Прокуратура: за добу через обстріли загинули двоє людей у Херсоні, одна – в Білозерці
Російські війська протягом дня обстрілювали населені пункти Херсонщини, повідомляє обласна прокуратура 23 жовтня.
Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею про воєнні злочини.
За даними слідства, протягом дня російська армія застосовувала для обстрілів Херсонщини артилерію, у тому числі реактивну, і різного типу дрони. На 17:30 відомо про трьох загиблих жителів області та чотирьох поранених.
«Так, від наслідків артилерійських обстрілів у Херсоні загинули чоловік та жінка, ще одна жінка – у Білозерці. Також в обласному центрі дістали травм четверо цивільних: двоє через російські атаки за допомогою дронів, та двоє – від ворожої артилерії», – йдеться в повідомленні.
«Кожен день щось приносить»: Зеленський про переговори з Трампом
Президент Володимир Зеленський прокоментував у Брюсселі результати своєї зустрічі з Дональдом Трампом у Білому Домі. Про це він сказав під час пресконференції після участі в саміті Євроради 23 жовтня, передає кореспондентка Радіо Свобода.
Президент прокоментував повідомлення в медіа, що зустріч завершилася менш вдало, ніж очікувалося. Він сказав, що вважає їх «непоганими».
«Не буду вдаватися в подробиці – отже, результатом цієї зустрічі є санкції щодо російської енергетики, відсутність саміту в Угорщині без України, і у нас ще немає «Томагавків». Ось і все. Це результат. Гадаю, непоганий. Побачимо. Я не знаю насправді. Кожен день щось приносить. Не знаю, можливо, завтра у нас будуть «Томагавки». Я не знаю», – сказав Зеленський.
Читайте також: Медведєв назвав санкції США і скасування саміту з Путіним «актом війни» проти РФ
Український президент також прокоментував можливу вимогу Путіна до української сторони відійти з підконтрольних їй територій Донбасу буцімто в обмін на звільнення російськими силами окупованих частин Херсонщини і Запоріжжя:
«Це не обмін, коли ви обмінюєте свою територію на свою територію… Це не обмін, а щось божевільне – я не знаю, що це означає».
22 жовтня президент США Дональд Трамп заявив, що зустріч із російським президентом Володимиром Путіним у Будапешті була скасована. «Мені це просто здалося неправильним. Не було відчуття, що ми досягнемо того, чого повинні досягти. Тож я скасував її, але ми зробимо це в майбутньому», – сказав він.
Відповідаючи на запитання журналістів під час зустрічі з генсекретарем НАТО Марком Рютте у Вашингтоні, Трамп сказав, що «настав час» для посилення санкцій проти Росії. Незадовго до цього Міністерство фінансів США оголосило про санкції проти «Роснефти» і «Лукойлу», а також їхніх дочірніх компаній.
Україна вибрала винищувач майбутнього. Але чому це шведські Gripen, а не літаки США?
- Україна та Швеція підписали угоду про наміри щодо поставок до 150 винищувачів JAS 39 Gripen E для Повітряних сил України.
- Програма включає підготовку українських пілотів та створення технічної бази для обслуговування літаків.
- Шведські Gripen обрано через їхню маневровість, надійність та економічність, а також здатність злітати з коротких смуг.
Військові експерти називають це «стратегічним рішенням», яке означає, що у майбутньому українські військові пілоти літатимуть на шведських літаках. Швеція є надійним партнером України і саме літаки Gripen вважають найкращою пропозицією в плані «ціна-якість».
Але чому Україна не обрала американські літаки F-16, на яких вже літають ВПС в час війни?
Президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон підписали 22 жовтня Угоду про наміри, яка передбачає можливість придбання до 150 багатоцільових винищувачів JAS 39 Gripen E для ВПС ЗСУ.
Програма розрахована на 10-15 років і вартість її оцінюють десь в 10 мільярдів доларів. Угода передбачає не лише постачання літаків, а й підготовку українських пілотів та створення спільної технічної бази для обслуговування цих винищувачів.
