Забезпечити Києву можливості для глибоких ударів по Росії. Розмова із комісаром ЄС з питань оборони

Андрюс Кубілюс – прем’єр-міністром Литви у 1999- 2000 та у 2008–2012 роках – зараз обіймає посаду комісара Євросоюзу з питань оборони та космосу.

• Наскільки реальною є загроза нападу Росії на ЄС і НАТО?
• Що є необхідним для зміцнення оборони?
• Як ЄС має відповідати на російські удари по Україні?

Ці питання Єврокомісару з питань оборони поставила створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії телевізійна та онлайн-мережа «Настоящее время».

Андрюс Кубілюс, комісар Євросоюзу з питань оборони та космосу. Європарламент. Вересень 2025 року

– Нещодавно польські ЗМІ процитували вашу заяву про наявну у вас інформацію, що Росія обговорює напад на одну з країн НАТО. Чи не могли б ви розповісти про це детальніше?

– Я сам цитував ЗМІ. До цього вони у травні чи червні 2025 року повідомляли, що німецька розвідка, точніше голова цієї розвідслужби, публічно заявив про наявність доказів того, що в Кремлі обговорюються можливості військової агресії або так званої «перевірки» 5-ї статті НАТО десь у сусідніх з Росією регіонах.

Я довіряю розвідці, особливо німецькій. Але чи вирішить Росія щось робити, чи не вирішить – поки що ми не можемо сказати.

У будь-якому разі, нам потрібно серйозно поставитися до цих повідомлень і підготуватися до оборони.

Це наш порядок денний, порядок денний обороноздатності до 2030 року. Тому що, як повідомляє розвідка, Росія може бути готова «перевірити» нас до 2030 року.

– Але жодних подробиць, які країни, у якій формі тощо може атакувати Росія, у вас поки що немає?

– Детальніше немає. Для мене було важливо побачити, чи будуть якісь відмінності у доповідях німецьких спецслужб.

Торік німецька розвідка першою стала публічно заявляти про те, що Росія може бути готова «перевірити» нас протягом наступних трьох чи п’яти років.

А у травні-червні цього року та сама німецька розвідка надала додаткові аргументи, які підтверджують наявність у них таких доказів.

Тобто це не просто прогноз, а докази того, що Кремль планує щось зробити чи обговорює такі плани. Тож це серйозна заява.

– Ми нерідко чуємо, що західні країни та НАТО мають відповідати на провокаційні дії Росії. Тому що єдина мова, яку розуміє Кремль – це мова сили. Чи вважаєте ви, що відповіді Європи на ситуацію з дронами в Польщі та події в Балтійському морі були співмірними?

– Перш за все, ми маємо бути готові захищатися від подібних провокацій. І деякі ці провокації показали, що у нас не вистачає можливостей для захисту від безпілотників. У нас немає належних систем виявлення.

Латвія щодо цього – лідер у створенні нових можливостей.

Також нам не вистачає можливостей знищувати безпілотники, навіть якщо ми їх виявимо. Це перше.

По-друге, нам, безумовно, потрібно набагато детальніше розглянути, як ми можемо відповідати на ці провокації політично.

Недостатньо просто заявити про нашу стурбованість чи глибоку заклопотаність, як ми іноді робимо.

Я бачу, що дискусії просуваються вперед – щоб демонструвати більш сильні відповіді на будь-які російські провокації.

Минулого тижня Європарламент ухвалив дуже важливу резолюцію з дуже жорсткими формулюваннями щодо цього питання.

Я готовий працювати з Європарламентом у пошуках нових ідей та нових можливостей.

Однією з відповідей на будь-яку провокацію, і я постійно це повторюю, має бути ще більша підтримка України – військова підтримка, включно із забезпеченням Києву можливостей для глибоких ударів по Росії.

Чергова масована атака РФ: загинули діти. Руйнування та наслідки у містах України (фотосвідчення)

– Враховуючи, що ви добре знайомі із ситуацією в Балтії, можливо, ви можете сказати більш конкретно: які кроки, з вашої точки зору, необхідно здійснити в Балтійському регіоні, наприклад, протягом найближчого року? Кроки, які є критично важливими.

– Країни Балтійського регіону разом із Польщею є лідерами, які актуалізують це питання і вже розпочали створення так званої Балтійської лінії оборони. Тепер це називається «Східний страж» (мережа укріплень на кордоні з Росією – ред.).

Це реальні дії зі створення насамперед того, що називається «наземною стіною» – всілякі антимобільні чи контрмобільні заходи. Протитанкові траншеї, «зуби дракона» і тому подібне.

Ці ж країни першими висунули концепцію так званої «стіни дронів». У цьому країни Балтії та Польща також є лідерами.

Враховуючи нещодавні провокації, можливо, вони можуть стати для нас стимулом до прискорення підготовки. Насамперед, у прикордонному регіоні, але також і в усьому Євросоюзі – як ми можемо наростити наші можливості боротьби з безпілотниками.

Спираючись на досвід України, ми можемо сказати, що ці можливості можна суттєво розвинути приблизно за рік. І це те, що нам потрібно зробити.

– Українські ЗМІ повідомили, що під час однієї з останніх російських атак у небі над Україною, ймовірно, використовувалися китайські супутники. Чи є у вас якась інформація про це?

– У мене її не так багато.

Ми можемо припустити, якою є позиція Китаю щодо цієї війни. Схоже, вони зацікавлені в тому, щоб ця війна тривала якнайдовше.

Вони мають намір отримувати уроки з цієї війни, підтримуючи при цьому російську сторону. Це те, про що нам треба пам’ятати.

Наскільки я розумію, керівництво Євросоюзу постійно порушує це питання на зустрічах із китайськими колегами. Хоч би як там було, нам потрібно це враховувати.

І нам треба думати про те, як ми можемо ще більше посилити нашу підтримку України.