Очільниця Єврокомісії заявила про домовленість щодо репараційної позики

Коментуючи остаточну версію декларації саміту в частині про Україну щодо можливих «варіантів її фінансової підтримки», очільниця Єврокомісії зауважила, що іммобілізовані активи РФ лишаються ключовою опцією

Єврокомісія запропонує варіанти фінансування України на 2026-2027 роки насамперед на основі використання іммобілізованих активів РФ, заявила її президентка Урсула фон дер Ляєн після саміту лідерів ЄС у Брюсселі, передає кореспондентка Радіо Свобода.

«Ми домовилися щодо суті – це репараційна позика. А тепер нам потрібно попрацювати над тим, як саме зробити це можливим, який найкращий варіант, щоб рухатися вперед», – наголосила фон дер Ляєн.

На саміті ЄС лідери обговорили репараційну позику для України з залученням заморожених активів Росії. Її можуть надати з огляду на необхідність покрити фінансові потреби України на наступні два роки.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Лідери ЄС відклали рішення щодо репараційного кредиту для України

Однак у висновках саміту лідери закликають Єврокомісію «якомога швидше представити варіанти фінансової підтримки на основі оцінки потреб України» – активи в цьому реченні більше не згадують. Хоча декларацію пропонувалося затвердити в іншій редакції. Комісію планували закликати розробити пропозиції щодо «можливого поступового використання грошових залишків, пов’язаних із замороженими російськими активами».

Коментуючи остаточну версію декларації саміту в частині про Україну щодо можливих «варіантів її фінансової підтримки», очільниця Єврокомісії зауважила, що іммобілізовані активи РФ лишаються ключовою опцією.

«Під час дискусії (лідерів – ред.) було дуже чітко зрозуміло, що якщо розглядати варіанти, то це варіанти того, як використовувати іммобілізовані активи. Потенційно завжди є інші варіанти… Тому чітке зобов’язання Європейської ради покрити фінансові потреби протягом наступних двох років… є першою заявою, яка завжди має бути присутня. Потім увага приділяється іммобілізованим активам, а тут розглядаються варіанти», – пояснила фон дер Ляєн оновлені висновки саміту.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: 176 мільярдів євро із заморожених активів: як Брюссель хоче допомогти Україні без грошей США

Коментуючи наявність інших варіантів, президент Євроради Антоніу Кошта, зі свого боку, визнав, що «завжди є альтернатива – в цьому полягає суть політики».

«Політичне рішення полягає в тому, щоб ухвалити найкраще рішення. І для цього нам потрібно порівняти всі «за» і «проти»… Такий відповідальний орган, як Європейська рада (лідери ЄС – ред.) повинен попросити про альтернативи, щоб їх порівняти. Саме тому ми просимо Комісію представити їх, а Раду – проаналізувати. Потім Європейська рада знову збереться в грудні, щоб схвалити остаточне рішення», – сказав Кошта.

Президент Євроради також додав, що всі технічні питання «можна вирішити», і запевнив, що в ЄС готові далі працювати над забезпеченням підтримки України.

«Україна матиме засоби, необхідні для продовження боротьби за справедливий і міцний мир, для самозахисту, від російської агресії, і Україна може надалі розраховувати на підтримку з боку Європейського Союзу. Європа не втомилася», – резюмував Кошта.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Зеленський розповів, коли Україні потрібно отримати репараційну позику і на що її витратять

23 жовтня лідери країн Європейського Союзу після дискусій на саміті в Брюсселі відклали рішення щодо репараційного кредиту для України на основі заморожених активів Росії до наступного саміту, що пройде у грудні. Про це свідчать висновки засідання, формулювання яких значно розмитіші за попередні версії, які узгоджувалися послами, повідомляла кореспондентка Радіо Свобода в Брюсселі.

Зокрема, у попередніх проєктах висновків звучав прямий заклик до Єврокомісії розробити юридичну пропозицію щодо використання заморожених активів для фінансової позики Україні «відповідно до законодавства ЄС і міжнародного права, а також на основі належної солідарності й розподілу ризиків ЄС».

Затверджена версія натомість лише запрошує Єврокомісію «якомога швидше представити варіанти фінансової підтримки» на наступні кілька років, без згадки про використання російських активів для цієї потреби.

Перед початком саміту премʼєр-міністр Бельгії вимагав виконання низки умов, заявляючи, що очікує на юридичну основу потенційного рішення про репараційну позику для України.

Висновки щодо України погодили 26 країн-членів із 27, Угорщина традиційно їх не підтримала.

Читайте також: Нова ідея використання російських заморожених активів Україною. У чому дилема ЄС?