«Ми відкриваємо, безумовно, нову й дуже змістовну сторінку наших відносин – відносин України і Швеції, та й більше – загалом безпекових відносин у Європі. Це (Gripen) сильні авіаційні платформи, які дозволяють виконувати великий спектр завдань. Ми розраховуємо, що майбутній контракт дозволить отримати не менше 100 таких літаків», – сказав Зеленський у шведському Лінчепінгу, де якраз і виробляють ці винищувачі.
А шведський прем’єр зауважив, що його країна допоможе «збудувати нові і дуже потужні українські Повітряні сили».
Далі читайте тут
Італійський суд відклав рішення про екстрадицію українця в справі «Північних потоків»
Італійський суд 23 жовтня відклав рішення щодо екстрадиції до Німеччини підозрюваного в учасниках атак на трубопроводи «Північний потік», повідомляє німецька агенція DPA.
Після кількох годин обговорення апеляційний суд у Болоньї не зміг ухвалити рішення, повідомив адвокат українського відповідача.
Залишається незрозумілим, коли судді оголосять рішення.
У справі йдеться про українця, відомого як Сергій К. Раніше цього місяця його екстрадиція була заблокована головним чином із процедурних причин. Його юридична команда вважає, що рішення суду у Варшаві, який відмовив у депортації, зміцнить їхню позицію.
«Новизна полягає у польському прецеденті щодо нібито співучасника у тому самому злочині, який, я вважаю, обов’язково врахувати», – заявив адвокат Сергія К., Нікола Канестріні, в письмовому коментарі Радіо Свобода.
Зеленський розповів, коли Україні потрібно отримати репараційну позику і на що її витратять
Україна має отримати кошти з репараційного кредиту наступного року, повідомив президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами 23 жовтня.
«Нам вони (кошти – ред.) потрібні в 2026 році, краще отримати їх на самому початку року. Але я не знаю, чи це можливо. Не все залежить від нас – дещо залежить і це добре, але не все», – заявив він.
Голова держави додав, що Україна розуміє, хто блокуватиме надання позики, й готова працювати з цими людьми.
«Деякі з них до цього готові, але деякі, на жаль, не готові навіть слухати. Але хороші новини – їх не надто багато. Думаю, один чи два – це не надто багато», – додав Зеленський, не уточнюючи, про кого йдеться.
Дипломати Євросоюз, не уповноважені коментувати питання офіційно, пояснювали, що Бельгія має юридичні застереження, також Угорщина виступає проти позики.
Він розповів, що кошти планується витратити насамперед на розвиток українського оборонного виробництва.
Китайські державні нафтові компанії зупинили закупівлю російської нафти через санкції США
Найбільші китайські державні нафтові компанії зупинили морські закупівлі російської нафти після запровадження Сполученими Штатами санкцій проти компаній «Роснефть» і «Лукойл», повідомляє Reuters із посиланням на джерела.
За інформацією агентства, йдеться про компанії Sinopec, CNOOC та Zhenhua Oil.
Китай імпортує близько 1,4 мільйона барелів російської нафти на день морем, і більшу її частину купують незалежні нафтопереробні заводи, зокрема дрібні оператори. На державні компанії, за оцінками аналітиків Vortexa Analytics, припадає менше як 250 тисяч барелів на добу, а за оцінками Energy Aspects – 500 тисяч барелів на добу.
Незалежні нафтопереробні заводи, ймовірно, зупинять закупівлі, щоб оцінити вплив санкцій, але, як і раніше, прагнутимуть продовжувати закупівлі російської нафти, заявили кілька трейдерів.
Китай також імпортує близько 900 тисяч барелів російської нафти на добу трубопроводом, і вся ця нафта надходить до PetroChina, яку, за словами ряду трейдерів, санкції, швидше за все, не зачеплять.
Проте нафтопереробні заводи другого найбільшого покупця сирої російської нафти, Індії, також мають намір різко скоротити імпорт.
