Молдовська служба Радіо Свобода

Крістіна Круду дивиться на свої яблуні та скаржиться, що її бізнес може невдовзі збанкрутувати через економічні труднощі, яких зазнала Молдова після повномасштабного вторгнення Росії до сусідньої України.

Сільське господарство лишається ключовим сектором для Молдови. Понад чверть її населення зайнята на полях, виноградниках та в садах.

На тлі підготовки до парламентських виборів 28 вересня вона також є благодатним ґрунтом для антизахідних наративів, що поширюються Кремлем в інтернеті – зокрема через напрочуд розповсюджену бідність.

«Ми не можемо експортувати до Європейського Союзу, бо в нас немає сертифікатів, які вони вимагають. Було набагато легше експортувати до Росії», – сказала Круду Молдовській службі Радіо Свобода.

Молдова – теплиця помідорів

Фруктова фермерка, яка впродовж двадцяти років вирощує фрукти в районі Дондушень, менш ніж за 25 кілометрів від українського кордону, намагається адаптуватися до серйозних перебоїв у торгівлі з Росією з 2022 року.

«Ми навіть не можемо покрити витрати на збір фруктів», – сказала вона, додавши, що голосуватиме за опозиційних соціалістів із коаліції «Патріотичний виборчий блок», що протистоїть прозахідному уряду Молдови.

Соціалістів очолює Ігор Додон, колишній президент Молдови, давно тісно пов’язаний із Москвою. Він називав нинішній демократично обраний уряд «злочинним режимом».

Круду сподівається, що Додон зможе забезпечити кращі ціни на її урожай. «Якщо після виборів нічого не зміниться, ми вирубаємо сад, і все», – сказала вона.

Ігор Додон дає пресконференцію на тему: «Тиск, який чинить нинішня влада на політичну опозицію»

Сусідство з війною

Її позиція далеко не унікальна. Рішення Москви направити свої танки до України сильно вдарило по Молдові. Перебої трапилися не лише в торгівлі. Енергоносії подорожчали. Спровокований сплеск інфляції.

Офіційна статистика за 2024 рік засвідчила, що 33,6 відсотка молдован живуть за межею бідності, порівняно з 24,5 процентами до початку війни. У місяці після повномасштабного вторгнення інфляція сягала приблизно 35 відсотків, проте до серпня 2025 року вона знизилася до 7,32 відсотка, згідно з даними Національного банку.

Економіка Молдови зросла лише на 0,1 відсотка у 2024 році після глибокого спаду в 2022 році та незначного відновлення у 2023 році.

Країні з населенням 2,4 мільйона людей також довелося прийняти понад 130 тисяч українських біженців.

Не всім виборцям меседжі опозиції здаються переконливими. Деякі з них взагалі здалися.

Фермерський ринок у Дрокії, Молдова

«Я голосую вже стільки років, іноді за одне, іноді за інше, завжди сподіваючись, що все покращиться. Але цього ніколи не відбувалося», – сказала 75-річна Маргарета Пасла Радіо Свобода.

І на пенсії вона продовжує бути соціальним працівником у двох селах – за дві години їзди на південний схід від садів Круду.

Її щомісячна пенсія у розмірі 150 доларів ледве покриває рахунки за комунальні послуги. Попри те, що за останні чотири роки її збільшили приблизно на 80 відсотків.

«Не думаю, що ще голосуватиму; все одно нічого не зміниться. Ми, селяни, залишилися наодинці з нашим брудом та боротьбою», – додала вона.

Виборчі збори блоку «Альтернатива» в Молдові

Реальні економічні проблеми служать тлом для дедалі запеклішої виборчої кампанії, під час якої уряд попереджає, що Москва відіграє зловісну роль через кампанії дезінформації у соцмережах та незаконні спроби підкупу виборців.

22 вересня поліція провела обшуки у кількох місцях по всій країні через підозру, що Росія готує «масові заворушення та дестабілізацію, координовані... через кримінальні елементи».

Кремль неодноразово звинувачував Молдову в «антиросійській істерії» і заперечував втручання у вибори, які президентка Майя Санду називала «доленосними» в історії своєї країни.

Президентка Молдови Мая Санду звертається до Європарламенту під час пленарного засідання у Страсбурзі, Франція, 9 вересня 2025 року

Надії на європейське майбутнє

Економічні труднощі Молдови пов'язані не лише з війною в Україні. Населення однієї з найбідніших країн Європи скорочується з моменту краху комунізму – люди їдуть до ЄС та інших країн у пошуках роботи.

На попередніх виборах приблизно 1 мільйон емігрантів відіграли ключову роль у підтримці прозахідних сил і, ймовірно, знову це зроблять зараз.

Тим часом уряд наполягає, що його зусилля щодо європейської інтеграції дадуть плоди, якщо виборці продовжать їх підтримувати.

«Ми щойно підписали з Європейським Союзом план зростання на 1,9 мільярда євро на найближчі три роки», – сказав Марчел Спетарі, кандидат від партії PAS президентки Майї Санду, під час нещодавніх передвиборчих дебатів, організованих Молдовською службою Радіо Свобода.

Він зазначив, що угода забезпечить «тисячі кілометрів відремонтованих доріг, будівництво терміналів для міжнародної торгівлі, мостів через річку Прут та завершення інвестицій у енергетичні мережі для міжсистемних з'єднань із Румунією».

Молдова, фермерка Крістіна Бежереану та її чоловік на соняшниковому полі

Це послання знаходить відгук у частини виборців. У районі Леова, розташованому вздовж румунського кордону на південному заході Молдови, 34-річна Крістіна Бежереану разом із чоловіком Думитру володіє 400 гектарами полів зернових та соняшника.

«Я вірю в європейське майбутнє Молдови і переконана, що це єдиний шлях, який може привести нас до процвітання і хоч якось забезпечити мир у нашій країні», – сказала вона Радіо Свобода.

Бежереану не заплющує очі на економічні проблеми країни. Вона розглядає прозахідний шлях Молдови як остаточне вирішення цих проблем.

«Як фермери ми потребуємо робочої сили, але в селах майже не залишилося людей. Якби в наших селах були вода, каналізація та хороші дороги, як у Європі, їхали би люди? Гадаю, ні», – сказала вона.

«Саме про це ми думатимемо, коли підемо голосувати: мати Європу в себе вдома».