Гість Свободи: Анатолій Зленко -- екс-міністр закордонних справ України
(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Віталій Портников: Пане Зленко, чи вдасться дійсно Україні і Росії зробити якісь кроки назустріч?
Тому що, незважаючи на те, що розуміють, що в кризовій ситуації немов би треба рятувати один одного, насправді ми бачимо, що такого реального якогось шляху до порятунку не видно, а є колотнеча навколо газових цін, є продовження обміну взаємними претензіями навіть на рівні президентів, що взагалі, мені здається, безпрецедентно за всі 17 років існування двох держав.
Анатолій Зленко: Нас фінансова криза змусила підштовхнути, в першу чергу громадські організації, до того, щоб зустрітися і обговорити цю складну проблему, а саме, проблему фінансової кризи.
Це третє було засідання Українсько-російського форуму.
На мій погляд, це був достатньо представницький форум, оскільки російська сторона була представлена досить поважною, я сказав би, делегацією і досить численною делегацією, до якої входили і відомі політики, депутати і вчені, академіки РАН.
З української сторони також була представницька делегація. І разом це було десь, мабуть, 70-80 осіб, які брали участь у засіданні цього форуму.
Ви знаєте, відповісти на Ваше запитання і просто, і разом з тим складно…
Я хотів би сказати, що дійсно на цьому форумі прозвучало щире бажання до співпраці, називалися конкретні сфери можливої співпраці і разом з тим пропонувалися деякі підходи або деякі шляхи до того, щоб налагодити відповідне співробітництво.
Хоча і чесно Вам скажу, були об’єктивні оцінки, які давали можливість розуміти, що не так усе й просто, оскільки і економіка РФ, і економіка України у дуже важкому стані, і в такому стані одне одному мало в чому зможуть допомогти.
Я сам виступав на цьому форумі, і я привернув увагу до питань зовнішньої політики.
- Якої немає, як каже Леонід Кучма.
- Ну, я можу й не погодитися, тому що зовнішня політика є зовнішня політика. Інша справа – це як зовнішня політика реалізовується.
Тому я хотів би сказати, що я звернув увагу на те, що перш за все в нас є можливість до співпраці. У який спосіб цю можливість реалізувати? Це питання залишається відкритим.
Я наголосив те, що на сьогоднішній день в українсько-російських відносинах накопичилося таких конфліктних моментів, які, звичайно, будуть певною пересторогою для того, щоб реалізувати в повній мірі українсько-російське співробітництво.
Єнизка питань, які на сьогоднішній день не вирішені, які тиснуть у цілому на наше українсько-російське співробітництво та є серйозною перешкодою.
Це питання, скажімо, як російська сторона реагує на деякі наші зовнішньополітичні ініціативи.
Перша з них – це поглиблення процесів європейської та євроатлантичної інтеграції. Ми знаємо, що це надзвичайно гострий подразник, оскільки Росія ставиться до цього питання…
- Ну, бачите, сьогодні президент Медведєв сказав, що слова Кондолізи Райс щодо ПДЧ (вони стосувалися тільки ПДЧ, навіть не вступу України до НАТО) – це перемога Росії.
Воно так буде сприйматися, зараз так буде говоритися, ЗМІ в такому вигляді висвітлюватимуть, що Кремль переміг Вашингтон і Київ.
- Важко зараз давати такий коментар. Може, навіть попередньо, я хотів би сказати, давати такі коментарі і робити такі переможні реляції.
Але в усякому разі я ще раз говорю, що це серйозний подразник. Звичайно, все це, як ми були свідками, супроводжувалося досить жорсткими заявами з боку російської сторони, особливо в контексті зв’язків Росія-Захід.
Друге питання, яке є не меншим подразником у наших відносинах, то це проблема Чорноморського флоту в Севастополі і загалом кримське питання.
Само собою зрозуміло, що ці питання гостро стоять на порядку денному і, на жаль, не вирішуються.
Я не буду говорити про те, що сьогодні я вже бачив відповідну заяву з боку МЗС, яке пропонує створити відповідну робочу групу для того, щоб розпочати вже якийсь діалог, щоб починати якийсь процес, пов’язаний з виводом в 2017 році Російського Чорноморського флоту.
- Я так розумію, що російська сторона зараз не бажає створювати робочі групи.
- Я так зрозумів, що російська сторона…
Це ще раніше наш міністр Огризко звертався до міністра закордонних справ РФ Лаврова, він вручав йому якісь папери. І той відповів, що це питання не на часі, що ми повернемося до цього питання в 2017 році.
- Ну, коли буде відповідне українське керівництво, так би мовити. Це майже так формулюється.
- Можливо, так.
Тобто, надзвичайно гостре питання. Воно не вирішується.
Анатолій Зленко: Ми закінчили делімітацію суходільної ділянки кордону. Залишається питання акваторії Керченської протоки і Азовського моря. Тут питання складне, повне розходження позицій, неспівпадіння поглядів на цю проблему.
Залишається питання акваторії Керченської протоки і Азовського моря. Тут питання складне, повне розходження позицій, неспівпадіння поглядів на цю проблему. Звичайно ж, є проблема, яка залишається на порядку денному українсько-російських відносин.
Наступне питання – це комплекс проблем в галузі енергетики. І для України це питання, мабуть, одне із пріоритетних питань у наших відносинах з РФ.
Звичайно, воно сьогодні на порядку денному. Це питання досить актуальне. Сьогодні це питання всі знають, всі займаються цим питанням.
Ну, зі свого власного досвіду знаю, коли я був в уряді, то завжди наприкінці року починаються оці якісь такі непорозуміння з Росією щодо поставок газу, щодо визначення ціни і так далі. Те ж саме ми зараз спостерігаємо.
Наступне питання – це комплекс питань, пов’язаних з правонаступництвом після розпаду СРСР. Тут маса питань, і я їх не буду перераховувати.
- Тобто, Ви хочете сказати, що нічого ще до кінця не врегульовано? Ну, немов Росія - правонаступник СРСР. Так? А Україна ні.
Анатолій Зленко: Росія себе оголосила і правонаступником, і продовжувачем СРСР. От ми ведемо вже стільки років переговори. Ми майже ні одного питання й не вирішили.
- Як з продовжувачем?
- Як з продовжувачем. Хоча ми цю, до речі, дефініцію не визнавали.
- Вона взагалі є в міжнародному праві?
- У міжнародному праві її не існувало. Її, так би мовити, вишукали, знайшли цю дефініцію, і, звичайно, її застосовують.
Тому ми вели переговори, переговори ведуться, вони то затухають, то знову поновлюються. В усякому разі питання дуже складні, і, я сказав би, майже ні одного питання не вирішено.
Анатолій Зленко: Єдине, що вирішене, то це повернення частково боргу «Внєшекономбанку» фізичним особам…