Крім того, минулого тижня Велика Британія припинила закупівлі російської нафти після того, як до списку санкцій Великої Британії включили «Роснефть» і «Лукойл», а також судна тіньового флоту і китайські підприємства, включно з великим китайським нафтопереробним заводом, повідомили два джерела Reuters.
Різке падіння попиту на нафту з боку двох найбільших споживачів Росії змусить імпортерів шукати альтернативні джерела постачання, що призведе до зростання світових цін, у тому числі на несанкціоновану нафту з країн Близького Сходу, Африки та Латинської Америки, зазначає агентство.
Генштаб повідомляє про 69 боєзіткнень на фронті від початку дня
Від початку дня 23 жовтня на фронті відбулося 69 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України у зведенні на 16 годину.
Зокрема, російська армія тричі атакувала на Північно-Слобожанському і Курському напрямках. На Південно-Слобожанському напрямку відбулося п’ять бойових зіткнень, три з них тривають.
На Куп’янському напрямку російські війська протягом дня тричі намагалися просунутися до українських позицій у районах Піщаного, Степової Новоселівки та Петропавлівки, дві сутички тривають.
Українські військові відбили три з чотирьох російських наступальних дій на Лиманському напрямку – в районах Надії, Новоселівки, Зарічного та Шандриголового.
ГУР звітує про вибух у Ставрополі: загинули троє російських десантників
Внаслідок операції Головного управління розвідки «за підтримки сил Руху визволення Кавказу» в Ставрополі ліквідували щонайменше трьох військовослужбовців 247-го Кавказького козачого полку військово-десантних військ Росії. Про це ГУР заявляє 23 жовтня.
За даними управління, вибух стався біля контрольно-пропускного пункту військової частини №54801 у центрі Ставрополя.
«Солдати та офіцери цього підрозділу брали активну участь у бойових діях в Україні ще з 2014 року та «відзначилися» численними воєнними злочинами в ході повномасштабного вторгнення РФ», – додає розвідка.
Клименко: переведення між Нацгвардією та ЗСУ відтепер можна зробити онлайн
Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко заявив, що військовослужбовці Нацгвардії та Збройних сил України відтепер можуть подавати рапорт на зміну місця служби онлайн – через застосунок «Армія+».
«Уряд спростив процедуру: швидко, прозоро, без затягувань. Командир протягом 48 годин має дати відповідь: так чи ні. Немає відповіді? Переведення погоджується автоматично», – йдеться у його дописі у телеграмі.
За його словами, після цього відбувається перевірка кадрової служби (до 7 днів), а наказ про переведення буде наданий через 30 днів.
Забезпечити Києву можливості для глибоких ударів по Росії. Розмова із комісаром ЄС з питань оборони
Андрюс Кубілюс – прем’єр-міністром Литви у 1999- 2000 та у 2008–2012 роках – зараз обіймає посаду комісара Євросоюзу з питань оборони та космосу.
- Наскільки реальною є загроза нападу Росії на ЄС і НАТО?
- Що є необхідним для зміцнення оборони?
- Як ЄС має відповідати на російські удари по Україні?
Ці питання Єврокомісару з питань оборони поставила створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії телевізійна та онлайн-мережа «Настоящее время».
– Перш за все, ми маємо бути готові захищатися від подібних провокацій. І деякі ці провокації показали, що у нас не вистачає можливостей для захисту від безпілотників. У нас немає належних систем виявлення.
Латвія щодо цього – лідер у створенні нових можливостей.
Також нам не вистачає можливостей знищувати безпілотники, навіть якщо ми їх виявимо. Це перше.
По-друге, нам, безумовно, потрібно набагато детальніше розглянути, як ми можемо відповідати на ці провокації політично.
Недостатньо просто заявити про нашу стурбованість чи глибоку заклопотаність, як ми іноді робимо.
Я бачу, що дискусії просуваються вперед – щоб демонструвати більш сильні відповіді на будь-які російські провокації.
