівлі Салтівки, Північної Салтівки, Олексіївки. Тривали обстріли у Золочеві, Дергачах, Чугуєві», – заявив він.
За добу в Харкові та області внаслідок обстрілів за добу 26 квітня 15 людей отримали поранення, троє загинули.
Читайте також: Українці на окупованих територіях Харківщини масово відмовляються від «допомоги» військових РФ – ГУР
Водночас Синєгубов зазначив, що штаб оборони Харкова не підтверджує інформацію про скидання фосфорних бомб на місто. Такі повідомлення раніше ширилися соціальними мережами. Прольотів авіації та безпілотників на обласним центром теж не фіксували.
Також уряд напередодні ухвалив постанову про виділення коштів на відновлення критичної інфраструктури Харкова та області.
«Будемо працювати з територіальними громадами і посилено відновлювати критичну інфраструктуру щоб люди, де це безпечно, могли повернутися додому», – сказав голова ОВА.
Він зазначив, що найгарячішим напрямком в області залишається Ізюмський напрямок.
Your browser doesn’t support HTML5
Обстріл Харкова: з палаючого житлового будинку рятують мешканців
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.