Минулого тижня Європарламент ухвалив дуже важливу резолюцію з дуже жорсткими формулюваннями щодо цього питання.
Я готовий працювати з Європарламентом у пошуках нових ідей та нових можливостей.
Однією з відповідей на будь-яку провокацію, і я постійно це повторюю, має бути ще більша підтримка України – військова підтримка, включно із забезпеченням Києву можливостей для глибоких ударів по Росії.
Далі читайте тут
Армія РФ просувається в Дніпропетровській і Запорізькій областях: чому ЗСУ не вдається її зупинити?
Зеленський про зустріч з Макроном: «скоординували позиції напередодні зустрічі коаліції охочих»
Президент України Володимир Зеленський заявив про зустріч з президентом Франції Емманюелем Макроном.
«Скоординували позиції напередодні зустрічі «коаліції охочих». Зараз той час, коли є шанс закінчити війну та зупинити Росію. Для цього потрібно продовжувати посилення тиску на РФ, збільшувати підтримку України та закінчити напрацювання гарантій безпеки», – написав він у телеграмі.
Також, за його словами, з Макроном обговорили наслідки російських ударів по Україні, посилення протиповітряної оборони та стійкості енергетики – це зараз один із ключових пріоритетів.
«У фокусі уваги й оборонна співпраця, конкретні рішення, які можуть зміцнити Україну», – додав він.
Обвинуваченого в організації замахів на активістів у Одесі засудили до 14 років тюрми
Російський агент, який готував замовні вбивства громадських активістів в Одесі, отримав 14 років ув’язнення – про це повідомили Служба безпеки України та Офіс генерального прокурора 23 жовтня.
За їхніми даними, обвинувачений у 2024 році мав ліквідувати місцевого очільника громадського формування з охорони правопорядку Геннадія Бейбутяна та активіста Дем’яна Ганула.
«Відповідно до задуму ворога, це мали бути показові вбивства публічних діячів, які підтримували Сили оборони у війні з агресором. Спочатку агент планував ліквідацію Бейбутяна, а наступною жертвою ворожого поплічника мав стати Ганул», – повідомляє СБУ.
Британія: поліція заарештувала трьох чоловіків за підозрою у шпигунстві, пов’язаному з Росією
Британська поліція заявила про арешт трьох чоловіків, підозрюваних у сприянні іноземній розвідці, і що ці злочини пов’язані з Росією.
«У четвер, 23 жовтня, трьох чоловіків віком 48, 45 та 44 років було заарештовано за адресами у західному та центральному Лондоні. За цими адресами, а також за іншою адресою у західному Лондоні, тривають обшуки», – йдеться у заяві поліції.
Затримані були доставлені до поліцейського відділку в Лондоні.
У поліції зазначають, що країною, якої стосуються ймовірні злочини, є Росія.
«Ми спостерігаємо зростання кількості осіб, яких ми б назвали «проксі», що вербуються іноземними розвідувальними службами, і ці арешти безпосередньо пов'язані з нашими постійними зусиллями щодо припинення такого роду діяльності. Кожен, хто може бути контактований і спокушений до здійснення злочинної діяльності від імені іноземної держави тут, у Великій Британії, повинен добре подумати», – сказав голова Контртерористичної поліції Лондона Домінік Мерфі.
Харківщина: тракторист загинув через атаку російського дрона
Житель села Слобожанське Липецької громади загинув через удар російського дрона, повідомило управління Національної поліції 23 жовтня.
За даними правоохоронці, увечері 22 жовтня чоловік виїхав у справах на власному тракторі та потрапив під російський обстріл.
«Від отриманих травм 68-річний місцевий мешканець загинув на місці», – заявляє поліція.
Слідчо-оперативна група відділення поліції провела огляд місця події. Правоохоронці відкрили досудове розслідування за статтею про воєнні злочини.
Генштаб ЗСУ підтвердив удар по Рязанському НПЗ і повідомив про ураження складу боєприпасів у РФ
Сили оборони України у ніч на 23 жовтня уразили нафтопереробний завод «Рязанський» – «стратегічний об’єкт противника, задіяного у забезпеченні збройних сил РФ», повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, зафіксовано вибухи в районі цілі та масштабну пожежу на території підприємства.
«Рязанський» нафтопереробний завод є одним із найбільших у центральній частині РФ та належить компанії «Роснєфть». Потужності підприємства передбачають переробку понад 17 мільйонів тонн нафти на рік і відіграють важливу роль у забезпеченні пальним військових формувань противника та логістичних ланцюгів забезпечення збройних сил окупантів. Виведення частини виробничих потужностей заводу з ладу знижує можливості російської армії у веденні бойових дій», – йдеться у повідомленні.
Також у Генштабі додають, що цієї ж ночі українські ударні безпілотні системи уразили склад боєприпасів противника в районі населеного пункту Валуйки Бєлгородської області – за наявною інформацією, ціль знищено, спостерігалися детонації та вибухи боєприпасів.
Українські військові додають, що триває реалізація заходів, спрямованих на припинення збройної агресії РФ проти України.
Раніше губернатор Рязанської області Росії Павло Малков заявив про пожежу на одному з підприємств регіону в результаті падіння уламків безпілотника. Російське видання Astra із посиланням на очевидців стверджує, що горить НПЗ.
Війська РФ, ймовірно, розстріляли п’ятьох цивільних у Званівці на Донеччині – прокуратура
Російські війська, ймовірно, розстріляли п’ятьох цивільних у Званівці на Донеччині, повідомляє у телеграмі обласна прокуратура.
За її даними, 20 жовтня подружжя та їхній дорослий син переховувалась у підвалі приватного будинку, а їх молодший син у цей час пішов до сусідів, аби принести воду, невдовзі військовослужбовці РФ увірвалися до сховища та почали допитувати про місце перебування українських військових у населеному пункті.
«Не отримавши від них жодної інформації, вони згодом пішли. Проте один із окупантів повернувся та відкрив вогонь з автоматичної зброї по цивільних, після чого, вирішивши, що вони загинули, пішов. Коли 57-річна потерпіла отямилась, то побачила рідних вбитими. Переймаючись за молодшого сина, мати пішла до сусіднього підвалу, де виявила його тіло поруч із розстріляними сусідами – 62-річною жінкою і її 30-річним сином», – йдеться у повідомленні.
У прокуратурі додають, що постраждала з вогнепальним пораненням щелепи змогла дістатися підконтрольної Україні території, звідки її доправили до лікарні. Прокурори допитали її та зафіксували свідчення чергового воєнного злочину проти цивільного населення.
Кошта після зустрічі із Зеленським: Росія посилює удари, тож ЄС має посилювати підтримку України
Президент Володимир Зеленський зустрівся з головою Європейської Ради Антоніу Коштою перед участю в саміті Європейського Союзу – обидві сторони прокоментували зустріч.
На думку Кошти, попри великі очікування, створені ініціативами президента Сполучених Штатів Дональда Трампа, сьогодні очевидно, що «ці ініціативи не відповідають долі президента Путіна».
«Росія посилює удари по цивільних, по цивільних об’єктах, що означає, що ми продовжувати підтримувати боротьбу України за справедливий і тривалий мир», – заявив він.
Кошта анонсував, що на засіданні Європейської Ради учасники ухвалять політичне рішення щодо забезпечення фінансових потреб України на 2026 та 2027 роки, зокрема, на придбання військової техніки.
«І це дуже сильне послання для Росії. Ми неодноразово говорили, що підтримуватимемо Україну стільки, скільки буде потрібно, і чого б це не знадобилося. І тепер ми це конкретизували», – додав він.
Зеленський після зустрічі заявив, що було важливо «скоординувати наші позиції». Він подякував Євросоюзу за 19-й пакет санкцій:
«Дуже важливе рішення. Маємо не лише захищатися, але й разом з усією Європою, США тиснути на Путіна, щоб зупинити цю війну».
За словами президента, сторони також говорили про оборонну допомогу, програму SAFE, шлях України до членства в Євросоюзі і кроки, необхідні для відкриття переговорних кластерів. Він подякував Кошті за зустріч і запрошення до участі в засіданні.
«Важливо, щоб ми всі діяли рішуче й обʼєднано. Саме це допоможе змусити Росію завершити агресію», – підсумував він.
Cьогодні лідери ЄС зустрічаються в Брюсселі, щоб обговорити Україну, європейську оборону, останні події на Близькому Сході, конкурентоспроможність, житло та міграцію.
Оскільки Росія продовжує свої невпинні напади на цивільне населення України та її інфраструктуру, лідери ЄС обговорять конкретні кроки щодо посилення підтримки України та посилення тиску на Росію у прагненні до миру.
Зеленський сказав лідерам ЄС, що розраховує на європейські «Томагавки»
Український президент Володимир Зеленський закликав Євросоюз посилити далекобійні можливості України, щоб «режим Путіна відчув реальні наслідки цієї війни». На цьому він наголосив, звертаючись до лідерів ЄС на саміті в Брюсселі 23 жовтня, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Закликаю вас підтримати все, що допомагає Україні отримати такі [далекобійні – ред.] можливості – адже це справді має значення для Росії. І така зброя є не лише у США – вона є й у деяких європейських країн, зокрема «Томагавки». Ми вже ведемо переговори з країнами, які можуть допомогти. Просто подивіться, як занепокоївся Путін, коли ця тема з’явилася. Він розуміє, що далекобійна зброя може справді змінити перебіг війни», – наголосив президент України.
Український лідер додав, що зараз Україна живе у циклі, коли «росіяни руйнують, а ми відновлюємо». Зеленський згадав останні атаки: зокрема, удар дронами по дитячому садку в Харкові, а також регулярні атаки на об’єкти енергетичної інфраструктури на Чернігівщині.
«Це не просто локальна проблема чи конфлікт між двома країнами десь далеко. Це стає частиною того, як можуть виглядати майбутні війни. Росія перетворює будь-що руйнівне на інструмент війни… І якщо Росію не буде покарано за це, вона становитиме загрозу й іншим країнам», – підкреслив Зеленський.
Український президент також закликав колег ефективно впроваджувати схвалений сьогодні 19-й пакет санкцій, і якомога швидше ухвалити рішення про репараційну позику для України, основою якої мають стати російські заморожені активи. Зеленський зауважив, що врахує занепокоєння окремих держав-членів щодо витрат цих коштів Україною.
«Ви тримаєте величезні кошти, які можуть реально підтримати стійкість України – і водночас сприяти розвитку самої Європи. Ми плануємо використати значну частину цих коштів для закупівлі європейської зброї», – наголосив Зеленський. Цей момент був принциповим для, зокрема, Франції.
Український президент закликав колег до гнучкості в питанні протиповітряної оборони. За його словами, на американські системи Patriot, що довели свою ефективність у збитті балістики в Україні, існує черга – «деякі країни стоять попереду нас».
«Ми пропонуємо змінити порядок – якщо ми отримаємо системи зараз, ми готові потім їх повернути або замінити… У час війни порятунок життів має бути пріоритетом», – зазначив Зеленський.
Коментуючи програму PURL, у межах якої союзники НАТО купують для України американську зброю, український президент зауважив, що «не всі обіцяні внески вже надійшли». Також принагідно закликав держави приєднуватися. Сьогодні про це рішення оголосила Іспанія, яку президент США критикував за недостатні витрати на оборону.
Зеленський також закликав об’єднувати зусилля у спільному виробництві зброї й наголосив, що очікує на прогрес у переговорах із ЄС про членство України.
«Це несправедливо – і це не на користь ні нам, ні Європі. Україна виконала всі вимоги, щоб відкрити ці кластери вчасно. Блокування є штучним, і ми повинні знайти спосіб рухатися вперед. Я закликаю знайти спосіб, щоб ЄС дотримувався своїх обіцянок, так само як Україна дотримується своїх», –резюмував Зеленський.
Cьогодні лідери ЄС зустрічаються в Брюсселі, щоб обговорити Україну, європейську оборону, останні події на Близькому Сході, конкурентоспроможність, житло та міграцію.
Оскільки Росія продовжує свої невпинні напади на цивільне населення України та її інфраструктуру, лідери ЄС обговорять конкретні кроки щодо посилення підтримки України та посилення тиску на Росію у прагненні до миру.
Прем’єр Нідерландів підтримав використання заморожених активів РФ, але закликав не перекладати ризики на Бельгію
Прем’єр-міністр Нідерландів Дік Схооф заявив перед початком засідання Європейської ради, що його країна підтримує використання заморожених російських активів для фінансування потреб України, але закликав до спільного підходу всіх країн ЄС і «Групи семи».
«Ми виступаємо за використання цих коштів. Але рішення має бути технічно й фінансово здійсненним. Ризики потрібно розділити між усіма європейськими країнами, а не перекладати їх лише на Бельгію», – наголосив Схооф.
За словами прем’єра, заморожені активи Росії можуть стати «важливим джерелом фінансування» для України, яка потребує допомоги «як зараз, так і в довгостроковій перспективі – для оборони й відбудови».
«Це російські кошти, а Росія – агресор. Маємо знайти спосіб, щоб ці гроші працювали на відновлення України», – додав він.
Політик також підкреслив, що нині на засіданні Євроради лідери обговорюють збереження тиску на Росію і подальшу військову й фінансову підтримку Києва. Наступного дня голови держав говоритимуть про гарантії безпеки для України.
«Сьогодні ми зосереджені на тому, як продовжувати тиск на Росію і підтримувати Україну. Завтра говоритимемо про безпекові гарантії та про те, як досягти припинення вогню», – сказав прем’єр.
Тим часом, прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон заявив, що ризики «завжди є – у всьому».
«Але існують і величезні ризики, якщо не робити нічого. Я почуваюся досить упевнено, що Єврокомісія працює над цим питанням… Звісно, Бельгія не може самостійно нести юридичні ризики цього рішення. Це всі розуміють, і Єврокомісія теж врахувала це. Але так само очевидно, що Європа не може допустити, щоби заморожені російські активи просто так, без жодних наслідків, повернулися до Росії – попри триваючу війну. Думаю, усі це усвідомлюють, і я теж», – наголосив він.
Тим часом, прем’єр Бельгії Барт де Вевер, на території якої зберігається близько 180 мільярдів євро російських заморожених активів, заявив 23 жовтня, що очікує на юридичну основу потенційного рішення про репараційну позику для України.
Очільник бельгійського уряду зауважив, що є три умови, за яких він готовий до прогресу. Де Вевер доручив фаховим юристам викласти їх у письмовій формі. «Цей документ або буде прийнятий, або я зроблю все, що можу – політично й юридично, на європейському і національному рівнях – щоб заблокувати це рішення», – сказав він.
Сума готівки, накопичена завдяки облігаціям російського Центробанку в бельгійському центральному депозитарії Euroclear, становить близько 180 мільярдів євро. Росії ці кошти не повертають у зв’язку з санкціями, запровадженими Євросоюзом у відповідь на її повномасштабне вторгнення до України. Ідея надання Україні репараційного кредиту полягає в тому, щоби передати цю готівку ЄС, який «укладе індивідуальний борговий контракт із Euroclear під 0% річних».
Брюссель використає ці кошти, щоб профінансувати позику Україні, яку вона своєю чергою поверне лише у випадку відшкодування завданих їй збитків Росією. Кремль засудив цю ідею як «чисту крадіжку».
30 вересня президент Росії Володимир Путін у свою чергу підписав указ про новий порядок продажу федеральних активів. За даними Bloomberg, Росія готова націоналізувати та швидко розпродати іноземні активи у відповідь на можливе вилучення своїх коштів за кордоном.